Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 280/3241/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 04 березня 2020 року м. Дніпросправа № 280/3241/19 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Мельника В.В. (доповідач), суддів: Сафронової С.В., Чепурнова Д.В., за участю секретаря судового засідання Царьової Н.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Міністерства аграрної політики та продовольства України на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2019 року (головуючий суддя - Новікова І.В.) в адміністративній справі за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства «Лендфорт Азов» до Комісії Міністерства аграрної політики та продовольства України для надання державної підтримки галузі тваринництва за напрямом спеціальна бюджетна дотація за утримання корів молочного, молочно-м`ясного та м`ясного напряму продуктивності, Міністерства аграрної політики та продовольства України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, - ВСТАНОВИВ: Приватне сільськогосподарське підприємство «Лендфорт Азов» (далі - Позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Комісії Міністерства аграрної політики та продовольства України для надання державної підтримки галузі тваринництва за напрямом спеціальна бюджетна дотація за утримання корів молочного, молочно-м`ясного та м`ясного напряму продуктивності (далі - Відповідач-1), Міністерства аграрної політики та продовольства України (далі - Відповідач-2), в якому просило суд: - визнати протиправною бездіяльність Відповідачів щодо неперерахування Позивачу затвердженої дотації на утримання корів в сумі 412500,00 грн.; - зобов`язати Відповідача-1 внести зміни до даних щодо назви Позивача як отримувача дотації за утримання корів та його банківських реквізитів; - зобов`язати Відповідача-2 перерахувати Позивачу спеціальну бюджетну дотацію за утримання корів в розмірі 412500,00 грн. на наступні банківські реквізити: отримувач - ПСП «Лендфорт Азов»; код отримувача - 25223209; банк отримувача - АТ «Альфа-Банк»; МФО - 300346; рахунок отримувача - НОМЕР_2. В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на те, що наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 22 жовтня 2018 року №504 було затверджено розподіл коштів, передбачених Мінагрополітики у державному бюджеті за програмою «Державна підтримка галузі тваринництва» на 2018 рік, для надання спеціальної бюджетної дотації за утримання корів молочного, молочно-м`ясного та м`ясного напряму продуктивності суб`єктам господарювання, які є юридичними особами і власниками корів, за кожну наявну станом на 01 липня поточного року корову, відповідно до якого позивачу повинно було бути перераховано 389140,00 грн. Вказує, що згідно з рішенням загальних зборів учасників ПСП АФ «Росія» з 04 жовтня 2018 року було перейменовано у ПСП «Лендфорт Азов». У зв`язку із зміною назви, Позивач змушений був закрити банківський рахунок, інформацію про який було надано Комісії разом із поданням заявки, а інший банківський рахунок було відкрито лише 22 жовтня 2018 року. Зазначає, що після відкриття нового банківського рахунку Позивач неодноразово звертався до Відповідачів з питання перерахування призначеної суми бюджетної дотації на утримання корів, проте, Відповідачами жодних дій спрямованих на виплату дотації вчинено не було. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2019 року по справі №280/3241/19 адміністративний позов Приватного сільськогосподарського підприємства «Лендфорт Азов» до Комісії Міністерства аграрної політики та продовольства України для надання державної підтримки галузі тваринництва за напрямом спеціальна бюджетна дотація за утримання корів молочного, молочно-м`ясного та м`ясного напряму продуктивності, Міністерства аграрної політики та продовольства України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Міністерства аграрної політики та продовольства України щодо неперерахування Приватному сільськогосподарському підприємству «Лендфорт Азов» затвердженої дотації на утримання корів в розмірі 412500,00 грн. Зобов`язано Міністерство аграрної політики та продовольства України перерахувати Приватному сільськогосподарському підприємству «Лендфорт Азов» спеціальну бюджетну дотацію за утримання корів в розмірі 412500,00 грн. (чотириста дванадцять тисяч п`ятсот гривень 00 копійок), на банківські реквізити: отримувач - ПСП «Лендфорт Азов»; код отримувача - 25223209; банк отримувача - АТ «Альфа-Банк»; МФО - 300346; рахунок отримувача - НОМЕР_2. В задоволені решти позовних вимог - відмовлено (а.с. 162-165). Відповідач-2 - Міністерство аграрної політики та продовольства України, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, оскаржив його в апеляційному порядку (а.с. 171-177). В апеляційній скарзі Відповідач-2, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовної заяви Позивача відмовити у повному обсязі. Вимоги апеляційної скарги мотивовано тим, що суд першої інстанції не надав належної оцінки тому, що Позивач мав можливість завчасно повідомити Комісію Міністерства аграрної політики та продовольства України про зміну банківських рахунків, однак останній повідомив про зміну назви та рахунку лише 21.12.2018 року, у той час як останнє засідання Комісії Міністерства аграрної політики та продовольства України відповідно до положень Порядку №107 відбулося 12.12.2018 року. Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив суд апеляційну скаргу Відповідача-2 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Відзив мотивовано тим, що Позивач в даному випадку 21.12.2018 року звертався до Комісії Міністерства аграрної політики та продовольства України не з питання визначення обсягу дотації та/або включення його до Реєстру, а лише з технічних питань щодо зміни найменування підприємства та номеру його банківського рахунку, що жодним чином не впливає на саме право на отримання дотації. Учасники справи, які були належним чином сповіщені про місце, дату та час розгляду справи в судове засідання своїх представників не направили, про причини їх неявки суд не сповістили. За таких обставин, колегія суддів ухвалила розглянути справу без участі представників учасників справи та без фіксування судового засідання технічними засобами у відповідності до ч. 4 ст. 229, ч. 2 ст. 313 КАС України. Проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла таких висновків. 24.09.2018 року Приватним сільськогосподарським підприємством Агрофірма «Росія» сформовано та подано до Міністерства аграрної політики та продовольства України заявку для отримання дотації за утримання корів (а.с. 8). 22 жовтня 2018 року заступником Міністра аграрної політики та продовольства України видано наказ №504 «Про затвердження розподілу коштів, передбачених Мінагрополітики у державному бюджеті за програмою «Державна підтримка галузі тваринництва» на 2018 рік, для надання спеціальної бюджетної дотації за утримання корів молочного, молочно-м`ясного та м`ясного напряму продуктивності суб`єктам господарювання, які є юридичними особами і власниками корів, за кожну наявну станом на 01 липня поточного року корову», яким наказано затвердити розподіл коштів, передбачених Мінагрополітики у державному бюджеті за програмою «Державна підтримка галузі тваринництва» на 2018 рік, для надання спеціальної бюджетної дотації за утримання корів молочного, молочно-м`ясного та м`ясного напряму продуктивності суб`єктам господарювання, які є юридичними особами і власниками корів, за кожну наявну станом на 01 липня поточного року корову, що додається (а.с. 100). Відповідно до пункту 234 Розподілу коштів, ПСП Агрофірма «Росія» нараховано дотацію на 550 корів в розмірі 389140,00 грн. (а.с. 110). З 04.10.2018 року загальними зборами ПСП Агрофірма «Росія» прийнято рішення про перейменування товариства в ПСП «Лендфорт Азов». У листопаді 2018 року Міністерством аграрної політики та продовольства України здійснено спробу переказу коштів дотації на утримання корів в розмірі 389140,00 грн. на банківський рахунок ПСП Агрофірма «Росія» - р/р НОМЕР_1 в ПАТ «Альфа-Банк» м. Київ, МФО 300346, проте, грошові кошти були повернуті, у зв`язку із закриттям банківського рахунку (а.с.58). Крім того, 10.12.2018 року в.о. Міністра аграрної політики та продовольства України видано наказ №583, яким наказано затвердити розподіл коштів, передбачених Мінагрополітики у державному бюджеті за програмою «Державна підтримка галузі тваринництва» на 2018 рік, для надання спеціальної бюджетної дотації за утримання корів молочного, молочно-м`ясного та м`ясного напряму продуктивності суб`єктам господарювання, які є юридичними особами і власниками корів, за кожну наявну станом на 01 липня поточного року корову, що додається (а.с.59-60). Відповідно до пункту 234 Розподілу коштів, ПСП Агрофірма «Росія» нараховано дотацію на 550 корів в розмірі 412500,00 грн., з яких мало бути сплачено відповідно до розподілу, затвердженого наказом від 22.10.2018 №504 - 389140,00 грн., сума до сплати 23360,00 грн. (а.с.70). 