LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд1.380.2019.005289

від 10.03.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 березня 2020 рокуЛьвівСправа № 1.380.2019.005289 пров. № А/857/1195/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючої судді Хобор Р.Б., суддів Носа С.П., Сеника Р.П. з участю секретаря судового засідання Лутчин А.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року, ухвалене суддею Гулкевич І.З. у м. Львові у справі № 1.380.2019.005289 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, В С Т А Н О В И В: Позивач звернувся до суду з позовом у якому просить суд визнати незаконним і скасувати наказ тимчасово виконуючого обов`язки начальника Головного управління Національної поліції України у Львівській області № 2813 від 18 вересня 2019 року «Про накладення дисциплінарного стягнення на інспектора сектору реагування патрульної поліції № 3 патрульної поліції Пустомитівського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 »; поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції № 3 патрульної поліції Пустомитівського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області з 18 вересня 2019 року; стягнути з Головного управління Національної поліції України у Львівській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 18 вересня 2019 року по день фактичного поновлення з проведенням необхідних відрахувань відповідно до чинного законодавства. У обґрунтування позовних вимог позивач зазначає те, що перебуває на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції № 3 патрульної поліції Пустомитівського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області. Наказом т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції у Львівській області Сабанюка Т.Р. від 10.08.2019 року № 2453 щодо позивача призначене службове розслідування. 18.09.2019 року за результатами службового розслідування т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції у Львівській області Сабанюк Т. виніс наказ № 2813 про накладення на інспектора сектору реагування патрульної поліції № 3 патрульної поліції Пустомитівського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. Позивач вважає, що цей наказ не відповідає вимогам закону, оскільки в діях позивача відсутнє грубе порушення службової дисципліни, так як позивач не наносив своїй дружині ОСОБА_2 тілесних ушкоджень. Вказує, що рішення про звільнення ґрунтується на службовій перевірці, яка є неповною, проведена без допиту свідків, на основі лише пояснень дружини позивача. Вирок суду про притягнення позивача до кримінальної відповідальності за спричинення тілесних ушкоджень чи рішення про притягнення до адміністративної відповідальності відсутні. На думку позивача, відповідач порушив право позивача на працю і зазначає, що належним способом захисту порушеного права є скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції у Львівській області № 2813 від 18.09.2019 року «Про накладення дисциплінарного стягнення на інспектора сектору реагування патрульної поліції № 3 патрульної поліції Пустомитівського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_1 » у вигляді звільнення зі служби в поліції. Поновлено ОСОБА_1 на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції № 3 патрульної поліції Пустомитівського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області з 19.09.2019 року. Стягнуто з Головного управління Національної поліції у Львівській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу в розмірі 34868,16 грн., з урахуванням податків, зборів та обов`язкових платежів. Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції № 3 патрульної поліції Пустомитівського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області та стягнення грошового забезпечення за один місяць в розмірі 11 077,97 грн, з урахуванням податків, зборів та обов`язкових платежів, звернено до негайного виконання. Не погодившись із цим рішенням суду його оскаржив відповідач, який просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити. У обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає те, що суд першої інстанції при вирішенні справи та прийнятті оскарженого рішення порушив норми матеріального та процесуального права, неповно з`ясував обставини справи. Відповідач зазначив, що наказом т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції у Львівській області Сабанюка Т.Р. від 10.08.2019 року № 2453 щодо ОСОБА_1 призначено службове розслідування. 10.09.2019 року начальник Головного управління Національної поліції у Львівській області Віконський В. затвердив висновок за результатами порушення службової дисципліни лейтенантом поліції ОСОБА_1 . В ході службового розслідування відповідач встановив, що ОСОБА_1 , який є чоловіком ОСОБА_2 04.08.2019 року близько 23 год. 40 хв., перебуваючи в лісопосадці поблизу села Зимна Вода, Пустомитівського району Львівської області, вживав спиртні напої і будучи в нетверезому стані, наніс своїй дружині ОСОБА_2 навмисно ряд ударів руками та ногами в різні частини тіла, чим спричинив тілесні ушкодження. Ці обставини підтвердили свідки події. 18.09.2019 року т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції у Львівській області Сабанюк Т. виніс наказ № 2813 про накладення на інспектора сектору реагування патрульної поліції № 3 патрульної поліції Пустомитівського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. Відповідач вважає, що службове розслідування провів належним чином та достовірно встановив факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку, що виразилось у грубому порушенні службової дисципліни, основних обов`язків поліцейського, передбачених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію» в частині неухильного дотримання положень Конституції України, Законів України та нормативно-правових актів, що регламентують діяльністm поліції і присяги поліцейського, а також вимог пункту 2 розділу 2, підпунктів 3, 4 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09 листопада 2016 року № 1179. Заслухавши суддю доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань. Апеляційний суд встановив те, що ОСОБА_1 проходить службу в органах Національної поліції України на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції № 3 патрульної поліції Пустомитівського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області. Наказом тимчасово виконуючого обов`язки начальника Головного управління Національної поліції у Львівській області Сабанюка Т.