Постанова 4811 № 465/3497/18

Справа № 465/3497/18 Головуючий у 1 інстанції: Ванівський Ю.М. Провадження № 33/811/261/20 Доповідач в 2-й інстанції: Галин В. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 березня 2020 року м. Львів Львівський апеляційний суд в складі: Головуючого судді - Галина В. П. з участю: особи, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 представника ОСОБА_1 - адвоката Левковича В.В., представника апелянта ОСОБА_2 - адвоката Ільківа В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Левковича В.В. в інтересах ОСОБА_2 на постанову судді Франківського районного суду м. Львова від 30 жовтня 2019 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, відносно ОСОБА_1 ,- встановив: цією постановою закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України. Як зазначено у постанові, згідно із протоколом серії БД № 435225 від 06.06.2018 року, 06 червня 2018 року о 12:25 год. у м. Львові по вул. Науковій, 13, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «GEELY», р.н. НОМЕР_1 , був не уважним та не стежив за дорожньою обстановкою, не вибрав безпечної дистанції, та скоїв зіткнення із автомобілем марки «MITSUBISHI LANCER», р.н. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який зупинився попереду, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. На дану постанову судді адвокат Левкович В.В. в інтересах ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу та клопотання про поновлення строку на оскарження постанови судді Франківського районного суду м. Львова від 30 жовтня 2019 року. У клопотання адвокат просить поновити строк на апеляційне оскарження даної постанови, оскільки ОСОБА_2 не було повідомлено належним чином про розгляд справи 30 жовтня 2019 року, а про оскаржувану постанову він довідався лише 05 лютого 2020 року під час розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності. Представник скаржника ознайомився з матеріалами справи 07 лютого 2020 року. В апеляційні й скарзі адвокат просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Зазначає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні даного адміністративного правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями ОСОБА_2 та іншими матеріалами справи. Апелянт покликається, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, така не відповідає фактичним обставинам справи, є незаконною та необґрунтованою. При цьому, суд неповно з`ясував усі фактичні обставини справи, не дослідив та не дав належної оцінки доказам. Вказує, що вся постанова судді ґрунтується лише на висновку комісійної повторної транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи № 1219/1220 від 15 травня 2019 року, яка проведене на матеріалах висновку попередньої експертизи № 1/1301 від 21 грудня 2018 року, без безпосереднього огляду експертами автомобілів, а за фотографіями транспортних засобів. Разом з тим, у висновку експерта, який безпосередньо вивчав та аналізував пошкодження на автомобілях, № 1/1301 від 21 грудня 2018 року зазначено, що неможливо встановити траєкторію переміщення автомобілів до зіткнення, оскільки на місці події не виявлено слідів, які б відображали траєкторію переміщення автомобілів безпосередньо перед зіткненням. Також зазначено, що неможливо встановити спроможність з технічної точки зору показів, як водія ОСОБА_2 , так і водія ОСОБА_1 . Суд першої інстанції не дав оцінку висновку експерта № 1/1301 від 21 грудня 2018 року. Вважає, що протокол про адміністративне правопорушення судом першої інстанції не досліджено та не зазначено мотивів відхилення такого доказу. Не взято до уваги схему місця ДТП, не досліджені та не оцінені пояснення ОСОБА_2 . З огляду на наведене, вважає, що суд першої інстанції допустив порушення вимог ст.ст. 251, 252 КУпАП, та не застосував при вирішенні справи норми ПДР, зокрема п.п. б) та д) п. 2.3 ПДР. Перевіривши матеріали справи № 465/3497/18 та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення адвоката Левковича В.В., який підтримав апеляційну скаргу та просив таку задоволити, думку ОСОБА_1 та в його інтересах адвоката Ільківа М.М. про безпідставність поданої апеляційної скарги та законність і обґрунтованість оскаржуваної постанови, апеляційний суд приходить до наступних висновків. Апеляційний суд визнає наведені апелянтом причини пропуску строку на апеляційне оскарження поважними, а тому адвокату Левковичу В.В., який представляє інтереси ОСОБА_2 , слід поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Франківського районного суду м. Львова від 30 жовтня 2019 року. Згідно із ч.2 ст.7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Як передбачено ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для її правильного вирішення. Згідно статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Статтею 124 КУпАП, передбачена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Як вбачається з матеріалів справи, до Франківського районного суду м. Львова для розгляду надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії БД № 435225 від 06 червня 2018 року відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП (а.с. 1). Згідно даного протоколу, 06 червня 2018 року о 12:25 год. у м. Львові по вул. Науковій, 13, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «GEELY», р.н. НОМЕР_1 , був не уважним та не стежив за дорожньою обстановкою, не вибрав безпечної дистанції, та скоїв зіткнення із автомобілем марки «MITSUBISHI LANCER», р.н. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який зупинився попереду, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. До даного протоколу долучено схему місця ДТП від 06 червня 2018 року (а.с. 2) та письмові пояснення водіїв ОСОБА_2 від 06 червня 2018 року (а.с. 3) та ОСОБА_1 06 червня 2018 року (а.с. 4). У ході розгляду справи судом першої інстанції ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надавали пояснення - ОСОБА_1 у заперечення своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а ОСОБА_2 про наявність у діях ОСОБА_1 складу даного адміністративного правопорушення. З метою з`ясування обставин, що мають значення для справи, ухвалою судді Франківського районного суду м. Львова від 06 липня 2018 року, з урахуванням вимог ст.ст. 251, 273 КУпАП, у даній справі було призначено судову транспортно-трасологічну та автотехнічну експертизу (а.с. 29-30). На виконання даної ухвали було проведено відповідну експертизу та складено висновок № 1/1301 від 21 грудня 2018року (а.с. 59- 67). Як вбачається із даного висновку, у ході проведення експертизи не було категорично встановлено дії, якого з учасників дорожньо-транспортної пригоди не відповідали Правилам дорожнього руху та перебувають у причинно-наслідковому зв`язку із настанням ДТП. У подальшому, ухвалою судді Франківського районного суду м. Львова від 11 березня 2019 року (а.с. 96-97) у справі було призначено повторну судову транспортно-трасологічну та автотехнічну експертизу (а.с. 96-97). Призначення повторної експертизи, суддею місцевого суду мотивовано тим, що для з`ясування обставин, що мають значення для справи, потрібні спеціальні знання та висновок експерта №1/1301 від 21 грудня 2018 року є необґрунтованим та такий викликає сумнів в його правильності. На виконання цієї ухвали було проведено відповідно експертизу та складено висновок №1219/1220 від 15 травня 2019 року (а.с. 107-111), у якому зазначено: «3. Виходячи із характеру пошкоджень транспортних засобів - відігнуте переднє праве крило автомобіля марки «GEELY» зліва направо та кінцевого положення автомобіля марки «MITSUBISHI LANCER», можна зробити висновок, що покази водія ОСОБА_2 відносно того, що в момент зіткнення автомобіль знаходився у нерухомому стані, технічно неспроможні.

