Постанова 4814 № 552/3073/19

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 552/3073/19 Номер провадження 22-ц/814/830/20Головуючий у 1-й інстанції Васильєва Л. М. Доповідач ап. інст. Кривчун Т. О. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 березня 2020 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого: судді: Кривчун Т.О. Суддів: Абрамова П.С., Чумак О.В. секретар: Ткаченко Т.І. за участю: відповідача (заявника) ОСОБА_1 , представника відповідача (заявника) ОСОБА_2 С.Б адв. Панченко О.О. розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 16 січня 2020 року за матеріалами заяви представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Панченко Олени Олександрівни про скасування заходів забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , Шевченківського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, ОСОБА_1 про встановлення факту проживання жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю, поділ спільного майна подружжя, зняття арешту з 1/2 частки майна, визнання недійсним договору позики. Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, - В С Т А Н О В И В : Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 16 січня 2020 року заяву ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову, задоволено. Скасовано захоли забезпечення позову, що накладені ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 24.07.2019 року. Скасовано зупинення продажу арештованого майна у виконавчому провадженні №51270820, що перебуває на виконанні у Шевченківському ВДВС міста Полтава ГТУЮ у Полтавській області (тепер Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-східного межрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) до вирішення по суті цивільної справи №552/3073/19 (а.с.21-22). Із вказаною ухвалою не погодився ОСОБА_3 , який в поданій апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу місцевого суду скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні заяви про скасування заходів забезпечення позву. В обгрунтування доводів скарги зазначає, що, в оскаржуваній ухвалі не наведено жодної обставини, яка б вказувала на те, що відпала необхідність в застосуванні заходів забезпечення, більше того, на думку апелянта, заходи забезпечення позову скасовано з формальних підстав. Зауважує, що судом навіть не розглядалось питання щодо зміни заходів забезпечення позову, зокрема, накладення арешту на 1/2 частину майна ОСОБА_3 , на яке обґрунтовано претендує позивач. Вказує, що позивачем надано реальні докази наявності майнового спору між нею та відповідачами. Так, предметом позову є легковий автомобіль марки Volkswaqen, д.н.з. НОМЕР_1 та житловий будинок із земельною ділянкою, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , а тому є підстави для зупинення продажу арештованого майна у виконавчому провадженні №51270820, що перебуває на виконанні Шевченківського ВДВС міста Полтава ГТУЮ у Полтавській області до вирішення по суті даного спору. У поданому відзиві на апеляційну скаргу адвокат Панченко О.О., як представник ОСОБА_1 , вказувала на законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали, внаслідок чого прохала залишити її без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, вирішити питання судових витрат. В обґрунтування доводів відзиву вказує, що ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 07.02.2020 року позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , Шевченківського ВДВС ГТУЮ у Полтавській області, ОСОБА_1 про встановлення факту проживання жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю, поділ спільного майна подружжя, зняття арешту з 1/2 частки майна, визнання недійсним договору позики, залишено без розгляду. Вважає, що заходи забезпечення позову шляхом зупинення продажу арештованого майна у ВП №51270820 були правомірно скасовані, оскільки дії позивача відповідача (апелянта) були спрямовані на затягування та перешкоджання розгляду цивільної справи. У судовому засіданні заявник ОСОБА_1 та їїпредставник адвокат Панченко О.О. проти задоволення апеляційної скарги заперечували, прохали її відхилити, а ухвалу місцевого суду залишити в силі. Суд, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заяви, вислухавши пояснення учасників процесу, дійшов висновку про відхилення апеляційної скарги з таких підстав. Як убачається з матеріалів справи, в провадженні Київського районного суду м. Полтави знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , Шевченківського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, ОСОБА_1 про встановлення факту проживання жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю, поділ спільного майна подружжя, зняття арешту з 1/2 частки майна, визнання недійсним договору позики. Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 04 лютого 2019 року заяву ОСОБА_4 про забезпечення позову задоволено. Зупинено продаж арештованого майна у виконавчому провадженні №51270820, що перебуває на виконанні у Шевченківькому ВДВС міста Полтава ГТУЮ у Полтавській області, до вирішення по суті цивільної справи №552/3073/19 (т.1, а.с.218-219). 11.12.2019 року представник ОСОБА_1 адвокат Панченко О.О. звернулася до місцевого суду з заявою про скасування заходів забезпечення позову, накладених ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 04 лютого 2019 року (а.с.15-16). У подальшому, як зазначено вище, місцевим судом було постановлено оскаржувану ухвалу, якою скасовано захоли забезпечення позову, що накладені ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 24.07.2019 року, а саме скасовано зупинення продажу арештованого майна у виконавчому провадженні №51270820 (а.с.21-22). Постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції виходив із того, що, оскільки розгляд справи №552/3073/19 затягується позивачем та відповідачем ОСОБА_3 , які зловживають своїми процесуальними правами, то така тривала зупинка виконавчого провадження №51270820, що перебуває на виконанні у Шевченківського ВДВС міста Полтава ГТУЮ у Полтавській області, перешкоджає здійснювати необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання судового рішення, зазначеного у виконавчому документі, а відтак, наявні підстави для скасування заходів забезпечення позову. Такий висновок місцевого суду відповідає встановленим по справі обставинам та ґрунтується на законі, виходячи з наступного. Відповідно до ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Згідно ч.