Постанова Львівський апеляційний суд № 447/2156/19

Справа № 447/2156/19 Головуючий у 1 інстанції: Карбовнік І.М. Провадження № 22-ц/811/182/20 Доповідач в 2-й інстанції: Ванівський О. М. Категорія: 70 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 березня 2020 року м. Львів Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого : Ванівського О.М., суддів: Курій Н.М., Мельничук О.Я., секретаря: Матяш С.І. розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи в місті Львові в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 16 грудня 2019 рокуу справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів,- в с т а н о в и в: у вересні 2019 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовною заявою до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів. Вимоги викладені у позовній заяві, ОСОБА_1 мотивувала тим, що рішенням Миколаївського районного суду Львівської області від 29.11.2017 року з ОСОБА_2 на її користь стягуються аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 на час навчання в розмірі 1000 грн. щомісячно до досягнення 23 років чи припинення навчання. Розмір аліментів визначений судом в сумі 1000 (тисяча) гривень не може забезпечити належний рівень гармонійного розвитку дочки ОСОБА_4 , так як витрати для забезпечення її повноцінним життям та розвитком - достатньо великі. З моменту винесення рішення, а саме з 29.11.2017 ціни на товари і послуги суттєво збільшилися. ОСОБА_3 навчається у Львівському національному медичному університеті ім.Данила Галицького на медичному факультеті №2, 3-курс денної безплатної форми навчання. Стипендії не отримує. Дочка ОСОБА_4 навчається, проживає в університетському гуртожитку, їй потрібні кошти на оплату проживання, придбання усього необхідного для повноцінної участі в навчальному процесі. Також їм, як батькам потрібні оплачувати витрати нашої дочки на проїзд харчування та культурне дозвілля, повністю її утримувати, оскільки вона потребує матеріальної допомоги. Дочка ОСОБА_4 має тривалий час проблеми із зором, вона вимушена купляти лінзи та спеціальні окуляри. Окрім цього донька перебуває на лікуванні у лікаря-гастроентеролога із діагнозом дистальний езофагіт, хронічний гастроуденіт. Окрім того дочка хворіє на атонічний дерматит волосистої частини голови, у зв`язку з чим просила позов задоволити. Рішенням Миколаївського районного суду Львівської області від 16 грудня 2019 року позов задоволено частково. Ухвалено стягувати щомісячно з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 на час її навчання в розмірі 2000 грн. до досягнення нею 23 років чи припинення навчання. Стягнення проводити від дня набрання чинності рішення суду. Виконавчий лист виданий на підставі рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 29.11.2017 року про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 відкликано з державної виконавчої служби, долучивши його до справи № 447/2275/17-ц. Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 784 грн. 20 коп. Дане рішення в апеляційному порядку оскаржила ОСОБА_1 . В апеляційній скарзі зазначає, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з`ясуванням доказів та усіх обставин справи. Покликається на те, що судом першої інстанції при вирішенні питання щодо часткового задоволення позовних вимог про збільшення розміру аліментів не було враховано та не було надано оцінку доводам позивача. Також стверджує, що рішення суду першої інстанції щодо збільшення розміру аліментів в розмірі 2000 грн., очевидно не відповідає принципам об`єктивності та справедливості, крім цього, такий висновок суперечить нормам матеріального права. Враховуючи наведене, апелянт просить рішення суду скасувати та постановити нове судове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України. Згідно ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч. 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Крім того, практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі "Axen v. Germany", заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року "Varela Assalino contre le Portugal", заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. В одній із зазначених справ заявник не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи. Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також надав сторонам строк для подачі відзиву. Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України. Враховуючи вищезазначене, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Відповідно до частин 4,5 ст.268 ЦПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення із врахуванням наступного. Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в Постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції таким вимогам відповідає. Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. На підставі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин. Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач офіційно не працевлаштований, однак такий має стабільний дохід достатній для збільшення розміру стягування аліментів, оскільки його матеріальне становище з часу присудження аліментів значно покращилося, таким набуто у власність житлові будинки та транспортні засоби, що не заперечувалося і самим відповідачем в судовому засіданні. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з огляду на наступне. Відповідно до частин першої, другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України N 789-XII від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Згідно ст. 198 СК України батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати. У відповідності до ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання. Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. В частині першій статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Згідно з пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів. Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження (частина третя статті 181 СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки). При розгляді позовів, заявлених із зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки статті 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 "Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів", стаття 183 "Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини", стаття 184 "Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі"). Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року N 6-143цс13. Виходячи з наведених положень закону, при вирішенні вимог щодо зміни розміру раніше стягнутих аліментів суд зобов`язаний з`ясувати матеріальний та сімейний стан як платника аліментів, так і стягувача, погіршення чи поліпшення їх здоров`я. Таким чином, особа, яка одержує аліменти - одержувач аліментів, може звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я платника аліментів. У свою чергу, особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я одержувача аліментів. Судом та матеріалами справи встановлено, що сторони перебували в шлюбі, який розірвано 05 серпня 2011 року. У шлюбі в сторін народилась дочка, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Миколаївського районного суду Львівської області від 29 листопада 2017 року вирішено стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на час навчання в розмірі 1000 гривень щомісячно до досягнення 23 років чи припинення навчання починаючи з дня звернення позивачки до суду з 10.10.2017 року. Враховуючи потреби повнолітньої дитини, яка навчається у Львівському національному медичному університеті ім.. Данила Галицького, матеріальне становище позивачки та відповідача, в якого значно покращилось матеріальне становище, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про необхідність збільшення розміру коштів, які підлягають стягненню з відповідача на утримання повнолітньої доньки, яка навчається і стягнення таких в розмірі 2000 грн. щомісячно, оскільки стягнення аліментів в присудженому судом розмірі 1000 грн. не дає можливості позивачці забезпечити належне матеріальне утримування їх повнолітньої доньки, забезпечити інші матеріальні витрати пов`язані з навчанням доньки. З огляду на вищенаведене, а також зважаючи на рівність обов`язків батьків щодо матеріального утримання дитини, встановлений Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» прожитковий мінімум для дітей відповідного віку, який батьки повинні забезпечити дитині, потреби повнолітньої доньки сторін, колегія суддів вважає вірним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції про наявність підстав для збільшення розміру аліментів, які підлягають стягненню з ОСОБА_2 на утримання дочки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 на час її навчання в розмірі 2000 грн., оскільки розмір аліментів, які стягуються на користь дитини у розмірі 1000 грн. не є достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, і збільшення розміру аліментів до 2000 грн. щомісячно, відповідає встановленим обставинам справи. Зважаючи на те, що аліменти - це платіж, спрямований саме на утримання дитини, який повинен бути достатнім для цього, разом з тим, він повинен бути співрозмірним з урахуванням мети аліментного зобов`язання, яке є в обох із батьків, і має бути рівним, та покликаний захистити інтереси дитини в коштах у розмірі, необхідному для її життєдіяльності, збереження достойного рівня життя, який мала дитина до виникнення спору про стягнення аліментів та їх розмір, і який необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку, її гармонійного розвитку, з врахуванням визначеного законом розміру прожиткового мінімуму на дитини, її потреб, зважаючи на обов`язок обох батьків брати участь в матеріальному утриманні дитини, колегія суддів вважає, що збільшення судом першої інстанції розміру аліментів забезпечить найбільш необхідні потреби повнолітньої доньки. Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а лише зводяться до переоцінки доказів. Відтак, на думку колегії суддів, рішення районного суду містить вичерпні висновки, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи, та обґрунтування щодо кожного доводу сторін по суті позову, що є складовою вимогою ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. За вище наведених обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дав належну оцінку всім обставинам та доказам по справі в їх сукупності і присуджений ним розмір аліментів відповідає засадам розумності, справедливості та виваженості. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 274, 367, 368, п.1.ч.1 ст.374, 375, 381 - 384 ЦПК України, суд, - п о с т а н о в и в: апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 16 грудня 2019 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови. Повний текст постанови складено 06.03.2020 року. Головуючий : О.М. Ванівський Судді: Н.М. Курій О.Я Мельничук