Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 760/25979/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 760/25979/19 Суддя (судді) першої інстанції: Козленко Г.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 березня 2020 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді Кучми А.Ю., суддів Аліменка В.О., Безименної Н.В. за участю секретаря Островської О.В., розглянувши за відсутності осіб, які беруть участь в справі, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ст. 229 КАС України у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Солом`янського районного суду м.Києва від 03 січня 2020 року (м.Київ, дата складання повного тексту не зазначається) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспектора Управління патрульної поліції у місті Києві ДПП Субботи Дмитра Сергійовича про скасування постанови,- В С Т А Н О В И Л А : ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить: - поновити строк на оскарження постанови від 28.08.2019 у серії ЕАВ №1463517, як пропущений з поважної причини через не вручення відповідачем копії постанови; - постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАВ №1463517 від 28.08.2019 про накладення на позивача адміністративного стягнення за ч.1 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу визнати нечинною та скасувати, закривши провадження по справі про адміністративні правопорушення. Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 03 січня 2020 року позовну заяву позивача до Інспектора Управління патрульної поліції у місті Києві ДПП Субботи Дмитра Сергійовича про скасування постанови повернуто позивачеві. Суд першої інстанції виходив з того, що враховуючи невиконання умов ухвали про залишення позовної заяви без руху, позов підлягає поверненню на підставі п.1 ч.4 ст.169 КАС України. Не погоджуючись з таким рішенням суду, позивачем подано апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду в суд першої інстанції. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції неправильно та неповно досліджено докази і встановлено обставини у справі та порушено норми процесуального права. Зокрема, апелянт наголошує, про неможливість подання разом із позовною заявою оскаржуваної постанову, оскільки остання йому не була вручена. Вказує, що суд не виконав свого процесуального обов`язку та не витребував відповідні докази у відповідача, тому підстави для повернення позову відсутні. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню з направленням справи для продовження розгляду. Згідно з ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Як вбачається з матеріалів справи, позивачем подано адміністративний позов до Інспектора Управління патрульної поліції у місті Києві ДПП Субботи Дмитра Сергійовича про скасування постанови відповідача серії ЕАВ №1463517 від 28.08.2019 про накладення на позивача адміністративного стягнення за ч.1 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу та закриття провадження по справі про адміністративні правопорушення. Ухвалою Солом`янського районного суду м.Києва від 20 вересня 2019 року адміністративний позов залишено без руху та надано строк для усунення недоліків протягом п`яти днів з дня отримання ухвали суду. Підставою для залишення позовної заяви без руху було те, що в порушення вимог п.5 ч.5 ст.160 КАС України позивач не надає до суду копію оскаржуваної постанови та доказів про те, що не отримав останню в день її складання. Копію ухвали Солом`янського районного суду м.Києва від 20 вересня 2019 року було отримано позивачем 26.12.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.7). Враховуючи, що недоліки вищевказаної ухвали не усунуто, позивач у встановлений судом строк не виконав перелічених в ухвалі вимог, ухвалою Солом`янського районного суду м.Києва від 03 січня 2020 року позовну заяву повернуто позивачу. Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Пунктом 1 ч.4 наведеної статті встановлено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Згідно п. п. 2 п. 1 Р. 2 Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958 нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2. Відповідно до п. 2 Р. 2 вказаних Нормативів при пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день. Разом із тим, як вбачається з матеріалів справи, копію ухвали Солом`янського районного суду м.Києва від 20 вересня 2019 року було отримано позивачем 26.12.2019 та надано строк для усунення недоліків протягом п`яти днів з дня отримання ухвали суду, однак 03.01.2020 було винесено ухвалу про повернення позовної заяви, тобто оскаржувану ухвалу було винесено без урахування строків на пересилання поштової кореспонденції. Крім того, з аналізу позовної заяви вбачається, що позивач не отримував постанову про накладення штрафу на місці зупинки керованого транспортного засобу, а лише в подальшому отримав копію картки обліку адміністративного правопорушення у справі ЕАВ №1463517. Враховуючи неотримання оскаржуваної постанови позивачем, останній просив суд у позовній заяві витребувати від Центру обслуговування громадян Управління патрульної поліції у м.Києві ДПП в оригіналах його скаргу від 09.09.2019 та всі документи по її розгляду; від відповідача оригінали матеріалів справи про накладення на нього адміністративного стягнення з відомостями про виконання відповідачем вимог ч.1 ст.285 КУпАП в частині вручення або надсилання позивачу копії оскаржуваної постанови. Таким чином, апеляційний суд вважає, що позивач не мав практичної можливості усунути недоліки його позовної заяви, оскільки копію оскаржуваної постанови не отримував. Однак суд першої інстанції, враховуючи встановленні обставини у справі мав можливість витребувати оскаржувану постанову у відповідача. Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зауважити, що питання стосовно доступу особи до правосуддя неодноразово було предметом судового розгляду Європейського суду з прав людини. Крім того, колегія суддів вказує на порушення судом першої інстанції строків розгляду даної категорії справи, які регламентовані ст.286 КАС України, відповідно до якої адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі. Разом із тим, не дивлячись на стислість строків розгляду справи з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, ухвалу Солом`янського районного суду м.Києва від 20 вересня 2019 року було направлено позивачу лише 23.12.2019, що підтверджується роздруківкою із сайту Укрпошти про відстеження поштового відправлення. Тобто з боку суду було утворено штучні умови для затягування строків вирішення по суті позовної заяви. Позаяк по відношенню до позивача суд суворо витлумачив процесуальні приписи КАС України. Дані обставини також вказують на недотримання судом першої інстанції процесуального порядку вчинення дій, направлених на забезпечення розгляду справи. Відповідно до вимог ч.2 ст. КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Bellet v. France», Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та в рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступ до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Отже, як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права. Право на захист у суді своїх прав і свобод є конституційною гарантією, яка забезпечується реальною можливістю усякій заінтересованій особі звернутися до суду у встановленому законом порядку про захист прав, свобод та інтересів та можливістю обирати спосіб захисту, використовуючи при цьому всі дозволені законодавством інструменти та засоби. Колегія суддів зазначає, що помилковий висновок суду першої інстанції про неподання позивачем копії оскаржуваної постанови на виконання вимог ухвали суду про залишення позову без руху, без врахування обставин неможливості подання такої постанови, який мав наслідком повернення позовної заяви на підставі п.1 ч.4 ст.169 КАС України та прийняття оскаржуваного рішення, фактично перешкоджає позивачу у доступі до правосуддя. За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку, що ухвала суду першої інстанції про повернення позовної заяви постановлена передчасно, тому наявні підстави для її скасування та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Солом`янського районного суду м.Києва від 03 січня 2020 року - скасувати. Справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспектора Управління патрульної поліції у місті Києві ДПП Субботи Дмитра Сергійовича про скасування постанови направити до Солом`янського районного суду м.Києва для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає. Повний текст постанови виготовлено 12.03.2020. Головуючий суддя: А.Ю. Кучма В.О. Аліменко Н.В. Безименна