Постанова 4807 № 337/3273/19

Дата документу 13.03.2020 Справа № 337/3273/19 Запорізький апеляційний суд Єдиний унікальний № 337/3273/20 Головуючий у 1-й інстанції: Котляр А.М. Провадження №22-ц/807/901/20 Суддя-доповідач: Подліянова Г.С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 березня 2020 року м. Запоріжжя Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого, судді-доповідача суддів: Подліянової Г.С., Гончар М.С., Маловічко С.В.., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства «Альфа-Банк» Ременюк Тетяни Олександрівни на ухвалу Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 17 грудня 2019 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - В С Т А Н О В И В: В серпні 2019 року представник Акціонерного товариства «Альфа-Банк» Ременюк Т.О. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Свої вимоги вона обґрунтувала тим, що 02 липня 2008 року ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №0704/0708/45-022, відповідно до якого банк зобов`язався надати 27 000 доларів США, а відповідач зобов`язався повернути наданий кредит і сплатити проценти за користування в сумі, строки та на умовах, що передбачені Кредитним договором та Додатком №1 до нього Графіком погашення кредиту. 25 травня 2012 року між ПАТ «Сведбанк» та ПАТ «Дельта Банк» було укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитними договорами. 15 червня 2012 року між ПАТ «Дельта Банк» та ПАТ «Альфа-Банк» було укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитними договорами. В порушення умов Кредитного договору, Відповідач свої зобов`язання належним чином не виконав, в результаті чого станом на 10 липня 2019 року має прострочену заборгованість за кредитом 18 311, 63 долари США, що за курсом НБУ на дату розрахунку складає 466 748, 40 грн., за відсотками 181, 90 грн., що за курсом НБУ на дату розрахунку складає 4 636, 48 грн. розмір неустойки пеня - 1 368,12 долари США, що за курсом НБУ на дату розрахунку складає 34 872, 25 грн., Із урахуванням зазначеного просила суд: Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Альфа-Банк» заборгованість в розмірі 506 256, 73 грн., а саме: за кредитом - 466 748, 00 грн., по відсотках 4 636, 48 грн., пеня 34 872, 25 грн. та витрати по сплаті судового збору 8 006, 63 грн. Ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 17 грудня 2019 року зупинено провадження по справі за позовом Акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості до розгляду Хортицьким районним судом м. Запоріжжя цивільної справи № 337/4714/19 за позовом ОСОБА_1 до АТ «Альфа-Банк» про визнання договору частково недійсним. Не погоджуючись з ухвалою суду від 17 грудня 2019 року, представник Акціонерного товариства «Альфа-Банк» Ременюк Т.О. подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а також неповне з`ясування обставин справи, що мають значення для розгляду справи. У скарзі апелянт вказує на те, що суд першої інстанції не звернув уваги, що зібрані у справі докази, дозволяють встановити та оцінити обставини, які є предметом судового розгляду. Узагальненими доводами апеляційної скарги є те, що в даному випадку відсутні обставини, які є підставою для зупинення провадження. В поданому клопотанні про зупинення провадження по справі заявник не обґрунтував, в чому саме полягає неможливість розгляду справи про стягнення заборгованості до вирішення спору про визнання недійсним договору відступлення права вимоги. Окрім того, в даному випадку суд не позбавлений можливості встановити та оцінити всі обставини, що є предметом позову, в тому числі і підстави для звернення до суду з заявою про визнання договору недійсним. В апеляційній скарзі апелянт зазначив, що в даному випадку доцільнішим було б об`єднати справи, а не зупиняти провадження по справі для більш ефективного та швидкого розгляду справи. Зазначає, що необґрунтоване зупинення провадження у справі приводить до затягування строків її розгляду. Відповідно до частини 1 статті 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції справа розглядається за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями встановленими цією главою. Згідно з частиною 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Відповідач своїм правом подати відзив на апеляційну скаргу не скористався. За приписами ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду про зупинення провадження у справі, розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах апеляційного оскарження, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Згідно зі ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права. Відповідно до частини першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення зазначеним вимогам в повній мірі не відповідає. