Постанова 4803 № 198/565/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/1387/20 Справа № 198/565/19 Суддя у 1-й інстанції - Гордієнко К. М. Суддя у 2-й інстанції - Варенко О. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 березня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі: головуючого Варенко О.П., суддів Городничої В.С., Лаченкової О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у м.Дніпрі цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на заочне рішення Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області від 17 вересня 2019 року у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, В С Т А Н О В И Л А: В липні 2019 року позивач - АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що на підставі укладеного договору № б/н від 29.06.2011 р. відповідач отримав кредит у сумі 3 600,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. У порушення умов договору відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав, у зв`язку з чим станом на 31.05.2019 р. має перед Банком заборгованість у розмірі 224 104,44 грн, яка складається з наступного: заборгованість за кредитом 3 529,16 грн, заборгованість за відсотками за користування кредитом 215 379,97 грн, заборгованість за пенею та комісією 5 195,31 грн. Разом з тим, позивач просив суд стягнути з відповідача на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 29.06.2011 р. лише частково у розмірі 123 365,62 грн, яка складається з наступного: заборгованість за кредитом 3 529,16 грн, заборгованість за відсотками за користування кредитом 119 836,46 грн. Заочним рішенням Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області від 17 вересня 2019 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 29.06.2011 р., що складається із заборгованості за кредитом у розмірі 3 529 грн. 16 коп. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено питання судових витрат. Не погодившись з таким рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просив рішення суду скасувати в частині відмови у стягненні відсотків за користування кредитом та ухвалити в цій частині нове рішення, яким такі позовні вимоги задовольнити, в іншій частині рішення залишити без змін. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що відповідач своїм підписом у заяві засвідчив, що він ознайомлений та згодний з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, а сама процедура укладення кредитного договору не передбачає підписання стандартних Умов та правил надання банківських послуг. Отже, є доведеним факт укладання між позивачем та відповідачем договору, який складається не лише з заяви позичальника, а й також з Умов та правил надання банківських послуг та тарифів. Вважає, що суд безпідставно відмовив у стягненні відсотків за користування кредитом в порушення вимог ст.1048, 1054 ЦК України. Згідно ч.1 ст.367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідач правом, передбаченим положеннями ст.360 ЦПК України, не скористався. Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Згідно з ч.1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено, що 29.06.2011 р. відповідачем заповнена та підписана анкета-заява про приєднання до умов і правил надання банківських послуг у ПриватБанку. Згідно наданому позивачем розрахунку, за відповідачем рахується заборгованість за кредитним договором №б/н від 29.06.2011 р. станом на 31.05.2019 р. у розмірі 224 104,44 грн, при цьому, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість лише частково у розмірі 123 365,62 грн, яка складається з наступного: заборгованість за кредитом 3 529,16 грн, заборгованість за відсотками за користування кредитом 119 836,46 грн. За частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів цього виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (стаття 638 ЦК України). За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України). Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України). Разом з тим, анкета-заява № б/н від 29.06.2011 р. не містить ні розміру відсотків за користування кредитними коштами, ні порядку погашення кредитної заборгованості. В свою чергу позивач, на підтвердження позовних вимог, до позову додав документ під назвою «Витяг з тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», в якому наявні умови кредитування для декількох видів платіжних карток: «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», «Універсальна 55 днів пільгового періоду», Універсальна CONTRACT», «Універсальна GOLD» (а.с. 8). Між тим, ані в позовній заяві, ані в доданих до неї документах не зазначено, який конкретно вид платіжної картки («Універсальна, 30 днів пільгового періоду», «Універсальна 55 днів пільгового періоду» тощо) отримав відповідач та які умови кредитування застосовував банк під час нарахування спірної кредитної заборгованості, в той час як Пам`ятку клієнта/Довідку про умови кредитування позивач взагалі суду не представив. До того ж, Витяг з Тарифів та Умови та правила надання банківських послуг не підписані відповідачем. У зв`язку з вищенаведеним, суд позбавлений можливості з`ясувати, за яким Тарифом обслуговувалась видана відповідачу платіжна картка, та встановити істотні умови договору від 29.06.2011 р., на який посилається позивач в обґрунтування позовних вимог, факт порушення ОСОБА_1 умов цього правочину, а також перевірити правильність нарахування відсотків. З огляду на зазначене, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог щодо стягнення заборгованості за відсотками за користування кредитом у сумі 119 836,46 грн. Доводи апеляційної скарги позивача про те, що відповідач своїм підписом у заяві засвідчив, що він ознайомлений та згодний з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування. Посилання апеляційної скарги на те, що суд безпідставно відмовив у стягненні відсотків за користування кредитом, підлягають відхиленню, оскільки у заяві позичальника від 29.06.2011 року процентна ставка не зазначена. Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, зокрема заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, посилався на Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/як невід`ємні частини спірного договору. В даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача(www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період з часу виникнення спірних правовідносин. За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. При цьому, згідно з ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Надані позивачем Правила надання банківських послуг ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, що позбавляє суд можливості перевірити правильність наданого позивачем розрахунку. Таким чином, порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до скасування судового рішення в оскаржуваній частині, судом апеляційної інстанції не встановлено. Згідно ст.141 ЦПК України, судові витрати, понесені позивачем у зв`язку з переглядом судового рішення, розподілу не підлягають. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» залишити без задоволення. Заочне рішення Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області від 17 вересня 2019 року залишити без змін в оскаржуваній частині. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів згідно ч.3 ст.389 ЦПК України. Головуючий О.П.Варенко Судді: В.С.Городнича О.В.Лаченкова