Постанова 4873 № 910/12339/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "05" березня 2020 р. Справа№ 910/12339/19 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Буравльова С.І. суддів: Андрієнка В.В. Сітайло Л.Г. секретар Ковальчук Р.Ю. за участю представників: позивача - Кучерявий С.В. відповідача - Русак Н.В. розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства "БАК будівельна компанія" (BAK stavebni spolecnost, a.s.) (представництво в Україні "Представництво "БАК Ставебні Сполечность, А.С.") на рішення Господарського суду м. Києва від 10.12.2019 р. (повне рішення складено 16.12.2019 р.) у справі № 910/12339/19 (суддя - Кирилюк Т.Ю.) за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" до Акціонерного товариства "БАК будівельна компанія" (BAK stavebni spolecnost, a.s.) (представництво в Україні "Представництво "БАК Ставебні Сполечность, А.С.") про стягнення заборгованості у розмірі 726412,56 грн ВСТАНОВИВ: У вересні 2019 року Публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк" звернулося з позовом до Акціонерного товариства "БАК будівельна компанія" (BAK stavebni spolecnost, a.s.) (представництво в Україні "Представництво "БАК Ставебні Сполечность, А.С.") про стягнення заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення № УСНМ-65 від 18.05.2018 р. у загальному розмірі 726412,56 грн, з яких: 288631,42 грн - заборгованість за орендними платежами, 121121,40 грн - заборгованість за комунальними платежами, 311943,97 грн - неустойка, 1702,93 грн - інфляційні втрати та 3012,84 грн - 3% річних. Вимоги позивача обґрунтовані тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства та укладеного між сторонами договору оренди належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання по сплаті орендної плати та комунальних платежів, у зв`язку з чим останній повинен сплатити заборгованість у заявленому розмірі. Рішенням Господарського суду м. Києва від 10.12.2019 р. у справі № 910/12339/19 позов Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 288631,42 грн основного боргу, 121121,40 грн заборгованості за комунальними платежами, 29630,32 грн неустойки, 2563,93 грн 3% річних та 787,66 грн інфляційних втрат, в іншій частині у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення суду в частині задоволених позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, відповідач не наводить жодних аргументів, що стосуються суті спору, а лише посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, зокрема на те, що йому не було належним чином вручено ухвалу суду першої інстанції про відкриття провадження у справі. Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2020 р. апеляційну скаргу Акціонерного товариства "БАК будівельна компанія" (BAK stavebni spolecnost, a.s.) (представництво в Україні "Представництво "БАК Ставебні Сполечность, А.С.") у справі № 910/12339/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Сітайло Л.Г., Андрієнко В.В. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2020 р. було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "БАК будівельна компанія" (BAK stavebni spolecnost, a.s.) (представництво в Україні "Представництво "БАК Ставебні Сполечность, А.С.") та призначено справу № 910/12339/19 до розгляду на 25.02.2020 р. У судовому засіданні 25.02.2020 р. було оголошено перерву до 05.03.2020 р. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне. 18.05.2018 р. між Публічним акціонерним товариством Акціонерним банком "Укргазбанк" (далі - орендодавець) та Представництвом BAK stavebni spolecnost, a.s. АТ "БАК будівельна компанія" в Україні "Представництво "БАК Ставебні Сполечность, А.