Р. від 10.08.2019 року № 2453 призначено службове розслідування щодо інспектора сектору реагування патрульної поліції № 3 патрульної поліції Пустомитівського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області старшого лейтенанта ОСОБА_1 . 10.09.2019 року начальником Головного управління Національної поліції у Львівській області Віконським В. затверджено висновок службового розслідування за результатами порушення службової дисципліни лейтенантом поліції ОСОБА_1 . В ході службового розслідування відповідач встановив те, що ОСОБА_1 , який є чоловіком ОСОБА_2 , 04.08.2019 року близько 23 год. 40 хв., будучи в нетверезому стані, наніс своїй дружині ОСОБА_2 навмисно ряд ударів руками та ногами в різні частини тіла чим спричинив тілесні ушкодження і зробив висновок про грубе порушення ОСОБА_1 службової дисципліни, основних обов`язків поліцейського, передбачених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію» в частині неухильного дотримання положень Конституції України, Законів України та нормативно-правових актів, що регламентують діяльністю поліції та Присяги поліцейського, а також вимог пункту 2 розділу 2, пунктів 3, 4 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09 листопада 2016 року № 1179. 18.09.2019 року тимчасово виконуючий обов`язки начальника Головного управління Національної поліції у Львівській області Сабанюк Т. виніс наказ № 2813 про накладення на інспектора сектору реагування патрульної поліції № 3 патрульної поліції Пустомитівського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. Приймаючи рішення у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що висновок службового розслідування, який став підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби, ґрунтується на припущеннях, не містить достатніх та належних доказів на підтвердження того, що позивач вчинив дисциплінарний проступок, тому наказ відповідача № 2813 від 18.09.2019 року про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності є протиправними та підлягає скасуванню. Апеляційний суд частково погоджується із вказаним висновком з огляду на наступні обставини. Згідно з частиною 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді. Частиною другою статті 19 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом. Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, зокрема, у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Дисциплінарний статут Національної поліції України затверджений Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII (далі Дисциплінарний статут). За визначенням статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України. Згідно з абзацом 1 частини 1 статті 7 Дисциплінарного статуту службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожну особу рядового і начальницького складу дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників. Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. Статтею 13 Дисциплінарного статуту визначені види дисциплінарних стягнень, які можуть накладатися на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни, а саме: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ. Відповідно до абзаців 1, 10, 15 статті 14 Дисциплінарного статуту з метою з`ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації тощо. Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу. Порядок проведення службових розслідувань визначений Інструкцією про Порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженою Наказом МВС України № 230 від 12.03.2013 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.04.2013 року № 541/23073 (далі Інструкція № 230). Відповідно до пункту 2.1 Інструкції № 230 підставами для проведення службового розслідування є порушення особами РНС службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами РНС діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов`язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс. Разом з тим, пунктом 5.4 Інструкції № 230 передбачено, що якщо вину особи повністю доведено, начальник приймає рішення про її притягнення до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органів внутрішніх справ. Отже, підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є повне доведення вини особи в ході службового розслідування, метою якого і є саме з`ясування обставин вчинення дисциплінарного порушення. Такими підставами є фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи рядового або начальницького складу ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ними і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни. Відповідно до пункту 8.3 Інструкції № 230 в описовій частині висновку службового розслідування викладаються встановлені при проведенні службового розслідування відомості про: обставини, за яких особа (особи) РНС скоїла (и) дисциплінарний проступок або які стали підставою для призначення службового розслідування, а також те, чи мали вони місце взагалі; час, місце, спосіб, мотив та мету вчинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв`язку з цим; посаду, звання, прізвище, ім`я та по батькові, персональні дані (дата та місце народження, освіта, період служби в органах внутрішніх справ і на