Постанова Полтавський апеляційний суд № 535/44/16-ц

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 535/44/16-ц Номер провадження 22-ц/814/761/20Головуючий у 1-й інстанції Якименко Т.О. Доповідач ап. інст. Кривчун Т. О. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 березня 2020 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого: судді: Кривчун Т.О. Суддів: Бондаревської С.М., Чумак О.В. секретар: Ткаченко Т.І. за участю: представника апелянта адв. Пістряк М.С. представника заявника Лукмасло М.М. розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Котелевського районного суду Полтавської області від 05 вересня 2019 року за поданням головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області про надання дозволу на звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстроване в передбаченому законом порядку по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про спонукання до виконання мирової угоди. Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, - В С Т А Н О В И В : Ухвалою Котелевського районного суду Полтавської області від 05 вересня 2019 рокуподання головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області про надання дозволу на звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстроване в передбаченому законом порядку, задоволено. Надано дозвіл на звернення стягнення на земельну ділянку площею 1,1959 га, кадастровий номер: 5322255100:30:002:2197, надану для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що рахується за боржником ОСОБА_1 , але право власності на яку не зареєстровано в законному порядку. Вказану ухвалу оскаржив боржник у виконавчому провадженні Міняйло О.О., який у поданій апеляційній скарзі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу місцевого суду скасувати та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні подання державного виконавця відмовити. В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що на сьогодні у апелянта відсутні правовстановлюючі документи на земельну ділянку загальною площею 1,1959 га, кадастровий номер - 5322255100:30:002:2197 та відсутня державна реєстрація цієї ділянки не з його вини, а у зв`язку з тим, що, починаючи з 2004 року він отримував у власність земельні ділянки. 12.03.2013 року ОСОБА_1 отримав Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку на новоутворену (об`єднану) земельну ділянку площею 1,1959 га з кадастровим номером - 5322255100:30:002:2197. В подальшому, 14.06.2013 року, апелянтом було подано пакет документів до державного реєстратора з метою проведення державної реєстрації вказаної земельної ділянки. 19.06.2013 року рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно РС Котелевського РУЮ Полтавської області Кисличенком О.В. відмовлено ОСОБА_1 у реєстрації права власності на земельну ділянку площею 1,1959 га, з кадастровим номером - 5322255100:30:002:2197, оскільки земельні ділянки площею 0,1724 та 1,0235 га, які об`єднуються, перебувають під іпотекою. Окрім того, місцевий суд при постановленні оскаржуваної ухвали не звернув уваги, що земельні ділянки площею 0,1724 га та 1,0235 га, які об`єднуються в земельну ділянку площею 1,1959 га, перебувають під іпотекою в АКБ «ІмексБанк», обмеження не зняті і на сьогодні, при цьому Банк не є стягувачем у даному виконавчому провадженні та не повідомлений про реалізацію землі. У судовому засіданні представник боржника доводи апеляційної скарги підтримав та прохав її задовольнити, ухвалу місцевого суду скасувати та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні подання державного виконавця відмовити. Державний виконавець проти задоволення апеляційної скарги заперечував, а ухвалу суду прохав залишити в силі. Суд, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог подання, вислухавши пояснення учасників процесу дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з таких підстав. Як убачається з матеріалів справи, рішенням Котелевського районного суду Полтавської області від 12 березня 2016 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про спонукання до виконання мирової угоди, задоволено повністю. Визначено спонукати ОСОБА_1 , виконати умови мирової угоди, укладеної між ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , визнаної ухвалою Котелевського районного суду Полтавської області від 29 липня 2011 року, шляхом примусового стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суми боргу в розмірі 586111,97 грн., вирішено питання судових витрат (т.1, а.с.53-55). Вказане рішення залишено без змін судом апеляційної та касаційної інстанції. 29.04.2016 року Котелевським районним судом Полтавської області було видано виконавчий лист №535/44/16 (т.1, а.с.141). Постановою державного виконавця Котелевського РДВС Чорнорук О.М. від 07.06.2016 року відкрито виконавче провадження ВП№51338006 щодо виконання вказаного вище виконавчого листа (т.1, а.с.143). Постановою відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУУЮ у Полтавській області від 12.04.2019 року накладений арешт на все нерухоме майно боржника (т.1, а.с.146-147). Відповідно до протоколу №394727 проведення електронних торгів, належний на праві власності боржнику ОСОБА_1 колісний транспортний засіб легковий седан марки HONDA, ДНЗ НОМЕР_1 , реалізовано Державним підприємством СЕТАМ по номеру лота 335875 від 25.03.2019. Грошові кошти в розмірі 71463,75 грн.. перераховано на користь стягувача, чим частково погашено заборгованість по виконавчому провадженню (т.1, а.с.158, 198). Згідно повідомлення Державної фіскальної служби України від 12.03.2019 року номери рахунків, відкритих на ім`я ОСОБА_1 у банківських установах, відсутні (т.1, а.