С." (далі - орендар) було укладено договір оренди нежитлового приміщення № УСНМ-65 (далі - договір). Відповідно до п. 1.1 орендодавець зобов`язується передати орендарю за плату на строк, передбачений умовами цього договору, в користування нежитлові приміщення нежилої будівлі, літ. А, які знаходяться за адресою: місто Київ, вулиця Генерала Вітрука, будинок 12, загальною площею 377,36 м2, а саме: основні приміщення загальною площею 351,4 кв. м та місця загального користування загальною площею 25,96 кв. м. План приміщення наведений у додатку № 1 до цього договору. Згідно з п. 1.3 договору передача приміщення орендодавцем орендарю здійснюється протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати підписання договору. Факт передачі приміщення оформляється двостороннім актом прийому-передачі приміщення. В момент підписання акту орендодавець передає орендарю ключі від орендованого приміщення. Як передбачено п. 1.4 договору, приміщення передається орендарю для використання як офісне приміщення. У відповідності до п. 3.1 договору строк оренди приміщення встановлюється з дня підписання акту по 31 травня 2019 року включно. Пунктом 3.2 договору сторони погодили, що орендодавець протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати укладення цього договору передає, а орендар приймає у користування приміщення за актом (додаток № 2), який підписується уповноваженими представниками сторін та скріплюється печатками сторін (за умови їх наявності). З дня підписання акту починається обчислення строку оренди за цим договором. 21.05.2018 р. між сторонами було підписано та скріплено їх підписи відбитками печаток відповідний акт прийому-передачі орендованого приміщення від орендодавця до орендаря. 01.10.2018 р. між сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до договору оренди нежитлового приміщення від 18.05.2018 р. № УСНМ-65. Відповідно до п. 1.1 цього договору, з урахуванням додаткової угоди від 01.10.2018 р. № 1 до нього, орендодавець зобов`язується передати орендарю за плату на строк, передбачений умовами цього договору, в користування нежитлові приміщення нежилої будівлі, літ. А, які знаходяться за адресою: місто Київ, вулиця Генерала Вітрука, будинок 12, загальною площею 1083,4 кв. м, а саме: основні приміщення загальною площею 710,7 кв. м та допоміжні приміщення загальною площею 372,7 кв. м. План приміщення наведений у додатку № 3 до цього договору. 01.10.2018 р. сторонами договору було підписано та скріплено їх підписи відбитками печаток відповідний акт прийому-передачі додаткової площі приміщення від орендодавця до орендаря. Згідно з п. 4.1 цього договору, з урахуванням додаткової угоди від 01.10.2018 р. № 1 до нього, починаючи з 01.10.2018 р. загальний розмір місячної орендної плати за користування приміщенням становить 111012,08 грн, крім того ПДВ у розмірі 22202,42 грн; разом до сплати - 133214,50 грн, зокрема: - розмір місячної орендної плати за користування основними приміщеннями загальною площею 710,7 кв. м становить 79953,75 грн, крім того ПДВ у розмірі 15990,75 грн; разом з ПДВ - 95944,50 грн; - розмір місячної орендної плати за користування допоміжними приміщеннями загальною площею 372,7 кв. м становить 31058,33 грн, крім того ПДВ у розмірі 6211,67 грн; разом з ПДВ - 37270,00 грн. Як передбачено п. п. 4.3.1, 4.3.2 договору, орендна плата сплачується орендарем самостійно шляхом перерахування коштів на рахунок орендодавця № 357892 в АБ "Укргазбанк", код банку (МФО): 320478, код ЄДРПОУ: 23697280 на підставі цього договору і не вимагає додаткового виставлення рахунку. Протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту підписання сторонами акту орендар сплачує орендну плату за період з дня підписання акту по останній день поточного місяця з урахуванням дня передачі приміщення. Розмір орендної плати за вказаний період визначається наступним чином: розмір орендної плати за один повний календарний місяць оренди, поділений на кількість днів у місяці, в якому відбулась передача приміщень та помножений на кількість днів, що залишилися до кінця місяця, включаючи день підписання сторонами відповідного акту. Відповідно до п. п. 4.3.3 та 4.3.5 договору, у подальшому орендна плата сплачується орендарем авансом щомісячно у період з 01 (першого) по 10 (десяте) число поточного місяця, в якому приміщення знаходиться в оренді, на підставі цього договору і не вимагає додаткового виставлення рахунку. Орендна плата сплачується орендарем до дня фактичного повернення приміщення, включаючи день підписання акту. Згідно з п. 4.4 договору, з урахуванням додаткової угоди до нього, компенсація вартості спожитої електроенергії, водопостачання, природного газу тощо, а також експлуатації телефонної лінії (за наявності) з нарахуванням ПДВ здійснюється орендарем згідно з показниками лічильників, або в разі їх відсутності - пропорційно займаній площі орендованого