Постанова 4852 № 280/4773/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 05 березня 2020 року м. Дніпросправа № 280/4773/19 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач), суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В., за участю секретаря судового засідання Новошицької О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України у Запорізькій області в особі Бердянського відділення Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 листопада 2019 року (суддя Сіпака А.В., м. Запоріжжя, повний текст рішення складено 18.11.2019 року) в справі №280/4773/19 за позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України у Запорізькій області в особі Бердянського відділення Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України у Запорізькій області, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання нарахувати та виплатити страхові виплати, - в с т а н о в и в: 26.09.2019 року ОСОБА_1 (далі по тексту позивач) звернувся до суду з позовом до Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України у Запорізькій області в особі Бердянського відділення Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України у Запорізькій області (далі по тексту відповідач), в якому просив визнати протизаконною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати йому страхових виплат за період з 01.08.2015 року до 30.04.2018 року та зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити страхові виплати цей період. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 18.11.2019 року позовні вимоги задоволено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, апеляційну скаргу подало Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України у Запорізькій області в особі Бердянського відділення Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України у Запорізькій області, в якій просило скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Свої вимоги обґрунтувало тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт зазначив, що позивач до взяття на облік у м. Бердянську та поновленні соціальної виплати перебував на обліку у Відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Совєтському районі м. Макіївки Донецької області до жовтня 2014 року, в період з жовтня 2014 року по липень 2015 року перебував на обліку та отримував страхові виплати у Відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Покровську Донецької області. Відділенням м. Покровська, з невідомих для відповідача причин, в серпні 2015 року припинено ОСОБА_1 страхові виплати. Апелянт вказував, що суми соціальних страхових виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України також суми страхових виплат, які не виплачені за минулий період, виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України, на час виникнення спірних правовідносин такий порядок Кабінетом Міністрів України затверджено не було. Апелянт вказував, що судом першої інстанції не враховано що позивач до початку антитерорестичної операції отримував страхові виплати у відділенні у Совєтському районні м. Макіївки, повноваження щодо виконання статутних завдань Фону, що обслуговувало відділення у Совєтському районні м. Макіївки та відділення м. Покровську здійснюється управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області та його відділеннями на відповідній території Донецької області, саме Управлінням у Донецькій області провадився облік коштів, що не були виплачені ОСОБА_1 за період з серпня 2015 року по квітень 2018 року, до місяця коли потерпілий звернувся до Бердянського відділення. Крім того, заявник апеляційної скарги вказував, що судом першої інстанції ухвалою від 07.10.2019 року позивачу відстрочено сплату судового збору та рішенням від 18.11.2019 року стягнуто судовий збір з Управління, чим порушено норми процесуального права, оскільки суд за правилами ч. 1 ст.133 КАС України, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що виплати, призначені, але не одержані своєчасно потерпілим або особою, яка має право на одержання виплат, провадяться за весь минулий час, але не більш як за три роки з дня звернення за їх одержанням. Суд першої інстанції вказував, що внутрішньо переміщені особи мають право на продовження раніше призначених страхових виплат у робочому органі виконавчої дирекції Фонду або його відділенні за фактичним місцем проживання (перебування), оскільки місцем перебування позивача є м. Бердянськ Запорізької області, він відповідно для отримання не виплачених сум виплат звернувся до Бердянського відділення Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України у Запорізькій області. Суд посилався на п. 15 профільного Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08 червня 2016 року № 365, п.п. 3.8 та 3.9 розд. ІІІ Порядку надання страхових виплат, фінансування витрат на медичну та соціальну допомогу, передбачених загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання для внутрішньо переміщених осіб, що затверджений постановою правління Фонду соціального страхування України від 12 грудня 2018 року № 27, згідно з якими суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України. Судом першої інстанції вказано, що сплату судового збору, що підлягав оплаті відповідно до положень Кодексу, ОСОБА_1 відстрочено до ухвалення судового рішення у справі, і судовий збір не оплачено, тому при задоволенні позову такий судовий збір підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - суб`єкта владних повноважень. Матеріалами справи встановлено, що позивач є внутрішньо переміщеною особою, адресою фактичного місця проживання якої є: АДРЕСА_1 , про що зазначено у виданій Управлінням соціального захисту населення Приморської районної державної адміністрації Запорізької області довідці від 22.01.2018 № 0000461128/№2320008096. ОСОБА_1 перебуває на обліку в Бердянському відділенні управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області як отримувач щомісячної страхової виплати у зв`язку із 15% втратою професійної працездатності. На підставі довідки Управління соціального захисту населення Приморської районної державної адміністрації Запорізької області про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 22.01.2018 року №0000461128/№2320008096, Бердянським відділенням за заявою від 30.05.2019 року ОСОБА_1 взято на облік, як внутрішньо переміщену особу та виплачуються щомісячні страхові виплати з 01.05.2018 року. Встановлено, що ОСОБА_1 26.07.2019 року звернувся до Бердянського відділення Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України у Запорізькій області з заявою щодо виплати йому страхових виплат за період з серпня 2015 року по квітень 2018 року, однак своїм листом від 02.08.2019 року № 03-05-1257 відповідачем відмовлено у виплаті страхових виплат за вказаний період, з тих