с.143, 190, 200). Згідно з відповіддю АТ Українська залізниця від 04.04.2019 року інформація у довіднику про право власності за боржником відсутня (т.1, а.с.149, 191). У відповідності до довідки Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 09.04.2019 року за наявними щоквартальними адміністративними даними, наданими депозитарними установами відповідно до Положення про порядок звітування до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, боржник серед власників, які володіють значними пакетами акцій, відсутній (т.1, а.с.150, 192). Згідно відповіді з Державної авіаційної служби України від 16.04.2019 року за боржником повітряні судна не зареєстровані (т.14, а.с.151, 193). Згідно довідки ДП Український інститут інтелектуальної власності, об`єкти промислової власності, що належать боржнику не виявлено (т.1, а.с.154, 196). Листом №752/10-10 від 08.04.2019 року Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області, повідомило, що у них відсутня інформація щодо наявності чи відсутності будь-якого майна у юридичних чи фізичних осіб (т.1, а.с.152). Відповідно до листа ДП «Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин» №396/11-11 від 09.04.2019 року, у інформаційній системі «Єдиний державний реєстр тварин» відсутня інформація про наявність тварин, зокрема, у ОСОБА_3 (т.1, а.с.153). Згідно листа Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 22.04.2019 року №3/409/19, ОСОБА_1 є власником земельних ділянок з такими кадастровими номерами: 5322255100:30:002:0748 (площа 0,0491га); 5322255100:30:002:0737 (площа 0,5185га); №5322255100:30:004:0742 (площа 0,1047 га); №5322255100:30:004:0743 (площа 0,1001 га); №5322255100:30:002:0883 (площа 1,0235 га); №5322255100:30:002:0882 (площа 0,1724 га); №5322255100:30:002:0644 (площа 0,1233 га); №5322255100:30:002:0645 (площа 0,5050 га). Рішенням Котелевської селищної ради 32 позачергової сесії VІ скликання від 10.07.2012 року проведено об`єднання земельних ділянок площею 0,1724 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд та площею 1,0235 га цільове призначення для ведення особистого селянського господарства з адресою: АДРЕСА_1 . З наведених вище земельних ділянок створено одну нову площею 1,1959 га, кадастровий номер 5322255100:30:002:2197, для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій, але право власності на неї за ОСОБА_1 не зареєстровано (т.1, а.с.160-161,164-165). Постановою відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у Полтавській області від 11.07.2018 року описано та накладено арешт на майно боржника ОСОБА_1 (т.1, а.с.166-167). Задовольняючи подання державного виконавця місцевий суд виходив із того, що, оскільки за боржником не зареєстровано право власності в установленому законом порядку на земельну ділянку з кадастровим номером 5322255100:30:002:2197, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , проте в матеріалах виконавчого провадження є докази, що підтверджують наявність у боржника ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку, а також те, що у боржника відсутнє інше ліквідне майно, на яке можливо звернути стягнення, то, з метою забезпечення виконання судового рішення, наявні підстави для звернення стягнення на вказану земельну ділянку. Проте, такий висновок місцевого суду не відповідає встановленим по справі обставинам та є передчасним з огляду на наступне. Відповідно до частини п`ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. За пунктом 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду. Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язанні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Загальний порядок звернення стягнення на заставлене майно визначений статтею 50 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник. За змістом ч.10 ст.440 ЦПК України питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця. Так, державний виконавець у своєму поданні порушує питання про звернення стягнення на земельну ділянку площею 1,1959 га, кадастровий номер 5322255100:30:002:2197 для розміщення та експлуатації будівель та споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій (згідно відповіді ГУ Держгеокадастру у Полтавській області №3/409-19 від 22.04.23019 року, що рахується за боржником ОСОБА_1 , але право власності на яке не зареєстровано в передбаченому законом порядку), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (т АДРЕСА_2 , а.с.136-139). При цьому, як убачається з рішення тридцять другої позачергової сесії VI скликання Котелевської селищної ради «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 » від 10.07.2012 року, спірна земельна ділянка площею 1,1959 га, кадастровий номер 5322255100:30:002:2197, утворилась при об`єднанні двох земельних ділянок - площею 0,1724 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд та площею 1,0235 га цільове призначення для ведення особистого селянського господарства з адресою: АДРЕСА_1 ( АДРЕСА_2 , а. с. 164-165). Згідно листа Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 22.04.2019 року №3/409/19, належна ОСОБА_1 земельна ділянка площею 1,0235 га має кадастровий номер - №5322255100:30:002:0883, а земельна ділянка площею 0,1724 га кадастровий номер - №5322255100:30:002:0882 (т.1, а.с.160-161). Проте, як убачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 20.02.2020 року №201178026: -на земельну ділянку площею 1,0235 га, кадастровий номер - №5322255100:30:002:0883, накладено обтяження згідно договору Іпотеки №631 від 05.09.2007 року; -на земельну ділянку площею 0,1724 га, кадастровий номер - №5322255100:30:002:0882, накладено обтяження згідно договору Іпотеки №631/1 від 05.09.2007 року (т.2, а.