Постанова 4813 № 522/6559/18

Номер провадження: 22-ц/813/3662/20 Номер справи місцевого суду: 522/6559/18 Головуючий у першій інстанції Шенцева О.П. Доповідач Сєвєрова Є. С. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18.02.2020 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі колегії: головуючого - Сєвєрової Є.С., суддів: Вадовської Л.М., Колеснікова Г.Я., за участю секретаря - Чепрас А.І., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 відповідач - Публічне акціонерне товариство «Фідобанк» розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 26 червня 2018 року у складі судді Шенцевої О.П., в с т а н о в и в: У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ВАТ «АКБ «Престиж» про припинення умов Кредитного договору №014-71/214 від 02.08.2006, укладеного між ВАТ «АКБ «Престиж» та ОСОБА_1 , як валютного кредиту з 29.02.2016; припинення Іпотечного договору від 03 серпня 2006 року, укладеного між ВАТ «АКБ «Престиж» та ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Ситніковою Ю.Д. 03.08.2006 за реєстром №2154, у зв`язку з припиненням валютного кредиту, як основного зобов`язання з 29.02.2016, та скасування обтяження та заборони, внесені до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Ситніковою Ю.Д. на квартиру АДРЕСА_1 , які зареєстровані 03.08.2006, реєстр заборон №№245,246,247. В обґрунтування позову позивач посилався на те, що відсутні будь-які додаткові угоди до кредитного та іпотечного договору, які були б укладені між ВАТ «АКБ «Престиж» та ним з 29.02.2016 та відсутня угода про укладання між ВАТ «АКБ «Престиж» та позивачем гривневого договору, у зв`язку з реструктуризацією валютного договору. Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 22.05.2018 за заявою позивача замінено неналежного відповідача - ВАТ «АКБ «Престиж» на належного відповідача - ПуАТ «Фідобанк». Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 26.06.2018 позов задоволено. Припинені умови Кредитного договору №014-71/214 від 02.08.2006, укладеного між ВАТ «АКБ «Престиж» та ОСОБА_1 як валютного кредиту з 29.02.2016. Припинено Іпотечний договір від 03.08.2006, укладений між ВАТ «АКБ «Престиж» та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Ситніковою Ю.Д. 03.08.2006 за реєстром №2154, у зв`язку з припиненням валютного кредиту, як основного зобов`язання з 29.02.2016, скасовано обтяження та заборони, внесені до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Ситніковою Ю.Д. на квартиру АДРЕСА_1 , які зареєстровані 03.08.2006 у реєстраційному номеру обтяження: 3557240, реєстр заборон №№245,246,247, та 14.05.2010 у реєстраційному номеру обтяження: 3557244 (підстава обтяження лист 23.0.0-06/562, 14.05.2010 Пат «Ерсте Банк»). Не погодившись з зазначеним рішенням суду, ПуАТ «Фідобанк» звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати, в задоволенні позову відмовити. Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 21.08.2018 відкрито апеляційне провадження. Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 21.09.2018 справу призначено до розгляду. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що 16.02.2016 на адресу позивача банк направив лист-пропозицію щодо реструктуризації кредитної заборгованості, яка містила усі істотні умови додаткової угоди. 01.03.2016 на рахунок позивача на погашення кредитної заборгованості надійшла сума у розмірі 1 грн, чим позивач надав згоду на укладення додаткової угоди до кредитного договору на умовах, викладених в пропозиції. ПуАТ «Фідобанк» надало до суду апеляційної інстанції додаткові пояснення до апеляційної скарги, в яких зазначило, що до кредитного договору з 16.02.2016 до теперішнього часу не вносились зміни щодо зобов`язань та умов для позивача. Відповідно не вносились і зміни до договору іпотеки від 03.08.2006 за №190. Таким чином, всі умови, які діяли до 16.02.2016, так і після цієї дати за кредитним договором залишилися незмінними та як наслідок укладання жодних додаткових угод до договору іпотеки не вимагалось. Указом Прехидента України №452/2017 від 29 грудня 2017 року «Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах», ліквідовано апеляційний суд Одеської області, створено Одеський апеляційний суд, на виконання вимог Закону України «Про судоустрій і статус суддів», справи передано до новоствореного суду. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи визначено склад колегії суддів Одеського апеляційного суду: суддя - доповідач Сєвєрова Є.С., судді Вадовська Л.М., Колесніков Г.Я., справу призначено до розгляду на 19.03.2019. 19.03.2019 від представника позивача адвоката Мутаф В.А. до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, призначеної на 19.03.2019, у зв`язку з зайнятістю в іншому судовому процесі (а.с. 195-196). Розгляд справи було відкладено на 04.06.2019. 21.03.2019 від ОСОБА_1 надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв`язку з перебування на стаціонарному лікуванні, в якій він просив розглядати справу в його присутності (а.с. 206). 04.06.2019 в судове засідання з`явився представник позивача не з`явився, розгляд справи було відкладено на 08.10.2019. 07.10.2019 від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, призначеного на 08.10.2019 у зв`язку з хворобою, та просив розглядати справу за його участю (а.с.214). 08.10.2019 розгляд справи було відкладено на 18.02.2020. Поштове повідомлення про вручення позивачу судової повістки про розгляд справи призначений на 18.02.2020, повернуто до суду з позначкою «інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення» (а.с. 220-221). 17.02.2020 напередодні судового засідання представником позивача адвокатом Мутаф В.А. до суду подано заяву про відвід суддів Колеснікова Г.Я. та Вадовської Л.М. В судове засідання 18.02.2020 сторони не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, хоча позивач ОСОБА_1 , його представник обізнані про наявність апеляційного провадження, зобов`язані цікавитися рухом справи, а зміст відводу ОСОБА_1 свідчить про незадоволення тривалим нерозглядом його справи. Оскільки справа перебуває в провадженні суду з квітня 2018 року, неодноразово відкладалась судом за заявами (клопотаннями) позивача, то підстави для її відкладення відсутні, справу розглянуто за відсутності сторін. Дослідивши доводи наведенні в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд приходить до наступних висновків. Встановлено, що 02.08.2006 між ВАТ "АКБ "Престиж" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №014-71/214 від 02.08.2006, відповідно до умов якого, ОСОБА_1 надано кошти строком до 01.08.2026 за відсотковою ставкою 12%. За умовами п. 1.1 договору банк надав позичальнику кредит в сумі 300 000 доларів США. Кредит надано на 240 місяців з 02.08.2006 по 01.08.2026 (п.1.2). За умовами п. 11.1 договору зміни в договорі оформлюються додатковими угодами, які стають невід`ємною частиною договору. Вказаний договір містить підписи сторін. У забезпечення зобов`язань за Кредитним договором, 03.08.2006 між позивачем з однієї сторони та ВАТ "АКБ "Престиж" з іншої сторони укладено договір іпотеки за реєстровим за реєстром №2154, відповідно до умов якого в іпотеку передана квартира АДРЕСА_1 . 16.02.2016 ПуАТ «Фідобанк» звернулося до ОСОБА_1 з пропозицією (офертою) щодо внесення змін до кредитного договору та здійснення реструктуризації існуючої заборгованості в іноземній валюті на гривню, з урахуванням того, що нараховані, і не сплачені, а також нараховані і прострочені проценти за користування кредитом на дату реструктуризації капіталізуються та стають частиною основного боргу. Зміст оферти було викладено у додатку №1 до листа у вигляді пропозиції щодо внесення змін до кредитного договору. За умовами акцепту пропозиції банку ця пропозиція (оферта) надана на підставі ст. 641 ЦК України для укладення додаткової угоди до кредитного договору щодо реструктуризації заборгованості ОСОБА_1 в іноземній валюті за кредитним договором на умовах, передбачених цією пропозицією банку. Банком зазначено, що у разі згоди позичальника з вказаною пропозицією банку, позичальнику необхідно здійснити платіж на користь банку на банківський рахунок у розмірі від 1 гривні у строк до 26.02.2016, вказана сплата буде вважатися прийняттям позичальником цієї пропозиції (оферти) банку. Вказано, що пропозиція щодо реструктуризації кредиту в іноземній валюті на гривню дійсна до 26.02.2016. Матеріали справи не містять доказів того, що сторони, з дня надання пропозиції банком позивачу, укладали будь-які додаткові угоди щодо внесення змін до Кредитного договору від 02.08.2006 та договору іпотеки від 03.08.2006. Судом також встановлено, що 01 березня 2016 року проведена оплата в розмірі 1 гривня, тобто поза межами визначеного строку 26.02.2016. Задовольняючи позов про припинення зобов`язань за кредитним та іпотечним договором, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 не вчиняв дій, які б свідчили про прийняття ним пропозиції банку, оплата 1 гривні відбулася з порушенням строку для акцепту, банк не надав відомості про сукупну вартість кредиту та не мав права в односторонньому порядку змінювати умови договору, банком вчинені дії в порушення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку», що є ознакою припинення зобов`язань в іноземній валюті з 29.02.2016, оскільки у позивача виникли зобов`язання в рамках гривневого кредиту. У своїх висновках суд також послався на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 12.02.2018 у цивільній справі 522/19984/16-ц, якому надав статус преюдиційного, крім того, зазначив про застосування принципу правової визначеності для банку в аналогічних правовідносинах. Проте такі висновки суду не ґрунтуються на законі, є суперечливими, рішення суду не відповідає вимогам ст.263 ЦПК України. Відповідно до ст.598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом. Особливості припинення зобов`язань за договорами купівлі - продажу цінних паперів, укладених на фондовій біржі, встановлюються законодавством. Законом можуть бути встановлені випадки, коли припинення зобов`язань на певних підставах не допускається. Згідно з ч.ч.1,2 ст.604 ЦК України зобов`язання припиняється за домовленістю сторін. Зобов`язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов`язання новим зобов`язанням між тими ж сторонами (новація). ОСОБА_1 як підставу позову зазначив те, що пропозицію про заміну валютного зобов`язання на нове у гривневому еквіваленті ним не прийнято, одностороння зміна умов договору не допускається, у визначений строк 1 грв не сплачено, будь-які додаткові угоди щодо внесення змін до кредитного договору від 02.08.2006 та договору іпотеки від 03.08.2006 не укладалися. В свою чергу, з розрахунку заборгованості за кредитним договором вбачається, що станом на лютий 2016 року загальна заборгованість ОСОБА_1 перед банком становить 161011,11 дол. США. Зважаючи на викладене, відсутні визначені законом підстави вважати припиненим зобов`язання за кредитним договором від 02.08.2006, яке виникло в іноземній валюті, так само як і іпотечного договору, укладеного на забезпечення основного зобов`язання, що свідчить про безпідставність вимог позивача. Щодо правомірності посилання на рішення суду в справі 522/19984/16-ц, то його зміст свідчить про вирішення спору між іншими сторонами, з приводу інших зобов`язань, які жодного відношення до цієї справи не мають, та на її висновки не впливають. Більш того, на час вирішення цього спору рішення Приморського районного суду м. Одеси від 12.02.2018 не набрало законної сили, а в подальшому змінено постановою Одеського апеляційного суду від 11.07.2019, в якій апеляційний суд дійшов висновку про те, що суд першої інстанції встановивши припинення зобов`язань за кредитним та іпотечним договором, вийшов за межі розгляду справи. З огляду на викладене, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню із ухваленням нового про відмову в задоволенні позову з мотивів та підстав, викладених вище. Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 383, 384 ЦПК України, суд, постановив: Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» задовольнити. Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 26 червня 2018 року скасувати. В задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» про припинення кредитного договору від 02 серпня 2006 року, укладеного між Відкритим акціонерним товариством «Акціонерний комерційний банк «Престиж» та ОСОБА_1 як валютного кредиту, про припинення іпотечного договору від 03 серпня 2006 року, укладеного між Відкритим акціонерним товариством «Акціонерний комерційний банк «Престиж» та ОСОБА_1 , скасування обтяжень та заборон на підставі іпотечного договору, відмовити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» судові витрати в розмірі 2114,40 грн. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст складено 02.03.2020. Головуючий: Судді: