Постанова 4873 № 911/1320/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "17" березня 2020 р. Справа№ 911/1320/19 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Скрипки І.М. суддів: Іоннікової І.А. Тищенко А.І. при секретарі судового засідання Токарева А.Г. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Астерс Груп" на рішення Господарського суду Київської області від 30.08.2019 (повний текст складено 13.09.2019) у справі №911/1320/19 (суддя Бацуца В.М.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Молочна слобода" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Астерс Груп" про стягнення 161 515, 56 грн. ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог У травні 2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Молочна слобода" звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Астерс Груп" про стягнення 146 076, 11 грн. основної заборгованості, 12 292, 09 грн. пені, 2 093, 29 грн. інфляційних втрат, 1 054, 07 грн. 3 % річних. Позов обґрунтований невиконанням відповідачем свого обов`язку щодо оплати товару в повному обсязі згідно договору поставки № 1І034998 від 30.12.2016. Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття Рішенням Господарського суду Київської області від 30.08.2019 у справі №911/1320/19 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Астерс Груп" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Молочна слобода" 146 076,11 грн. основної заборгованості, 11 839,54 грн. пені, 2 093,29 грн. інфляційних збитків, 1 018,04 грн. 3% річних, 2 415,40 грн. судового збору та 4 984,88 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Задовольняючи позов частково, суд виходив з доведеності та обґрунтованості позовних вимог щодо стягнення з відповідача основної суми заборгованості, та стягнення пені, інфляційних витрат, 3 % річних за перерахунком суду. Витрати на професійну правничу допомогу відповідно до ст.129 ГПК України покладено на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач 02.10.2019 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати в частині стягнення 146076,11 грн. основного боргу, 11839,54 грн. пені, 2093,29 грн. інфляційних збитків, 1018,04 грн. 3% річних, 2415,40 грн. судового збору та 4984,88 грн. витрат на правову допомогу та прийняти в цій частині нове про відмову в позові. Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом норм матеріального та процесуального права, невідповідністю висновків суду обставинам справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що за відсутності доказів надання позивачем відповідачу документів, передбачених п. 5.7 договору, відповідач має право затримати розрахунки за товар до моменту надання в повному обсязі належно оформленої супровідної документації, а позивач позбавлений права вимагати від покупця оплати товару. На переконання скаржника, з тексту видаткових накладних неможливо встановити (ідентифікувати) осіб, які підписали їх (відсутні прізвища, ім`я та по батькові, посада, повноваження осіб на підписання такого роду документів (відсутнє посилання на довіреність та відсутні копії довіреностей на отримання даного виду товару для підприємства або інших документів на підтвердження повноважень)), та відсутня печатка відповідача (прямокутний штемпель не є печаткою підприємства для засвідчення здійснення його господарської діяльності). Апелянт вважає, для того, щоб дізнатись з якої дати потрібно здійснювати розрахунок штрафних санкцій, інфляційних втрат та 3% річних, позивач повинен довести, що борг в сум і 146076,11 грн. виник саме в рамках невиконання відповідачем умов договору № 1І034998 від 30.12.2016 та в рамках долучених позивачем видаткових накладних. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача спростовує доводи апелянта, зазначає про законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги. Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача 10.10.2019 передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Михальська Ю.Б., Тищенко А.І. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.10.2019 у справі №911/1320/19 апеляційну скаргу відповідача залишено без руху з огляду на неподання доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі. 04.11.2019 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Астерс Груп" надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої долучено оригінал платіжного доручення №101529371 від 30.10.2019 про сплату 3623,10 грн. судового збору. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 05.11.2019, у зв`язку з перебуванням судді Михальської Ю.Б., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Тищенко А.І., Іоннікова І.А. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2019 у справі №911/1320/19 поновлено відповідачу строк на апеляційне оскарження, відкрито апеляційне провадження, вирішено розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції 30.12.2016 між позивачем (надалі - Постачальник), відповідачем (надалі - Замовник) та ПрАТ "Куп`янський МКК" (надалі - Виробник) було укладено договір № 1І034998, згідно п. 1.1. якого Виробник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, виготовити, відповідно до Технічних умов Товару, та передати Постачальнику, а Постачальник в свою чергу поставити Товар Замовнику під Торговими знаками для подальшого продажу Замовником, а Замовник зобов`язаний прийняти та оплатити виготовлений та поставлений Товар на умовах даного Договору. Відповідно до п. 1.2. Договору Виробник зобов`язується протягом дії цього Договору, виробляти Товар тільки з метою його наступної поставки Постачальнику за окремим договором купівлі-продажу/поставки між Постачальником та Виробником, при цьому кінцевим отримувачем має бути лише Замовник. Пунктом 4.1. Договору визначено, що Замовник оплачує Товар, що поставляється, за цінами погодженими Сторонами в Специфікації та підтвердженими у накладних. Ціна на товар в специфікації вказується в гривнях. Ціна повинна відповідати законодавству України та включати не більше 2-х знаків після коми (ціна без ПДВ та з ПДВ). Пунктом 4.2. Договору встановлено, що ціна Товару з округленням до цілих копійок зазначається в накладних та при кожній наступній поставці не має перевищувати цін, узгоджених в Специфікації. Ціни на Товар можуть бути змінені за погодженням Сторін шляхом підписання Сторонами нової Специфікації у разі: значних коливань цін на ринку сировини, пакувальних матеріалів; зміни валютного курсу долару США або Євро; змін митних зборів; зміни розміру транспортних витрат Виробника по доставці товару на склад Замовника (більш ніж 3%). У такому випадку Виробник зобов`язаний надати Замовнику нову Специфікацію безпосередньо або шляхом направлення її по факсу (електронною поштою) щонайменше за 30 (тридцять) календарних днів до дати початку дії таких змін, зазначеній у новій Специфікації. При цьому попередня Специфікація втрачає силу після підписання Сторонами нової Специфікації. Відповідно до п. 4.3. Договору загальна сума цього Договору складається з суми накладних, по яким була здійснена поставку Товару, що додаються до цього Договору. Згідно з п. 4.4. Договору оплата за Товар здійснюється щосереди в українській національній валюті - гривні в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Постачальника через 75 (сімдесят п`ять) дні(ів) з моменту приймання-передачі Товару та підписання накладної про прийняття Товару. У випадку, якщо день оплати (середа) випадає на святковий день, то оплати здійснюються найближчої середи, яка є робочим днем. При цьому Сторони домовилися про те, що Замовник здійснює оплату поставленого Товару тільки у випадку, якщо сума заборгованості за Товар буде складати не менше ніж 500, 00 грн. Пунктом 4.5. Договору визначено, що Замовник має право затримати розрахунки з Постачальником: - у випадку ненадання/надання неналежно оформленої супровідної документації, передбаченої п. 5.6. цього Договору - до моменту надання в повному обсязі належно оформленої супровідної документації; - у випадку невиконання/неналежного виконання п. 4.8., п. 4.9. (із підпунктами) або п. 4.10. (із підпунктами) цього Договору. Відповідно до п. 4.8. Договору не пізніше 08 числа місяця Уповноважений представник Постачальника зобов`язаний отримати документи в офісі Замовника (за адресою м. Київ, вул. Сосюри 6). В разі якщо документи отримує не Уповноважений представник Постачальника, а інший співробітник Постачальника, його повноваження мають бути підтверджені довіреністю. Згідно з п. 4.9. Договору не рідше ніж кожні три місяці, з моменту укладення цього Договору, Сторони зобов`язані підписувати акти звірки взаємних розрахунків. Акти звірки взаємних розрахунків по цьому договору підписуються не пізніше кожного 30 числа першого місяця наступного кварталу. 