Постанова Миколаївський апеляційний суд № 487/8184/19

10.03.20 33/812/63/20 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 березня 2020 року м. Миколаїв Миколаївський апеляційний суд у складі: головуючого судді Куценко О.В. за участю секретаря Чоботаренко Т.І. особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 захисника Ярошевського Г.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 22 січня 2020 року, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , якою, його притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, встановив: Згідно постанови суду, 30.10.2019 року о 04-30 год. ОСОБА_1 керував транспортним засобом "BMW X5" по вул. 5 Слобідська 67 з ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, почервоніння обличчя. В присутності двох свідків на місці зупинки, водій відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП. Постановою судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 22 січня 2020 року ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Не погодившись із зазначеним рішенням суду особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, а провадження у справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Зазначає, що суд першої інстанції в порушення вимог ст.252, 268 КУпАП розглянув справу без його участі,чим позбавив його права на захист. Неповно з`ясував обставини справи та прийняв необґрунтоване рішення. Вказує, що судом не були допитані свідки правопорушення, хоча їх пояснення мають важливе значення для встановлення обставин правопорушення та в постанові навіть не зазначені прізвища свідків, що свідчить про поверховість розгляду справи. Зауважує, що не встановлено факту керування ним транспортним засобом, а встановлення вини лише за допомогою протоколу про адміністративне правопорушення, який складено заінтересованою особою, виключає всебічність, повноту та об`єктивне з`ясування обставин цієї справи. Звертає увагу, що судом першої інстанції не взято до уваги, що відповідно до ч.1 ст.266 КУпАП співробітниками поліції його не було відсторонено від керування транспортним засобом, що ставить під сумнів факт його перебування у стані алкогольного сп`яніння. Заслухавши пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного. Згідно положень ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справі про адміністративне правопорушення є повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Як вбачається з диспозиції ст. 130 ч. 1 КУпАП адміністративна відповідальність настає не тільки у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само, і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно постанови суду першої інстанції, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності саме за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, запропонованому йому пройти у встановленому законом порядку, що є порушенням п. 2.5 Правил дорожнього руху України. При розгляді справи про адміністративне правопорушення, відносно ОСОБА_1 , суддею, у відповідності з ст. 245,251, 252, 280 КУпАП, було повно встановлено всі обставини правопорушення на підставі наявних в матеріалах справи і досліджених в судовому засіданні доказів, які оцінені судом першої інстанції в їх сукупності. Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії БД № 285783 від 30.10.2019 року, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , актом огляду на стан сп`яніння, та відеозаписом обставин вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення. Як слідує із протоколу про адміністративне правопорушення та постанови суду першої інстанції 30.10.2019 року о 04-30 год. ОСОБА_1 керував транспортним засобом "BMW X5" по вул. 5 Слобідська, 67, з явними ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, почервоніння обличчя. В присутності двох свідків на місці зупинки, водій відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України. Вказана обставина знайшла своє підтвердження при дослідженні пояснень свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Відповідно до яких, 30.10.2019 року о 05-00 год. " по вул. 5 Слобідська, 67 вони були запрошені в якості свідків та в їх присутності водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою алкотестера Драгер на місці зупинки, також водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння в медичному закладі. При цьому водій мав явні ознаки алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, неадекватна поведінка. Недовіряти або сумніватись в правдивості та об`єктивності показів свідків у суду апеляційної інстанції підстав немає. Дані свідки були ознайомлені з їх обов`язками та правами, визначеними ст. 63 Конституції України, їх покази є послідовними та логічними і доповнюють інші докази по справі. Вирішуючи питання щодо доводів апелянта про спрощений підхід до розгляду справи та необхідність допиту в суді свідків, слід зазначити, що у письмових поясненнях вказаних осіб фактично зафіксована лише відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, що не заперечує і сам апелянт, а тому є безпідставним його твердження про те, що відсутність їх допиту зумовила спрощений підхід суду до розгляду справи в суді. З цих же підстав є недоцільним їх допит і в суді апеляційної інстанції, оскільки жодних інших фактів ніж відмова від проходження огляду наявні пояснення свідків не містять та не підтверджують. Доводи апеляційної скарги, про те що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом є безпідставними, та спростовуються відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції з якого вбачається, що до автомобіля, за кермом якого перебував ОСОБА_1 , підійшли працівники поліції, в ході спілкування з працівниками поліції він поводив себе зухвало, висловлювався нецензурною лайкою, вимагав від працівників патрульної поліції пояснити причину зупинки його транспортного засобу, та заперечував факт порушення Правил дорожнього руху під час керування ним транспортним засобом. Крім того, під час спілкування з працівниками патрульної поліції ОСОБА_1 раптово сів за кермо автомобіля "BMW X5" увімкнув двигун, світло фар, але не зміг продовжити рух з причин не залежних від нього. З відеозапису також видно, що у водія були явні об`єктивні ознаки алкогольного сп`яніння. В подальшому працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу Драгер, на що останній відповів, що відмовляється пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки та у медичному закладі. Після чого, відносно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, зі змістом якого ОСОБА_1 був ознайомлений, однак від підпису відмовився. Посилання апелянта на те, що він автомобілем не керував, перевірені судом апеляційної інстанції визнані безпідставними. З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що ОСОБА_1 керував автомобілем з ознаками алкогольного сп`яніння та відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Відсутність в матеріалах справи доказів щодо відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом не є безумовною підставою для скасування рішення суду першої інстанції, адже зазначена обставина не вказує на відсутність в діях особи, складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, як на те посилається апелянт у своїй апеляційній скарзі. З огляду на викладене, приймаючи до уваги, що суддя дійшов до законного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підстав для скасування постанови судді, суд апеляційної інстанції не знаходить. Крім того, слід зазначити, що судом апеляційної інстанції поновлено права апелянта, визначені ст.268 КУпАП, в тому числі, право бути присутнім в судовому засіданні, надавати суду пояснення та докази. Будь яких додаткових обставин, крім тих які були встановлені судом першої інстанції, апеляційним судом не встановлено, додаткових доказів на спростування висновків суду першої інстанції апелянтом не надано. За такого, постанова суду першої інстанції з підстав, що ОСОБА_1 не брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, не може бути скасована, оскільки, його відсутність в суді першої інстанції або ж його присутність в суді апеляційної інстанції не вплинула на правильність прийнятого судом першої інстанції рішення щодо апелянта. Отже, суд першої інстанції в межах наданих йому матеріалів справи про адміністративне правопорушення провів судовий розгляд, дослідив надані йому докази, з`ясував обставини, що підлягали з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення та ухвалив законну та обґрунтовану постанову. Порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б могли вплинути на правильність прийнятого ним рішення, апеляційним судом не встановлено. При цьому, апеляційний суд також враховує, що адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП є небезпечним як для самого правопорушника так і для інших учасників дорожнього руху. Тому підстав для скасування постанови Заводського районного суду м. Миколаєва від 22.01.2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП суд апеляційної інстанції не вбачає. Керуючись ст.ст. 283, 294 КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 22 січня 2020 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя Миколаївського апеляційного суду Куценко О.В.