Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 400/3370/19

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД _________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 03 березня 2020 р.м.ОдесаСправа № 400/3370/19 Категорія: 111030600 Головуючий в 1 інстанції: Гордієнко Т.О. Місце ухвалення: м. Миколаїв Дата складання повного тексту: 10.12.2019 р. Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого - Бітова А.І. суддів - Лук`янчук О.В. - Ступакової І.Г. при секретарі - Рощіній К.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2019 року у справі за позовом приватного підприємства "Стріт-Опт" до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Миколаївській області про скасування рішення та зобов`язання зареєструвати податкову накладну датою її подання, В С Т А Н О В И Л А : У жовтні 2019 року приватне підприємство (далі - ПП) "Стріт-Опт" звернулося до суду з позовом до Державної фіскальної служби (далі - ДФС) України, Головного управління (далі - ГУ) ДФС у Миколаївській області про: - скасування рішення комісії ГУ ДФС у Миколаївській області, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в Єдиному державному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН) або відмову в такій реєстрації від 16 серпня 2019 року №1255399/42310006; - зобов`язання ДФС України зареєструвати податкову накладну (далі ПН) ПП "Стріт-Опт" №320 від 18 червня 2019 року за датою їх подання; - стягнення судових витрат, в тому числі витрат на правову допомогу; - зобов`язання ДФС України подати звіт про виконання судового рішення протягом одного тижня з дня набрання законної сили даним судовим рішенням. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що 25 червня 2019 року підприємством надіслано до ДФС України ПН №320 від 18 червня 2019 року для реєстрації її в ЄРПН. Однак, від податкового органу ПП "Стріт-Опт" отримало квитанцію про зупинення реєстрації ПН у зв`язку з відповідністю її критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податків. Позивачу запропоновано надати пояснення та копії підтверджуючих документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію. 13 серпня 2019 року позивачем надіслано ГУ ДФС у Миколаївській області пояснення та копії документів, які відповідачем не враховано та прийнято рішення від 16 серпня 2019 року №1255399/42310006 про відмову в реєстрації ПН №320 від 18 червня 2019 року. При цьому, надані підприємством первинні документи, в підтвердження поставки товару на адресу ТОВ "Макси-Пром" за договором купівлі-продажу №30/05-01 від 30 травня 2019 року, оформлено у відповідності до чинного законодавства, не мають дефекту форми, змісту або походження. Відповідачі позов не визнали, вказуючи, що рішенням комісії ДФС обґрунтовано відмовлено позивачу в реєстрації ПН, у зв`язку із ненаданням платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, акти приймання - передачі товарів, розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків, що є порушенням вимог, встановлених п.14 Порядку ведення ЄРПН. Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2019 року позов ПП "Стріт-Опт" (вул. М. Грушевського, 154, с. Пересадівка, Вітовський район, Миколаївська область, 57220, ідентифікаційний код 42310006) до ДФС України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код 39292197), ГУ ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 39394277) задоволено. Скасовано рішення від 16 серпня 2019 року № 1255399/42310006. Зобов`язано ДФС України України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код 39292197) зареєструвати ПН ПП "Стріт-Опт" від 18 червня 2019 року №320 в ЄРПН. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ДФС України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код 39292197) на користь ПП "Стріт-Опт" (вул. М. Грушевського, 154, с. Пересадівка, Вітовський район, Миколаївська область, 57220, ідентифікаційний код 42310006) судовий збір у сумі 960,50 грн. (дев`ятсот шістдесят гривень 50 коп.), сплачений платіжним дорученням №151 від 08 жовтня 2019 року. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 39394277) на користь ПП "Стріт-Опт" (вул. М. Грушевського, 154, с. Пересадівка, Вітовський район, Миколаївська область, 57220, ідентифікаційний код 42310006) судовий збір у сумі 960,50 грн. (дев`ятсот шістдесят гривень 50 коп.), сплачений платіжним дорученням №151 від 08 жовтня 2019 року. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ДФС України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код 39292197) на користь ПП "Стріт-Опт" витрати на правничу допомогу у сумі 500 грн. (п`ятсот гривень). Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 39394277) на користь ПП "Стріт-Опт" витрати на правничу допомогу у сумі 500 грн. (п`ятсот гривень). В апеляційній скарзі ГУ ДФС у Миколаївській області ставиться питання про скасування судового рішення в зв`язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, а також у зв`язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи. В обґрунтування апеляційної скарги ГУ ДФС у Миколаївській області зазначає, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що підставою для відмови у реєстрації ПН стало ненадання платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, акти приймання - передачі товарів, розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків, що є порушенням вимог, встановлених п.14 Порядку ведення ЄРПН. Крім того, апелянт зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги, що документи надані позивачем у цій справі вказують на не співмірність та необґрунтованість витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, обсягом роботи, а тому - на безпідставність та надмірність заявленої до відшкодування суми витрат на правову допомогу. Відзиву ПП "Стріт-Опт" на апеляційну скаргу не подано. Учасники справи в судове засідання апеляційного адміністративного суду не з`явилися, про час, дату та місце слухання справи повідомлені належним чином. Враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, особиста їх участь в судовому засіданні не обов`язкова. Судова колегія, у відповідності до ч.2 ст. 313 КАС України, визнає можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін. Згідно ч.4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ГУ ДФС у Миколаївській області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного. Обставини встановлені судом першої інстанції, підтверджені судом апеляційної інстанції: 30 травня 2019 року ПП "Стріт-Опт" (продавець) уклав договір купівлі-продажу № 30/05-01 з ТОВ "Макси-Пром" (покупець), відповідно до п. 1.1 якого продавець зобов`язується передати у власність покупця належні продавцю продукти харчування згідно видаткових накладних, а покупець зобов`язується прийняти товари та оплатити їх вартість на умовах цього договору. Згідно п. 6.1.Договору, оплата по даному договору здійснюється в строк до 30 днів з дня поставки товару. Оплата може бути перерахована в якості передплати. Згідно видаткової накладної №265 від 18 червня 2019 року позивач поставив на адресу ТОВ "Макси-Пром" продукти харчування на суму 16 620,00 грн. з ПДВ. 18 червня 2019 року ПП "Стріт-Опт" було складено податкову накладну №320 про постачання на адресу ТОВ "Макси-Пром" шлунку м`язового кур-бр.(блок10кг) у кількості 1 000 кг на загальну суму 16 620 грн. 25 червня 2019 року позивач направив на реєстрацію податкову накладну №320 на суму 16 620,00 грн., в т.ч. ПДВ 2 770 грн. 25 червня 2019 року позивачем отримано від відповідача квитанцію про зупинення реєстрації ПН, оскільки ПН відповідає вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН. 14 серпня 2019 року позивач надає пояснення та копії фінансово-господарських документів. 16 серпня 2019 року позивач отримав рішенні комісії ДФС №1255399/42310006 про відмову в реєстрації ПН від 18 червня 2019 року №320 з підстав ненадання: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків. Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що надані ПП "Стріт-Опт"документи на адресу відповідача цілком відповідають вимогам, викладеним вичерпному переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН. У самому рішенні №1255399/42310006 від 18 червня 2019 року про відмову в реєстрації ПН №320 відсутня будь-яка конкретизація, яких саме документів не вистачило для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію ПН. При цьому, судом першої інстанції частково відшкодовано позивачу витрати на правову допомогу, а саме в сумі 1 000 грн., замість заявлених 7 000 грн., через неспівмірність, необґрунтованість та не підтвердження належними доказами понесених витрат на правничу допомогу з огляду на складність справи, якість підготовленого документу, відсутність відомостей про витрачений адвокатом час для складання позовної заяви з огляду на підготовку та подачу адвокатом до суду більше 30 ідентичних позовів. Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 6-14, 73, 74, 77, 78, 134 КАС України, ст. 201 ПК України, які регулюють спірні правовідносини. Судова колегія не приймає до уваги доводи апелянта, виходячи з наступного. Відповідно до п.201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін. Пунктом 201.16 ст. 201 ПК України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. На виконання цієї норми Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 затверджено Порядок ведення ЄРПН (далі Порядок №1246). Згідно п.12 Порядку №1246, після надходження ПН/РК до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності ПН/РК затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких ПН/РК; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію ПН/РК, платником податку на момент складення та реєстрації таких ПН/РК; дотримання вимог, установлених п.192.1 ст. 192 та п.201.10 ст. 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до п.201.1 ст. 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до п.