4. Покази водія автомобіля марки «GEELY» ОСОБА_1 відносно того, що безпосередньо перед зіткненням водій автомобіля марки «MITSUBISHI LANCER» змінив напрямок руху ліворуч з правої смуги руху на середню, можна рахувати технічно спроможними. 5.1. У ситуації, що склалася, дії водія ОСОБА_2 не відповідали вимогам пунктів 10.1 та 103 Правил дорожнього руху України, які зобов`язували водія при зміні напрямку руху переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, а при перестроюванні водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися. 5.2. У ситуації, що розглядається, водій ОСОБА_1 повинен був керуватися вимогами пункту 12.3 Правил дорожнього руху України, який зобов`язує водія у разі виникнення небезпеки для руху, яку він об`єктивно спроможний виявити, негайно вжити заходів для зменшення швидкості руху шляхом гальмування транспортного засобу. Якщо автомобіль марки «MITSUBISHI LANCER» виїхав на смугу руху автомобіля марки «GEELY», коли відстань між транспортними засобами складала 4…6 метрів, то при швидкості руху автомобіля марки «GEELY» 40…50 км/год. водій ОСОБА_1 не мав технічної можливості уникнути зіткнення і при цьому не можна рахувати, що дії водія не відповідали вимогам пункту 12.3 Правил дорожнього руху України.

6. З технічної точки зору причиною настання даної дорожньо-транспортної пригоди - зіткнення автомобілів марки «GEELY», р.н. НОМЕР_1 , та автомобіля марки «MITSUBISHI LANCER», р.н. НОМЕР_2 , - є обставини пов`язані з невиконанням вимог пунктів 10.1 та 10.3 Правил дорожнього руху України з боку водія марки «MITSUBISHI LANCER» ОСОБА_2 ». Ураховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції оцінив зібрані у справі докази у їх сукупності, та прийшов до підставного висновку, що за наявності вищенаведеного висновку комісійної повторної судової транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи № 1219/1220 від 15 травня 2019 року, неможливо стверджувати про доведеність поза розумним сумнівом вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. За таких обставин, апеляційний суд вважає, що наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновки суду першої інстанції про необхідність закриття справи про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП відносно ОСОБА_1 у зв`язку із відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення. При перевірці справи в апеляційній інстанції не було виявлено допущених судом першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права, яке б могло потягти за собою скасування постанови. З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування постанови судді немає. Керуючись ст. 294 КУпАП,- постановив: поновити адвокату Левковичу В.В. строк на апеляційне оскарження постанови судді Франківського районного суду м. Львова від 30 жовтня 2019 року. Постанову судді Франківського районного суду м. Львова від 30 жовтня 2019 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, відносно ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката Левковича В.В. в інтересах ОСОБА_2 - без задоволення. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Львівського апеляційного суду Галин В.П.