Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 580/2808/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/2808/19 Суддя (судді) першої інстанції: В.О. Гаврилюк ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 березня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді Файдюка В.В. суддів: Мєзєнцева Є.І. Чаку Є.В. При секретарі Марчук О.О. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України, в якому просив: визнати неправомірним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком № 2 період роботи на посаді монтажника по монтажу сталевих і залізобетонних конструкцій з 15.07.1997 року по 16.09.2006 року з призначенням пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року вказаний адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком № 2 період роботи на посаді монтажника по монтажу сталевих і залізобетонних конструкцій з 15.07.1997 року по 16.09.2006 року. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області прийняти рішення про призначення або про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах ОСОБА_1 з урахуванням висновків суду. У задоволенні решти вимог відмовлено. Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області подало апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі скаржник, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи та на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Свої вимоги обґрунтовує тим, що у трудовій книжці позивача відсутній запис про перехід на посаду монтажника сталевих і залізобетонних конструкцій, а згідно копії наказу про результати атестації робочого місця від 10.03.2006 року, остання не проводилась до 2006 року, що не відповідає вимогам Порядку проведення атестації робочих місць затвердженою постановою КМУ від 01.08.1992 року № 442, у зв`язку з чим у позивача відсутній необхідний стаж роботи за Списком №2, який дає право на пенсію на пільгових умовах. Відзив на апеляційну скаргу на адресу суду не надходив. Учасники справи, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового розгляду справи, у судове засідання не прибули, а тому справа розглядалася у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України. Згідно з ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з`явились у судове засідання, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 10.06.2019 року у справі № 712/4533/19, яке набрало законної сили 14.07.2019 року, встановлено ОСОБА_1 факт роботи монтажником по монтажу сталевих і залізобетонних конструкцій в період з 15.07.1997 року по 15.09.2006 року в Мостозагоні № 78 відкритого акціонерного товариства "Мостобуд", перетвореного у публічне акціонерне товариство "Мостобуд" та приєднаного до відокремленого структурного підрозділу (філія) ПАТ "Мостобуд" Управління механізації. На виконання вказаного рішення позивач звернувся із заявою до Головного управління, розглянувши яку Головне управління надіслало Басову О.О. листа № 318/Б-10 від 22.08.2019 року, в якому, зокрема, зазначило, що рішення Соснівського районну суду м. Черкаси від 10.06.2019 року по справі № 711/4533/19 не зобов`язує Головне управління зарахувати період з 15.07.1997 року по 15.09.2009 року до пільгового стажу по Списку № 2 та призначити позивачеві пенсію на пільгових умовах. Відповідач у даному листі також зазначив, що до стажу роботи по Списку № 2 можна зарахувати тільки період з 01.01.1990 року по 26.04.1990 року, що становить 3 місяці 26 днів. Загальний страховий стаж позивача складає 36 років 15 днів. Вважаючи таку відмову протиправною та такою, що порушує права позивача, останній звернулась до суду з даним адміністративним позовом. Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем протиправно не зараховано до трудового стажу позивача період роботи монтажником по монтажу сталевих і залізобетонних конструкцій в Мостозагоні № 78 відкритого акціонерного товариства "Мостобуд", перетвореного у публічне акціонерне товариство "Мостобуд" та приєднаного до відокремленого структурного підрозділу (філія) ПАТ "Мостобуд" Управління механізації з 15.07.1997 року по 15.09.2009 року до пільгового стажу за Списком №

2. Колегія суддів апеляційної інстанції, перевіряючи у межах доводів апеляційної скарги законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, зазначає наступне. Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг, врегульовано Законом України від 09.07.2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058; в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин). Частиною 1 статті 114 Закону № 1058 визначено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Згідно пункту 2 частини 2 статті 114 Закону № 1058 на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 24.06.2016 року затверджено Список № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Список № 2). Розділом XXVII "Будівництво" до Списку № 2 включені посада монтажника з монтажу сталевих та залізобетонних конструкцій. Як вірно встановлено судом першої інстанції, рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 10.06.2019 року у справі № 711/4533/19 ОСОБА_1 встановлено факт роботи монтажником по монтажу сталевих і залізобетонних конструкцій в період з 15.07.1997 року по 15.09.2006 року в Мостозагоні № 78 відкритого акціонерного товариства "Мостобуд" перетвореного у публічне акціонерне товариства "Мостобуд" та приєднаного до відокремленого структурного підрозділу (філії) ПАТ "Мостобуд" Управління механізації. Пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону № 1058 визначено, що однією з умов для набуття права на пільгову пенсію є проведення атестації робочих місць. Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 року № 442 (далі - Порядок № 442) та розробленими на виконання постанови № 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі по тексту - Мінпраці) від 01.09.1992 року №

