Постанова Харківський апеляційний суд № 645/2499/19

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 березня 2020 року м. Харків Справа № 645/2499/19 Провадження № 22-ц/818/1772/20 Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого - судді Бровченка І.О., суддів: Кругової С.С., Маміної О.В за участю секретаря Прокопчук І.В., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 відповідач - ОСОБА_2 розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Фрунзенського районного суду м. Харкова від 11 грудня 2019 року в складі судді Мартинової О.М. в с т а н о в и в: У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно отриманої грошової суми. Ухвалою Фрунзенського районного суду міста Харкова від 15 листопада 2019 року позовну заяву за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про безпідставно отриманої грошової суми залишено без розгляду. Ухвала набрала законної сили. На адресу суду від позивачки ОСОБА_1 надійшла заява про повернення сплаченої суми судового збору. В судовому засіданні ОСОБА_1 заяву підтримала та просила задовольнити. Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 11 грудня 2019 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про повернення судового збору відмовлено. 14 січня 2019 року ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу на зазначену ухвалу суду. В апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу Фрунзенського районного суду м. Харкова від 11 грудня 2019 року і ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву позивача про повернення судового збору. Зазначає, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду. Відмовляючи в поверненні судового збору, вважає, що суд неправильно застосував відповідну норму права. Ухвалою Харківського апеляційного суду від 31 січня 2020 року заяву ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження задоволено. Поновлено ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження ухвали Фрунзенського районного суду м. Харкова від 11 грудня 2019 року. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Фрунзенського районного суду м. Харкова від 11 грудня 2019 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно отриманої грошової суми. Ухвалою Харківського апеляційного суду від 10 лютого 2020 року закінчено підготовку апеляційного розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно отриманої грошової суми. Призначено цивільну справу до розгляду судом апеляційної інстанції в судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного суду на 14 год. 00 хв. 03 березня 2020 року. Відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходив. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Відмовляючи в задоволенні заяви ОСОБА_1 про повернення судового збору суд першої інстанції виходив з того, що стаття 7 Закону України «Про судовий збір» містить вичерпний перелік підстав повернення та порядок повернення судового збору за клопотанням особи, яка його сплатила. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням). 04 листопада 2019 року до суду від позивача надійшла заява про залишення вищевказаного позову без розгляду. Оскільки позов залишено без розгляду за заявою позивача, то відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про судовий збір» відсутні підстави для задоволення клопотання про повернення судового збору. За таких обставин, оскільки вказана стаття Закону містить вичерпний перелік підстав повернення судового збору, суд вважав за необхідне відмовити у задоволенні заяви про повернення судового збору. Такі висновки суду першої інстанції відповідають фактичним обставинам справи та вимогам закону. Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що в квітні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про безпідставно отриманої грошової суми. Як вбачається з матеріалів справи, 04 листопада 2019 року до суду від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про залишення вищевказаного позову без розгляду.(а.с. 65). Ухвалою Фрунзенського районного суду міста Харкова від 15 листопада 2019 року позовну заяву за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про безпідставно отриманої грошової суми залишено без розгляду. На адресу суду від позивачки ОСОБА_1 надійшла заява про повернення сплаченої суми судового збору. Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 11 грудня 2019 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про повернення судового збору відмовлено. Статтею 257 ЦПК України визначено підстави залишення позову без розгляду. Зокрема, пунктом 5 частини 1 зазначеної статті передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду. Частиною 3 статті 257 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про залишення позову без розгляду можуть бути вирішенні питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з державного бюджету. Пунктом

42. Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах № 10 від 17 жовтня 2014 року визначено, що статтею 7 Закону № 3674-VI врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору з підстав, визначених цією статтею, і перелік яких є вичерпним. Питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується судом за результатами розгляду справи за клопотанням особи, яка його сплатила, що відповідає принципу диспозитивності цивільного судочинства (частина перша статті 7 Закону № 3674-VI "Про судовий збір"). Про таке повернення зазначається: в ухвалі, якою заява повертається або відмовляється у відкритті провадження у справі, за подання якої сплачується судовий збір; у резолютивній частині судового рішення, яким закінчується розгляд справи по суті (при цьому в його мотивувальній частині наводяться підстави повернення сум судового збору згідно із Законом № 3674-VI); в ухвалі про повернення сум судового збору, постановленій як окремий процесуальний документ. Так, Закон України «Про судовий збір» визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору. Статтею 7 Закону України «Про судовий збір» передбачено підстави повернення судового збору, перелік яких є вичерпним. Зокрема, пунктом 4 частини 1 даної статті передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням). Отже, виходячи з вищевикладеного, сплачена сума судового збору не повертається у разі подання позивачем заяви про залишення позову без розгляду. Як свідчать матеріали справи, 04 листопада 2019 року позивач ОСОБА_1 подала до суду заяву у справі № 645/2499/19 про залишення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно отриманої грошової суми без розгляду. (а.с. 65). Відтак, підстави для повернення сплаченого позивачем судового збору у зв`язку із залишенням позову без розгляду згідно поданої позивачем заяви відсутні. Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обгрунтовано відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 про повернення судового збору, оскільки Законом України «Про судовий збір» визначено підстави повернення судового збору, перелік яких є вичерпним, при цьому повернення судового збору у разі залишення позову без розгляду за заявою позивача законом не передбачено. Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу, повно і всебічно дослідив матеріали справи, надав вірну юридичну оцінку обставинам справи, порушень норм матеріального і процесуального права не допустив, у зв`язку з чим підстави для скасування або зміни ухвали суду та задоволення апеляційної скарги відсутні. Ухвала суду постановлена з додержанням норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких обставин, встановивши, що судом першої інстанції постановлено ухвалу із дотриманням вимог процесуального закону, доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують, суд апеляційної інстанції на підставі ст. 375 ЦПК України залишає без задоволення апеляційну скаргу, а оскаржувану ухвалу без змін. Керуючись статтями 367, 368, 369, 375, 381, 382, 383, 384, ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Фрунзенського районного суду м. Харкова від 11 грудня 2019 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку тільки у випадках передбачених ч. 3 ст. 389 ЦПК України безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст судового рішення складено 10 березня 2020 року. Головуючий І.О. Бровченко Судді: С.С. Кругова О.В. Маміна