4.9.1. Підписання Актів звірки розрахунків може здійснюватися, одним з прийнятних для Сторін способом: або в офісі Замовника (за адресою м. Київ, вул. Сосюри 6), або шляхом обміну по пошті, рекомендованим листом з повідомленням про вручення. 4.9.2. Договору замовник має право вимагати від Постачальника направлення уповноваженого представника в офіс Замовника в термін до двох робочих днів з дати отримання відповідної вимоги від Замовника. Вимога Замовника вважається належним чином переданою, якщо вона направлена на електронну адресу, визначену в п. 14.7. цього Договору або поштовим чи іншим зв`язком. 4.9.3. При неявці Уповноваженого представника Постачальника у строки, вказані в п. 4.8. Договору, або у вимозі, Замовник має право направити Постачальнику акт звірки взаємних розрахунків. Постачальник зобов`язаний підписати акт протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати його отримання і у цей же строк повернути Замовнику. Якщо протягом встановленого строку Постачальник не підпише акт звірки взаємних розрахунків, вважається, що Постачальник погодив (акцептував) цей документ. У цьому випадку на акті звірки взаєморозрахунків робиться запис: "Зауважень від Постачальника у визначений строк не надійшло", після чого він набирає сили як такий, що підписаний Постачальником. Пунктом 5.5. Договору встановлено, що пунктом поставки Товару за цим Договором є склад Замовника, адреса якого вказана в Замовленні. Поставка Товару до місця передачі здійснюється транспортом Постачальника. Витрати з транспортування Товару до пункту поставки несе Постачальник. Датою поставки є дата отримання Замовником Товару на складі Замовника. Товар поставляється на умовах DDP, що передбачені Інкотермс "Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати", введених в дію з 01.01.2011. Відповідно до п. 5.7. Договору Постачальник при поставці відповідної партії Товару передає Замовнику наступну супровідну документацію: - накладні, в яких повинно бути чітко зазначена кількість відвантаженого товару, ціна за одиницю Товару без ПДВ, вартість без ПДВ, сума ПДВ, загальна вартість з ПДВ, а також номер податкової накладної, сформованої під дану поставку. Одиницею виміру кількості товару вважається одиниця виміру товару для продажу його кінцевому споживачеві в магазинах Замовника ("шт.", для штучного товару, "кг" для вагового). Постачальник несе відповідальність за арифметичні помилки в накладних; - товарно-транспортні накладні; - належним чином завірені копії посвідчення якості, ветеринарних свідоцтв чи довідок (для товарів тваринного походження), сертифікатів відповідності, в разі необхідності сертифікат про визнання іноземного сертифікату, гігієнічні висновки (для товарі, що не підлягають обов`язковій сертифікації), інструкції з використання, гарантійні сертифікати, технічні паспорти тощо, що вимагається відповідно до законодавства України для оптової чи роздрібної торгівлі; - погоджений з Замовником примірник Замовлення. Зазначені документи мають бути складені українською мовою та надані і оригіналах, чи належним чином посвідчених копіях. Постачальник зобов`язаний зареєструвати податкову накладну (у випадку повернення товару - сформувати коригувальну податкову накладну та надати Замовнику в термін до 5 днів), в електронній формі в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом строку, визначеного Податковим кодексом України та відправити її Замовнику засобами телекомунікаційного зв`язку протягом вищезазначеного строку. Згідно з п. 6.1. Договору перехід права власності на Товар від Постачальника до Замовника здійснюється в момент приймання-передачі Товару на складі Замовника та підписання накладної. Пунктом 10.1. Договору встановлено, що даний договір набирає силу з моменту підписання його Сторонами і діє до 31.12.2018, але у будь-якому разі до повного виконання Сторонами взятих на себе зобов`язань. Одночасно із підписанням договору, між позивачем, відповідачем та ПрАТ "Куп`янський МКК" було підписано Додаток № 2 (Зразок замовлення) від 30.12.2016 до Договору. Крім того, між позивачем, відповідачем та ПрАТ "Куп`янський МКК" було підписано Протокол узгодження розбіжностей до Договору поставки №1І034998 від 30.12.2016 з ТОВ "Астерс Груп", відповідно до якого сторони дійшли згоди викласти окремі пункти договору в новій редакції, зокрема п. 4.4. Договору було погоджено в наступній редакції: "4.4. Оплата за Товар здійснюється щосереди в