Постанова 4821 № 711/9513/19

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Номер провадження: 33/821/93/20Головуючий по І інстанції Рябуха Ю.В. Справа № 711/9513/19 Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач в апеляційній інстанції Ятченко М.О. ПОСТАНОВА І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 13 березня 2020 р. м. Черкаси Суддя Черкаського апеляційного суду Ятченко М.О., з участю особи, притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 23 січня 2020 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Вірменії, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 20400 гривень, та позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки; стягнуто на користь держави судовий збір в сумі 420,40 грн., в с т а н о в и в : Згідно постанови суду першої інстанції, ОСОБА_1 , 30.11.2019 о 19 год. 15 хв. в м. Черкаси по вул. В.Галви,18, керував автомобілем Honda FR-V д.н.з. НОМЕР_1 , вживав алкоголь (горілку) після дорожньо-транспортної пригоди з його участю, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння, чим порушив п.2.10 є Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.4 ст. 130 КУпАП. Огляд на стан сп`яніння проводився у встановленому законом порядку за допомогою приладу «Драгер» ARHF 0275, тест № 598 в присутності двох свідків, результат тесту 0,97‰. Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 23.01.2020 року та закрити провадження у справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Під час апеляційного розгляду допитати в якості свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 . Вказує, що 30.11.2019 року він приїхав разом з ОСОБА_4 автомобілем «Хонда» до своєї знайомої. Автомобілем керував ОСОБА_4 . При розвороті, ОСОБА_4 , який був за кермом автомобіля, скоїв наїзд на паркан. Тобто, вказує обвинувачений, автомобілем він не керував, автомобіль йому не належить, водійських прав він не має і ніколи не отримував. Крім того, зазначає скаржник, суд не задовольнив його клопотання про допит свідків, які були очевидцями дорожньо-транспортної пригоди та можуть підтвердити, хто керував автомобілем в момент ДТП, а докази, які є в матеріалах справи не свідчать про те, що він керував автомобілем. Вивчивши матеріали провадження, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , а також ОСОБА_4 , дослідивши мотиви і доводи апеляційної скарги, суддя вважає наступне. Відповідно до положень ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, також апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом. Відповідно до ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Вказані вимоги при розгляді даної справи судом першої інстанції виконані. Висновок районного суду про наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.130 КУпАП, в діях ОСОБА_1 ґрунтується на зібраних та досліджених в судовому засіданні доказах, яким суд дав належну правову оцінку. Твердження апелянта про те, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП, які містяться в апеляційній скарзі, є безпідставними з огляду на наступне. Відповідно до диспозиції ч. 4ст. 130 КУпАП, адміністративна відповідальність, окрім іншого, настає у разі вживання водієм транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди за його участю алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником) до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду. Суддя апеляційного суду вважає, що судом першої інстанції належно встановлені обставини, які дають обґрунтовані підстави притягнути ОСОБА_1 до відповідальності за ознаками вчинення правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП. Дані тесту на алкоголь вказують, що ОСОБА_1 був перевірений на стан алкогольного сп`яніння 30.11.2019 року о 21 год. 38 хв., й результат показав наявність 0,97 ‰, на якому ОСОБА_1 поставив свій підпис. Також підписи ОСОБА_1 містяться у відповідних графах протоколу про адміністративне правопорушення та акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, що свідчить про те, що ОСОБА_1 розумів зміст протоколу та був з ним ознайомлений (а. с. 1,4,5). Факт проходження обвинуваченим огляду на стан сп`яніння і його результати, вказані у акті, підтверджується також й підписами свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (а.с. 7). Аналіз досліджених під час судового розгляду судом першої інстанції та перевірених апеляційним судом доказів у їх сукупності дає підстави зробити висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вживанні алкогольних напоїв після вчинення ДТП при обставинах, встановлених постановою судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 23 січня 2020 року, та порушенні ним вимог п. 2.10 є) ПДР України, тобто вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП. Будь-які доводи апелянта, викладені ним в апеляційній скарзі, сприймаються судом як спроба уникнути відповідальності, оскільки доказів, які б могли спростувати причетність ОСОБА_1 до вказаного правопорушення, суду не надано. Враховуючи наведене, приходжу до висновку про те, що при розгляді даної справи суддя місцевого суду повною мірою дотримався вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП, а тому не вбачаю підстав для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 . На підставі викладеного та керуючись ст.ст.245, 251, 252, 294 КУпАП, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 23 січня 2020 року відносно ОСОБА_1 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 130 КУпАП, залишити без змін. Постанова остаточна й оскарженню не підлягає. Суддя М.О. Ятченко