ч.1,2 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. З метою детального дослідження справи, 24.02.2020 року апеляційним судом було зроблено запит до Київського районного суду м. Полтава про витребування повних матеріалів цивільної справи №552/3073/19, які надійшли на адресу суду 03.03.2020 року. З матеріалів справи вбачається, що, рішенням Новосажарського районного суду Полтавської області від 01 червня 2018 року в задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_5 приватний нотаріус Новосанжарського районного нотаріального округу Полтавської області, Товариство з обмеженою відповідальністю "Євробудсервіс", про визнання договору позики удаваним правочином, відмовлено. Судові витрати позовної сторони ОСОБА_3 , звільненого від сплати судових витрат, компенсовано за рахунок держави. Скасовано заходи забезпечення позову, які зберігають свою дію до набрання цим рішенням суду законної сили, які були накладені на підставі ухвали Новосанжарського районного суду Полтавської області від 12.05.2017 року у вигляді зупинення стягнення на підставі виконавчого документа - виконавчого напису №623, виданого приватним нотаріусом Новосанжарського районного нотаріального округу Полтавської області 26 травня 2016 року ОСОБА_5 , про стягнення з боржника ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 боргу у розмірі 533991,10 грн. (т.1, а.с.87-92). Вказане рішення суду набрало законної сили (т.1, а.с.93-98,101-102). На виконання вказаного рішення суду Шевченківським ВДВС м. Полтава ГТУЮ у Полтавській області відкрито виконавче провадження №51270820 (т.1, а.с.214). Відповідно до ч.1 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. За змістом статті 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення. Відтак, як убачається з матеріалів справи, ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 04 лютого 2019 року заяву ОСОБА_4 про забезпечення позову, задоволено, зупинено продаж арештованого майна у виконавчому провадженні №51270820, що перебуває на виконанні у Шевченківському ВДВС міста Полтава ГТУЮ у Полтавській області до вирішення по суті цивільної справи №552/3073/19 (т.1, а.с.218-219). В подальшому вказані заходи забезпечення позову скасовані ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 16 січня 2020 року(а.с.21-22). З матеріалів справи також убачається, що дана справа 552/3073/19 перебувала на розгляді місцевого суду з 31.05.2019 року, та, як установлено районним судом, у відповідний період призначалась до судового розгляду 8 разів, однак кожного разу розгляд справи відкладався з різних причин за заявами позивача ОСОБА_4 та відповідача ОСОБА_3 . В подальшому, ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 07.02.2020 року позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , Шевченківського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, ОСОБА_1 про встановлення факту проживання жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю, поділ спільного майна подружжя, зняття арешту з 1/2 частки майна, визнання недійсним договору позики, залишено без розгляду (т.2, а.с.110-111). Посилання апелянта на те, що для подачі клопотань про відкладення були об`єктивні причини, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки ухвала про залишення з цих підстав позову без розгляду, сторонами не оскаржена. Відповідно до ч.9 ст.158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. З урахуванням наведеного вище та того факту, що даний позов ухвалою суду залишено без розгляду, апеляційний суд погоджується з висновком суду про відсутність підстав для подальшого забезпечення позову шляхом зупинення продажу арештованого майна у виконавчому провадженні №51270820, що перебуває на виконанні у Шевченківькому ВДВС міста Полтава ГТУЮ у Полтавській області до вирішення по суті цивільної справи №552/3073/19. Твердження апелянта стосовно того, що необхідність в застосуванні заходів забезпечення не відпала, спростовується наведеним вище, зокрема, фактом залишення позову, який і було забезпечено, шляхом накладення відповідної заборони, без розгляду. За таких обставин ухвалу постановлено з додержанням вимог закону, доводи апеляційної скарги її висновків не спростовують, а тому підстави для її скасування відсутні. Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. При цьому пунктом один частини три статті 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. Згідно ч.1 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Частиною три даної статті визначено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. 21.02.2020 року представником заявника ОСОБА_1 адвокатом Панченко О.О., в порядку ст.ст.133,137 ЦПК України, було подано до апеляційного суду клопотання щодо стягнення витрат в сумі 3500,00грн., понесених заявником на професійну правничу допомогу, надану їй адвокатом в суді апеляційної інстанції (т.3, а.с.27-31). З долучених до клопотання матеріалів вбачається, що між ОСОБА_1 та Адвокатським Бюро «Олени Панченко» було укладено договір про надання правничої допомоги №01-17/02/20 по даній справі в суді апеляційної інстанції. Згідно рахунку №10/20 від 17.02.2020р. оплата за надання правничої допомоги по договору становить 3500,00грн. Вартість послуг адвоката та обґрунтування вказаної суми визначено в Акті №1 приймання-передачі наданої правничої допомоги від 20.02.2020 року та, після виправленої описки, від 20.03.2020р., детальному описі робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом на виконання Договору №01-17/02/20 про надання правничої допомоги у цивільній справі №552/3073/19 станом на 20.02.2020 року. 19.02.2020 року ОСОБА_1 було здійснено оплату послуг адвоката на суму 3500,00 грн., що підтверджується квитанцією №0.0 1622821896.1. Вищевикладеним підтверджується, що відповідачем ОСОБА_1 було понесено витрати на правничу допомогу адвоката в суді апеляційної інстанції на суму 3500,00 грн., при цьому колегія суддів, враховуючи складність справи, обсяг та час, витрачений на надання послуг, не спростованість вказаної суми стороною позивача, вважає її розмір обґрунтованим, а тому вказану суму необхідно стягнути з позивача ОСОБА_3 на користь заявника ОСОБА_1 . Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права Керуючись ст.ст.368, 375, 382,383,384 ЦПК України, суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_3 , - залишити без задоволення. Ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 16 січня 2020 року, - залишити без змін. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 3500,00 (три тисячі п`ятсот) грн.судових витрат за надання професійної правничої допомоги в суді апеляційної інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. ГОЛОВУЮЧИЙ Т.О. Кривчун СУДДІ П.С. Абрамов О.В. Чумак