українській національній валюті - гривні в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Постачальника через 75 (сімдесят п`ять) дні(ів) з моменту приймання-передачі Товару та підписання накладної про прийняття Товару. У випадку, якщо день оплати (середа) випадає на святковий день, то оплати здійснюються найближчої середи, яка є робочим днем." Пунктами 3,4 вищезазначеного Протоколу визначено, що цей Протокол є невід`ємною частиною Договору. Виконання умов Договору провадиться з урахуванням вищевикладених змін і доповнень, які вказані в Протоколі. На виконання умов договору № 1І034998 від 30.12.2016 позивачем у березні - грудні 2018 було передано у власність (продано) відповідачу товар на загальну суму 362 993, 40 грн., що підтверджується накладною №ЦТД00009236 на відпуск товарно-матеріальних цінностей від 26.03.2018 на суму 30650, 40 грн., накладною №ЦТД00019730 на відпуск товарно-матеріальних цінностей від 20.06.2018 на суму 33501, 60 грн., накладною №ЦТД00023389 на відпуск товарно-матеріальних цінностей від 24.07.2018 на суму 26819, 10 грн., накладною №ЦТД00025999 на відпуск товарно-матеріальних цінностей від 22.08.2018 на суму 30650, 40 грн., накладною №ЦТД00027415 від 04.09.2018 на суму 53638, 20 грн., накладною №ЦТД00032970 на відпуск товарно-матеріальних цінностей від 23.10.2018 на суму 62280, 90 грн., накладною №ЦТД00033785 на відпуск товарно-матеріальних цінностей від 31.10.2018 на суму 30650, 40 грн., накладною №ЦТД00038858 на відпуск товарно-матеріальних цінностей від 11.12.2018 на суму 64152, 00 грн., накладною №ЦТД00040487 на відпуск товарно-матеріальних цінностей від 25.12.2018 на суму 30650, 40 грн., наявними в матеріалах справи. За період дії договору № 1І034998 від 30.12.2016 р. та на його виконання відповідачем було лише частково виконано свій обов`язок по оплаті товару та перераховано позивачу 216 397, 24 грн., що підтверджується випискою з банківського рахунку позивача, відповідними актами прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг), за якими проведено зарахування зустрічних однорідних вимог між позивачем та відповідачем, актом перевірки розрахунків між позивачем та відповідачем за період з 01.12.2018 по 31.12.2018, наявними в матеріалах справи. Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови За змістом ч. 10 ст. 270 ГПК України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Враховуючи те, що ціна позову у вказаній справі становить менше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з урахуванням обставин вказаної господарської справи, а також з огляду на відсутність клопотань учасників справи про розгляд справи з викликом осіб, виклик сторін (учасників справи) колегією суддів не здійснювався. Згідно з частиною першою статті 270 ГПК України в суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі. У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. У відповідності до ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. При цьому колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no.4241/03 від 28.10.2010). Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного. Статтею 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Частиною 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Частиною 1 ст. 530 ЦК України закріплено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. У встановлений договором строк і станом на час розгляду справи відповідач обов`язок щодо оплати товару у повному обсязі не виконав і його основна заборгованість перед позивачем складає 146 596, 16 грн., що підтверджується договором поставки № 1І034998 від 30.12.2016 з відповідними додатками та Протоколом розбіжностей до нього, накладною №ЦТД00009236 на відпуск товарно-матеріальних цінностей від 26.03.2018 на суму 30650, 40 грн., накладною №ЦТД00019730 на відпуск товарно-матеріальних цінностей від 20.06.2018 на суму 33501, 60 грн., накладною №ЦТД00023389 на відпуск товарно-матеріальних цінностей від 24.07.2018 на суму 26819, 10 грн., накладною №ЦТД00025999 на відпуск товарно-матеріальних цінностей від 22.08.2018 на суму 30650, 40 грн., накладною №ЦТД00027415 від 04.09.2018 на суму 53638, 20 грн., накладною №ЦТД00032970 на відпуск товарно-матеріальних цінностей від 23.10.2018 на суму 62280, 90 грн., накладною №ЦТД00033785 на відпуск товарно-матеріальних цінностей від 31.10.2018 на суму 30650, 40 грн., накладною №ЦТД00038858 на відпуск товарно-матеріальних