Ухвала КЦС ВС № 227/5540/18

Ухвала 16 березня 2020 року м. Київ справа № 227/5540/18 провадження № 61-3521ск20 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Литвиненко І. В., розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Сакуна Віталія Анатолійовича на рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 06 листопада 2019 року та постанову Донецького апеляційного суду від 11 лютого 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Другої Добропільської державної нотаріальної контори, третя особа - Світлівська сільська рада про скасування заборони на відчуження нерухомого майна, ВСТАНОВИВ: 21 лютого 2020 року представник ОСОБА_1 - адвокат Сакун В. А. звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 06 листопада 2019 року та постанову Донецького апеляційного суду від 11 лютого 2020 року у вказаній вище справі. Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір». Згідно з підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми. Ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»», в редакції, чинній станом на дату подання позовної заяви у даній справі). Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2018 року становить 1 762,00 грн. Отже, розмір судового збору за подання та розгляд касаційної скарги відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» становить 704,80 грн * 200 % = 1 409,60 грн, а тому заявнику слід сплатити 1 409,60 грн судового збору. Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102, ЄДРПОУ - 38004897, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), МФО-899998, номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) UA288999980313151207000026007, ККДБ - 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)», символ звітності банку -

207. Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату. Крім цього, відповідно до пункту 6 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено клопотання особи, яка подає скаргу. Як вбачається зі змісту прохальної частини касаційної скарги, заявник просить скасувати рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 06 листопада 2019 року та постанову Донецького апеляційного суду від 11 лютого 2020 року, однак чітко не зазначає, яке саме судове рішення Верховний Суд має прийняти за наслідками розгляду його касаційної скарги. Таким чином, заявнику необхідно уточнити прохальну частину касаційної скарги у відповідності до вимог статті 406 ЦПК України, зазначивши, яке саме судове рішення Верховний Суд має прийняти за наслідками розгляду його касаційної скарги. Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне. Пунктами 1-4 частини другої статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Згідно із частиною першою статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо: справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду; в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і судом касаційної інстанції визнано підстави про відвід обґрунтованими, якщо касаційну скаргу обґрунтовано такою підставою; судове рішення не підписано будь-яким із суддів або підписано не тими суддями, що зазначені в судовому рішенні; судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглянула справу; справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою; судове рішення ухвалено судом з порушенням правил інстанційної або територіальної юрисдикції; суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі. Відповідно до частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу; або суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 389 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Сакуна В. А. не відповідає зазначеним вище вимогам закону. Так, заявник узагальнено посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте не зазначає конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження. За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надіслати на адресу суду уточнену редакцію касаційної скарги, в якій повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав) та надіслати уточнену редакцію касаційної скарги, копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Ураховуючи наведене, касаційну скаргу слід залишити без руху та встановити заявникові строк для усунення вказаних недоліків. На підставі наведеного, керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Сакуна Віталія Анатолійовича на рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 06 листопада 2019 року та постанову Донецького апеляційного суду від 11 лютого 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Другої Добропільської державної нотаріальної контори, третя особа - Світлівська сільська рада про скасування заборони на відчуження нерухомого майна залишити без руху. Надати для усунення зазначеного вище недоліку строк до 16 квітня 2020 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настають наслідки, передбачені процесуальним законом. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя І. В. Литвиненко