41. Згідно з Порядком № 442 періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років (пункт 4); відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінсоцполітики разом з МОЗ (пункт 8); перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років (пункт 9). Застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, врегульовано Порядком застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Мінпраці від 18 листопада 2005 року № 383 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за № 1451/11731) (у подальшому - Порядок № 383). Відповідно до пункту 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року. Пунктом 4.1 Порядку № 383 передбачено, що постанова Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 року № 442 набула чинності з 21.08.1992 року. Таким чином, при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.1992 року, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації. В матеріалах справи міститься наказ відкритого акціонерного товариства "Мостобуд" Мостозагін № 24 від 10.03.2006 року про атестацію робочих місць, відповідно до якого на підставі проведеної атестації робочих місць за умови праці, згідно Постанови КМУ № 442 від 01.08.1993 року робочі місця відповідно до затвердженого переліку вважаються атестованими за умовами праці та встановлено пільги й компенсації, зокрема, щодо пенсій за списком № 2 (зокрема, монтажник з монтажу стальних та залізобетонних робіт). Постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 року затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637). Пунктом 1 Порядку № 637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Згідно пункту 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Так, згідно довідки управління механізації ПАТ "Мостобуд" № 4 від 24.01.2018 року про затвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, яка видана ОСОБА_1 про те, що зазначена особа працювала повний робочий день на (в) Мостозагоні № 78 ВАТ "Мостобуд", перетвореного у ПАТ "Мостобуд" та приєднаного до Відокремленого структурного підрозділу (філії) ПАТ "Мостобуд" Управління механізації (а.с. 25). Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що довідка на підтвердження права особи на призначення пенсії на пільгових умовах відповідає Додатку № 5 до Порядку № 637 та підтверджує трудовий стаж для призначення пенсії на пільгових умовах. Відповідно до частини 2 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Оскільки рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 10.06.2019 року у справі № 711/4533/19 встановлено ОСОБА_1 факт роботи монтажником по монтажу сталевих і залізобетонних конструкцій в період з 15.07.1997 року по 15.09.2006 року в Мостозагоні № 78 відкритого акціонерного товариства "Мостобуд" перетвореного у публічне акціонерне товариства "Состобуд" та приєднаного до відокремленого структурного підрозділу (філії) ПАТ "Мостобуд" Управління механізації, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що атестація вказаної посади проводилась, надана позивачем довідка видана у відповідності до Порядку № 637, а рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах із зазначених у ньому підстав є протиправним. Щодо позовної вимоги про призначення позивачеві пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 58 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов`язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду. Пенсійний фонд є самоврядною неприбутковою організацією і здійснює свою діяльність на підставі статуту, який затверджується його правлінням. Відповідно до пункту 4.3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25 листопада 2005 року, не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України. Тобто, прийняття рішення про призначення пенсії віднесено до компетенції Управління, а відтак у цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають. Разом з тим, частиною 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Враховуючи вищевикладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог, оскільки наявні підстави для захисту прав позивача шляхом визнання неправомірними дій відповідача щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, а також зобов`язання органу ПФУ здійснити повторний розгляд заяви позивача про призначення пенсії з винесенням відповідного рішення з врахуванням висновків суду, зазначених у даній постанові. Згідно із частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя. Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини. Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Керуючись ст. ст. 243, 246, 272, 286, 308, 315, 316, 321 КАС України суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області - залишити без задоволення. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтями 329, 331 КАС України. Повний текст рішення виготовлено 17 березня 2020 року. Головуючий суддя: В.В. Файдюк Судді: Є.І. Мєзєнцев Є.В. Чаку