21 грудня 2018 року Позивач письмово повідомив Комісію Мінагрополітики про зміну назви підприємства та його банківських реквізитів (а.с. 52). Станом на момент звернення Позивача до суду із позовом у даній справі Міністерством аграрної політики та продовольства України сума дотації у загальному розмірі 412500,00 грн. Позивачу залишається не виплаченою. Правомірність невиплати Позивачу суми дотації у загальному розмірі 412500,00 грн. є предметом судового розгляду у даній справі. Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що право Позивача на отримання дотації в загальному розмірі 412500,00 грн. встановлено наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 10.12.2018 №583, що свідчить про допущення Відповідачем-2 протиправної бездіяльності щодо не перерахування Позивачу дотації на суму 412500,00 грн. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне. Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Постановою Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2018 року №107 затверджено Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для підтримки тваринництва, зберігання та переробки сільськогосподарської продукції, аквакультури (рибництва), який визначає механізм використання коштів, передбачених Мінагрополітики у державному бюджеті за програмою «Державна підтримка тваринництва, зберігання та переробки сільськогосподарської продукції, аквакультури (рибництва)» (далі - Порядок №107). Відповідно до пункту 1 Порядку №107, бюджетні кошти спрямовуються з метою державної підтримки розвитку галузі тваринництва, стабілізації поголів`я худоби та поліпшення її генетичного потенціалу, стимулювання збільшення виробництва продукції тваринництва, аквакультури (рибництва), а також для забезпечення збільшення потужностей із зберігання та переробки сільськогосподарської продукції (далі - державна підтримка). Пунктом 2 Порядку №107, головним розпорядником бюджетних коштів і відповідальним виконавцем бюджетної програми є Мінагрополітики. Згідно підпункту 3 пункту 4 Порядку №107, бюджетні кошти спрямовуються на державну підтримку за такими напрямами: спеціальна бюджетна дотація за утримання корів молочного, молочно-м`ясного та м`ясного напряму продуктивності (далі - дотація за утримання корів). Відповідно до пункту 5 Порядку №107, для надання державної підтримки Мінагрополітики утворює комісію, яка є постійно діючим органом, затверджує її склад, положення про неї та форми заявок, що подаються для отримання державної підтримки, та реєстрів, що формуються відповідно до цього Порядку. Пунктом 8 Порядку №107 передбачено, що дотація за утримання корів надається на безповоротній основі двічі на рік суб`єктам господарювання, які є юридичними особами і власниками корів, за кожну наявну станом на 1 січня та на 1 липня поточного року ідентифіковану та зареєстровану в установленому порядку корову в розмірі 750 гривень за одну голову. Для отримання дотації за утримання корів суб`єкти господарювання, які є юридичними особами і власниками корів, подають до 1 травня (станом на 1 січня) та до 1 жовтня (станом на 1 липня) до Мінагрополітики такі документи: заявку (в електронному та паперовому вигляді); довідку про відкриття поточного рахунка, видану банком; копію звіту про стан тваринництва (форма 24-сг) станом на 1 січня та 1 липня поточного року з підтвердженням про прийняття органом державної статистичної служби; довідку, чинну на дату подання заявки, про відсутність заборгованості з податків і зборів, контроль за справлянням яких покладено на органи доходів і зборів, - у паперовому вигляді або сформовану в електронному вигляді в електронному кабінеті платника податків на офіційному веб-сайті ДФС. За зверненням Мінагрополітики Адміністратор Єдиного державного реєстру тварин у триденний строк подає інформацію за кожним суб`єктом господарювання, який є юридичною особою і власником корів, про кількість ідентифікованого та зареєстрованого в установленому порядку поголів`я корів станом на 1 січня та на 1 липня поточного року. Комісія Мінагрополітики до 15 травня та до 15 жовтня поточного року на підставі поданих документів визначає обсяг дотації за утримання корів за кожним суб`єктом господарювання, який є юридичною особою і власником корів, та приймає рішення про включення їх до реєстру суб`єктів господарювання, які є юридичними особами і власниками корів та яким нарахована дотація за утримання корів. Мінагрополітики протягом п`яти робочих днів затверджує розподіл бюджетних коштів між суб`єктами господарювання, які є