с.297-304). Відповідно до ч.4 ст.50 Закону України «Про виконавче провадження» після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об`єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об`єкт нерухомого майна, заставлене третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам. У разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно Згідно ч.1 ст.53 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб. Зазначені особи зобов`язані подати на запит виконавця у визначений ним строк відомості про належне боржнику майно, що перебуває у них, та майно чи кошти, які вони повинні передати боржнику. Відповідно до ч.4 та 7 статті 51 Закону України «Про виконавче провадження» реалізація заставленого майна здійснюється в порядку, встановленому цим Законом. Примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється виконавцем з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку». За положеннями статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом. Частиною першою статті 33 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя (частина третя статті 33 Закону України «Про іпотеку»). Нормами статей 37, 38 цього Закону також передбачено право сторін договору іпотеки визначати інші позасудові способи задоволення вимог іпотекодержателя. Таким чином, аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що передбачений розділом V Закону України «Про іпотеку» та Законом України «Про виконавче провадження» спеціальний примусовий порядок звернення стягнення на предмет іпотеки з метою задоволення вимог іпотекодержателя, застосовується за умови ухвалення судом рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки або вчинення нотаріусом виконавчого напису. Водночас, якщо виконавчі дії вчиняються на підставі судового рішення про стягнення заборгованості та за відсутності судового рішення або виконавчого напису нотаріуса про звернення стягнення на предмет іпотеки, то вони регулюються загальними нормами Закону України «Про виконавче провадження», а не нормами спеціального Закону України «Про іпотеку». Згідно з частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Згідно з вимогами статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник. Разом із житловим будинком стягнення звертається також на прилеглу земельну ділянку, що належить боржнику. У разі звернення стягнення на об`єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з`ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом. Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об`єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об`єкт нерухомого майна, заставлене третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам. У разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно. У разі відсутності технічної документації на майно, у зв`язку з чим його неможливо підготувати до реалізації, виготовлення такої документації здійснюється за зверненням виконавця в установленому законодавством порядку за рахунок додаткового авансування стягувача. У разі якщо стягувач протягом 10 робочих днів з дня одержання відповідного повідомлення виконавця не авансує витрати, пов`язані з підготовкою технічної документації на майно, виконавчий документ повертається стягувачу, за умови що відсутнє інше майно у боржника, на яке можливо звернути стягнення. Так, місцевим судом установлено, що на виконанні Відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУУЮ у Полтавській області, знаходиться виконавче провадження ВП №51338006, щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 коштів в розмірі 586111,97 грн. Проте, при вирішенні питання про наявність підстав для задоволення подання державного виконавця про звернення стягнення на належне боржнику майно, що в передбаченому законом порядку за ОСОБА_1 не зареєстровано, місцевий суд не врахував наведених вище обставин, зокрема, того, що земельні ділянки - площею 1,0235 га, кадастровий номер - №5322255100:30:002:0883 та площею 0,1724 га, кадастровий номер - №5322255100:30:002:0882, які при їх об`єднанні утворили спірну земельну ділянку площею 1,1959 га, кадастровий номер 5322255100:30:002:2197 перебувають в іпотеці. При цьому, державним виконавцем не надано доказів, а місцевим судом не з`ясовано, чи зверталось стягнення на ці земельні ділянки за рішенням суду чи виконавчим написом нотаріуса (по договорах іпотеки), та чи повідомлявся іпотекодержатель про те, що державний виконавець, в межах виконавчого провадження ВП№51338006, подав клопотання про звернення стягнення на належне боржнику майно, що в передбаченому законом порядку за ОСОБА_1 не зареєстровано. З урахуванням наведеного оскаржувана ухвала місцевого суду є передчасною, постановленою без належного вивчення та дослідження матеріалів справи, суті та змісту вимог, відтак, підлягає скасуванню з направленням справи до місцевого суду для продовження розгляду. З огляду на наведене доводи апеляційної скарги в основному є обґрунтованими та такими, що заслуговують на увагу. Відповідно до п.6 ч.1 ст.374, п.п.3,4 ч.1 ст.379 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Керуючись ст.368, п.6 ч.1 ст.374, п.п.3,4 ч.1 ст.379, ст.ст.382,383,384 ЦПК України, суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , задовольнити частково. Ухвалу Котелевського районного суду Полтавської області від 05 вересня 2019 року, скасувати. Матеріали справи за поданням головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області про надання дозволу на звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстроване в передбаченому законом порядку, - направити до Котелевського районного суду Полтавської області для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. ГОЛОВУЮЧИЙ Т.О. Кривчун СУДДІ С.М. Бондаревська О.В. Чумак