Постанова Рівненський апеляційний суд № 572/1155/19

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 17 березня 2020 року м. Рівне Справа № 572/1155/19 Провадження № 22-ц/4815/332/20 Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Бондаренко Н.В. (суддя-доповідач), Ковальчук Н.М., Шимківа С.С., учасники справи: позивач Управління праці та соціального захисту населення Сарненської райдержадміністрації, відповідач ОСОБА_1 , розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 1 серпня 2019 року в складі судді Ведяніної Т.О., проголошене в 9 год. 26 хв. в м. Сарни, в с т а н о в и в: Управління праці та соціального захисту населення Сарненської райдержадміністрації звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченої суми субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива. Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 звернувся до Управління праці та соціального захисту населення Сарненської райдержадміністрації з письмовою заявою про призначення йому житлової субсидії. Разом із заявою відповідачем подано Декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулись за призначенням житлової субсидії та інші документи для призначення субсидії. За результатами розгляду заяви та доданих до неї документів ОСОБА_1 було призначено та виплачено житлову субсидію для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг на період з листопада 2015 року по жовтень 2016 року включно. В ході проведення перевірки достовірності задекларованих доходів громадян, які звернулися за призначенням субсидії, Західним офісом Держаудитслужби у Рівненській області було встановлено факт приховування відповідачем відомостей про купівлю автомобіля марки "RENAULT Kangoo", державний реєстраційний знак НОМЕР_1 , вартість якого на момент набуття становила 71000 грн., тобто перевищувалась 50000 грн. Відповідачем за період з листопада 2015 року по вересень 2016 року було використано субсидії на суму 4239,74 грн., яка підлягає поверненню. Однак, на даний час відповідач добровільно надміру виплачену субсидію не повернув. З наведених підстав позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь надміру виплачені кошти по нарахованій субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива в сумі 4239,74 грн. та судові витрати в розмірі 1921 грн. Рішенням Сарненського районного суду Рівненської області від 1 серпня 2019 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь Управління праці та соціального захисту населення Сарненської райдержадміністрації виплачені у вигляді субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива у сумі 4239 грн. 74 коп. Вирішено питання про судові витрати. Рішення мотивовано тим, що не внісши до розділу IIІ Декларації про доходи і витрати осіб, які звернулись за призначенням житлової субсидії, факт купівлі автомобіля марки "RENAULT Kangoo" державний реєстраційний знак НОМЕР_1 , зареєстрований 19.12.2014 року, вартість якого на момент набуття становила 71000 грн., ОСОБА_1 свідомо подав недостовірні дані про доходи та майновий стан, що вплинули на встановлення права на субсидію, внаслідок чого йому була надміру перерахована сума субсидії. У апеляційній скарзі ОСОБА_1 покликається на незаконність та необґрунтованість рішення суду через неправильне застосування норм матеріального права, порушення вимог процесуального закону в частині неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи. Зазначає, що судом не було враховано того, що фактично підстав для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива немає, з так як впродовж листопада - грудня 2015 року та січня 2016 року оплата спожитого газу та електричної енергії здійснювалася ним у повному обсязі за власний кошт у межах фактичного споживання. Крім цього, рішення про призначення житлової субсидії було прийнято лише 11.02.2016 року, тобто з порушенням вимог про місячний термін розгляду заяв про надання житлової субсидії. Таким чином, на момент прийняття рішення про призначення субсидії комунальні послуги ним були сплачені в повному обсязі, а грошові кошти, які він сплатив за спожитий газ та електроенергію ні позивачем, ні ПАТ "Рівнегаз", ні ПАТ "Рівнеенерго" йому не поверталися. Вважає, що для задоволення вимоги позивача про стягнення надміру виплаченої суми субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, позивач був зобов`язаний довести виплату таких коштів. Однак, позивачем не було надано жодних доказів того, що ці кошти взагалі були перераховані постачальникам за спожитий ним газ та електричну енергію. Доводить, що він неодноразово звертався до УСПЗН Сарненської РДА з приводу проведення перерахунку та приведення у відповідність розрахунків обсягів спожитих послуг, сплачених ним коштів та наданої субсидії. Крім цього, позивачем не було доведено факту використання (споживання) житлово-комунальних послуг понад надміру, а відтак не доведено й підстави для стягнення надмірно-сплаченої