Постанова 4856 № 724/2155/19

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 724/2155/19 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Єфтеньєв О.Г. Суддя-доповідач - Полотнянко Ю.П. 10 березня 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Полотнянка Ю.П. суддів: Курка О. П. Драчук Т. О. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області на додаткове рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 19 лютого 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області, ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО 18 № 488822 від 13.12.2019 року, В С Т А Н О В И В : в грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області, ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО 18 № 488822 від 13.12.2019 року. Рішенням Хотинського районного суду Чернівецької області від 07.02.2020 позов задоволено частково: скасовано постанову серії ДПО18 № 488822 від 13.12.2019 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч. 6 ст. 121 КУпАП, винесену поліцейським СРПП № 4 Хотинського ВП Кельменецького ВП ГУНП в Чернівецькій області Цвиком Р.Д. і надіслати справу на новий розгляд до Хотинського ВП Кельменецького ВП ГУНП в Чернівецькій області. 11 лютого 220 року року позивачем до суду першої інстанції було подано заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат. 19 лютого 2020 року Хотинським районним судом Чернівецької області було прийнято додаткове рішення, яким заяву позивача про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково. Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в сумі 1605 грн. 60 коп. Не погодившись із прийнятим додатковим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити постанову про відмову в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування всіх обставин справи що призвело до неправильного її вирішення. Сторони в судове засідання не з`явились. Про час, день та місце розгляду справи повідомлені завчасно та належним чином. Причини неявка суду не відомі. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, про що 10.03.2020 року було прийнято протокольну ухвалу. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. З аналізу наведеної норми адміністративного процесуального законодавства вбачається, що застосування інституту ухвалення додаткового судового рішення полягає в усуненні неповноти судового рішення. Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Частиною 2 ст. 133 КАС України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 4-7 ст. 134 КАС України). Питання розподілу судових витрат врегульовано положеннями ст. 139 КАС України. Згідно із ч.ч. 1, 3, 6 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат. Згідно із ч. 2 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (п. 1 ч. 3 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України). Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України). Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності). Згідно із п.п. 1, 2, 6 ч. 1 та ч. 2 ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», до видів адвокатської діяльності, серед іншого, відносяться: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом. Статтею 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», визначено, що інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення; представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 р. № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права. Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що до правової допомоги належать консультації та роз`яснення з правових питань, складання заяв, скарг та інших документів правового характеру, представництво у судах тощо. Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Даючи правову оцінку доводам апеляційної скарги щодо відсутності підстав для стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в розмірі 1605 грн. 60 коп., суд апеляційної інстанції враховує наступне. З матеріалів справи встановлено, що на підтвердження витрат на правову допомогу позивачем надано: ордер серії СЕ №1002679 на надання правничої (правової допомоги) (а.с. 7), акт виконаних робіт (наданих послуг) від 10 лютого 2020 року (а.с.71), розрахункова квитанці серії ББАФ №241317 (а.с.72). Із п. 2 Акту виконаних робіт (наданих послуг) від 10 лютого 2020 року, вбачається, що цим Актом адвокат - Рязанов Леонід Григорович та клієнт - ОСОБА_1 підтверджують, що відповідно до Договору про надання правової допомоги № 106 від 20 грудня 2019 року, щодо підготовки процесуальних документів та участі в судовому розгляді по справі № 724/2155/19 роботу виконано (надано послуги ) в повному обсязі, Клієнт оплатив 3211,20 грн. (написання адміністративного позову - 1404,90 грн., участь в 3 засіданнях згідно розрахунку вартості виконаних робіт на підставі Закону України «Про безоплатну правову допомогу» - 1806,30 грн.), а Адвокат виконав вказану роботу, що також підтверджується розрахунковою квитанцією серії ББАФ від 10.02.2020 року. Отже, розмір витрат, які позивач сплатив у зв`язку з розглядом справи, відповідно до наданих доказів складає 3211,20 грн. Таким чином, враховуючи складність справи, обсяг та час виконаних адвокатом робіт, його участь у судових засіданнях, та те, що позов було задоволено частково, суд першої інстанції дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача судові витрати в сумі 1605,60 грн. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких підстав апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає, підстав для скасування додаткового рішення суду першої інстанції колегія суддів не знаходить. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області залишити без задоволення, а додаткове рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 19 лютого 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України. Головуючий Полотнянко Ю.П. Судді Курко О. П. Драчук Т. О.