Ухвала КАС ВС № 160/4428/19

УХВАЛА 06 березня 2020 року Київ справа №160/4428/19 адміністративне провадження №К/9901/4490/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Васильєвої І.А., суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П., перевіривши касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної податкової служби на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2020 року у справі № 160/4428/19 за позовом Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,- В С Т А Н О В И В: У травні 2019 року Приватне акціонерне товариство «Суха Балка» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення (форми «Р») № 0004084615 від 24 квітня 2019 року на загальну суму 1343373,75 грн. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 травня 2019 року вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2019 року позивачу відмовлено у задоволені адміністративного позову. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2020 року апеляційну скаргу Приватного акціонерного підприємства «Суха Балка» задоволено, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2019 року скасовано, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 24 квітня 2019 року № 004084615 в розмірі 1343373,75 грн. 13 лютого 2020 року Офіс великих платників податків Державної податкової служби (згідно з штрих-кодом на поштовому конверті) звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2020 року Відповідно до частини першої статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Відповідно до частини третьої статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника. Касаційну скаргу скаржника у вищезазначеній справі підписано в.о. начальника Офісу великих платників податків Державної податкової служби Датій Оксаною. Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Датій Оксана Анатоліївна уповноважена представляти інтереси Офісу великих платників податків Державної податкової служби. Таким чином, Верховний Суд приходить до висновку, щодо можливості прийняття до розгляду матеріалів касаційної скарги для подальшої перевірки їх на відповідність положенням статей 328-334 Кодексу адміністративного судочинства України. При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України судом встановлено таке. Відповідно до частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору. Згідно з підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви. При поданні позовної заяви (травень 2019 року) до суду першої інстанції (позов майнового характеру) ставка судового збору має складати 1,5 % ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2019 становить 1921,00 грн. Ціна позову складає 1343373,75 грн. Судовий збір за подання позову складає 19210,00 грн, а за подання касаційної скарги - 38420,00 грн (19210,00 грн х 200%). Таким чином, скаржнику слід усунути недоліки касаційної скарги, шляхом надання до суду платіжного доручення щодо сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2020 року у справі № 160/4428/19 виходячи з вищенаведеного. Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: УДКСУ у Печерському районі. Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897. Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП). Код банку отримувача (МФО): 899998. Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007. Код класифікації доходів бюджету: 22030102. Призначення платежу: « 101: судовий збір за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), номер справи(чи номер касаційного провадження), Верховний Суд». Крім того, відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційній скарзі зазначаються, зокрема, підстави, на яких подається касаційна скарга з визначенням передбачених статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України підстав. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Частиною четвертою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України визначений вичерпний перелік підстав касаційного оскарження судових рішень суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанови суду апеляційної інстанції повністю або частково: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Дослідивши вищенаведену касаційну скаргу органу владних повноважень, Верховний Суд зазначає наступне. Скаржником не зазначено жодної з перелічених підстав. Касаційна скарга містить опис обставин справи та загальні формулювання незгоди з оскаржуваними судовими рішеннями з посиланням на норми законодавства, які регулюють спірні правовідносини. Таким чином, Верховний Суд приходить до висновку, що Офісом великих платників податків Державної податкової служби недотримано вимоги статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України Таким чином, скаржнику необхідно привести подану касаційну скаргу у відповідність до вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України. Згідно з частиною 2 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. За правилами частини 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, - У Х В А Л И В: Касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної податкової служби на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2020 року у справі № 160/4428/19 залишити без руху. Встановити скаржнику строк для усунення вищевказаного недоліку касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху. Роз`яснити, що касаційна скарга повертається в разі, якщо особа в установлений строк не усунула недоліків касаційної скарги, залишеної без руху. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: підписІ.А. Васильєва підписС.С. Пасічник підписВ.П. Юрченко