житлової субсидії. Просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову управління праці та соціального захисту населення Сарненської РДА відмовити. У відзиві на апеляційну скаргу позивач вказує, що рішення суду першої інстанції ухвалене з дотриманням норм матеріального права та процесуального права. Звертає увагу на те, що відповідач вказує оплату ним упродовж листопада - грудня 2015 року та січня 2016 року спожитого газу та електричної енергії у повному обсязі за власний кошт у межах фактичного споживання, однак ним не взято до уваги вимоги абзацу 3 пункту 15 Положення в якому чітко передбачено те, що громадяни, яким призначено субсидію для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, зобов`язані щомісячно сплачувати свою обов`язкову частку витрат на оплату цих послуг. У разі коли вартість фактично використаної послуги менша ніж обов`язкова частка витрат на оплату цієї послуги, громадяни сплачують її фактичну вартість. Крім того, після закінчення опалювального сезону сума невикористаної субсидії на оплату послуг з централізованого опалення (теплопостачання) повертається виробником виконавцем таких послуг до бюджету в повному обсязі на підставі акта звіряння, складеного разом із структурним підрозділом з питань соціального захисту населення. Із доказів, які містяться в матеріалах справи, вбачається логічно - послідовний зв`язок між отриманням коштів на особові рахунки надавачів послуг на оплату житлово-комунальних послуг у 2015-2016 роках та поверненням різниці коштів, яка була використана у вказаний період. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 369 цього Кодексу. Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Зважаючи на те, що справа є малозначною, її розгляд здійснено в порядку письмового провадження, без виклику сторін. Згідно із ч. 1ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав. На час виникнення спірних правовідносин умови призначення та порядок надання громадянам щомісячної адресної безготівкової субсидії для відшкодування витрат на оплату управління багатоквартирним будинком, користування житлом або його утримання, послуг із транспортування та розподілу природного газу та комунальних послуг (водо-, тепло-, газопостачання, водовідведення, електроенергія, вивезення побутового сміття та рідких нечистот), а також один раз на рік субсидії готівкою на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, були визначені Положенням про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива (далі Положення), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 року №

848. Згідно з п. 2 даного Положення, право на отримання адресної безготівкової субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, а також субсидії готівкою на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива (далі - субсидія) поширюється на громадян, які проживають у житлових приміщеннях (будинках), в частині оплати ними користування житлом; утримання житла; управління багатоквартирним будинком, комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива. Відповідно до п. 3 Положення, призначення субсидій та контроль за їх цільовим використанням здійснюється структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у містах Києві і Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх створення) рад (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення). Підпунктом 5 п. 5 Положення визначено, що субсидія не призначається, якщо будь-хто із зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб (осіб, які фактично проживають), яким нараховується плата за житлово-комунальні послуги, протягом 12 місяців перед зверненням за призначенням субсидії (призначенням субсидії без звернення) здійснив купівлю земельної ділянки, квартири (будинку), автомобіля, транспортного засобу (механізму), будівельних матеріалів, інших товарів довгострокового вжитку або оплатив послуги (одноразово) з будівництва, ремонту квартири (будинку) або автомобіля, транспортного засобу (механізму), телефонного (в тому числі мобільного) зв`язку, крім житлово-комунальних послуг у межах соціальної норми житла та соціальних нормативів користування житлово-комунальними послугами та медичних послуг, пов`язаних із забезпеченням життєдіяльності, на суму, яка на дату купівлі (оплати) перевищує 50 тис. гривень. Пунктом 13 Положення встановлено, що для призначення субсидії громадянин, особа якого посвідчується паспортом або іншим документом, подає структурному підрозділу з питань соціального захисту населення за місцем реєстрації (орендарі - за місцем проживання) заяву про призначення житлової субсидії та декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії, за встановленими формами. Громадянин несе відповідальність за подані відомості про доходи, майно, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на призначення субсидії та на визначення її розміру. Судом встановлено, що 12.11.2015 року ОСОБА_1 звернувся