Ухвала КЦС ВС № 755/5907/19

Ухвала 17 березня 2020 року м. Київ справа № 755/5907/19 провадження № 61-4108ск20 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Русинчука М. М. розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду міста Києві від 23 жовтня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 12 лютого 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства «Дарницьке трамвайне ремонтне експлуатаційне депо» Комунальне підприємство «Київпастранс» про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, ВСТАНОВИВ: 02 березня 2020 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Дніпровського районного суду міста Києві від 23 жовтня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 12 лютого 2020 року. Разом з касаційною скаргою подано клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги. Суд дійшов висновку про відмову у зазначеному клопотанні з огляду на таке. Згідно із частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати. Відповіднодо статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Подане клопотання не містить будь-якого обґрунтування, підтвердженого певними доказами, за якими суд може його розглянути. Касаційна скарга не може бути прийнята та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки відсутні доказу про сплату судового збору. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» із змінами, внесеними Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» за подання касаційної скарги на рішення суду справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми. Відповідно до підпунктів 1, 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (чинний на момент пред`явлення позову) розмір судового збору за подання фізичною особою до суду позовної заяви майнового характеру становив 1 розмір ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а для немайнового характеру, становив 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У відповідності до правової позиції, викладеної в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року (справа № 910/4518/16), пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях. Пільг щодо сплати судового збору за позовну вимогу про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу Законом України «Про судовий збір» не передбачено. Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» передбачено прожитковий мінімум на одну працездатну особу у розмірі 1 921,00 грн. ОСОБА_2 необхідно сплатити судовий збір за вимогу майнового характеру про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 1 536,80 грн (1 921,00*0,4)*200%. Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УК у Печер. р-ні/Печерс.р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)». Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору, необхідно надати відповідний документ. Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду міста Києві від 23 жовтня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 12 лютого 2020 року залишити без руху. Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліку касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя М. М. Русинчук