Ухвала КЦС ВС № 2-13/11

УХВАЛА 4 лютого 2020 року м. Київ справа № 2-13/11 провадження № 61-652св18 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Стрільчука В. А., Тітова М. Ю., учасники справи: позивач -ОСОБА_1 , відповідачі: Одеська міська рада, Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Департамент комунальної власності Одеської міської ради, провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради, Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Департамент комунальної власності Одеської міської ради, про визнання недійсним державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, зобов`язання повернути державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, встановлення порядку користування земельною ділянкою за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 17 листопада 2014 року, ухвалене у складі судді Кравчук Т. С., та рішення апеляційного суду Одеської області від 30 листопада 2017 року, ухвалене колегією у складі суддів: Заїкіна А. П., Калараша А. А., Погорєлової С. О., і за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Одеської області від 30 листопада 2017 року, ВСТАНОВИВ: У червні 2008 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до Одеської міської ради, Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова, Стрельбицького О. М., Стрельбицького А. В., Стрельбицької Л. М., Ковтун Т. М., Мумладзе П. Г., Савранчук В. П., Бабенко Л. Б., Охріменка О. В., третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Департамент комунальної власності Одеської міської ради, про визнання недійсним державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, зобов`язання повернути державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, встановлення порядку користування земельною ділянкою. Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 17 листопада 2014 року ОСОБА_1 у задоволенні позову відмовлено. Рішенням апеляційного суду Одеської області від 30 листопада 2017 року рішення Приморського районного суду м. Одеси від 17 листопада 2014 року скасовано і ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову. Визнано недійсним державний акт на право постійного користування на землю І-ОД № 004234, зареєстрований в книзі державних актів на право постійного користування землею за № 164 від 27 серпня 2001 року, яким посвідчено право постійного користування Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова земельною ділянкою загальною площею 1 694 кв.м, фактично розташованою по АДРЕСА_1 , а згідно з актом - по АДРЕСА_2 . Визначено порядок користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 загальною площею 1 694 кв.м, згідно з другим варіантом (відповідно до сформованого порядку користування), визначеним висновком судової земельно-технічної експертизи від 12 грудня 2016 року. Виділено в користування: 1) ОСОБА_1 - земельну ділянку загальною площею 860 кв.м, яка складається з чотирьох частин: частини площею 23,18 кв.м, зайнятої будівлями літера «Б», «Д»; частини площею 11,27 кв.м, зайнятої будівлею літера «В»; частини площею 11,14 кв.м зайнятої будівлею літера «Г»; частини площею 837,64 кв.м, яка включає площу всього фруктового саду із розташованими будівлями літера «М», «Т», «П» та будівлею без означення літерою; 2) ОСОБА_2 - земельну ділянку площею 14,08 кв.м, зайняту будівлею літера «Ж»; 3) ОСОБА_3 - земельну ділянку площею 45,35 кв.м, зайняту будівлею літера «Н» з прибудовою літера «н»; 4) ОСОБА_4 - земельну ділянку площею 6,04 кв.м, зайняту будівлею літера «Б1»; 5) ОСОБА_5 - земельну ділянку площею 9,1 кв.м, зайняту будівлею літера «Б»; 6) ОСОБА_6 - земельну ділянку площею 14,44 кв.м, зайняту будівлею літера «Б»; 7) ОСОБА_7 , яка є правонаступником ОСОБА_10 , - земельну ділянку площею 38,74 кв.м, як складається з двох частин: частини площею 14,79 кв.м, зайнятої будівлею літера «Б» з прибудовою «б», та частини площею 23,95 кв.м, зайнятої будівлями літери «И», «С», «К»; 8) ОСОБА_8 - земельну ділянку площею 20,28 кв.м, яка складається з двох частин: частини площею 7,00 кв.м, зайнятої будівлею літера «Б», та частини площею 13,28 кв.м, зайнятої прибудовою літера «а1»; 9) ОСОБА_9 - земельну ділянку площею 14,82 кв.м, зайняту будівлею без означення літерою. 10) ОСОБА_4 та ОСОБА_9 у загальне користування - земельну ділянку площею 30,77 кв.м, зайняту в різних рівнях прибудовою «3а» та будівлею літера «З». Межі та конфігурація зазначених земельних ділянок вказані у другому варіанті порядку користування земельною ділянкою (відповідно до сформованого порядку користування), визначеному висновком судової земельно-технічної експертизи від 12 грудня 2016 року. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено. У грудні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою,у якій просив рішення Приморського районного суду м. Одеси від 17 листопада 2014 року в частині відмови у визнанні недійсним державного акта на право постійного користування на землю та рішення апеляційного суду Одеської області від 30 листопада 2017 року в частині встановлення порядку користування земельною ділянкою скасувати і ухвалити нове рішення, яким ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог про встановлення порядку користування земельною ділянкою відмовити. Також у грудні 2017 року ОСОБА_4 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просила рішення апеляційного суду Одеської області від 30 листопада 2017 року скасувати і залишити в силі рішення Приморського районного суду м. Одеси від 17 листопада 2014 року. Ухвалою Верховного Суду від 15 січня 2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 , а ухвалою цього суду від 7 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 . Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відповідно до частини п`ятої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частиною третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя зі складу суду дійшов такого висновку. Про призначання справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду. У зв`язку з відсутністю підстав, встановлених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України, та наявністю обставин, передбачених частиною п`ятою цієї статті, суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду. З урахуванням категорії і складності справи касаційний суд дійшов висновку про необхідність перегляду судового рішення колегією суддів суду касаційної інстанції у складі п`яти суддів (частини четверта, одинадцята статті 34 ЦПК України). У серпні 2018 року представник ОСОБА_1 адвокат Оксюта В. В. звернувся до Верховного Суду зі заявою по розгляд справи у судовому засіданні із викликом учасників для забезпечення можливості надати пояснення по суті справи. Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 21 жовтня 2010 року у справі «Zhuk v. Ukraine», процедура допуску скарг до розгляду та провадження виключно з питань права, на відміну від того, що стосується питань фактів, може відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод навіть якщо скаржнику не була надана можливість бути особисто заслуханим апеляційним чи касаційним судом, за умови, якщо відкрите судове засідання проводилось у суді першої інстанції і якщо суди вищої інстанції не мали встановлювати факти справи, а тільки тлумачили відповідні юридичні норми. Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (стаття 400 ЦПК України). Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 ЦПК України. У разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі. Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться (частина тринадцята статті 7 ЦПК України). Оскільки розгляд справ у суді касаційної інстанції здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи і необхідності виклику сторін для надання пояснень у цій справі не встановлено, касаційний суд відмовляє ОСОБА_1 у задоволенні клопотання, поданого її представником, про розгляд цієї справи у судовому засіданні із викликом учасників. Керуючись статтями 34, 401, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Справу за позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради, Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Департамент комунальної власності Одеської міської ради, про визнання недійсним державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, зобов`язання повернути державний акт на право постійного користування земельною ділянкою і встановлення порядку користування земельною ділянкою за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 17 листопада 2014 року та рішення апеляційного суду Одеської області від 30 листопада 2017 року і за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Одеської області від 30 листопада 2017 року призначити до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. ОСОБА_1 у задоволенні клопотання, поданого її представником - адвокатом Осксютою Вадимом Васильовичем, про розгляд справи у судовому засіданні з викликом учасників відмовити. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: С. О. Карпенко В. А. Стрільчук М. Ю. Тітов