цінностей від 11.12.2018 на суму 64152, 00 грн., накладною №ЦТД00040487 на відпуск товарно-матеріальних цінностей від 25.12.2018 на суму 30650, 40 грн., випискою з банківського рахунку позивача, відповідними актами прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг), за якими проведено зарахування зустрічних однорідних вимог між позивачем та відповідачем, актом перевірки розрахунків між позивачем та відповідачем за період з 01.12.2018 по 31.12.2018, наявними у матеріалах справи. Відповідно до приписів ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У процесі розгляду справи відповідачем не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували належне виконання ним своїх обов`язків по оплаті товару за договором поставки № 1І034998 від 30.12.2016 з відповідними додатками до нього. Заперечення відповідача щодо неналежного оформлення вищезазначених видаткових накладних є необґрунтованими та не відповідають фактичним обставинам справи. Факт поставки товару підтверджується видатковими накладними, які містять підписи особи, що прийняла товар, доказів відмови відповідача від отримання товару суду не надано, а сама лише відсутність у спірних накладних посилань на прізвище, ім`я, по-батькові, посаду одержувача товару не звільняє відповідача від виконання ним свого грошового зобов`язання. Згідно з положеннями ст. 9 Закону від 16.07.1999 "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність" засвідчення накладної печаткою не є обов`язковим. Крім того, відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України" неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду, що вимога позивача про стягнення з відповідача основної заборгованості у розмірі 146 076, 11 грн. за договором поставки №1І034998 від 30.12.2016 є законною та обґрунтованою. Крім того, позивач у відповідності до виконаного ним розрахунку просить стягнути з відповідача пеню, передбачену договором поставки № 1І034998 від 30.12.2016, за періоди прострочення останнім виконання свого обов`язку з оплати товару з 08.01.2019 по 10.05.2019, всього на загальну суму 12 292, 09 грн. Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Частиною 1 ст. 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Частиною 3 ст. 549 ЦК України встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Пунктом 8.7. Договору визначено, що за порушення строків оплати, передбачених цим Договором Замовник сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення. Місцевий господарський суд дійшов висновку про помилковість розрахунків позивача, та зробивши власний розрахунок, дійшов вірного висновку, що загальний розмір пені від суми основної заборгованості за договором поставки № 1І034998 від 30.12.2016 у вищевказаний період становить 11 839, 54 грн. Колегія суддів, здійснивши перевірку розрахунку пені судом першої інстанції, дійшла висновку про його обґрунтованість виходячи з наступного. Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 20623.3110.01.2019 - 31.01.20192218.0000 %0.099 %*447.50 20623.3101.02.2019 - 14.03.20194218.0000 %0.099 %*854.31 20623.3115.03.2019 - 24.04.20194118.0000 %0.099 %*833.97 30650.4017.01.2019 - 31.01.20191518.0000 %0.099 %*453.46 30650.4001.02.2019 - 14.03.20194218.0000 %0.099 %*1269.68 30650.4015.03.2019 - 25.04.20194218.0000 %0.099 %*1269.68 30650.4026.04.2019 - 10.05.20191517.5000 %0.096 %*440.86 64152.0028.02.2019 - 14.03.20191518.0000 %0.099 %*949.10 64152.0015.03.2019 - 25.04.20194218.0000 %0.099 %*2657.47 64152.0026.04.2019 - 10.05.20191517.5000 %0.096 %*922.73 30650.4014.03.2019 - 14.03.2019118.0000 %0.099 %*30.23 30650.4015.03.2019 - 25.04.20194218.0000 %0.099 %*1269.68 30650.4026.04.2019 - 10.05.20191517.5000 %0.096 %*440.86 Крім того, позивач у відповідності до виконаного ним розрахунку просить стягнути і відповідача 2 093, 29 грн. інфляційних збитків та 1 054, 07 грн. 3% річних за періоди прострочення відповідачем виконання свого обов`язку з оплати товару за період з 08.01.2019 по 10.05.2018. Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Місцевий господарський суд дійшов висновку про помилковість розрахунків позивача, та, зробивши власний розрахунок, дійшов висновку, що загальний розмір інфляційних втрат від суми основної заборгованості за договором поставки № 1І034998 від 30.12.2016 у вищевказані періоди становить 3 261, 07 грн. Оскільки розмір інфляційних втрат від суми основної заборгованості, який заявлений позивачем до стягнення, є меншим ніж сума, на яку він має право, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про задоволення вимоги позивача в частині стягнення із відповідача інфляційних втрат від суми основної заборгованості за договором у вищевказані періоди у розмірі 2 093, 29 грн. Колегія суддів, здійснивши перевірку розрахунку інфляційних втрат судом першої інстанції, дійшла висновку про його обґрунтованість виходячи з наступного. Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції 10.01.2019 - 10.05.201920623.311.034710.0021333.31 17.01.2019 - 10.05.201930650.401.024741.2931391.69 28.02.2019 - 10.05.201964152.001.0191224.6665376.66 14.03.2019 - 10.05.201930650.401.019585.1231235.52 Крім цього, місцевий господарський суд дійшов висновку про помилковість розрахунків позивачем 3% річних, та, зробивши власний розрахунок, дійшов висновку, що загальний розмір 3 % річних від суми основної заборгованості за договором поставки № 1І034998 від 30.12.2016 у вищевказані періоди становить 1 018, 04 грн. Колегія суддів, здійснивши перевірку розрахунку 3% річних судом першої інстанції, дійшла висновку про його обґрунтованість виходячи з наступного. Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 20623.3110.01.2019 - 10.05.20191213 %205.10 30650.4017.01.2019 - 10.05.20191143 %287.19 64152.0028.02.2019 - 10.05.2019723 %379.64 30650.4014.03.2019 - 10.05.2019583 %146.11 Одночасно колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду про стягнення з відповідача 4 984,88 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Як вбачається з матеріалів справи, понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 5 000, 00 грн. підтверджуються договором про надання юридичних послуг (юридичного обслуговування) № 0303160061 від 01.04.2019, укладеним між ТОВ "Торговий дім "Молочна слобода" та Адвокатським об`єднанням "Дерев`янчук, Макаренко та партнери", додатковою угодою № 3 до договору про надання юридичних послуг (юридичного обслуговування) № 0303160061 від 01.04.2019, актом приймання-передачі наданих послуг від 07.08.2019 на загальну суму 5 000, 00 грн., платіжним дорученням № 984 від 20.06.2019 на суму 5 000, 00 грн., наявними у матеріалах справи. Згідно з ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. Відповідно до ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов`язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. Статтею 126 ГПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Частинами 1-8 ст. 129 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку. Якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно нижчою від суми, заявленої в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного відповідачем в апеляційній скарзі Заперечення апелянта щодо неналежного оформлення наданих позивачем видаткових накладних є необґрунтованими та не відповідають фактичним обставинам справи. Факт поставки товару підтверджується видатковими накладними, які містять підписи особи, що прийняла товар, доказів відмови відповідача від отримання товару суду не надано, а сама лише відсутність у спірних накладних посилань на прізвище, ім`я, по-батькові, посади, одержувача товару не звільняє відповідача від виконання ним грошового зобов`язання. Згідно з вимогами ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність" засвідчення накладної печаткою не є обов`язковим. Крім того, відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України" неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо". Наявні в матеріалах справи видаткові накладні повністю відповідають обов`язковим вимогам до первинних документів та повністю ідентифікують осіб - ТОВ "АСТЕРС ГРУП" та ТОВ "ТД "Молочна слобода", які брали участь у господарській операції. В видатковій накладній наявні підписи осіб із зазначенням П.І.