Постанова Харківський апеляційний суд № 619/4134/19

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Справа № 619/4134/19 Суддя суду 1 інстанції: Овсянніков В.С. Провадження № 33/818/111/20 П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 березня 2020 року м. Харків Суддя Харківського апеляційного суду Чопенко Я.В., за участю особи, що притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Зольнікової В.О., розглянувши в судовому засіданні справу за апеляційною скаргою захисника Зольникової В.О. на постанову Дергачівського районного суду Харківської області від 02 грудня 2019 року,- в с т а н о в и в: Згідно цієї постанови ОСОБА_1 , 1979 року народження, громадянин України, мешканець с. Ватутіно, Хакрівської області, - - визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченогоч.1 ст. 164 КУпАП та підданий адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. без конфіскації грошових коштів, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення. Також з ОСОБА_1 стягнуто судовий збір у розмірі 384, 20 грн. Як зазначено в постанові суду першої інстанції, 15.10.2019 року о 18 год. 20 хв. ОСОБА_1 , на 4 км. автошляху Пересічне/Березівське, Дергачівський район, Харківська область, здійснював господарську діяльність, а саме здійснював перевезення вантажу на автомобілі «Renault», державний номер НОМЕР_1 , без державної реєстрації як суб`єкта господарювання, чим порушив вимоги Закону України «Про автомобільний транспорт», Господарського кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення. Не погодившись з постановою районного суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову районного суду та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного праовопрушення. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що постанова є незаконною та необґрунтованою у зв`язку з відсутністю належних доказів, які б підвереджували склад адміністративного правопорушення. Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника на підтримку апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи вважаю, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Вищевказані вимоги закону судом виконані не в повному обсязі. Постанова судді згідно ст.283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, установлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах. Відповідно до положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При винесенні рішення по даній справі, суд першої інстанції не дотримався вимог Закону в цій частині. Приймаючи рішення про винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, суддя не в повному обсязі врахував вимоги ст.ст. 245, 280 КУпАП, які встановлюють завдання у справах про адміністративні правопорушення, а саме: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування всіх обставин справи, вирішення її в точній відповідності із законом. Відповідно до ч.1 ст.164 КУпАП складом адміністративного правопорушення є порушення господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцезуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа, дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди). Об`єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері регулювання господарської діяльності. В свою чергу, під визначенням господарської діяльності, розуміється будь-яка діяльність особи, спрямована на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Господарська діяльність означає систематичні дії особи, спрямовані на досягнення певного результату, тобто вчинення трьох і більш разів, а разове вчинення будь якої дії, не утворює складу адміністративного правопорушення. Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення № 0019123 від 15.10.2019 року, 15.10.2019 року о 18 год. 20 хв. ОСОБА_1 , на 4 км. автошляху Пересічне/Березівське, Дергачівський район, Харківська область, здійснював господарську діяльність, а саме здійснював перевезення вантажу на автомобілі «Renault», державний номер НОМЕР_1 , без державної реєстрації як суб`єкта господарювання, чим порушив вимоги Закону України «Про автомобільний транспорт», Господарського кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення. Протокол про адміністративне правопорушення № 0019123 від 15.10.2019 року та додані до нього матеріали взагалі не містять даних про те, що ОСОБА_1 здійснював регулярну, постійну та суттєву діяльність, надаючи послуги з перевезення вантажу. Згідно до вимог п.2 ст.278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення. Відповідно до вимог ч.24 ст.7 закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» передбачено перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів річковим, морським, автомобільним, залізничним та повітряним транспортом, міжнародні перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом; Викладене у своїй сукупності свідчить про те, що по справі не встановлено обставин, які б свідчили про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.164 КУпАП. Крім того, постановою Дергачівського районного суду Харківської області від 29.10.2020 року вказаний протокол було повернуто до Управління Укртрансбезпеки у Харківській області для належного оформлення, а саме протокол мав виправлення та протокол не мав пояснення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення. Однак, не зважаючи на постанову суду посадові особи Управління Укртрансбезпеки у Харківській області усунулись від її виконання. Незважаючи на наведене, протокол про адміністративне правопорушення повторно був спрямований до суду. Як вбачається з матеріалів справи, в порушення вимог ст. 256 КУпАП в протоколі про адміністративне правопорушення не роз`яснено право ОСОБА_1 подати зауваження щодо змісту протоколу та відсутній розпис про доведення процесуальних прав. Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за ч.1 ст.164 КУпАП від № 0019123 від 15.10.2019 року не відповідає вимогам ст.256 КУпАП. За таких обставин, оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам закону, на що суддя згідно п. 2 ст. 278 КУпАП мав звернути увагу при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення. Постанова суду першої інстанції про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, належним чином не мотивована, всупереч вимогам ст. 283 КУпАП не містить опису обставин правопорушення з зазначенням його складових, передбачених відповідною нормою, встановлених судом на підставі тих доказів, що мають бути отримані у визначеному законом порядку. Пункт 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 зазначає, що необхідно «звернути увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті». Між тим, зміст пояснень ОСОБА_1 в постанові не розкритий, належний аналіз та оцінка їм не надана. Крім того вказано: «Визнати правильною практику тих суддів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративні правопорушення, складені не уповноваженою не те посадовою особою або без додержання вимог ст.256 КУпАП, відповідному правоохоронному органу для належного оформлення». Протокол про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за ч.1 ст.164 КУпАП від № 0019123 від 15.10.2019 року не містить даних, що він здійснював регулярні перевозки громадян «...з порушенням умов ліцензування, без наявності дозвільних документів на даний вид господарської діяльності», як це зазначив суд в оскаржуваній постанові. Не зважаючи на вищевказані суттєві порушення законодавства в основу оскаржуваної постанови суддею були покладені не перевірені належним чином відомості. Між тим, в п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 11.06.2004 №11 «Про окремі питання, що виникають при застосуванні положень ст.276 КУпАП», де зазначено, що згідно зі ст.245 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має своєчасно, повно й об`єктивно з`ясувати обставини справи і вирішити її в точній відповідності з Законом. За змістом ст. ст. 279, 280 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення має суддею розглядатись у межах тих обставин, які зазначені у протоколі про таке порушення. Суд не має права у постанові за підсумками розгляду справи вказувати на кваліфікуючі ознаки правопорушення, які не зазначались у протоколі про адміністративне правопорушення, адже у цьому випадку він виходить за межі своєї компетенції, якою згідно з вимогами ст. ст. 213, 221 КУпАП, є лише розгляд справи. Ці вимоги судом першої інстанції залишені поза увагою. Обставини, що виключають провадження по справі про адміністративне правопорушення визначені статтею 247 КУпАП. Відповідно до п. 7 цієї статті провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу. Дана норма є імперативною і по своїй суті є формою відмови держави від юридичного переслідування особи за вчинення адміністративного правопорушення. Апеляційний суд також враховує практику Європейського Суду з прав людини (пункт 137 Рішення від 09 січня 2013 року у справі «Олександр Волков проти України» (заява №21722/11) про те, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними (див. рішення від 22 жовтня 1996 року у справі «Стаббінгз та інші проти Сполученого Королівства» (Stubbings and Others v. the United Kingdom), п. 51, Reports 1996-IV). Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень. Враховуючи викладене, постанова судді суду першої інстанції підлягає безумовному скасуванню. Згідно ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу. Між тим, логічне тлумачення абзацу першого статті 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (стаття 280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні. Отже, наявність або відсутність вини встановлюється саме під час здійснення провадження у справі про адміністративне правопорушення. Таким чином, вина осіб, що притягуються до адміністративної відповідальності, не встановлюється у справах, у яких провадження закривається. У зв`язку з закриттям по даній справі на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП питання щодо доведеності вини осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності не вирішується, з урахуванням положень рішення ЄСПЛ у справі «Грабчук проти України» від 26.09.2006 року, у якому зазначено, що у разу закриття провадження по справі з нереабілітуючих обставин, питання про доведеність вини особи не вирішується Відповідно до ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Враховуючи вищевикладене, місцевий суд зробив передчасний висновок про винність ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, внаслідок чого прийняв невірне рішення по справі. У даній справі була допущена така неповнота і однобічність, та такі порушення матеріального і процессуального права що істотно вплинули на правильність та законність прийняття рішення по справі. З урахуванням того, що на даний час закінчився визначений ст. 38 КУпАП строк притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, апеляційний суд після скасування постанови суду першої інстанції також позбавлений процесуальної можливості досліджувати нові докази та вирішувати питання про винуватість ОСОБА_1 , а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.7 ст.247 КУпАП. Керуючись ст. 294 КУпАП. п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу захисника Зольникової В.О. задовольнити частково. Постанову Дергачівського районного суду Харківської області від 02 грудня 2019 року щодо притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164 КУпАП скасувати, а провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП у зв`язку з закінченням строків передбачених ст. 38 КУпАП. Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Харківського апеляційного суду Я.В. Чопенко