Ухвала КАС ВС № 420/5059/19

УХВАЛА 18 березня 2020 року Київ справа №420/5059/19 адміністративне провадження №К/9901/6375/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Соколова В.М., суддів: Єресько Л.О., Загороднюка А.Г., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2019 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2020 року у справі №420/5059/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправними дій щодо неврахування часу вимушеного прогулу у вислугу років та зобов`язання вчинити певні дії, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, у якому просив: - визнати протиправними дії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області щодо неврахування часу вимушеного прогулу у вислугу років ОСОБА_1 за період з 06 листопада 2015 року по 30 листопада 2017 року; - зобов`язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області здійснити перерахунок вислуги років ОСОБА_1 , видати з цього приводу наказ, яким включити період вимушеного прогулу з 06 листопада 2015 року по 30 листопада 2017 року до загального безперервного стажу його служби та направити вказані відомості до Головного управління Національної поліції в Одеській області для залучення до особової справи; - стягнути з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 06 листопада 2015 року по 30 листопада 2017 року; - визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції України в Одеській області щодо неврахування часу вимушеного прогулу у вислугу років ОСОБА_1 за період з 01 грудня 2017 року по 23 липня 2018 року; - зобов`язати Головне управління Національної поліції України в Одеській області здійснити перерахунок вислуги років ОСОБА_1 , видати з цього приводу відповідний наказ, яким включити період вимушеного прогулу з 01 грудня 2017 року по 23 липня 2018 року до загального безперервного стажу його служби; - зобов`язати Головне управління Національної поліції України в Одеській області внести зміни до особової справи позивача та інших документів, які впливають на розрахунок стажу роботи та грошове забезпечення, соціальні пільги ОСОБА_1 з урахуванням всього періоду вимушеного прогулу, у тому числі відомостей про вимушений прогул за період підпорядкування ОСОБА_1 . Головному управлінню Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області; - стягнути з Головного управління Національної поліції України в Одеській області на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 01 грудня 2017 року по 23 липня 2018 року; - стягнути з Головного управління Національної поліції України в Одеській області на користь ОСОБА_1 суму недоплаченої грошового забезпечення за період з 23 липня 2018 року до ухвалення рішення суду у даній справі. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2019 року постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2019 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2020 року, позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області щодо неврахування часу вимушеного прогулу у вислугу років ОСОБА_1 за період з 06 листопада 2015 року по 30 листопада 2017 року. Зобов`язано Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області здійснити перерахунок вислуги років ОСОБА_1 , видати з цього приводу наказ, яким включити період вимушеного прогулу з 06 листопада 2015 року по 30 листопада 2017 року до загального безперервного стажу його служби та направити вказані відомості до Головного управління Національної поліції України в Одеській області для залучення до особової справи. Стягнуто з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 06 листопада 2015 року по 30 листопада 2017 року. Визнано протиправними дії Головного управління Національної поліції України в Одеській області щодо неврахування часу вимушеного прогулу у вислугу років ОСОБА_1 за період з 01 грудня 2017 року по 23 липня 2018 року. Зобов`язано Головне управління Національної поліції України в Одеській області здійснити перерахунок вислуги років ОСОБА_1 видати з цього приводу відповідний наказ, яким включити період вимушеного прогулу з 01 грудня 2017 року по 23 липня 2018 року до загального безперервного стажу його служби. Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 01 грудня 2017 року по 23 липня 2018 року. Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь ОСОБА_1 суму недоплаченої грошового забезпечення за період з 23 липня 2018 року по 23 жовтня 2019 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Голова Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з вказаною касаційною скаргою. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Відповідно до частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Втім, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Наведеним конституційним положенням кореспондують приписи статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України. Таким чином, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом. 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року №460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ». Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Водночас пунктом 2 частини п`ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. За змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище. Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої й апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у даному випадку обставин, наведених у підпунктах «а»-«в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Виключень щодо посади позивача у цій справі відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України у системному зв`язку з положеннями статті 50 Закону України «Про запобігання корупції» не встановлено. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні. Керуючись статтями 3, 12, 328, 333 КАС України, УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2019 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2020 року у справі №420/5059/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправними дій щодо неврахування часу вимушеного прогулу у вислугу років та зобов`язання вчинити певні дії. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями є остаточною та оскарженню не підлягає. ........................... ........................... ........................... В.М. Соколов Л.О. Єресько А.Г. Загороднюк Судді Верховного Суду