Ухвала КЦС ВС № 573/2346/18

Ухвала 12 березня 2020 року м. Київ справа № 573/2346/18 провадження № 61-3531ск20 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Шиповича В. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Сумського апеляційного суду від 23 січня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Павлівської сільської ради Білопільського району Сумської області, ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - Білопільської районної державної нотаріальної контори, про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за заповітом, та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Павлівська сільська рада Білопільського району Сумської області, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Гаража Ірина Петрівна, Білопільська районна державна нотаріальна контора, - про визнання недійсними заповітів, ВСТАНОВИВ: 21 лютого 2020 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу у справі № 573/2346/18 на постанову Сумського апеляційного суду від 23 січня 2020 року. Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Пунктом 1 частини першої статті 389 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті. Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України, у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Однак, в порушення пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України в касаційній скарзі не зазначені передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави касаційного оскарження судових рішень. Крім того, згідно пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову у позовах про визнання права власності на майно визначається вартістю цього майна. Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень (далі ЄДРСР). Аналіз ЄДРСР свідчить, що оскаржуваною постановою апеляційного суду вирішено вимогу майнового характеру (про визнання за ОСОБА_2 права власності в порядку спадкування за заповітом від 27 жовтня 2014 року після смерті ОСОБА_4 на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 ). На час пред`явлення ОСОБА_2 позову до суду (грудень 2018 року) судовий збір за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру становив 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а позовної заяви немайнового характеру 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (стаття 4 Закону України «Про судовий збір»). Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» станом на 01 січня 2018 року прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено в розмірі 1762 грн. Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» розмір ставки судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в межах оспорюваної суми. 02 березня 2020 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 направив до Верховного Суду документ, що підтверджує сплату судового збору в розмірі 840,80 грн, однак не навів обґрунтування такого розміру залежно від ціни позову. Отже, особа, яка подає касаційну скаргу має обґрунтувати розмір сплаченого судового збору виходячи із ціни позову (вартість 1/2 частки спірного домоволодіння) обчисленої за правилами частини першої статті 176 ЦПК України і статті 4 Закону України «Про судовий збір» та надати суду оригінал документу, що підтверджує сплату судового збору у визначеному законом розмірі і порядку. Крім того, відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи. ОСОБА_1 надав копію касаційної скарги в двох екземплярах, в той час як у справі беруть участь: 1) ОСОБА_2 , 2) Павлівська сільська рада Білопільського району Сумської області, 3) ОСОБА_3 , 4) Білопільська районна державна нотаріальна контора Павлівська сільська рада Білопільського району Сумської області, 5) приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Гаража І. П., 6) Білопільська районна державна нотаріальна контора. Таким чином недоліки касаційної скарги мають бути усунені шляхом: - зазначення в касаційній скарзі підставу (підстави) касаційного оскарження судових рішень передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України; - надання копій касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи; - надання суду оригіналу документу, що підтверджує сплату судового збору в розмірі 1% ціни позову (вартість Ѕ частини спірного домоволодіння) х 200 % за вимоги майнового характеру, але не менше 568,80 грн (з урахуванням вже сплачених 840,80 грн). Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, визначених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження) буде вирішено після усунення недоліків касаційної скарги та її оформлення відповідно до вимог статті 392 ЦПК України. Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Сумського апеляційного суду від 23 січня 2020 року у цивільній справі № 573/2346/18 залишити без руху. Встановити ОСОБА_1 для усунення недоліків касаційної скарги строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута особі, яка її подала. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Суддя В. В. Шипович