Постанова 4823 № 743/1297/19

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А іменем України 05 березня 2020 року м. Чернігів Унікальний номер справи № 743/1297/19 Головуючий у першій інстанції - Жовток Є. А. Апеляційне провадження № 22-ц/4823/224/20 Чернігівський апеляційний суд у складі: головуючого - судді Вінгаль В.М., суддів: Кузюри Л.В., Шитченко Н.В., за участю секретаря судового засідання: Шапко В.М., Бивалькевич Т.В., позивач: ОСОБА_1 , відповідач: ОСОБА_2 , третя особа: Сиберізька сільська рада Ріпкинського району Чернігівської області, Перша Чернігівська державна нотаріальна контора, особа, яка подала апеляційну скаргу: ОСОБА_2 , розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 04 листопада 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним та визнання права власності на житловий будинок з надвірними спорудами, треті особи - Сиберізька сільська рада Ріпкинського району Чернігівської області, Перша Чернігівська державна нотаріальна контора, прізвище судді: Жовток Є.А.; місце ухвалення рішення: смт. Ріпки, дата складання повного тексту рішення: 14 листопада 2019 року, УСТАНОВИВ: У липні 2019 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом , в якому просила: 1) визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право на спадщину за законом на житловий будинок АДРЕСА_1 , видане 18.04.2019 року державним нотаріусом Першої Чернігівської державної нотаріальної контори Підгайною О.І. на ім`я ОСОБА_2 ; 2) визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 . Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за даними господарської книги ОСОБА_1 була зареєстрова та проживала в будинку АДРЕСА_2 . Рішенням виконавчого комітету Сиберізької сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області від 20 грудня 2007 року за №87, житловому будинку, який розташований на земельній ділянці, яка надана в користування ОСОБА_1 , присвоєна поштова адреса: АДРЕСА_1 . 16.02.2017 року КП «Чернігівське МБТІ» на замовлення ОСОБА_1 виготовило технічний паспорт на житловий будинок з надвірними спорудами, за яким на земельній ділянці розташований житловий будинок з верандою загальною площею 85,7 кв.м., погріб, два сараї та колодязь з питною водою. Наприкінці травня 2019 року ОСОБА_1 дізналася, що після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , державним нотаріусом Першої Ченігівської державної нотаріальної контори Підгайною О.І. було видано на ім`я ОСОБА_2 свідоцтво про право на спадщину за законом на житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 39,2 кв.м., житловою площею 25,6 кв.м., а також господарські будівля та споруди. Позивач наголошує на тому, що державним нотаріусом було безпідставно видано на ім`я ОСОБА_2 свідоцтво про право на спадщину за законом на житловий будинок АДРЕСА_1 , оскільки в дійності ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживала та володіла будинком АДРЕСА_3 . При цьому, позивач просить визнати за нею право власності, оскільки таке право оспорюється іншою стороною. Рішенням Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 04 листопада 2019 року позов задоволено частково. Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом видане 18.04.2019 року державним нотаріусом Першої Чернігівської державної нотаріальної контори Підгайною О.І. та зареєстроване в реєстрі за № 2-256 на житловий будинок АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_2 . Визнано за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 . Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 768 грн 40 коп., в якості відшкодування судового збору. В іншій частині вимог - відмовлено. В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинм справи, порушення норм матеріального та процесуального права. За доводами апеляційної скарги, майно, яке успадкувала ОСОБА_2 , будинок за адресою: АДРЕСА_1 , належало спадкодавцю ОСОБА_3 на підставі договору дарування від 04.12.2003 року, посвідченого державним нотаріусом Ріпкинської державної нотаріальної контори Чернігівської області за №3251. Дарувальником за вказаним договором дарування був ОСОБА_4 , якому будинок належав на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видане виконавчим комітетом Сиберізької сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області 14.11.2003 року та зареєстроване в Чернігівському міжміському бюро технічної інвентаризації від 14.11.2003 року, реєстраційний номер 3466367, за номером № 86 в книзі №1. На підставі свідоцтва про право на спадщину, за ОСОБА_2 було зареєстровано право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 за індивідуальним номером 3466367 , який переходить від власника до нового власника впродовж існування майна, та який був присвоєний майну ОСОБА_4 . Заслухавши голову судового засідання, пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків. Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з обґрунтованості заявлених вимог. З таким висновком суду першої інстанції погоджується апеляційний суд, враховуючи наступне. У справі встановлено, 18.04.2019 року державним нотаріусом Першої Чернігівської державної нотаріальної контори відповідачеві ОСОБА_2 було видано свідоцтво серії ННТ № 293594 про право на спадщину після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 .. Вказаний документ посвідчує право відповідача на спадкування житлового будинку АДРЕСА_1 . За змістом свідоцтва про право на спадщину, нерухоме майно належало ОСОБА_3 на праві приватної власності на підставі договору дарування, посвідченого державним нотаріусом Ріпкинської ДНК 04.12.2003 року та зареєстрованого Чернігівським МБТІ 24.12.2003 року. Нерухоме майно складається із житлового будинку, загальною площею 39,2 кв.м, житловою площею 25,6 кв.м., господарських будівель та споруд. З повідомлення Першої Чернігівської державної нотаріальної контори № 871/02-17 від 07.06.2019 року, направленого позивачеві ОСОБА_1 , вбачається, що оспорюване свідоцтво видавалося на підставі договору дарування, посвідченого державним нотаріусом Ріпкинської РДНК 04.12.2003 року. Крім того, 21.11.2018 року КП «ЧМБТІ» виготовило технічний паспорт на житловий будинок АДРЕСА_1 та видало інформаційну довідку від 11.12.2018 року про підтвердження реєстрації права власності цього майна на ім`я спадкодавця. Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист цивільного інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ч.2 ст.16 ЦК України. У відповідності до приписів ст.ст.3,4 ЦПК України захисту підлягають порушене, невизнане або оспорюване право особи чи інтерес, а також державний чи суспільний інтерес. Перевіряючи доводи апеляційної скарги встановлено наступне. 18 грудня 2002 року ОСОБА_5 склала заповіт, за яким все своє майно заповіла своєму братові ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 померла. Згідно із записом в погосподарській книзі №2 Сиберізької сільської ради за 2001-2005 роки за особовим рахунком №142 за ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , значиться житловий будинок, що знаходиться по АДРЕСА_4 . Згідно із записом в погосподарській книзі №2 Сиберізької сільської ради за 2001-2005 роки за особовим рахунком №155 за ОСОБА_4 значився житловий будинок, що знаходиться по АДРЕСА_1 . При цьому, на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконкомом Сиберізької сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області 14.11.2003, ОСОБА_4 на праві приватної власності належав будинок по АДРЕСА_1 . Однак, у записах в погосподарських книгах Сиберізької сільської ради за 2001-2005 роки житловий будинок по АДРЕСА_1 взагалі не значився, що підтверджується довідкою Сиберізької сільської ради від 04.03.2020 року №94. 04.12.2003 року ОСОБА_4 подавував ОСОБА_3 належний йому житловий будинок з надвірними будівлями, а ОСОБА_3 прийняла у дар житловий будинок з надвірними будівлями за АДРЕСА_1 . З довідки Сиберізької сільської ради № 241 від 31.05.2019 року вбачається, що згідно інвентаризації домоволодінь (рішення виконкому № 87 від 20.12.2007 року), житловому будинку, розташованому на земельній ділянці, яка надана в користування ОСОБА_1 , була присвоєна поштова адреса: АДРЕСА_1 . З інформаційної довідки КП «ЧМБТІ» виданої 23.05.2019 року вбачається, що станом на 31.12.2012 року, право власності на житловий будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 зареєстровано не було. Рішенням 1 сесії 7 скликання Сиберізької сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області від 16 листопада 2015 року, перейменовано вулицю С.Рижого в с. Себереж на вулицю Святомиколаївська. З 19.02.2013 року по 02.12.2016 року позивач ОСОБА_1 була зареєстрована по АДРЕСА_1 , а з 02.12.2016 року по 10.01.2017 року по АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла. 18 квітня 2019 року ОСОБА_2 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , а саме: на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташованими по АДРЕСА_1 . Разом з тим, з технічного паспорта на індивідуальний житловий будинок АДРЕСА_1 , виготовленого КП «ЧМБТІ» 16.02.2017 року, вбачається, що володільцем цього майна значиться ОСОБА_1 . До складу домоволодіння входять: житловий будинок; веранда; погріб з шийкою; два сараї; колодязь питний. При цьому, загальна площа житлового будинку становить 85,7 кв.