Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/7333/19
від 10.03.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 10 березня 2020 року м. Дніпросправа № 160/7333/19 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач), суддів: Суховарова А.В., Ясенової Т.І., за участю секретаря судового засідання Троянова А.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2019 року (суддя Ніколайчук С.В., повний текст рішення складено 27.12.2019) в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-інвест» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби третя особа Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - в с т а н о в и в : Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2019 року задоволено частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-інвест». Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби № 0002344617 від 02.04.2019 та № 0002484617 від 01.04.2019. Представником позивача 06.12.2019 подано до суду першої інстанції заяву про стягнення з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 40500,00 грн. Додатковим рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2019 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-інвест» задовольнити частково. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-інвест» витрати на професійну правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби у сумі 15000,00 грн. В задоволенні іншої частини заяви відмовлено. Не погодившись з додатковим рішенням суду першої інстанції, Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні заяви позивача відмовити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що при визначенні розміру витрат на професійну правову допомогу адвоката необхідно оцінювати рівень адвокатських витрат з урахуванням фактичного їх понесення та обґрунтованості відповідної суми. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Судом першої інстанції вірно встановлено, матеріалами справи підтверджено, що представник позивача на підтвердження розміру витрат ТОВ «АТБ-інвест» на правничу допомогу адвоката надав копії таких документів: договору про надання правової допомоги від 15.07.2019 № 15/07-19/6; опис виконаних робіт; акту приймання-передачі наданих послуг від 04.12.2019 до вказаного договору; рахунку-фактури № 04/12/19 від 04.12.2019; платіжного доручення № 7031 від 05.12.2019. Оцінивши усі необхідні аспекти цієї справи: складність та обсяг виконаних адвокатом робіт, час, витрачений на виконання відповідних робіт, значення справи для сторони, суд першої інстанції дійшов висновку, що винагорода за послуги адвоката підлягає зменшенню. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують. Апелянт не зазначає, в якій частині висновки суду першої інстанції є необґрунтованими, не надає розрахунок суми послуг адвоката, яка, на його думку, є належною. За приписами ст. 134 КАС України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 5 статті). У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. В апеляційній скарзі податковий орган, не обґрунтовуючи належними доказами висновок суду щодо належного розміру відшкодування, просить відмовити у задоволенні заяви представника позивача повністю. Щодо цього суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. Згідно зі ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Таким чином, закон встановлює право особи на відшкодування витрат на правничу допомогу та можливість зменшення розміру таких виплат за обґрунтованим клопотанням іншої сторони. Можливість звільнення від відшкодування понесених судових витрат законом не передбачено. Враховуючи сукупність викладених обставин, суд апеляційної інстанції доходить висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування додаткового рішення суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 243, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби залишити без задоволення. Додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2019 року в адміністративній справі № 160/7333/19 залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з 10 березня 2020 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови. Повна постанова складена 10 березня 2020 року. Головуючий - суддя О.В. Головко суддя А.В. Суховаров суддя Т.І. Ясенова