LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд560/3658/19

від 05.03.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/3658/19 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Майстер П.М. Суддя-доповідач - Іваненко Т.В. 05 березня 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Іваненко Т.В. суддів: Сторчака В. Ю. Граб Л.С. , за участю: секретаря судового засідання: Черняк А.В., позивача ОСОБА_1 , представника позивача: Рачка Р.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2019 року (місце ухвалення рішення - м. Хмельницький, повний текст складено - 18 грудня 2019 року) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради, виконавчого комітету Хмельницької міської ради в особі комісії з розгляду питань надання населенню субсидій на відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : у жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради, виконавчого комітету Хмельницької міської ради в особі комісії з розгляду питань надання населенню субсидій на відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, в якому просила: - визнати протиправним та скасувати рішення комісії, викладене в протоколі №13 від 16 серпня 2019 року, в частині відмови у призначенні їй адресної допомоги на наступні 6 місяців; - зобов`язати управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 адресну допомогу згідно Порядку, з дня подачі заяви 06 серпня 2019 року. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2019 року адміністративний позов задоволено. Обґрунтовуючи прийняте рішення, суд першої інстанції, виходив з того, що відсутність м. Лисичанськ Луганської області у Переліку № 1085-р не позбавляє позивача, як особу, яка перемістилась з території проведення антитерористичної операції та перебуває на обліку у відповідача, як внутрішньо переміщена особа, права на отримання адресної допомоги за місцем тимчасового проживання. Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в задоволені позову. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування всіх обставин справи, що призвело до неправильного її вирішення. У відзиві на апеляційну скаргу позивачка заперечила наведені доводи апеляційної скарги, зазначивши про їх необґрунтованість та повне спростування в ході розгляду даної справи судом першої інстанції. Позивачка та її представник в судовому засіданні заперечили доводи апеляційної скарги, у зв`язку з чим просили залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Представник управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради в судове засідання не з`явився, надіслав клопотання про розгляд справи без його участі. Представник виконавчого комітету Хмельницької міської ради в особі комісії з розгляду питань надання населенню субсидій на відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи. Відповідно до частини 2 статті 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, позивача та його представника, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до частини 1 статті 308 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Як встановлено з матеріалів справи, ОСОБА_1 є громадянкою України, відповідно до паспорта серії НОМЕР_1 виданого 2МВМ Лисичанського МВ УМВС України в Луганській області зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . У зв`язку з проведенням антитерористичної операції позивачка залишила місце свого проживання та переїхала до м. Хмельницький, що підтверджується копією довідки від 20 липня 2014 року № 6825-100140 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (а.с. 12). 06 серпня 2019 року позивач звернулась до управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради з заявою про призначення адресної допомоги, особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг. 16 серпня 2019 року комісією з питань надання населенню субсидій на відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг прийнято рішення не призначати щомісячну адресну допомогу ОСОБА_1 з 06 серпня 2019 року. Підстава прийняття рішення про припинення допомоги - абзац 2 пункту 2 "Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 505, а саме, у зв`язку з відсутністю м. Лисичанськ Луганської області у переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085-р. Не погоджуючись із зазначеною відмовою, позивач звернулась до суду з вищевказаним позовом. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до статті 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішнього переміщення осіб" внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру. Згідно з частинами 1 та 2 статті 4 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішнього переміщення осіб" факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону. Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення. Таким чином, статус внутрішньо переміщеної особи підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Механізм надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (далі - грошова допомога) визначений Порядком надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 505 (далі - Порядок № 505). Відповідно до пункту 2 Порядку № 505 грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, а також внутрішньо переміщеним особам, житло яких зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, їх дітям, які народилися після дати початку проведення антитерористичної операції, тимчасової окупації або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та взяті на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж на шість місяців. Згідно з пунктом 3 Порядку № 505 грошова допомога внутрішньо переміщеним особам призначається на сім`ю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди у довільній формі про виплату йому грошової допомоги від інших членів сім`ї (далі - уповноважений представник сім`ї) у таких розмірах: - для осіб, які отримують пенсію, та інших осіб, які досягли пенсійного віку (крім осіб з інвалідністю), дітей, осіб, які досягли 18-річного віку та продовжують навчання за денною формою в закладах освіти, що забезпечують здобуття повної загальної середньої, професійної (професійно-технічної) або вищої освіти, до закінчення таких закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, - 1000 гривень на одну особу (члена сім`ї); - для осіб з інвалідністю I групи та дітей з інвалідністю - 130 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; - для осіб з інвалідністю II групи - 115 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; - для осіб з інвалідністю III групи - прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність; - для працездатних осіб - 442 гривні на одну особу (члена сім`ї). Відповідно до пункту 5 Порядку № 505 для призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк уповноважений представник сім`ї подає до уповноваженого органу заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, а також пред`являє довідки про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб усіх членів сім`ї. Таку заяву на наступний шестимісячний строк може бути подано з дати його початку або не раніше ніж за 15 днів до закінчення поточного шестимісячного строку. Пункт 8 Порядку № 505 передбачає, що уповноважені органи протягом 10 днів після подання уповноваженим представником сім`ї заяви та документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, призначають грошову допомогу або відмовляють у її призначенні, про що надають відповідне повідомлення уповноваженому представнику сім`ї. З аналізу вищезазначених норм вбачається, що законодавством передбачено право позивача, як внутрішньо переміщеної особи, яка стоїть на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення, отримати грошову допомогу з дня звернення з заявою за її призначенням по місяць зняття з такого обліку, включно. Проте, відповідач відмовив позивачці у призначенні щомісячної адресної допомоги з 06 серпня 2019 року, у зв`язку з відсутністю м. Лисичанськ Луганської області у переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085-р. Статтею 1 Закону України ''Про боротьбу із тероризмом'' передбачено, що район проведення антитерористичної операції - визначені керівництвом антитерористичної операції ділянки місцевості або акваторії, транспортні засоби, будівлі, споруди, приміщення та території чи акваторії, що прилягають до них і в межах яких проводиться зазначена операція. Наказом Антитерористичного центру при Службі безпеки України від 7 жовтня 2014 року № 33/6/а, визначено такі райони проведення антитерористичної операції та терміни її проведення: Донецька і Луганська області - з 07 квітня 2014 року; Харківська область - з 07 квітня 2014 року до 14 вересня 2014 року. Даний наказ чинний на теперішній час, відповідно до вказаного наказу районами проведення АТО визначені Донецька та Луганська області (без виключень). Отже, всі населенні пункти Донецької та Луганської областей є районами проведення АТО. Згідно з статтею 1 Закону України ''Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції'' період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України. Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014. Так, м. Лисичанськ Луганської області відсутнє у Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, який затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 року № 1085-р (в редакції розпорядження Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2018 року № 79-р). Разом з тим, м. Лисичанськ Луганської області входить до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція відповідно до Переліку, який затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275 (в редакції розпорядження Кабінету Міністрів України від 23 січня 2019 року № 28-р). Враховуючи вищевикладене, колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відсутність м. Лисичанськ Луганської області у Переліку № 1085-р не позбавляє позивачку, як особу, яка перемістилась з території проведення антитерористичної операції та перебуває на обліку у відповідача, як внутрішньо переміщена особа, права на отримання адресної допомоги за місцем тимчасового проживання. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 415/1741/17, від 20 грудня 2018 року у справі № 265/2782/17 та від 29 березня 2019 року у справі № 265/608/17. Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 315, статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2019 року слід залишити без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2019 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Постанова суду складена в повному обсязі 11 березня 2020 року. Головуючий Іваненко Т.В. Судді Сторчак В. Ю. Граб Л.С.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»