Ухвала КЦС ВС № 177/1469/17

Ухвала 04 березня 2020 року м. Київ справа № 177/1469/17 провадження № 61-1254ск20 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Петрова Є. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 19 листопада 2019 року у справі за позовом у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , про звернення стягнення на предмет іпотеки та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 , про визнання недійсним іпотечного договору, ВСТАНОВИВ: У лютому 2020 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 19 листопада 2019 року з пропуском строку на касаційне оскарження. Відповідно до частини першої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення (частина друга статті 390 ЦПК України). Відповідно до частини третьої статті 390 ЦПК України строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу. Згідно з частиною 1 статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними. За відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень оскаржувану постанову Дніпровського апеляційного суду прийнято 19 листопада 2019 року, дата складання повного тексту не зазначено. Таким чином, останнім днем касаційного оскарження є 18 грудня 2019 року. Вказана постанова у Єдиному державному реєстрі судових рішень була опублікована 09 грудня 2019 року. Заявник звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою 14 лютого 2020 року, тобто з пропуском строку, встановленого статтею 390 ЦПК України. ОСОБА_1 просить поновити строк на касаційне оскарження, посилаючись на те, що постанова Дніпровського апеляційного суду від 19 листопада 2019 року на її адресу судом апеляційної інстанції направлена з порушенням вимог статті 272 ЦПК України, та була отримана у суді 23 січня 2020 року за її заявою. Докази на підтвердження зазначеного нею містяться у матеріалах справи. Ухвалою Верховного Суду від 27 січня 2020 року відкрито касаційне провадження у даній справі за касаційною скаргою Акціонерного товариства «УкрСиббанк» та витребувано цивільну справу № 177/1469/17 із Криворізького районного суду Дніпропетровської області. В матеріалах цивільної справи 177/1469/17 міститься супровідний лист про направлення Дніпровським апеляційним судом на адресу ОСОБА_1 копії постанови від 19 листопада 2019 року. Разом із тим, докази про вручення ОСОБА_1 поштового відправлення відсутні. В матеріалах цивільної справи міститься заява ОСОБА_1 до Криворізького районного суду Дніпропетровської області зареєстрована 22 січня 2020 року про видачу копії постанови Дніпровського апеляційного суду від 19 листопада 2019 року, в якій вказана дата видачі оскаржуваного судового рішення 23 січня 2020 року. Враховуючи те, що скаргу подано 14 лютого 2020 року, тобто протягом тридцяти днів з дня вручення судового рішення, суд дійшов висновку, що строк на касаційне оскарження підлягає поновленню відповідно до частини другої статті 390 ЦПК України. Тому клопотання заявника про поновлення строку підлягає задоволенню. В касаційній скарзі викладене клопотання про звільнення заявника від сплати судового збору з тих підстав, що вона страждає на онкологічне захворювання та має інвалідність, єдиним джерелом її доходу є соціальні виплати, а розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру її річного доходу за попередній календарний рік. На підтвердження вказаного надає відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків Державної фіскальної служби України про суми виплачених доходів за 3 квартали 2019 роки, копію довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією від 19 червня 2017 року. Відповідно до пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп. Із наданої довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією від 19 червня 2017 року вбачається, що ОСОБА_1 встановлена третя група інвалідності, а тому заявник не належить до осіб, які звільнені від сплати судового збору на підставі пункту 9 частини першої статті 5 Закону. Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті, тобто за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Частиною першою та третьою статті 136 ЦПК України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати. Надані заявником відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 14 січня 2020 року не є підтвердженням розміру її річного доходу за попередній календарний рік. Клопотання про звільнення від сплати судового збору не підлягає задоволенню, оскільки надані заявником документи не дають достатніх підстав для звільнення її від сплати судового збору у справі. Ураховуючи викладене, заявнику необхідно сплатити судовий збір за подачу касаційної скарги або надати заяву про звільнення від сплати судового збору із належними доказами на підтвердження відповідних підстав, чи надати докази на підтвердження обставин, за наявності яких заявник звільнений від сплати судового збору відповідно до Закону. Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір». Згідно з підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми (в редакції, чинній на час подання касаційної скарги). ОСОБА_1 оскаржує постанову Дніпровського апеляційного суду від 19 листопада 2019 року в частині відмові в задоволенні її зустрічної позовної заяви про визнання недійсним іпотечного договору. Зустрічний позов у справі пред`явлений в 2017 році та містить одну вимогу немайнового характеру. За подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції, чинній на час пред`явлення позову). У частині першій статті 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції, чинній на час пред`явлення позову, передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2017 року визначено в розмірі 1 600,00 грн. З огляду на викладене вище, розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання даної касаційної скарги становить: 1 280,00 грн (1 600,00 грн Х 0,4 Х 200 %). Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано за наступними реквізитами: отримувач коштів - УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету - 22030102; найменування податку, збору, платежу - Судовий збір (Верховний Суд, 055). Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Керуючись статтями 136, 185, 390, 392, 393ЦПК України, стяттями 5, 8 Закону України «Про судовий збір»,

УХВАЛИВ: Поновити ОСОБА_1 процесуальний строк на касаційне оскарження постанови Дніпровського апеляційного суду від 19 листопада 2019 року. Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 19 листопада 2019 року у справі залишити без руху. Надати для усунення зазначених вище недоліків, який не може перевищувати п'ятнадцяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя Є. В. Петров