до управління праці та соціального захисту населення Сарненської РДА з заявою про призначення житлової субсидії, до якої ним було додано заповнену Декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії. У вказаній Декларації відповідачем вказано відомості про всі види доходів фактично проживаючих у житловому приміщенні за період з 1.01.2014 року по 31.12.2014 року. Крім того, в розділі IIІ Декларації "Інформація про витрати на придбання майна, товарів та оплату послуг на суму, що перевищує 50 тис. гривень, які здійснені протягом 12 місяців перед зверненням за призначенням житлової субсидії" відповідачем зазначено що придбання майна, товарів або оплачених послуг на суму, що перевищує 50 тис. грн. не здійснювалось. На підставі поданої ОСОБА_1 заяви та доданих до неї документів управлінням праці та соціального захисту населення Сарненської РДА призначено йому житлову субсидію для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг на період з листопада 2015 року по жовтень 2016 року. Загальні підстави для виникнення зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України. Частиною 1 ст. 1212 ЦК України встановлено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Відповідно до ч.1 ст.1215 ЦК України не підлягають поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною особою або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача. Отже, закон встановлює два виключення із цього правила: по-перше, якщо виплата вказаних платежів є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату; по-друге, у разі недобросовісності з боку набувача. Помилкове покликання управління праці та соціального захисту населення Сарненської райдержадміністрації у позовній заяві на норми ст. 1166 ЦК України, які регулюють деліктні зобов`язання, що виникають у зв`язку із завданням шкоди майну, та не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, не може бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог. Згідно з п. 20 Положення, сума субсидії, перерахованої (виплаченої) надміру внаслідок свідомого подання громадянином документів з недостовірними відомостями або неповідомлення громадянином про зміни, зазначені у пункті 14 цього Положення, повертається ним за вимогою органу, що призначив субсидію. Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку повернення коштів надміру виплачених за призначеними субсидіями, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29.12.1997 року № 39/283/90/5, повернення бюджетних асигнувань, надміру перерахованих за призначеними субсидіями, проводиться у випадках, зокрема, виявлення подання громадянами свідомо документів із неправильними відомостями про доходи та майновий стан усіх зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб, приховання заробітку чи іншого доходу, подання фальшивих документів. В разі виявлення при перевірках подання громадянами свідомо документів із неправильними відомостями, органи соціального захисту населення вживають таких заходів: припиняють надання субсидії; повідомляють рекомендованим листом отримувачів житлової субсидії про припинення надання житлової субсидії, необхідність і терміни повернення надміру виплачених коштів; подають позовні заяви до суду про стягнення надміру виплачених коштів (при неповерненні їх добровільно у встановлені терміни); повідомляють надавачів послуг про припинення надання субсидії. З матеріалів справи вбачається, що 12.12.2017 року позивачем було направлено на адресу ОСОБА_1 повідомлення про повернення надміру нарахованої субсидії, в якому останнього повідомлено про те, що на підставі акту ревізії проведеної управлінням Західного офісу Держаудитслужби у Рівненській області від 14.11.2017 року №13-17-04-06/40 щодо достовірності задекларованої громадянами, які звернулися за призначенням житлових субсидій, інформації про витрати на суму, що перевищує 50 тис. грн., виявлено що ним подано в декларації неповну/невірну інформацію, а саме не вказано про придбання автомобіля марки "RENAULT Kangoo", вартістю 71000 грн. Також, позивачу було роз`яснено, що в зв`язку з викладеним йому було надмірно виплачені в якості субсидії кошти в сумі 4239,74 грн., які він зобов`язаний повернути до 6.02.2018 року. Придбання в 2014 році вказаного автомобіля, який не був вказаний в декларації при оформленні субсидії, ОСОБА_1 підтвердив в письмових поясненнях від 3.10.2017 року, наданих до Управління праці та соціального захисту населення Сарненської РДА, а також не заперечував під час розгляду справи судом. Крім того, заповнюючи Декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії, ОСОБА_1 своїм підписом підтвердив, що він усвідомлює, що в разі подання ним у неповному обсязі або недостовірних відомостей про осіб, які зареєстровані (фактично проживають) у житловому приміщенні/ будинку, їх доходи і витрати йому може бути відмовлено у призначенні житлової субсидії або припинено її надання. У такому разі він зобов`язувався