приміщення на підставі рахунків, наданих орендодавцем, які підтверджені рахунками комунальних підприємств та довідкою-рахунком по сплачених комунальних платежах за підписом орендодавця, з дня підписання акту по останній день поточного місяця з урахуванням дня передачі приміщення. Пунктом 5.1.3 договору передбачено обов`язок орендаря своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендодавцю орендну плату за користування приміщенням та комунальні платежі відповідно до умов цього договору. Договір набирає чинності з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі орендованого майна та діє по 31 травня 2019 року включно, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань по цьому договору (п. 9.1 договору). 05.06.2019 р. між сторонами було підписано відповідний акт прийому-передачі з оренди нежитлового приміщення, за яким вказану нерухомість було повернуто орендодавцеві. З матеріалів справи вбачається, що відповідач своїх зобов`язань за укладеним договором щодо сплати орендних платежів протягом 1 квітня 2019 року - 5 червня 2019 року (до моменту повернення орендованого майна) належним чином не виконав, внаслідок чого в останнього перед позивачем виникла заборгованість з орендної плати в сумі 288631,42 грн. Також відповідачем протягом січня - травня 2019 року не було компенсовано орендодавцеві вартість спожитих комунальних послуг у розмірі 121121,40 грн. За змістом ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України). Статтею 905 ЦК України визначено, що строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Як передбачено ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно з ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Статтею 286 ГК України передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Як вбачається з матеріалів справи, умовами укладеного договору оренди сторони чітко визначили строки внесення орендарем відповідних платежів за користування орендованим майном. В матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем заборгованості з орендних платежів за період з 01.04.2019 р. по 05.06.2019 р. та заборгованості з оплати спожитих комунальних послуг з 01.01.2019 р. по 05.06.2019 р. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 288631,42 грн заборгованості по орендними платежами та 121121,40 грн заборгованості по комунальними платежам є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. За прострочення виконання грошового зобов`язання позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 311943,97 грн неустойки, з яких: - 169182,42 грн - неустойка, нарахована у зв`язку з простроченням виконання зобов`язання щодо сплати орендної плати за користування орендованим майном у квітні 2019 року за період з 11.04.2019 р. по 15.08.2019 р. на суму основного боргу в розмірі 133214,50 грн; - 129218,07 грн - неустойка, нарахована у зв`язку з простроченням виконання зобов`язання щодо сплати орендної плати за користування орендованим майном у травні 2019 року за період з 11.05.2019 р. по 15.08.2019 р. на суму основного боргу в розмірі 133214,50 грн; - 13543,48 грн - неустойка, нарахована у зв`язку з простроченням виконання зобов`язання щодо сплати орендної плати за користування орендованим майном у червні 2019 року за період з 16.06.2019 р. по 15.08.2019 р. на суму основного боргу в розмірі 22202,42 грн. Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватись згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею), заставою поручительством. Крім того, неустойка водночас є мірою відповідальності у порушення зобов`язання. Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен сплатити кредиторові у разі невиконання неналежного виконання зобов`язання, зокрема в разі прострочення виконання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (ч. 1 ст. 550 ЦК України). Як передбачено ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Пунктом 6.3 договору оренди передбачено, що у випадку прострочення сплати орендної плати, комунальних платежів більш ніж на 30 календарних днів, орендар зобов`язаних сплатити орендодавцю неустойку в розмірі 1% від суми заборгованості за кожний день прострочення. Згідно зі ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня. За ч. 2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Враховуючи