Ухвала КЦС ВС № 381/3165/17

Ухвала 11 березня 2020 року м. Київ справа № 381/3165/17 провадження № 61-44458св18 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Червинської М. Є. (суддя - доповідач), суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., учасники справи: позивач - житлово-будівельний кооператив «Машинобудівник», відповідач - ОСОБА_1 розглянув в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову апеляційного суду Київської області в складі колегії суддів: Сушко Л. П., Журби С. О., Фінагєєва В. О. від 05 вересня 2018 року, ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог У вересні 2017 року житлово-будівельний кооператив «Машинобудівник» (далі - ЖБК «Машинобудівник») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно. Свої вимоги позивач мотивував тим, що відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку ЖБК «Машинобудівеник» є власником земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та згідно декларації про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ ступенів складності, багатоквартирний будинок, що знаходиться на вказаній земельній ділянці, вважається закінченим будівництвом та готовий до експлуатації. Рішенням позачергових зборів ЖБК «Машинобудівник» від 19 жовтня 2015 року відповідача ОСОБА_1 було прийнято в члени ЖБК «Машинобудівник» зі сплатою вступного внеску в розмірі 100 000 грн та в подальшому між кооперативом та ОСОБА_1 було укладено договір на придбання загальної площі житла в порядку членства в кооперативі, відповідно до умов якого кооператив приймає члена кооперативу у дольове будівництво 105-ти квартирного житлового будинку та квартиру № 55 , загальна вартість якої складає 189 538 грн. До повного розрахунку ОСОБА_1 з ЖБК «Машинобудівник» власником квартири є кооператив. Вважав, що ОСОБА_1 у порушення рішення позачергових зборів членів ЖБК «Машинобудівник» не було сплачено не тільки вступний внесок в розмірі 100 000 грн, а й не було проведено розрахунок за квартиру в порядку визначеному в договорі від 19 жовтня 2015 року. Проте, 19 лютого 2016 року ОСОБА_1 зареєстрував право власності на квартиру АДРЕСА_3 . За зверненням ЖБК «Машинобудівник» до відділу поліції була порушена кримінальна справа за фактом вчинення злочину передбаченому частиною четвертою статті 358 КК України та в рамках кримінального провадження була витребувана реєстраційна справа, яка містила договір придбання загальної площі житла в порядку членства в кооперативі про т е, що ОСОБА_1 є членом ЖБК «Машинобудівник», що кошти за квартиру були внесені в повному обсязі та заборгованість відсутня, підписана Головою правління ЖБК «Машинобудівник» ОСОБА_2, акт приймання-передачі квартири, підписаний також ОСОБА_2 .. Проте, ОСОБА_2 не підписував від імені кооперативу ані довідки, ані акту приймання-передачі, підпис належить невідомій особі. Наведене свідчить, що майно вибуло з володіння позивача поза його волею. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 17 травня 2018 року в задоволенні позову відмовлено. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що право власності на спірну квартиру набуто відповідачем за договором придбання загальної площі житла в порядку членства в кооперативі від 19 жовтня 2015 року, який недійсним не визнавався. Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції Постановою апеляційного суду Київської області від 05 вересня 2018 року апеляційну скаргу ЖБК «Машинобудівник» задоволено. Рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 17 травня 2018 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про задоволення позову. Витребувано нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_3 , з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 та передано його на користь ЖБК «Машинобудівник». Скасовано державну реєстрацію права власності на нерухома майно - квартиру АДРЕСА_3 , за ОСОБА_1 , номер запису про власність № 13427024, внесений 19 лютого 2016 року державним реєстратором Реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області Матушевич О. В. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що ЖБК «Машинобудівник» на свій розрахунковий рахунок не отримувало грошових коштів у вигляді вступного внеску в членство у кооперативі, та не отримувало грошових коштів у вигляді оплати за квартиру. ОСОБА_2 , як посадова особа кооперативу, не підписував від імені ЖБК «Машинобудівник» ані довідку про відсутність заборгованості, ані акту приймання-передачі квартири, підпис на вказаних документах належить іншій невідомій особі. Аргументи учасників справи Узагальнені доводи касаційної скарги У вересні 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , у якій він просить скасувати постанову апеляційного суду Київської області від 05 вересня 2018 року, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Касаційна скарга, з урахуванням пояснень до неї, які надійшли до суду касаційної інстанції, мотивована тим, що відповідачем внесено оплату за спірну квартиру, на підтвердження чого було надано квитанції до прибуткового касового ордеру, що не спростовано позивачем. При вирішенні спору апеляційним судом неправильно застосовані положення статей 387, 388, 1212 ЦК України. Спірна квартира перебувала у володінні ОСОБА_1 на відповідній правовій підставі, зокрема на підставі договору від 19 жовтня 2015 року. Судом першої інстанції правомірно не взято до уваги висновок почеркознавчої експертизи, оскільки вона проведена в межах кримінального провадження лише по електрофотокопіям. Інші документи, які містяться в матеріалах справи, доводять виконання ОСОБА_1 обов`язків за договором від 19 жовтня 2015 року. Позивачем не надано належних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 не сплатив вступного внеску і така несплата призводить до втрати чинності договору про передачу йому спірної квартири як члену кооперативу, а доказів того, що саме відповідач підробив документи і відповідно до них незаконно набув право власності на квартиру. Узагальнені доводи відзиву на касаційну скаргу У грудні 2018 року на адресу Верховного Суду ЖБК «Машинобудівник» подало відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 , у якому просить відмовити в задоволенні зазначеної касаційної скарги та залишити в силі оскаржувану постанову апеляційного суду Київської області від 05 вересня 2018 року. Указує на те, що постанова апеляційного суду відповідає вимогам норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування, з мотивів викладених в касаційній скарзі, немає. Фактичні обставини справи, встановлені судом Суд установив, що згідно витягу з протоколу № 42 позачергових зборів ЖБК «Машинобудівник» від 19 жовтня 2015 року ОСОБА_1 прийнято до складу кооперативу з вступним внеском 100 000 грн. 19 жовтня 2015 року ЖБК «Машинобудівник» та ОСОБА_1 уклали договір на придбання загальної площі житла в порядку членства в кооперативі. Предметом вказаного договору є квартира АДРЕСА_3 , поверх № 1, під`їзд 3 , загальна площа 81,94 кв.