повернути надміру перераховану (виплачену) суму житлової субсидії. Отже, ОСОБА_1 має нести негативні наслідки за недостовірність (неповноту) відомостей про майновий стан, наданих органу, який приймає рішення про надання житлової субсидії. У відповідності до п.15 Положення громадянам, які проживають у приватних будинках, квартирах чи кімнатах, субсидія для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг надається шляхом перерахування коштів на рахунок підприємств, що надають комунальні послуги, а субсидія для відшкодування витрат на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива за бажанням громадян виплачується відділеннями поштового зв`язку чи перераховується на їх рахунок в банківській установі. Громадяни, яким призначено субсидію для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, зобов`язані щомісячно сплачувати свою обов`язкову частку витрат на оплату цих послуг. У разі коли вартість фактично використаної послуги менша ніж обов`язкова частка витрат на оплату цієї послуги, громадяни сплачують її фактичну вартість. Сума субсидії, яку структурними підрозділами з питань соціального захисту населення було переказано на рахунки виконавців/виробників житлово-комунальних послуг для оплати їх вартості в розмірі соціальних нормативів і яка не використана домогосподарством внаслідок економії споживання послуг, зараховується виконавцем/виробником як оплата послуг, у тому числі обов`язкової частки платежу домогосподарства, на наступні розрахункові періоди. Із розпорядження від 2.02.2018 року на утримання зайво нарахованої субсидії за період з 1.11.2015 року по 31.10.2016 року вбачається, що ОСОБА_1 за період з листопада 2015 року по квітень 2016 року було нараховано субсидію на загальну суму 13651,32 грн., з яких повернуто до бюджету згідно листа ТОВ "Рівнегаз" 9411,58 грн. Таким чином, а сума фактично використаної субсидії за вказаний період становить 4239,74 грн. (13651,32 9411,58). Згідно наданих відповідачем рахунків за газ та послуги газопостачання за період з листопада 2015 року по квітень 2016 року останнім дійсно частково оплачувались вказані послуги за рахунок власних коштів, однак у лютому 2016 року їх було сплачено субсидіями у сумі 9203,32 грн. та в квітні 2016 року в сумі 2516,22 грн., в наслідок чого станом на 30.04.2016 року по його особовому рахунку була наявна переплата в сумі 12585,38 грн. Матеріали справи не містять доказів того, що вказана сума переплати, яка утворилась в результаті переказу позивачем коштів на рахунок ТОВ "Рівнегаз Збут", як виконавця/виробника житлово-комунальних послуг, для оплати їх вартості, у відповідності до вимог п.15 Положення останнім не була зарахована як оплата послуг наданих відповідачу, у тому числі обов`язкової частки платежу домогосподарства, на наступні розрахункові періоди. За наведеного, доводи відповідача про те, що впродовж листопада - грудня 2015 року та січня 2016 року оплата комунальних послуг здійснювалася ним у повному обсязі за власний кошт у межах фактичного споживання не заслуговують на увагу. Доказів того, що він неодноразово звертався до УСПЗН Сарненської РДА з приводу проведення перерахунку та приведення у відповідність розрахунків обсягів спожитих послуг, сплачених ним коштів та наданої субсидії ОСОБА_1 суду не надано. Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що, ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, правильно встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, із урахуванням вказаних норм матеріального права, дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідачу було безпідставно перерахована субсидія у зв`язку із наданням ним недостовірної інформації щодо майнового стану, а саме: неповідомлення у декларації про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії, про придбання 19.12.2014 року транспортного засобу, вартість якого перевищувала 50000 грн., що згідно підпункту 5 пункту 5 Положення, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, виключає можливість призначення субсидії. Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судове рішення постановлено без додержання норм матеріального і процесуального права та зводяться до переоцінки доказів у справі. Відтак, підстав для скасування судового рішення не вбачається. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Щодо судових витрат Відповідно до підпункту «б» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення, відсутні підстави для нового розподілу судових витрат. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375 ,376, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 1 серпня 2019 року залишити без змін. Понесені витрати по оплаті судового збору при подачі апеляційної скарги віднести за рахунок ОСОБА_1 . Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини третьої статті 389 ЦПК України. Повний текст виготовлений 17 березня 2020 року Судді: Бондаренко Н.В. Ковальчук Н.М. Шимків С.С.