Постанова Полтавський апеляційний суд № 550/1269/18

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 550/1269/18 Номер провадження 33/814/31/20Головуючий у 1-й інстанції Михайлюк О. І. Доповідач ап. інст. Захожай О. І. ПОСТАНОВА ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 березня 2020 року м. Полтава Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Захожай О.І. при секретарі Радько А.М. за участю: адвоката Пономаренка М.В. розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Чутівського районного суду Полтавської області від 07.05.2018 року, ВСТАНОВИВ: Цією постановою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Провадження по справі відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених ст. 38 КУпАП. Згідно з постановою, ОСОБА_1 06.10.2018 р. о 15 год. 25 хв. на автодорозі Суми-Полтава, керуючи автомобілем RAVON д.н.з. НОМЕР_1 , не вибрала безпечної швидкості, не впоравшись з керуванням, виїхавши на зустрічну смугу руху, допустила зіткнення з автомобілем MERCEDES д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 , який рухався назустріч. В результаті ДТП водій автомобіля RAVON д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження легкого ступеня. Автомобілі зазнали механічних пошкоджень, а їх власникам завдано матеріальні збитки, чим, порушила вимоги п. 12.1, 12.3, 13.1 Правил дорожнього руху та скоїла адміністративне правопорушення, за яке передбачена відповідальність, відповідно до ст. 124 КУпАП. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову суді та ухвалити нову, якою закрити провадження по справі на підставі ч.1 ст. 247 КУпАП. Вказала, що оскаржувана постанова винесена з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Зазначила, що зіткнення виникло у зв`язку з тим, що інший учасник дорожнього руху, який рухався в зустрічному напрямку відносно неї, порушуючи правила дорожнього руху виїхав на її смугу руху для здійснення обгону, чим створив аварійну ситуацію. Для уникнення лобового зіткнення, вона була вимушена прийняти праворуч на узбіччя дороги. Коли автомобіль опинився на узбіччі, він був в неконтрольованому заносі. Також, вказала, що рухалася з невеликою швидкістю приблизно до 80 км/год., чим не порушувала правил дорожнього руху, але її пояснення були проігноровані поліцейськими та складено щодо неї протокол про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП. Крім того, ОСОБА_1 вказує, що нею не порушувався швидкісний режим визначений п. 12.9. Також, в матеріалах справи взагалі відсутні встановлені обставини щодо швидкості транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 . Щодо дотримання дистанції, то перед автомобілем RAVON не було транспортних засобів які б рухались в попутному напрямку, а тому і порушення дистанції не було. По справі проводились судові авто-технічні експертизи, висновок експерта № 8 від 14.01.2019 виконаний з грубим порушенням вимог ст. 273 КУпАП, під час проведення експертизи, експертом не досліджено в повному обсязі докази, які наявні в матеріалах справи, та які жодним чином не спростовують завдану небезпеку іншим учасником дорожнього руху, зроблені висновки необґрунтовані та необ`єктивні. В матеріалах справи міститься диск з відеозаписом на якому зафіксовано створення аварійної ситуації для водія автомобіля RAVON R4 д.н.з. НОМЕР_1 . У висновку судової авто-технічної експертизи № 9 від 16.04.2019, зазначено що не автомобіль RAVON здійснював обгін вантажного автомобіля, а зустрічний, який задав аварійну обстановку. Судом першої інстанції не враховано, висновки експерта, що дії водія ОСОБА_1 , яка знаходилась в аварійній ситуації, не регламентовані технічними вимогами Правил дорожнього руху України, тому ОСОБА_1 в аварійній ситуації фізично не могла виконати вимоги п.п. 10.1, 12.3 Правил дорожнього руху України. Крім того, прохала поновити їй строк на апеляційне оскарження. В обґрунтування своїх вимог вказала, що 03.06.2019 захисник Пономаренко М.В. в інтересах ОСОБА_1 на оскарження постанови подав апеляційну скаргу, в якій ставив питання про скасування постанови суду. Щодо поновлення строку на апеляційне оскарження вказаної постанови, вважаю за необхідне зазначити наступне. За змістом ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржене особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Постановою Полтавського апеляційного суду від 15 липня 2019 року апеляційну скаргу захисника Пономаренка М.В. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Чутівського районного суду Полтавської області від 07 травня 2019 року було повернуто скаржнику, як таку, що подана після закінчення строку на апеляційне оскарження і особа, яка її подала не заявила клопотання про поновлення цього строку. ОСОБА_1 вказала, що між нею та адвокатом ОСОБА_4 було укладено договір на надання юридичних послуг. Всі матеріали, які стосувались справи знаходились у адвоката, та він її запевнив, що всі документи подані до апеляційного суду у відповідності встановленого законодавства. Самою нею апеляційна скарга не була подана через її необізнаність у юриспруденції та у зв`язку з довірою до адвокат, а також через її неуважність. Як вбачається з матеріалів справи, вона розглянута 07.05.2019 року без участі ОСОБА_1 та її адвоката Пономаренка М.В., а тому, оскільки про судове рішення, яке може бути оскаржено в апеляційному порядку стало відомо поза межами строку па апеляційне оскарження і при подачі апеляції заявлено клопотання про поновлення цього строку - таке клопотання підлягає до задоволення. Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення адвоката Пономаренка М.В. на підтримання доводів апеляційної скарги, дослідивши відеозапис події та інші докази, перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що вона не підлягає задоволенню з огляду на таке. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує, що на її переконання водій ОСОБА_3 , який рухався в зустрічному напрямку відносно неї, порушуючи правила дорожнього руху виїхав на її смугу руху для здійснення обгону, чим створив аварійну ситуацію. Для уникнення лобового зіткнення, вона була вимушена прийняти праворуч на узбіччя дороги. Коли її автомобіль опинився на узбіччі він був в неконтрольованому заносі. Також, вказала, що рухалася з невеликою швидкістю приблизно до 80 км/год., чим не порушувала правил дорожнього руху, але її пояснення були проігноровані поліцейськими та складено щодо неї протокол про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП. Водночас, всупереч тверджень апелянта, встановлено, що саме внаслідок дій водія ОСОБА_1 , яка не вибрала безпечної швидкості, не впоравшись з керуванням, виїхавши на зустрічну смугу руху, допустила зіткнення з автомобілем MERCEDES д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням гр. ОСОБА_3 , який рухався на зустріч. Так, як вбачається з матеріалів справи суд першої інстанції обґрунтовано, на підставі досліджених доказів дійшов висновку про те, що 06.10.2018 р. о 15 год. 25 хв. на автодорозі Суми-Полтава, ОСОБА_1 керуючи автомобілем RAVON д.н.з. НОМЕР_1 , не вибрала безпечної швидкості, не впоравшись з керуванням, виїхавши на зустрічну смугу руху, допустила зіткнення з автомобілем MERCEDES д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 , який рухався назустріч. В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля RAVON д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження легкого ступеня. Автомобілі зазнали механічних пошкоджень. Дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ст. 124 КУпАП, оскільки вона порушила вимоги п. 12.1, 12.3, п.13.1 ПДР України. При цьому, не зважаючи на невизнання нею вини, її вина у скоєнні даного правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії БД №351524 від 06.10.2018 року, схемою місця ДТП, поясненнями свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , висновком експерта № 8 від 14.01.2019, висновком експерта № 9 від 16.04.2019, відеозаписом місця вчинення правопорушення та іншими, дослідженими в судовому засіданні доказами. Доводи апелянта, про те, що вона не порушувала Правил дорожнього руху, а висновки експертиз № 8 від 14.01.2019 та № 9 від 16.04.2019 не спростовують завдану небезпеку іншим учасником дорожнього руху, є безпідставними. Згідно висновку експерта №8 від 14.01.2019 року в заданій дорожній обстановці водій автомобіля RAVON д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 повинна була діяти відповідно до вимог п.п.10.1, 12.1 Правил дорожнього руху та мала технічну можливість уникнути ДТП шляхом виконання вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху, для чого у неї не було перешкод технічного характеру. З висновку експерта № 9 від 16.04.2019 року вбачається, що водій автомобіля RAVON д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 повинна була діяти відповідно до вимог п.п.10.1, 12.3 Правил дорожнього руху та в даній дорожній ситуації остання при виникненні для неї окремого випадку небезпеки, яку створив зустрічний автомобіль, виконуючи обгін вантажного автомобіля, знаходилася в аварійній обстановці і застосування маневру праворуч з виїздом на праве узбіччя, що в подальшому призвело до заносу її автомобіля та втрати керованості ним з подальшим зіткненням з автомобілем MERCEDES, залежало від її суб`єктивних якостей водія. Вказані висновки ґрунтується на належних і достовірних вихідних даних, які узгоджуються із іншими доказами, зібраними у цій справі, та відповідають фактичним обставинам справи. Таким чином, суд першої інстанції обгрунтовано прийшов до висновку, що на підставі наявних в матеріалах справи доказів можливо встановити наявність або відсутність в діях водія ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки в матеріалах справи наявні докази, які беззаперечно підтверджують невідповідність дій ОСОБА_1 вимогам Правил дорожнього руху України. Посилання апелянта в апеляційній скарзі про те, що постанова суду винесена з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки при розгляді справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було. Суддя відповідно до ст.ст. 245 та 280 КУпАП повно і всебічно з`ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи. Відповідно до п. 7 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу. На підставі викладеного апеляційний суд вважає за необхідне відмовити ОСОБА_1 в задоволенні її апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 залишити без змін. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,- П О С Т А Н О В И В: Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Чутівського районного суду Полтавської області від 07 травня 2019 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Чутівського районного суду Полтавської області від 07 травня 2019 року щодо неї без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Полтавського апеляційного суду Захожай О.І.