Постанова 4873 № 911/115/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "10" березня 2020 р. Справа№ 911/115/19 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Скрипки І.М. суддів: Яковлєва М.Л. Тищенко А.І. при секретарі судового засідання Майданевич Г.А. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Приватного підприємства "Бізнес-Центр" на ухвалу Господарського суду Київської області від 21.05.2019 про повернення зустрічної позовної заяви у справі №911/115/19 (суддя Кошик А.Ю.) за позовом Макарівської селищної ради до Приватного підприємства "Бізнес-Центр" прo розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення 147 674,11 грн. ВСТАНОВИВ: Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.05.2019 у справі №911/115/19 зустрічну позовну заяву Приватного підприємства "Бізнес-Центр" повернуто заявнику без розгляду. Не погодившись з прийнятою ухвалою, відповідач 08.06.2019 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк для подачі зустрічного позову, оскаржувану ухвалу про повернення зустрічної позовної заяви скасувати, прийняти нову ухвалу про прийняття зустрічного позову до спільного розгляду з первісним. Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом норм матеріального та процесуального права, невідповідністю висновків, викладених в оскаржуваній ухвалі, обставинам справи. Апелянт зазначає, що відповідачем в особі директора Дорошенка С.Л. об 11 год. 05 хв. 21.03.2019 (у день призначення підготовчого засідання) через канцелярію Господарського суду Київської області було подано зустрічний позов в порядку вимог ст. 180 ГПК України. Апелянт вказує, що під час першого судового засідання по суті 21.05.2019 представником відповідача було заявлено клопотання про поновлення процесуального строку на подання зустрічного позову та обґрунтовано поважність причин пропуску на подання зустрічного позову отриманням поштою ухвали Господарського суду Київської області від 05.03.2019 про відкладення підготовчого засідання на 21.03.2019 лише 30.03.2019, тобто після того як воно вже відбулось. У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача зазначає, що оскаржувана ухвали прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, відповідно підстави для її скасування відсутні. У відповіді на відзив представник відповідача зазначає, що при прийнятті оскаржуваної ухвали суд порушив норми процесуального права (ч. 1 ст. 174 ГПК України), не постановив ухвалу протягом п`яти днів з дня надходження до суду зустрічної позовної заяви від 21.03.2019, а зробив це лише 21.05.2019 під час першого судового засідання по суті справи, одночасно просив залишити без розгляду відзив, направлений позивачем на апеляційну скаргу відповідача, наданий після закінчення процесуальних строків та ст. 169 ГПК України. Вказує, що відразу після проголошення ухвали про залишення зустрічної позовної заяви без розгляду, представником відповідача було заявлено клопотання про поновлення процесуального строку на подання зустрічного позову та обґрунтовано поважність причин пропуску на подання зустрічного позову. Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача 24.06.2019 передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Михальська Ю.Б., Тищенко А.І. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2019 у справі №911/115/19 поновлено скаржнику строк на апеляційне оскарження, відкрито апеляційне провадження, вирішено розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 21.08.2019, у зв`язку з перебуванням суддів Михальської Ю.Б. та Тищенко А.І. у відпустці з 29.07.2019 по 30.08.2019 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Яковлєв М.Л., ОСОБА_1 Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.08.2019 колегією суддів у визначеному складі відкрито апеляційне провадження, вирішено розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 24.12.2019, у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_1 у відставку для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Яковлєв М.Л., Тищенко А.І. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.12.2019 колегією суддів у визначеному складі відкрито апеляційне провадження, вирішено розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч. 2 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 ч. 1 ст. 256 ГПК України, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Враховуючи те, що предметом апеляційного перегляду наразі є ухвала про повернення зустрічної позовної заяви у справі (п.6 ч.1 ст. 255 ГПК України), яка входить до визначеного у ч. 2 ст. 271 ГПК України переліку та з огляду на відсутність обставин справи, що зумовлюють необхідність розгляду апеляційної скарги у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, виклик сторін (учасників справи) колегією суддів не здійснювався. Згідно з частиною першою статті 270 ГПК України в суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі. У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. У відповідності до ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. При цьому колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no.4241/03 від 28.10.2010). Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженої ухвали норм процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного. З матеріалів справи вбачається, що Макарівська селищна рада звернулась до Господарського суду Київської області з позовом до Приватного підприємства "Бізнес-Центр" про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення 147 674,11 грн. Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.02.2019 відкрито провадження у справі № 911/115/19 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 05.03.2019. Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.03.2019 підготовче засідання у справі № 911/115/19 відкладено на 10 год. 40 хв. 21.03.2019. Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.03.2019 закрито підготовче провадження у справі № 911/115/19 та призначено справу до судового розгляду по суті на 16.04.2019. 21.03.2019 об 11 год. 05 хв. представником відповідача, який не був присутнім в судовому засіданні 21.03.2019, подано зустрічний позов б/н від 21.03.2019. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2019 у справі №911/115/19 зустрічну позовну заяву повернуто заявнику без розгляду на підставі ч.ч. 4, 5 ст. 180 ГПК України. Вирішуючи питання про повернення зустрічної позовної заяви без розгляду, місцевий господарський суд дійшов висновку, що оскільки зустрічний позов подано поза встановленими ст. 180 ГПК України процесуальним строком і відповідачем не обґрунтовано поважності причин пропуску процесуального строку на подання зустрічного позову та клопотання про його поновлення, з огляду на норму ст. 118 ГПК України зустрічний позов Приватного підприємства «Бізнес-Центр» підлягає поверненню заявнику без розгляду. Розглянувши матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне. Пред`явлення зустрічного позову врегульовано ст. 180 ГПК України, якою визначено, що відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною четвертою цієї статті, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу. Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи. Згідно зі ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Порядок поновлення та продовження процесуальних строків врегульовано ст. 119 ГПК України, яка передбачає поновлення процесуального строку за заявою учасника справи. Як визначено ч. 3 ст. 169 ГПК України, заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом. Судом першої інстанції зазначено, що зустрічний позов подано після закриття 21.03.2019 підготовчого судового засідання та призначення справи до судового розгляду по суті на 16.04.2019. При цьому, відповідач в наданих в ході розгляду справи поясненнях, посилався на причини недотримання процесуальних строків, однак відповідного клопотання про поновлення пропущеного строку для звернення з зустрічним позовом з документальним обґрунтуванням поважності причин, до суду не подав. За період з моменту подання зустрічного позову 21.03.2019 по день розгляду питання про його прийняття в судовому засіданні 21.05.2019, заявником (відповідачем), не дивлячись на надану судом можливість, не подано обґрунтованого та документально підтвердженого клопотання про поновлення процесуального строку на подання зустрічного позову. Виходячи з системного аналізу положень ст.ст. 118, 174, 180 ГПК України, якщо зустрічний позов подано поза встановленими ст. 180 ГПК України процесуальним строком і заявником не обґрунтовано поважності причин пропуску процесуального строку на подання зустрічного позову та клопотання про його поновлення, з огляду на норму ст. 118 Господарського процесуального кодексу України суд повинен залишити зустрічний позов без розгляду. Відповідно до положень ч. 4 ст. 233 ГПК України ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати. ГПК України не визначено переліку ухвал, які суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати. Водночас системний аналіз норм цього Кодексу дає підстави для обґрунтованого висновку, що можливість постановлення ухвали без виходу до нарадчої кімнати залежить, зокрема, від: 1) того, чи підлягає ухвала оскарженню окремо від рішення; 2) важливості та складності процедурного питання, що вирішується ухвалою, її впливу на права та обов`язки учасників справи; необхідності своєчасної та повної фіксації суті клопотання, заперечень та доводів інших учасників справи щодо заявленого клопотання, мотивів, з яких суд дійшов висновків, наведених в ухвалі, і закону, яким керувався суд, та, відповідно, потенційного значення можливого оскарження такої ухвали разом із рішенням суду; 3) необхідності вручення та виконання ухвали суду; 4) необхідності доведення до відома учасників справи інформації у справі, що стосується їх значимих прав та обов`язків, строків вчинення процесуальних дій, стадійності розгляду справи; 5) необхідності забезпечення контролю за належністю і своєчасністю доведення змісту ухвали до відома учасників справи та її виконання; 6) можливості повідомлення учасників процесу про відкладення розгляду справи або перерву в судовому засіданні, місце, дату і час нового судового засідання або продовження судового засідання під розписку тощо. З урахуванням викладеного суддя у кожному конкретному випадку, розглядаючи те чи інше процедурне питання, повинен вирішувати окремо, чи є доцільним та необхідним оформляти ухвалу як окремий документ або чи є прийнятним і достатнім її постановлення без виходу до нарадчої кімнати. Як вбачається з матеріалів справи, ухвала Господарського суду Київської області від 21.05.2019 у справі №911/115/19 про повернення зустрічного позову оформлена окремим документом (а.