юридичними особами і власниками корів, пропорційно нарахованим сумам дотації за утримання корів у межах обсягу відкритих бюджетних асигнувань та не пізніше 5 червня та 5 листопада поточного року спрямовує бюджетні кошти на їх рахунки, відкриті у банках. У разі зменшення поголів`я корів на 1 липня поточного року та 1 січня наступного року порівняно з поголів`ям, на яке було отримано дотацію за утримання корів, бюджетні кошти, отримані суб`єктами господарювання, які є юридичними особами і власниками корів, повертаються до державного бюджету в повному обсязі. З матеріалів адміністративної справи встановлено, що 24.09.2018 року Позивач у встановлений Порядком №107 строк подав заявку для отримання дотації за утримання корів (а.с. 8), що не заперечується учасниками справи. Під час звернення до Мінагрополітики за отриманням дотації Позивачем було надано довідку з банку АТ «Альфа-Банк», відповідно до якої Позивач має у банку відкритий рахунок № НОМЕР_1 (а.с.48). Також інформація про такий банківський рахунок була зазначена Позивачем в заявці для отримання дотації за утримання корів (а.с.47). Судом апеляційної інстанції встановлено, що з метою виконання наказу від 22.10.2018 року №504, яким затверджено розподіл коштів, зокрема передбачено виплату Позивачу суми дотації у розмірі 389140,00 грн., Мінагрополітики у листопаді 2018 року у встановленому порядку було здійснено спробу перерахування дотації на суму 389140,00 грн., проте, операція не була проведена у зв`язку з тим, що рахунок Позивача був закритий (а.с. 58) Підставою для закриття банківського рахунку слугувало те, що ПСП Агрофірма «Росія» з 04.10.2018 було змінено найменування на ПСП «Лендфорт Азов», що є підставою для закриття рахунку відповідно до пункту 20.2 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній валюті та іноземних валютах. Після чого, 10.12.2018 Мінагрополітики видано наказ №583, яким визначено право Позивача на отримання дотації за утримання поголів`я корів в розмірі 412500,00 грн., до складу якої входить сума 389140,00 грн., визначена наказом від 22.10.2018 року №504, та сума 23360,00 грн., яка підлягає додатковій виплаті. Колегія суддів звертає увагу на те, що матеріали адміністративної справи не містять жодних доказів на підтвердження вжиття Відповідачем-2 заходів щодо перерахування Позивачу дотації в загальному розмірі 412500,00 грн. та/або у відповідній частині 389140,00 грн. або 23360,00 грн., право на отримання якої визначено наказом від 10.12.2018 №583. Судом апеляційної інстанції встановлено, що Позивач 21 грудня 2018 року повідомив Комісію Мінагрополітики про зміну назви підприємства та його банківських реквізитів (а.с. 52), однак не зважаючи на вказане, Мінагрополітики не було вжито заходів для виплати Позивачу дотації за утримання поголів`я корів в розмірі 412500,00 грн., право на яку останній мав згідно з наказом Мінагрополітики №583 від 10.12.2018 року. Більш того, колегія суддів звертає увагу на те, що Відповідач-2 помилково ототожнює звернення Позивача 21.12.2018 з повідомленням про зміну назви та банківських реквізитів з поданням заявки для отримання дотації за утримання корів, яка має бути подана до 1 травня або до 1 жовтня, що свідчить про помилковість висновків останнього. З поміж іншого, Відповідач-2, як на підставу неможливості перерахування коштів Позивачу, посилається на пункт 11 Порядку №107 та вказує про те, що останнє засідання Комісії щодо розподілу дотації на утримання корів у 2018 році відбулося 12 грудня, а оскільки заява від Позивача надійшла 21.12.2018, то спрямувати кошти підприємству є не можливим. Однак, суд першої інстанції правильно вказав на помилковість таких доводів Відповідача-2, з огляду на те, що пункт 11 Порядку №107, регулює питання періодичності засідання Комісії з питання часткового відшкодування вартості об`єктів, що надається суб`єктам господарювання на безповоротній основі за завершені у поточному році етапи будівництва та реконструкції тваринницьких ферм і комплексів для утримання великої рогатої худоби, свиней, птиці (у тому числі водоплавної та індиків), доїльних залів, підприємств з переробки сільськогосподарської продукції (молока, м`яса, побічних продуктів тваринного походження, що належать до II категорії), у той час як в межах спірних правовідносин розглядається питання надання дотації на утримання корів, що врегульовано пунктом 8 Порядку №107. Колегія суддів звертає увагу на те, що в даному випадку, Позивач 21.12.2018 не звертався до Комісії Мінагрополітики з питання визначення обсягу дотації та/або включення його до Реєстру, оскільки такі питання вже були вирішенні наказом Мінагрополітики №583 від 10.12.2018 року, який є чинним. Звернення Позивача 21.12.2018 стосувалося лише технічних питань щодо зміни найменування підприємства та номеру його банківського рахунку, що жодним чином не впливає на саме право Позивача на отримання дотації, яке учасниками даної справи також не оспорюється. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що зміна Позивачем найменування та реквізитів банківського рахунку жодним чином не може бути підставою для позбавлення права останнього на отримання від держави дотації на утримання корів, оскільки така дотація надається у зв`язку з наявністю на утриманні поголів`я корів, як заохочувальний захід, а зазначена обставина у Позивача у зв`язку зі зміною назви та банківських реквізитів не відпала. Щодо посилань Відповідача-2 на те, що грошові кошти ТОВ «Лендфорт Азов» не можуть бути виплачені у 2019 році, оскільки така виплата буде порушенням бюджетного законодавства, суд апеляційної інстанції таке. З огляду на обізнаність Мінагрополітики про зміну банківських реквізитів Позивачем 21.12.2018, тобто до кінця 2018 року у Відповідача-2 був час для вжиття заходів щодо перерахування Позивачу дотації, однак останнім цього зроблено не було без поважних причин. Так, відповідно до пункту 5 Порядку №107, розподіл бюджетних коштів за напрямами, встановленими пунктом 4 цього Порядку, для надання державної підтримки та їх перерозподіл протягом року з урахуванням фактичного обсягу використання здійснюються відповідно до статті 32 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік». Згідно статті 32 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік», розподіл коштів за напрямами (об`єктами, заходами) за бюджетними програмами «Здійснення природоохоронних заходів» (код 2401270) та «Державна підтримка галузі тваринництва» (код 2801540) здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Відповідно до ч.4 ст.20 Бюджетного кодексу України, відповідальний виконавець бюджетних програм у процесі їх виконання забезпечує цільове та ефективне використання бюджетних коштів протягом усього строку реалізації відповідних бюджетних програм у межах визначених бюджетних призначень. Згідно ч.7 ст.20 Бюджетного кодексу України, якщо реалізація бюджетної програми продовжується у наступних бюджетних періодах, дія порядку використання бюджетних коштів за такою бюджетною програмою (з урахуванням змін до цього порядку, внесених у разі необхідності) продовжується до завершення її реалізації. Також, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України», згідно якої органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань, а також позицію цього Суду у справі «Жовнер проти України», згідно якої така відсутність коштів не може бути визнана як виключна обставина, та є порушенням пункту 1 статті 6, статті 13 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. З огляду на зазначене, суд апеляційної інстанції не вбачає наявності жодних об`єктивних обставин, які б перешкоджали Мінагрополітики виконати свої зобов`язання з виплати Позивачу дотації за утримання поголів`я корів в розмірі 412500,00 грн., право на яку Позивач має згідно з наказом Мінагрополітики №583 від 10.12.2018 року, у 2019 році. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Суд враховує й те, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. За даних обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об`єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які зібрані та досліджені судом у судовому засіданні під час розгляду даної адміністративної справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про часткове задоволення адміністративного позову прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому рішення суду першої інстанції у даній адміністративній справі необхідно залишити без змін. Доводи апеляційної скарги Відповідача-2 спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування рішення суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 243, 310, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Міністерства аграрної політики та продовольства України - залишити без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2019 року по справі №280/3241/19 - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. В повному обсязі постанова складена 10 березня 2020 року. Головуючий - суддя В.В. Мельник суддя С.В. Сафронова суддя Д.В. Чепурнов