Б., які відпустили та одержали товар та відповідні штампи з повним зазначенням всіх реквізитів учасників господарської операції: назва підприємства, його код в ЄДРПОУ, адреси учасників господарської операції. Зокрема, щодо відповідача зазначено абсолютно всі його реквізити, які в повній мірі надають можливість ідентифікувати ТОВ "АСТЕРС ГРУП", як учасника господарської операції, його код в ЄДРПОУ, а також місце одержання товару - розподільчий центр Бровари, що знаходиться за адресою: м. Бровари, 149, що повністю кореспондується з п.5.5 Договору, за яким пунктом поставки Товару є склад Замовника, адреса якого вказана у Замовленні. Матеріали справи не містять жодних заперечень відповідача щодо неотримання ним товару за спірними накладними, а доводи апеляційної скарги зводяться лише до того, що строк оплати за спірними накладними не настав. Посилання апелянта на те, що прямокутний штемпель не є печаткою підприємства для засвідчення здійснення його господарської операції, є безпідставним, оскільки за ст.581 ГК України суб`єкт господарювання має право використовувати у своїй діяльності печатки. Використання суб`єктом господарювання печатки не є обов`язковим. Наявність або відсутність відбитка печатки суб`єкта господарювання на документі не створює юридичних наслідків. В даному випадку вирішальним є факт можливості повної ідентифікації особи, яка приймає участь у господарській операції, що повністю реалізовано шляхом проставляння штампу, рішення про використання якого на своєму складі прийняв виключно відповідач, оскільки на такому штампі є всі необхідні реквізити щодо учасника господарської операції. Одним із принципів бухгалтерського обліку та фінансової звітності є превалювання сутності над формою, згідно якому операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише з точки зору юридичної форми (ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»), З огляду на вказаний принцип, відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» неістотні недоліки в документах, що містять інформацію про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції. Отже, певні недоліки документів не можуть бути підставою для твердження відповідача про факт неотримання ним Товару та наявність підстав для затримки оплати /не оплати Товару, оскільки у своїй сукупності вони дозволяють встановити повну інформацію про зміст такої операції. Описка, помарка, не заповнення певного реквізиту носять оціночний характер та не є безумовною підставою для висновку про позбавлення їх юридичної сили та доказовості, а відтак не є і підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних, зокрема інших первинних документів, випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися). Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 808/2447/17. Посилання скаржника на ненадання позивачем документів, передбачених п.5.7 Договору, не доведено відповідачем жодними належними та допустимими доказами. За твердженням позивача, кожного разу постачальник (позивач) при поставці відповідної партії Товару передавав Замовнику (відповідачу) всю передбачену п.5.7 супровідну документацію. В іншому випадку Товар би взагалі не був прийнятий Замовником. Жодних нарікань, зауважень з боку відповідача з приводу ненадання/надання неналежно оформленої супровідної документації матеріали справи не містять. З огляду на викладене, матеріалами справи не підтверджується факт порушення позивачем п.5.7 Договору, відповідно відсутні підстави для застосування відповідачем п.4.5 Договору у вигляді затримки розрахунків з постачальником до моменту надання належно оформленої супровідної документації. Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було. Відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994, серія А, №303-А, п.29). За таких обставин решту аргументів відповідача (апелянта) суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують правильних висновків суду про часткове задоволення позову. Доводи позивача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає обґрунтованими з вищевикладених підстав. Таким чином, застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права відповідає встановленим обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Астерс Груп" на рішення Господарського суду Київської області від 30.08.2019 у справі №911/1320/19. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв`язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст.129 ГПК України покладаються на апелянта. Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Астерс Груп" на рішення Господарського суду Київської області від 30.08.2019 у справі №911/1320/19 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 30.08.2019 у справі №911/1320/19 залишити без змін.

3. Матеріали справи №911/1320/19 повернути до Господарського суду Київської області. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України. Головуючий суддя І.М. Скрипка Судді І.А. Іоннікова А.І. Тищенко