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що відповідно до ч.1 ст. 251 ЦПК України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі в разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства до набрання законної сили судовим рішенням, в іншій справі. При цьому суд першої інстанції взяв до уваги, що в провадженні Хортицького районного суду м. Запоріжжя перебуває на розгляді цивільна справа №337/4714/19 за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Альфа Банк» про захист прав споживача шляхом визнання договору частково недійсним. Предметом позовних вимог ОСОБА_1 є визнання недійсним в частині передачі прав за кредитним договором, укладеним між ОСОБА_1 та ВАТ «Сведбанк», договір про купівлю-продаж прав вимоги від 15 червня 2012 року, укладений між ПАТ «Дельта-Банк» та ПАТ «Альфа-Банк». Таким чином, в разі визнання недійсним договору купівлі продажу прав вимоги від 15 червня 2012 року, ПАТ «Альфа-Банк» втрачає право вимоги стягнення заборгованості за кредитним договором до ОСОБА_1 . У цивільній справі №331/4714/19 можуть бути вирішені питання, які стосуються заявлених у цій справі вимог, тому об`єктивно неможливо розглядати дану справу до вирішення цивільної справи №331/4714/19. З таким висновком суду першої інстанції не погоджується колегія суддів, оскільки вони не відповідають фактичним обставним справи та вимогам законгу. Відповідно до вимог п.6 ч.1 ст. 251 ЦПК України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі в разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства до набрання законної сили судовим рішенням, в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Згідно п.5 ч.1 ст. 253 ЦПК України, провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених п.6 ч.1 ст. 251 цього Кодексу, - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи. Аналіз наведених положень закону дає підстави для висновку,що на підставі п.6 ч.1 ст. 251 ЦПК України, суд зупиняє провадження у справі лише у тому випадку, коли її неможливо розглянути у зв`язку з тим, що питання про наявність певних фактів, від яких залежить її вирішення, відповідно до чинного законодавства вирішується в іншій цивільній, господарській або кримінальній справі, чи у справі, що розглядається в адміністративному порядку. Сам по собі розгляд питання іншим органом, не пов`язаний зі встановленням наявності чи відсутності таких фактів, не є підставою для зупинення провадження. Зупинення провадження в цивільній справі з мотивів наявності іншої справи, яка розглядається в порядку цивільного, кримінального, господарського чи адміністративного судочинства , може мати місце тільки в тому разі, коли в цій, іншій, справі, можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав заявлених в цивільній справі вимог чи умов, від яких залежить можливість її розгляду. Зупинення провадження у справі це тимчасове припинення судом учинення процесуальних дій під час судового розгляду з визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і передбачити усунення яких неможливо. Вирішуючи питання про зупинення провадження у справі суду слід з`ясувати: як пов`язані справи, які розглядаються іншими судами загальної юрисдикції та чим обумовлюється неможливість розгляду справи. При цьому слід враховувати, що неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені судом самостійно у цій справі через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи. Підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення по ній має значення для цивільної справи, що розглядається, а неможливість її розгляду до вирішення іншої справи. Пов`язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи. Пленум Верховного Суду України в абзаці 4 пункту 33 своєї постанови "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" від 12 червня 2009 року № 2 зазначив, що, визначаючи наявність передбачених цивільним процесуальним законодавством підстав, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду. Таким чином, необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у даній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв`язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи. З матеріалів справи вбачається, що предметом спору у даній справі є стягнення ПАТ «Альфа Банк» з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 0704\0708/45-022 від 02 липня 2007 року. З 28 жовтня 2019 року в провадженні Хортицького районного суду м. Запоріжжя перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» про