вказані норми чинного законодавства, які обмежують граничний розмір пені, що підлягає стягненню із суб`єкта господарювання у зв`язку з порушенням ним господарського зобов`язання, яке носить грошовий характер, а також зважаючи на те, що позивачем нарахування вказаної штрафної санкції, яка за своєю правовою природою є пенею, було здійснено без урахування зазначених законодавчих положень, стягненню з відповідача підлягає неустойка, обрахована із застосуванням подвійної облікової ставки Національного банку України у розмірі 29630,32 грн, з яких: 16175, 53 грн - неустойка, нарахована у зв`язку з простроченням виконання зобов`язання щодо сплати орендної плати за користування орендованим майном у квітні 2019 року за період з 11.04.2019 р. по 15.08.2019 р. на суму основного боргу в розмірі 133214,50 грн; 12288,58 грн - неустойка, нарахована у зв`язку з простроченням виконання зобов`язання щодо сплати орендної плати за користування орендованим майном у травні 2019 року за період з 11.05.2019 р. по 15.08.2019 р. на суму основного боргу в розмірі 133214,50 грн; 1166,21 грн - неустойка, нарахована у зв`язку з простроченням виконання зобов`язання щодо сплати орендної плати за користування орендованим майном у червні 2019 року за період з 16.06.2019 р. по 15.08.2019 р. на суму основного боргу у розмірі 22202,42 грн. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду відповідно до якого, вимога позивача про стягнення з відповідача неустойки підлягає частковому задоволенню у розмірі 29630,32 грн. Також у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором, позивач просив суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 3012,84 грн за період з 11.04.2019 р. по 15.08.2019 р. Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Як вбачається з розрахунку позивача, останній здійснював нарахування трьох процентів річних за період з 11.04.2019 р. по 15.08.2019 р. на загальну суму боргу зі сплати орендних платежів у розмірі 288631,42 грн. Однак, позивачем не було враховано, що 3% річних підлягають нарахуванню у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов`язань по сплаті орендних платежів по кожному місяцю окремо, в якому мало місце прострочення платежу, оскільки умовами укладеного між сторонами договору передбачено обов`язок відповідача щомісячно перераховувати такі платежі у період з 01 (першого) по 10 (десяте) число поточного місяця, в якому приміщення знаходиться в оренді. Таким чином, розрахунок 3% річних необхідно здійснювати таким чином: 1390,54 грн 3% за період з 11.04.2019 р. по 15.08.2019 р. на суму основного боргу в розмірі 133214,50 грн; 1062,07 грн 3% річних за період з 11.05.2019 р. по 15.08.2019 р. на суму основного боргу в розмірі 133214,50 грн; 111,32 грн 3% річних за період з 16.06.2019 р. по 15.08.2019 р. на суму основного боргу в розмірі 22202,42 грн. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних підлягає частковому задоволенню у розмірі 2563,93 грн. Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором позивач просив суд стягнути з відповідача 1702,93 грн інфляційних втрат, нарахованих на суму основного боргу в розмірі 288631,42 грн протягом квітня - липня 2019 року. Задовольняючи частково вимогу позивача про стягнення інфляційних втрат, місцевий суд виходив з того, що стягненню з орендаря на користь орендодавця підлягає сума інфляційних втрат у розмірі 787,66 грн, нарахованих протягом квітня - липня 2019 року на суму основного боргу в розмірі 133214,50 грн у зв`язку із простроченням виконання зобов`язання щодо сплати орендної плати за користування орендованим майном у квітні 2019 року. Однак суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком місцевого суду, враховуючи наступне. Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Відповідно до постанови Вищого господарського суду України від 05.04.2011 р. у № 23/466 та листа Верховного Суду України "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" від 03.04.1997 р. № 62-97р сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція). При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця. В силу приписів статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Як вбачається з розрахунку позивача, останній нарахував інфляційні втрати за період з протягом квітня 2019 року по липень 2019 року. Відповідно до Зведеної таблиці індексів споживчих цін, сукупний показник інфляційних втрат за період з квітня 2019 року по липень 2019 року був від`ємним, тобто мала місце дефляція. Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача 1702,93 грн інфляційних втрат є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. Посилання скаржника на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, зокрема, відповідачу не було належним чином вручено ухвалу суду першої інстанції про відкриття провадження у справі, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки місцевим судом було надіслано ухвалу про відкриття провадження у справі на адресу відповідача, вказану в укладеному між сторонами договорі, інша адреса відповідача суду невідома. Решта аргументів, викладених в апеляційній скарзі, наведеного не спростовують та відхиляються колегією суддів. Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Згідно зі ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Судом першої інстанції при прийнятті рішення були неправильно застосовані норми матеріального права, а тому рішення суду першої інстанції у цій справі підлягає частковому скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позову. Як передбачено ч. 1 ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Відповідно до статті 129 ГПК України та, беручи до уваги фактичні обставини виникнення судового спору, витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги необхідно покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимогах. Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "БАК будівельна компанія" (BAK stavebni spolecnost, a.s.) (представництво в Україні "Представництво "БАК Ставебні Сполечность, А.С.") задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 10.12.2019 р. у справі № 910/12339/19 скасувати частково.

3. Викласти резолютивну частину рішення в наступній редакції: «

1. Позов Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "Укргазбанк" до Акціонерного товариства "БАК будівельна компанія" (BAK stavebni spolecnost, a.s.) (представництво в Україні "Представництво "БАК Ставебні Сполечность, А.С.") задовольнити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства "БАК будівельна компанія" (BAK stavebni spolecnost, a.s.) (юридична адреса: Чеська Республіка, Жітеніцка, 871/1, Просек, поштовий індекс 190 00, Прага 9 (Zitenicka 871/1, 190 00 Praha 9); IC: 28402758 (ідентифікаційний код компанії); DIC: CZ28402758 (ідентифікаційний код платника податків) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "Укргазбанк" (03087, місто Київ, вулиця Єреванська, будинок 1, ідентифікаційний код 23697280) 288631 (двісті вісімдесят вісім тисяч шістсот тридцять одну),42 грн заборгованості за орендними платежами, 121121 (сто двадцять одну тисячу сто двадцять одну),40 грн заборгованості за комунальними платежами, 29630 (двадцять дев`ять тисяч шістсот тридцять),32 грн неустойки, 2563 (дві тисячі п`ятсот шістдесят три),93 грн 3 % річних.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Стягнути з Акціонерного товариства "БАК будівельна компанія" (BAK stavebni spolecnost, a.s.) (юридична адреса: Чеська Республіка, Жітеніцка, 871/1, Просек, поштовий індекс 190 00, Прага 9 (Zitenicka 871/1, 190 00 Praha 9); IC: 28402758 (ідентифікаційний код компанії); DIC: CZ28402758 (ідентифікаційний код платника податків) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "Укргазбанк" (03087, місто Київ, вулиця Єреванська, будинок 1, ідентифікаційний код 23697280) а також 6 629 (шість тисяч шістсот двадцять девять),21 грн судового збору за подання позовної заяви».

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "Укргазбанк" на користь Акціонерного товариства "БАК будівельна компанія" (BAK stavebni spolecnost, a.s.) (юридична адреса: Чеська Республіка, Жітеніцка, 871/1, Просек, поштовий індекс 190 00, Прага 9 (Zitenicka 871/1, 190 00 Praha 9); IC: 28402758 (ідентифікаційний код компанії); DIC: CZ28402758 (ідентифікаційний код платника податків) 517 (п`ятсот сімнадцять),72 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту. Повний текст постанови складено 16.03.2020 р. Головуючий суддя С.І. Буравльов Судді В.В. Андрієнко Л.Г. Сітайло