займаній посаді - з дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних»), характеристику особи (зокрема, про наявність або відсутність у неї діючих дисциплінарних стягнень), винної в учиненні дисциплінарного проступку, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли вказаним обставинам; наявність причинного зв`язку між неправомірними діяннями особи РНС та їх наслідками; умови, що передували скоєнню дисциплінарного проступку або спонукали до цього; вимоги законодавства або посадові обов`язки, які було порушено; наявність вини особи (осіб) РНС, обставини, що пом`якшують чи обтяжують ступінь відповідальності, а також ставлення до скоєного. Аналізуючи висновок службового розслідування, апеляційний суд звертає увагу на те, що службове розслідування ґрунтується лише на поясненнях позивача та його дружини ОСОБА_2 , що не свідчить про повне та всебічне проведення розслідування та з`ясування фактичних обставин порушення службової дисципліни та провини позивача. При цьому, відповідач взяв до уваги пояснення ОСОБА_2 на основі яких зробив висновок про порушення позивачем службової дисципліни. Водночас, відповідач не встановив причинний зв`язок між наслідками, які настали і діями позивача, не обґрунтував твердження про те, що саме діями позивача, його дружині, ОСОБА_2 , спричинено тілесні ушкодження. Це, на думку апеляційного суду, зумовлено тим, що відповідач не здобув інших доказів, крім пояснень ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . У висновку службового розслідування відповідач встановив те, що ОСОБА_1 грубо порушив службову дисципліну, зокрема вимоги статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» та Присяги поліцейського, вимоги пункту 2 розділу ІІ та пунктів 3,4 Розділу IV Правил етичної поведінки поліцейського, в частині поваги та не порушенні прав та свобод людини, до яких зокрема відносяться права на повагу гідності, на свободу та особисту недоторканість, інші права, які передбачені Конституцією та законами України. Вказані порушення стали можливими внаслідок особистої недисциплінованості позивача та ігнорування вимог нормативно-правових актів щодо неухильного дотримання службової дисципліни. Однак, у висновку службового розслідування не зазначено вимоги законодавства або посадові обов`язки, які порушив позивач, а міститься лише загальне посилання на статтю 18 Закону України «Про Національну поліції» у якій наведені обов`язки поліцейського, посилання на пункт 2 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейського, у якому наведено, які дії заборонено вчиняти поліцейському під час виконання службових обов`язків. Апеляційний суд вважає, що висновок службового розслідування, який став підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби, ґрунтується на припущеннях, не містить достатніх та належних доказів на підтвердження того, що позивач вчинив дисциплінарний проступок. Отже, наказ тимчасово виконуючого обов`язки начальника Головного управління Національної поліції України у Львівській області № 2813 від 18 вересня 2019 року «Про накладення дисциплінарного стягнення на інспектора сектору реагування патрульної поліції № 3 патрульної поліції Пустомитівського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 » необхідно скасувати як протиправний. Частиною 9 статті 20 Дисциплінарного статут передбачено, що застосування дисциплінарного стягнення у виді звільнення із служби в поліції, звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь здійснюється керівниками, які уповноважені приймати на службу до поліції, призначати на посаду та присвоювати спеціальне звання. Відповідно до частини 1 та 3 статті 21 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його застосування, не враховуючи часу перебування поліцейського у відпустці, відрядженні або на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності). Після закінчення зазначеного строку дисциплінарне стягнення не виконується. Дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу. Однак, апеляційний суд встановив, що наказ по особовому складу про звільнення позивача із служби в поліції відповідач не приймав, а отже, дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції відповідач не реалізував. Таким чином, апеляційний суд вважає, що підстави для поновлення позивача на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відсутні, оскільки позивач не був звільнений з посади. Отже, у задоволенні позовних вимог про поновлення позивача на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу необхідно відмовити. Відповідно до частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. З огляду на те, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти постанову про часткове задоволення позову з вищевикладених мотивів. Судові витрати розподілу не підлягають. Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 317, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у Львівській області задовольнити частково. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року у справі № 1.380.2019.005289 скасувати та прийняти постанову, якою адміністративний позов задовольнити частково. Визнати протиправним і скасувати наказ тимчасово виконуючого обов`язки начальника Головного управління Національної поліції України у Львівській області № 2813 від 18 вересня 2019 року «Про накладення дисциплінарного стягнення на інспектора сектору реагування патрульної поліції № 3 патрульної поліції Пустомитівського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 ». В задоволенні інших позовних вимог відмовити. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, за наявності яких постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуюча суддя Р. Б. Хобор судді С. П. Нос Р. П. Сеник Повний текст постанови складений 12.03.2020 року

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»