захист прав споживача, шляхом визнання договору частково недійсним. Предметом розгляду вказаної справи є визнання недійсним Договору про купівлю-продаж прав вимоги від 15 червня 2012 року, укладеним між ПАТ «Дельта Банк» та ПАТ «Альфа-Банк», за яким останньому передано права за кредитним договором №0704/0708/45-022 від 02 липня 2007 року. Тобто, ОСОБА_1 ставить питання про визнання недійсним договору купівлі-продажу прав вимоги, укладеного між юридичними особами. Водночас, задовольняючи клопотання представника відповідача про зупинення провадження по справі, суд першої інстанції не вказав, у чому полягає передбачена законом неможливість розгляду зазначеної справи до розгляду іншої (цивільної) справи та чи не призведе таке зупинення до затягування розгляду справи. Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції не проаналізував предмет та підстави позову у справах і не зазначив об`єктивні обставини, які б вказували на те, що розгляд зазначеної справи є неможливим до розгляду Хортицьким районним судом м. Запоріжжя цивільної справи про визнання недійсним договору купівлю-продаж прав вимоги від 15 червня 2012 року, укладеного між юридичними особами та яким чином це призведе до порушень прав ОСОБА_1 , як боржника за кредитним договором від 02 липня 2008 року, укладеного між ВАТ «Сведабанк» та ОСОБА_1 . Наявність іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення по ній має значення для цивільної справи, що розглядається, не може бути підставою для зупинення провадження у справі. На даний час договір про купівлю-продаж прав вимоги від 15 червня 2012 року, укладеним між ПАТ «Дельта Банк» та ПАТ «Альфа-Банк», за яким останньому передано права за кредитним договором №0704/0708/45-022 від 02 липня 2007 року є дійсним та не свідчиить про неможливість розгляду даної справи, зважаючи на презумцію правомірності правочину, визначену приписами статті 204 ЦК України, а відповідачка ОСОБА_1 не позбавлена можливості заявити клопотання для повного та всебічного розгляду справи про об`єднання позовів виходячи з того, що позивач АТ «Альфа - Банк» фігурує в первісному позові позивач, а в позові ОСОБА_1 як відповідач, позивач також є ідентичний, тобто є відповідачем в процесі стягнення і позивачем у справі про визнання договору недійсним. Будь-які перешкоди для розгляду справи за позовом Акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у суду першої інстанції були відсутні, оскільки надані позивачем у цій справі докази дозволяють встановити та оцінити обставини, які є предметом судового розгляду. Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Фрідлендер проти Франції"). Таким чином, суди зобов`язані при вирішенні питання щодо зупинення провадження по справі перевіряти і той факт, що така процесуальна дія не вплине на розумність тривалості судового розгляду конкретної справи. Розумність строків розгляду справи згідно ст.2 ЦПК України належить до основних засад (принципів) цивільного судочинства і є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, та про що неодноразово вказував у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини. Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи. Із матеріалів даної справи вбачається, що справа перебуває в провадженні суду першої інстанції з серпня 2019 року. Наведене, у свою чергу, свідчить про те, що зупинення провадження у справі призведе до порушення розумних строків розгляду справи та порушить права сторін на своєчасність її розгляду. Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що ухвала суду про зупинення провадження у справі постановлена з порушенням норм процесуального права, тому її необхідно скасувати як таку, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Отже, апеляційна скарга підлягає задоволенню. Водночас, ураховуючи, що питання про розподіл судових витрат відповідно до статті 141 ЦПК України вирішується судом за наслідками розгляду справи по суті, тому питання про стягнення з відповідача сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги судом апеляційної інстанції не вирішується. Керуючись статтями 367, 368, 374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства «Альфа-Банк» Ременюк Тетяни Олександрівни задовольнити. Ухвалу Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 17 грудня 2019 року у цій справі скасувати, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, і оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повна постанова складена 13 березня 2020 року. Головуючий суддя- доповідач СуддяСуддя Подліянова Г.С.Гончар М.С.Маловічко С.В.