Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № П/320/755/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № П/320/755/20 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Колеснікова І.С. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 10 березня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Костюк Л.О.; суддів: Губської Л.В., Кобаля М.І; за участю секретаря: Несін К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2020 року (розглянута у письмовому провадженні, м.Київ, дата складання повного тексту рішення - 03 лютого 2020 року) у справі за заявою Головного управління ДПС у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фастівський завод органічних розчинників» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, - В С Т А Н О В И Л А: У січні 2019 року, Головне управління ДПС у Київській області (далі - заявник, ГУ ДПС у Київській області ) звернулось до Київського окружного адміністративного суду із заявою про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків - ТОВ «Фастівський завод органічних розчинників» (далі - ТОВ «Фастівський завод органічних розчинників»), накладеного рішенням про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 29.01.2020. Заява мотивована безпідставністю відмови відповідача у допуску посадових осіб Головного управління ДПС у Київській області до проведення фактичної перевірки з метою здійснення контролю за діяльністю суб`єктів господарювання у сфері виробництва та обігу спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального, у зв`язку з чим контролюючим органом застосовано умовний адміністративний арешт майна у вигляді арешту коштів на рахунках ТОВ «Фастівський завод органічних розчинників». Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2020 року відмовлено у задоволенні заяви Головного управління ДПС у Київській області про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків - ТОВ «Фастівський завод органічних розчинників», накладеного рішенням про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 29.01.2020. Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, заявником подано апеляційну скаргу, в якій просить підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна платника податків ТОВ «Фастівський завод органічних розчинників». Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню та погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні заяви про застосування адміністративного арешту майна платника податків, з огляду на наступне. Як встановлено судом першої інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Фастівський завод органічних розчинників» ідентифікаційний код 40328493, місцезнаходження: 08550 Київська область, Фастівський район, смт. Кожанка, вул. Територія цукрозаводу, 1-Г, зареєстроване як юридична особа 09.03.2016, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис №13611020000002597. Листом Державної податкової служби України від 24.01.2020 №1209/7/99-00-17-02-01-07, адресованим територіальним підрозділам ДПС у областях, повідомлено про необхідність проведення фактичних перевірок виробників продукції хімічного та технічного призначення з метою виконання вимог статті 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», статті 229 Податкового кодексу України. Головним управлінням ДПС у Київській області прийнято наказ від 28.01.2020 №211 «Про проведення фактичних перевірок», зокрема, ТОВ «Фастівський завод органічних розчинників», з метою здійснення контролю за діяльністю суб`єктів господарювання у сфері виробництва та обігу спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального, у період з 29-30 01.2020 тривалістю 10 діб. На підставі зазначеного наказу Головним управлінням ДПС у Київській області видано направлення від 29.01.2020 №69 та №70 на проведення посадовими особами державної податкової служби (Івановим Д.О. та Атабєговим І .М.) фактичної перевірки ТОВ «Фастівський завод органічних розчинників» з 29.01.2020 тривалістю 10 діб. Завідувачем сектору контролю за обігом марок акцизного податку управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДПС у Київській області Івановим Д.О. та головним державним ревізором-інспектором відділу контролю за виробництвом та обігом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв, тютюнових виробів і пального, моніторингу та аналітичного супроводження контрольно-перевірочної роботи управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДПС у Київській області Атабєговим І.М. складено акт від 29.01.2020 №28/10-36-32-00-10/40328493 про недопуск заступником директора по загальним питанням ТОВ «Фастівський завод органічних розчинників» Красовським Д.М. посадових осіб ГУ ДПС у Київській області до перевірки за адресою: Фастівський район, смт. Кожанка, вул. Територія цукрозаводу, 1-Г, без пояснення причин. Крім того, вказаними посадовими особами складено акт від 29.01.2020 про відмову від отримання акта відмови від допуску до перевірки та / або надання письмових пояснень до нього, згідно якого заступник директора по загальним питанням ТОВ «Фастівський завод органічних розчинників» Красовський Д.М. відмовився від отримання акта №28/10-36-32-00-10/40328493 про відмову від допуску до перевірки та / або надання письмових пояснень до нього, без пояснень причин та надання пояснень. У зв`язку з відмовою платника податків від допуску посадових осіб до проведення фактичної перевірки, в.о. начальника Головного управління ДПС у Київській області прийнято рішення від 29.01.2020 о 14:45 год. про застосування адміністративного арешту майна платника податків ТОВ «Фастівський завод органічних розчинників» (код ЄДРПОУ 40328493) у вигляді застосування умовного адміністративного арешту коштів на банківських рахунках. Надаючи правову оцінку матеріалам та обставинам справи, а також наданим додатковим поясненням та запереченням сторін, колегія суддів зазначає наступне. Щодо нормативно правового обґрунтування адміністративного арешту майна, колегія суддів зазначає наступне. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI. Відповідно до абзацу 1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, 75.1, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Згідно підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). Порядок проведення фактичної перевірки встановлено статтею 80 Податкового кодексу України. Підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України встановлено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами- лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального. Відповідно до пункту 80.5 статті 80 Податкового кодексу України, допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Пунктом 81.1 статті 81 Податкового кодексу України встановлено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу (абзац 2 пункту 81.1); копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи-платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу (абзац 3 пункту 81.1); службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки (абзац 4 пункту 81.1). Непред`явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки (абзац 5 пункту 81.1). Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється (абзац 6 пункту 81.1). Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що хоча підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України і передбачено вручення платнику податків копії наказу про проведення перевірки до початку проведення перевірки, відмова платника податків від допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до перевірки є правомірною лише у випадках непред`явлення, ненадіслання, пред`явлення оформлених з порушеннями вимог, встановлених Податковим кодексом України: направлення на перевірку, копії наказу про проведення перевірки, службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки. Колегія суддів звертає увагу на те, що судом першої інстанції встановлено, що наказ від 28.01.2020 №211 «Про проведення фактичних перевірок», направлення від 29.01.2020 №69 та №70 містять передбачені пунктом 81.1 статті 81 Податкового кодексу України відомості. У відзиві на заяву відповідачем підтверджено факт надання посадовими особами контролюючого органу копії наказу та направлень на проведення перевірки для огляду. Пунктом 81.2 статті 81 Податкового кодексу України передбачено, що у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків (абзац перший). У разі відмови платника податків та/або його посадових (службових) осіб (представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) підписати акт, що засвідчує факт відмови у допуску до проведення перевірки, посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт відмови в отриманні акта та/або наданні письмових пояснень до нього (абзац третій). Окрім зазначеного вище, колегія суддів звертає увагу на те, що посадовими особами Головного управління ДПС у Київській області складено акт від 29.01.2020 №28/10-36-32-00-10/40328493 про недопуск відповідачем представників контролюючого органу до перевірки та акт від 29.01.2020 про відмову уповноваженої особи відповідача від отримання акта відмови від допуску до перевірки та / або надання письмових пояснень до нього. Підстави для застосування адміністративного арешту майна та арешту коштів на рахунках платника податків є універсальними та визначені статтею 94 Податкового кодексу України. Згідно пункту 94.1 статті 94 Податкового кодексу України, адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом. Підпунктом 94.2.3 пункту 94.2 статті 92 Податкового кодексу України встановлено, що арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу. Відповідно до пункту 94.3 статті 94 Податкового кодексу України, арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у пункті 94.5 цієї статті. Пунктом 94.4 статті 94 Податкового кодексу України встановлено, що арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків. Положеннями підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України передбачено, що арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду. На відміну від арешту майна, яке згідно пункту 94.10 статті 94 Податкового кодексу України накладається рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом. Розділом VII Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 №632, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.08.2017 за № 948/30816, встановлено, що прешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду у разі звернення контролюючого органу до суду (пункт 1). Для застосування арешту коштів на рахунку платника податків контролюючий орган подає до суду позовну заяву в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків (пункт 3). Тобто, на законодавчому рівні положеннями норм податкового законодавства розрізненні правові поняття щодо арешту майна та арешту коштів, що знаходяться в банківських установах платника податків. Незважаючи на те, що кошти також є складовою майна платника податків, що складає загальний об`єкт, водночас має свої особливості та різницю виникнення підстав для вчинення відповідних дій, пов`язаних зі встановленням певного виду обмеження щодо такого майна (коштів), у вигляді арешту, а також можливим порядком його застосування. Обидва види арешту відрізняються процедурою застосування: за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів) або за рішенням суду (арешт коштів). При цьому системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду з відповідним позовом. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №826/6657/18 (82618686) Втім, як убачається з рішення в.о. начальника Головного управління ДПС у Київській області від 29.01.2020 про застосування адміністративного арешту майна платника податків, контролюючим органом застосовано арешт коштів на банківських рахунках ТОВ «Фастівський завод органічних розчинників», що є виключно повноваженням суду. Відтак, зазначене рішення є необґрунтованим та прийнято відповідачем з перевищенням повноважень, передбачених Податковим кодексом України та Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків. Отже, враховуючи звернення Головного управління ДПС у Київській області до суду із заявою про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків - ТОВ «Фастівський завод органічних розчинників», накладеного рішенням про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 29.01.2020, яке є необґрунтованим, оскільки арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків - ТОВ «Фастівський завод органічних розчинників». Щодо посилання представника відповідача про те, що між ТОВ «Фастівський завод органічних розчинників» та ГУ ДПС у Київській області виник спір про право, оскільки ТОВ «Фастівський завод органічних розчинників» звернувся з позовною заявою до Окружного адміністративного суду про визнання протиправним та скасування наказу ГУ ДПС у Київській області від 28.01.2020 №211 «Про проведення фактичних перевірок», колегія суддів зазначає наступне. Так, суд апеляційної інстанції не приймає до уваги зазначені вище посилання, оскільки провадження Окружним адміністративним судом міста Києва, у справі №640/4039/20 відкрито 25.02.2020 року, а рішення у справі П/320/755/20 постановлено 03.02.2020 року. Також, вказане вище не стосується обставин та предмету позову у даній справі. Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в повній мір досліджено обставини справи на підставі яких суд прийшов до правильного висновку, що у задоволенні зазначеної заяви слід відмовити. Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 2, 10, 11, 241, 242, 243, 250, 251, 271, 272, 283, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області - залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена. Головуючий суддя: Л.О. Костюк Судді: Л.В. Губська, М.І. Кобаль