с. 307-309, т.1). Однак, з наявного в матеріалах справи протоколу судового засідання від 21.05.2019 у справі №911/115/19 (а.с. 302-304, т.1) о 10 год. 46 хв. суд першої інстанції постановив ухвалу за результатами розгляду зустрічного позову, однак в протоколі судового засідання відсутнє фіксування виходу суду до нарадчої кімнати, що свідчить про порушення судом першої інстанції норм процесуального права (ст. 233 ГПК України) при прийнятті оскаржуваної ухвали. Прийняття Господарським судом Київської області 21.05.2019 у даній справі ухвали про повернення зустрічного позову без розгляду суперечить положенням ст.ст. 118, 174, 180, 233 ГПК України, відповідно оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, як прийнята з порушення норм процесуального права, і це порушення призвело до неправильного вирішення питання щодо зустрічної позовної заяви Приватного підприємства "Бізнес-Центр". При цьому судом не було враховано надані ПП "Бізнес-Центр" 16.04.2019 докази отримання ухвали від 05.03.2019 про відкладення підготовчого засідання у справі на 21.03.2019 на 10 год. 40 хв., тільки 30.03.2019, тобто після того, як воно відбулось, та не вирішено питання щодо поновлення процесуального строку на подання зустрічного позову та поважність причин його пропуску. Статтею 8 Конституції України встановлено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства. Відповідно до ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є: 1) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Мала проти України" від 03.07.2014 зазначено, що ключовим для концепції справедливого розгляду справи як у цивільному, так і кримінальному провадженні є те, щоб скаржник не був позбавлений можливості ефективно представляти свою справу в суді та мав змогу нарівні із протилежною стороною користуватися правами, передбаченими принципом рівності сторін. Принцип рівності сторін вимагає "справедливого балансу між сторонами", і кожній стороні має бути надано відповідну можливість для представлення своєї справи в умовах, що не ставлять її у суттєво невигідне становище порівняно з її опонентом". Крім цього, у низці рішень Європейського суду з прав людини, юрисдикцію якого в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено, що право на справедливий судовий розгляд може бути обмежено державою, лише якщо це обмеження не завдає шкоди самій суті права. У справі «Скорик проти України» Європейський суд з прав людини нагадав, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо в національному правовому порядку існує процедура апеляції, держава має гарантувати, що особи, які знаходяться під її юрисдикцією, мають право у апеляційних судах на основні гарантії, передбачених статтею 6 Конвенції. Суд також зазначив, що мають бути враховані особливості провадження, що розглядається, та сукупність проваджень, що здійснювались у відповідності з національним правопорядком, а також роль апеляційного суду у них. У справі «Bellet v. France», Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13.01.2000 та в рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28.10.1998 Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Таким чином, вказані обставини справи свідчать про необхідність надати позивачу можливість захистити своє право в суді. Інакший підхід був би виявом надмірного формалізму та міг би розцінюватись як обмеження особи в доступі до суду, яке захищається статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Відповідно до п.6 ч.1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Згідно зі ст. 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Зважаючи на вищевикладені обставини справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Приватного підприємства "Бізнес-Центр" з підстав, викладених у ній, підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала Господарського суду Київської області від 21.05.2019 про повернення зустрічної позовної заяви без розгляду підлягає скасуванню з передачею справи до Господарського суду Київської області в частині вирішення питання щодо прийняття зустрічної позовної заяви Приватного підприємства "Бізнес-Центр" до розгляду з первісним позовом. Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 271, п. 6 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Бізнес-Центр" на ухвалу Господарського суду Київської області від 21.05.2019 у справі №911/115/19 про повернення зустрічної позовної заяви задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 21.05.2019 у справі №911/115/19 про повернення зустрічної позовної заяви скасувати.

3. Справу №911/115/19 направити до Господарського суду Київської області в частині вирішення питання щодо прийняття зустрічної позовної заяви Приватного підприємства "Бізнес-Центр" до розгляду з первісним позовом. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України. Головуючий суддя І.М. Скрипка Судді М.Л. Яковлєв А.І. Тищенко