п.200-1.3 і 200-1.9 ст. 200-1 Кодексу (для ПН/РК, що реєструються після 01 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у ПН, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації ПН/РК з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення ПН/РК; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Відповідно до п.13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених п.12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації ПН/РК. Порядок зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 (далі Порядок №117). Пунктом 3 Порядку №117 наведено перелік ознак, за якими перевіряються ПН/РК (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику), що подаються на реєстрацію в Реєстрі до проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації. Пунктом 5 вказаного Порядку №117 встановлено, що ПН/РК, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку. Згідно п.6 Порядку №117, у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено ПН/РК, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких ПН/РК зупиняється. Відповідно до п.10 Порядку №117, критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Зі змісту квитанції №9135890267 від 25 червня 2019 року вбачається, що контролюючим органом сформовано висновок про відповідність податкової накладної №320 від 18 червня 2019 року вимогам пп.1.6 п.1 "Критеріїв ризиковості платника податку". Листом ДФС України від 05 листопада 2018 року затверджено Критерії ризиковості платника податку і здійснення операцій, пп.1.6 п.1 яких передбачено, що комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"; платник податку зареєстрований платником ПДВ менше трьох місяців; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам пп.16.1.3 п.16.1 ст. 16 та абз.1 п.49.2 і п.49.18 ст. 49 ПК України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам пп.16.1.3 п.16.1 ст. 16 та п.46.2 ст. 46 ПК України; наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником. ГУ ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у п.п.1.1 - 1.6 цих Критеріїв. Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з п.1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення. Інформація про внесення/виключення платника податку до/з переліку ризикових платників податків, відповідно до п.п.1.1-1.6 цих Критеріїв, стає доступною платнику в Електронному кабінеті. Відповідно до п.13 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, у квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК зазначаються: 1) номер та дата складання ПН/РК; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію ПН/РК в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію ПН/РК в Реєстрі. Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення Комісії контролюючого органу повинні містити, як чітку підставу для зупинення реєстрації ПН/РК, так і чітку підставу для відмови в реєстрації ПН. Судова колегія встановила, що в квитанції №9135890267 від 25 червня 2019 року про зупинення реєстрації податкової накладної не зазначено конкретного та чіткого критерію ризиковості платника податку, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, на підставі якого здійснено зупинення реєстрації податкових накладних. Пунктами 6 та 7 Порядку №117 визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено ПН/РК, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких ПН/РК зупиняється. У разі коли за результатами моніторингу ПН/РК відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім ПН/РК, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких ПН/РК зупиняється. Таким чином, підставами для зупинення реєстрація ПН/РК є наступна відповідність: 1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку; 2) ПН/РК - критеріям ризиковості здійснення операції. Положення зазначених пунктів Порядку №117 є чіткими і не припускають неоднозначне (множинне) трактування обов`язків контролюючих органів. Відповідачами не надано доказів наявності рішення Комісії, щодо віднесення ПП "Стріт-Опт" до переліку ризикових суб`єктів господарювання, відповідно до п.1.6 Критеріїв. Судова колегія погоджується з доводами апелянта, що вирішення питання про віднесення того чи іншого платника податків до ризикового, віднесено на адміністративний розсуд відповідача, однак, зазначає, що для висновку про правомірність зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН з підстав віднесення платника податків до ризикових платників повинно бути доведено наявність відповідного рішення про віднесення такого платника податків до ризикових платників. При цьому, надання правової оцінки правомірності такого рішення виходить за межі предмету даного спору. Оскільки відповідачами, як суб`єктами владних повноважень, на яких ч.2 ст. 72 КАС України покладає обов`язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ними рішень, не визначено будь-якої з підстав щодо встановлення ризиковості ПП "Стріт-Опт", та не підтверджено належними доказами того, що позивач відповідає хоча б одному з критеріїв ризиковості, тому судова колегія вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції, що зупинення реєстрації ПН №320 від 25 червня 2019 року відбулось з порушенням приписів чинного законодавства. Відповідно до п.21 Порядку №117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації ПН/РК є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до пп.4 п.13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства. Як вбачається зі змісту спірного рішення про відмову в реєстрації ПН від 16 серпня 2019 року №1255399/42310006 підставою для його прийняття зазначено ненадання платником податків копій документів: "первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити)", "розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків". З вказаного слідує, що у спірному рішенні податковий орган мав чітко зазначити, шляхом відповідного підкреслювання, яких документів не надано платником податків, який подав на реєстрацію ПН, та відсутність яких позбавляє можливості здійснити відповідну реєстрацію. Судова колегія зазначає, що рішення Комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації ПН. Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності. Оцінюючи вищевикладені обставини, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення від 16 серпня 2019 року №1255399/42310006 є таким, що винесене без належних для цього правових підстав, а тому воно підлягає скасуванню. Стосовно доводів апеляційної скарги щодо безпідставності та надмірності заявленої до відшкодування суми витрат на правову допомогу, судова колегія зазначає наступне. Досліджуючи надані представником позивача документи, судом першої інстанції встановлено, що Договором передбачено надання правової допомоги щодо підготовлення та передачі до Миколаївського окружного адміністративного суду позовної заяви про скасування рішень Комісії ДФС України про відмову в реєстрації податкових накладних в ЄРПН, та реєстрації податкових накладних Клієнта. Однак, ані Договір про надання правової допомоги, ані платіжне доручення не містять жодного посилання на адміністративну справу, в межах якої заявлені витрати на відшкодування правничої допомоги. Тобто вказані документи не доводять факту понесення позивачем витрат на правову допомогу по конкретній адміністративній справі. Відсутність конкретизації по адміністративній справі ставить під сумнів обґрунтованість заявленої суми для відшкодування витрат, пов`язаних із професійною правничою допомогою. Між тим, як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, а також з комп`ютерної програми Діловодство спеціалізованого суду, в провадженні Миколаївського окружного адміністративного суду перебуває понад 30 аналогічних справ. Суть спору в цих справах є ідентичною (відмова у реєстрації податкової накладної), а позовні заяви відрізняються лише реквізитами рішень Комісії контролюючого органу, у зв`язку з чим правова позиція між всіма справами дублюється. Тобто, в діях представника позивача вбачається системність, що також підтверджується відсутністю у документах (договорі, рахунку-фактурі, акті приймання-передачі тощо) витраченого адвокатом часу на підготовку однакових позовів. В даному випадку, предмет спору у цій справі не є складним, містить лише один епізод спірних правовідносин, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними. Таким чином, заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу є неспівмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг позивачу, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг) та ціною позову, що було вірно встановлено судом першої інстанції. Крім того, ані договір, ані протокол узгодження договірної ціни, ані рахунок фактури не містять детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом під час підготовлення позовної заяви про скасування рішень Комісії ДФС України про відмову в реєстрації податкових накладних в ЄРПН, та реєстрації ПН. В наданих до суду документах не зазначено, що включає у себе підготовка позовної заяви до суду, чи включає підготовка позовної заяви до суду роботи зі збору доказів, аналізу законодавства та судової практики, жодного посилання на кількість часу витраченого адвокатом на складання позовної заяви в залежності від складності справи та виконаних адвокатом робіт надані позивачем документи не містять. Відсутність детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, зокрема, із зазначенням витраченого часу на відповідні види робіт, ставить під сумнів, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20 червня 2019 року по справі №821/440/17, від 17 вересня 2019 року по справі №810/3806/18, від 19 вересня 2019 року по справі №810/2760/17. Враховуючи вищевказане, судова колегія дійшла висновку, що не є належним чином обґрунтованою у контексті дослідження обсягу фактично наданих адвокатом послуг із урахуванням складності справи, кількості витраченого на ці послуги часу, та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг та витраченого адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу. За таких обставин, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення заяви позивача про розподіл судових витрат шляхом компенсації позивачу витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням принципів справедливості, обґрунтованості, співмірності та пропорційності у розмірі 1 000 грн. Судова колегія не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України. Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Оскільки дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст. 328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає. Керуючись ст.ст. 308, 310, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, ч.5 ст. 328 КАС України, судова колегія, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Миколаївській області залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2019 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.5 ст. 328 КАС України. Повне судове рішення складено 13 березня 2020 року. Головуючий: Бітов А.І. Суддя: Суддя: Ступакова І.Г. Лук`янчук О.В.