м., житлова площа 38,2 кв.м., і він складається з трьох кімнат, коридору, кухні, двох веранд, комори. В технічному паспорті зазначено, що будинок зведено в 1960 році, а погріб, веранда, колодязь і два сараї збудовані в 1968 році. У інвентаризаційній справі №2001883 на житловий будинок АДРЕСА_1 міститься рукописна відмітка: «двійник № 20 ОСОБА_6 , з реєстрацією». Вказана справа заведена на підставі звернення позивача ОСОБА_1 і в ній міститься довідка Сиберізької сільської ради № 37 від 24.01.2017 року про те, що згідно запису в погосподарській книзі за обліковим № 02.0170-1 , за ОСОБА_1 значиться житловий будинок АДРЕСА_1 . Зі спадкової справи № 496/2016, заведеної Першою Чернігівською державною нотаріальною конторою щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 вбачається, що відповідач ОСОБА_2 , згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 18.04.2019 року, успадкувала житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 , яка належала спадкодавцю на праві приватної власності згідно договору дарування, посвідченого державним нотаріусом Ріпкинської державної нотаріальної контори 04.12.2003 року за реєстровим № 3251, право власності за яким зареєстровано Чернігівським МБТІ 24.12.2003 року. Успадкований відповідачем житловий будинок має загальну площу 39,2 кв.м. Житлова площа вказаного будинку становить 25,6 кв.м. В інвентаризаційній справі №5284 на домоволодіння по АДРЕСА_1 міститься витяг про реєстрацію права власності від 14.11.2003 року, свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 14.11.2003 року, з яких вбачається, що ОСОБА_4 , належав житловий будинок, сарай та погріб по АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконкомом Сиберізької сільської ради 14.11.2003 року та зареєстрованого в Чернігівському МБТІ. З технічної характеристики житлового будинку, будівель та споруд, які належали ОСОБА_4 , вбачається, що всі споруди були зведені у 1948 році, загальна площа будинку складала 39,2 кв.м., а житлова 25,6 кв.м. Виходячи з наведених норм та проаналізувавши обставини даної справи, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позивачу ОСОБА_1 та відповідачу ОСОБА_2 належать різні будинки, різної площі, з різним місцем розташування, різними роками побудови. Під час реєстрації за ОСОБА_4 права власності на житловий будинок, та при посвідченні договору дарування будинку ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 у 2003 році не було перевірено дійсну адресу нерухомого майна, що в подальшому призвело до невірного зазначення місця розташування цього майна у свідоцтві про право власності, виданого на ім`я ОСОБА_4 , у договорі дарування будинку на ім`я ОСОБА_3 та у свідоцтві про право на спадщину, виданому на ім`я ОСОБА_2 , у зв`язку з чим обґрунтовано визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 18.04.2019 року на ім`я ОСОБА_2 . Доводи апеляційної скарги про те, що майну, яке успадкувала ОСОБА_2 було приєваєно індивідуальний номер 3466367, який і переходив від власника до нового власника впродовж існування майна, та який був присвоєний майну ОСОБА_4 , не можуть бути взяті до уваги апеляційним судом зважаючи на вищевикладені обставини. Аналізуючи наявні у справі докази, суд першої інстанції вірно зазначив, що у даній справі обмежується не лише право позивача ОСОБА_1 на вільне володіння, користування та розпорядження майном, але і ускладнюється для відповідача ОСОБА_2 реалізація аналогічних прав щодо майна, яке було нею успадковано. Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про визнання за ОСОБА_1 права власності на нерухоме майно, яке не зареєстроване у встановленому порядку. Зважаючи на наведене, рішення суду першої інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, висновки, викладені у судовому рішенні, доводами апеляційної скарги не спростовуються, підстави для скасування судового рішення відсутні. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382, 383, 384, 389-391 ЦПК України, ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення. Рішення Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 04 листопада 2019 року залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Голова судового засідання Судді