м., житлова площа 45,53 кв.м. Згідно пункту 2.2 договору ціна квартири складає 189 538 грн, розрахунок виконується до 31 грудня 2015 року (пункт 3.1 договору). Відповідно до пункту 5.1 договору, якщо член кооперативу не сплатив вартість квартири в термін, згідно пункту 5.1, договір втрачає чинність. Згідно довідки, виданої головою правління ЖБК «Машинобудівник» ОСОБА_1 дійсно є членом ЖБК «Машинобудівник». Кошти за 3-кімнатну квартиру № 58 внесені в повному обсязі, заборгованість відсутня. Вказана довідка підписана головою правління ОСОБА_2 Відповідно до акта на передачу житлового приміщення від 23 грудня 2015 року, який був складений головою правління ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про те, що згідно договору про придбання житла від 23 грудня 2015 року перший передає, а другий приймає житлове приміщення, а саме квартиру АДРЕСА_3 . Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, право власності на квартиру АДРЕСА_3 зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі договору на придбання загальної площі житла в порядку членства в кооперативі, серія та номер: б/н, виданого 19 жовтня 2015 року, видавник: ЖБК «Машинобудівник» та ОСОБА_1 ; акта приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер: б/н, виданого 23 грудня 2015 року, видавник: ЖБК «Машинобудівник та ОСОБА_1 ; довідки, серія та номер: б/н, виданого 23 грудня 2015 року, видавник : ЖБК «Машинобудівник». Із наданих відповідачем квитанцій до прибуткового касового ордеру ЖБК «Машинобудівник» від 20 жовтня 2015 року та 21 жовтня 2015 року вбачається, що ОСОБА_1 внесено на оплату квартири № 55 згідно договору б/н від 19 жовтня 2015 року 94 769,00 грн та 94 769,00 грн відповідно, а всього на суму 189 538,00 грн. Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 19 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу 381/3165/17 з Фастівського міськрайонного суду Київської області. 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ». Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову апеляційного суду Київської області від 05 вересня 2018 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року. Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 26 лютого 2020 року вказану справу призначено до судового розгляду.

Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обґрунтування За змістом частини другої статті 403 ЦПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати. Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що наявні підстави для передачі справи на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду. Такий висновок колегії суддів ґрунтується на наступному. Способи захисту цивільних прав та інтересів зазначені у статті 16 ЦК України. Зі змісту частини другої статті 16 ЦК України, частини другої статті 5 ЦПК України слідує, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. У частині першій статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Статтею 628 ЦК України визначено зміст договору, який становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. У статті 204 ЦК України закріплено презумпцію правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що продовжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду вважає, правильними висновки суду першої інстанції у цій справі про безпідставність позовних вимог про витребування майна від відповідача, оскільки спірну квартиру набуто відповідачем за договором придбання загальної площі житла в порядку членства в кооперативі 19 жовтня 2015 року, який недійсним не визнавався. Апеляційний суд, скасовуючи зазначене рішення місцевого суду про відмову в позові та ухвалюючи нове судове рішення про задоволення позову, виходив із наявності підстав для витребування у добросовісного набувача спірної квартири, яку було придбано у особи за відплатним договором, яка не довела правомірності набуття права власності на неї. До таких же висновків і дійшов Верховний Суд у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 04 вересня 2019 року № 381/2958/17 (провадження № 61-38754св18). Ураховуючи наведене, колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеному у постанові від 04 вересня 2019 року № 381/2958/17 (провадження № 61-38754св18). Висновки за результатами розгляду касаційної скарги Зазначене свідчить про застосування судом касаційної інстанції у різних складах принципово різного підходу щодо застосування норм процесуального права, що викликає необхідність усунення виявлених розбіжностей у практиці їх розгляду Верховним Судом. Ухвалення протилежних чи суперечливих судових рішень, особливо судом вищої інстанції, може спричинити порушення права на справедливий суд, закріпленого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Загальновизнаний принцип правової визначеності передбачає стабільність правового регулювання і виконуваність судових рішень. У зв`язку з наведеним, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, вважає необхідним передати зазначену справу на розгляд Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду. Керуючись частиною п`ятою статті 403, частиною четвертою статті 404 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ: Передати на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду справу 381/3165/17 (провадження № 61-44458св18), за позовом житлово-будівельного кооперативу «Машинобудівник» до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову апеляційного суду Київської області від 05 вересня 2018 року. Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття і оскарженню не підлягає. ГоловуючийМ. Є. Червинська Судді:С. Ю. Бурлаков А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун