LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4852203/3119/19(2-а/0203/87/2019)

від 12.03.2020 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради - залишити без задоволення, а рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 30 жовтня 2019 року у справі №203/3119/19(2-…

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 12 березня 2020 року м. Дніпросправа № 203/3119/19(2-а/0203/87/2019) (суддя Казак С.Ю. м. Дніпро) Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач), суддів: Іванова С.М., Панченко О.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради на рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 30 жовтня 2019 року у справі №203/3119/19(2-а/0203/87/2019) за позовом ОСОБА_1 до головного спеціаліста-інспектора з паркування відділу контролю за стоянкою і зупинкою інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Євдощак Романа Івановича, третя особа - Інспекція з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 29 серпня 2019 року звернувся до суду з адміністративним позовом до головного спеціаліста-інспектора з паркування відділу контролю за стоянкою і зупинкою інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Євдощак Романа Івановича в якому просить скасувати постанову відповідача серії ІД №00006540 від 14 серпня 2019 року про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП. Позов обґрунтовано тим, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, оскільки він здійснив зупинку автомобіля поза межами дії дорожнього знаку 3.34 «зупинку заборонено». Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 30 жовтня 2019 року позов задоволено повністю. Рішення суду мотивовано тим, що зроблені відповідачем під час фіксації правопорушення фотознімки не містять даних, які б свідчили, що зафіксований на них транспортний засіб Mercedes-Benz н/з НОМЕР_1 стоїть в зоні дії знаку, визначеного п.п.3.34 п.3 розділу 33 ПДР України. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції третя особа оскаржила його до апеляційного суду, з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції неповно встановлено обставини справи, які мають значення для її вирішення. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та відзиву на неї, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно з постановою серії ІД №00006540 від 14 серпня 2019 року винесеною відповідачем, 19.07.2019 року о 14:32 годині в м. Дніпро вул. Центральна, 2/4 здійснена стоянка транспортного засобу Mercedes-Benz н/з НОМЕР_1 у зоні дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено», чим порушив вимоги п.п. 3.34, п. 3 розділу 33, п.п. «а» п. 15.10 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.122 КУпАП. (а.с.4). Правомірність дій відповідача та законність і обґрунтованість вищезазначеної постанови є предметом спору переданого на вирішення суду. Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскарженої постанови, виходить з наступного. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. На підставі рішення Дніпровської міської ради №40/33 від 20.06.2018 року створено Інспекцію з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради, яка у відповідності до положення про Інспекцію з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради затвердженого 25.07.2018 року рішенням міської ради №55/34 забезпечує реалізацію державної та місцевої політики у сфері розвитку паркування простору міста, регулювання діяльності майданчиків для паркування транспортних засобів. Відповідно до п. 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №1395 від 07 листопада 2015 року та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за №1408/27853 (далі - Інструкція), у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п`ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП. Частиною 1 статі 122 КУпАП встановлено, що перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів. Підпунктом 3.34 пункту 33.3 розділу 33 ПДР України визначено, що забороняються зупинка і стоянка транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу) в зоні дії знаку «Зупинку заборонено». Відповідно до пункту 15.10 «а» ПДР України стоянка забороняється у місцях, де заборонена зупинка. Тобто, зупинка і стоянка транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу) забороняється в зоні дії знаку «Зупинку заборонено», при цьому визначальною ознакою порушення зазначених норм є зупинка або стоянка транспортного засобу у місці дії такого знаку. Суд апеляційної інстанції зазначає про те, що законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість (тяготіє до кримінального), а тому з урахуванням принципів і загальних засад КУпАП, практики Європейського Суду по правах людини, передбачається принцип презумпції невинності особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку. Згідно зі ст. 70 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. У відповідності до положень статті 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Статтею 40 Закону України «Про національну поліцію» передбачено застосування технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису. Так, частиною 1 цього Закону закріплено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху. Інформація про змонтовану/розміщену автоматичну фототехніку і відеотехніку повинна бути розміщена на видному місці. Як вбачається з матеріалів справи на підтвердження факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення відповідальність за яке передбачена частиною 1 статі 122 КУпАП відповідачем надано копії фотофіксації (а.с.7-9; 23) з яких вбачається, що автомобіль Mercedes-Benz державний номерний знак НОМЕР_1 19.07.2019 року о 14:32 хв. здійснив зупинку/стоянку, проте з зазначеної фотофіксації неможливо встановити факт розповсюдження дії знаку 3.34 «Зупинку заборонено» на місце зупинки/стоянки зазначеного автомобіля. Таким чином, оскільки вина позивача відповідачем не доведена належними та допустимими доказами у зв`язку з ненаданням відповідачем суду доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статі 122 КУпАП суд позбавлений можливості встановити наявність у діях позивача правопорушення за яке на нього накладено стягнення, що свідчить про те, що оскаржувана постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності є протиправною та підлягає скасуванню. Отже, враховуючи відсутність належних та допустимих доказів, вина позивача у вчинені правопорушення відповідачем суду не доведена. Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача якщо він заперечує проти адміністративного позову. Проте, відповідач зазначеного обов`язку не виконав. На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об`єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради - залишити без задоволення, а рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 30 жовтня 2019 року у справі №203/3119/19(2-а/0203/87/2019) - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Повне судове рішення складено 12 березня 2020 року. Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко суддя С.М. Іванов суддя О.М. Панченко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»