підстав, що суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, мають виплачуватися за умови визначення Кабінетом Міністрів України окремого порядку, після прийняття Кабінетом Міністрів України порядку щодо виплати сум соціальних виплат, які не виплачені за минулий період буде розглянуте питання щодо виплати позивачу зазначених сум. Листом від 05.06.2019 року за № 04-21/1781 Слов`янське відділення Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області повідомило ОСОБА_1 , що у період з жовтня 2014 року по липень 2015 року він знаходився на обліку у Покровському відділенні Донецької області та отримував щомісячні страхові виплати, з серпня 2015 року по квітень 2018 року не звертався до відділення. Позивачем до матеріалів справи долучено акти про нещасні випадки на виробництві на підтвердження підстав отримання виплат у зв`язку із втратою професійної працездатності. Згідно довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби к додаткових видах допомоги серія ДОН-04 № 084897 від 16.02.2010 року, ОСОБА_1 встановлено 15% втрати професійної працездатності у відсотках. Згідно ч. 1 ст. 36, ч. 1 ст. 42, частин 1, 5, 6 ст. 47 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування» страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку. Сума щомісячної страхової виплати встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньомісячного заробітку, що потерпілий мав до ушкодження здоров`я. Страхові виплати провадяться щомісячно в установлені Фондом дні на підставі постанови цього Фонду або рішення суду: потерпілому - з дня втрати працездатності внаслідок нещасного випадку або з дати встановлення професійного захворювання. Страхові виплати провадяться протягом строку, на який встановлено втрату працездатності у зв`язку із страховим випадком, а фінансування додаткових витрат згідно з цим Законом - протягом строку, на який визначено потребу в них. Страхові виплати провадяться протягом строку, встановленого МСЕК або ЛКК. Строк проведення страхових виплат продовжується з дня їх припинення і до часу, встановленого при наступному огляді МСЕК або ЛКК, незалежно від часу звернення потерпілого або заінтересованих осіб до Фонду. При цьому сума страхових виплат за минулий час виплачується за умови підтвердження МСЕК втрати працездатності та причинного зв`язку між настанням непрацездатності та ушкодженням здоров`я. Згідно ч. 4 ст. 47 вищевказаного Закону виплати, призначені, але не одержані своєчасно потерпілим або особою, яка має право на одержання виплат, провадяться за весь минулий час, але не більш як за три роки з дня звернення за їх одержанням. Однак, згідно п. 3 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» передбачено, що особливості надання соціальних послуг та виплати матеріального забезпечення за соціальним страхуванням внутрішньо переміщеним особам (громадянам України, які переселилися з тимчасово окупованої території, території проведення антитерористичної операції або зони надзвичайної ситуації) визначаються Кабінетом Міністрів України. Відповідно до частин 1 - 3 ст. 7, ч. 1 ст. 10 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» - для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв`язання проблем, пов`язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина-інвалід та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи. Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про особливості реалізації прав деяких категорій осіб на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 01.10.2014 року № 531 установлено, що особи, які перебувають (перебували) у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями чи фізичними особами або були добровільно застраховані та переселилися з тимчасово окупованої території, району проведення антитерористичної операції або зони надзвичайної ситуації, мають право на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» робочими органами виконавчої дирекції Фонду соціального страхування, а до завершення заходів, пов`язаних з утворенням зазначеного Фонду та його робочих органів, - робочими органами Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності відповідно до пункту 6 розділу VII Прикінцеві та перехідні положення зазначеного Закону за фактичним місцем проживання у порядку, встановленому правліннями фондів. Згідно п.п. 2, 4, 5, 14, Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 року № 365, документом, що підтверджує статус внутрішньо переміщеної особи, є довідка, видана такій особі відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб». Соціальні виплати внутрішньо переміщеним особам призначаються і виплачуються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад, територіальними органами Пенсійного фонду України, робочими органами Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, центрами зайнятості за місцем їх фактичного проживання/перебування, незалежно від факту реєстрації місця проживання/перебування. Для призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщена особа, а у визначених законодавством випадках - її законний представник подає відповідну заяву до органу, що здійснює соціальні виплати на території, де зазначена особа перебуває на обліку за місцем її фактичного проживання/перебування, незалежно від факту реєстрації місця проживання/перебування. До заяви додається копія довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та пред`являється оригінал такої довідки. У разі прийняття рішення про призначення (відновлення) або відмову у призначенні (відновленні) соціальної виплати комісія не пізніше наступного робочого дня надсилає копію такого рішення органові, що здійснює соціальні виплати, та структурному підрозділу з питань соціального захисту населення. Згідно п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» призначення та продовження виплати довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, субсидій та пільг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. №

509. Виплата (продовження виплати) довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення (далі - соціальні виплати) та пенсій, що призначені зазначеним особам, здійснюється через рахунки та мережу установ і пристроїв акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» з можливістю отримання готівкових коштів і проведення безготівкових операцій через мережу установ і пристроїв будь-яких банків тільки на території населених пунктів, де органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі. Припинення або відновлення соціальних виплат проводиться структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад або територіальними органами Пенсійного фонду України згідно з Порядком здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 2016 р. № 365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам». Позиції щодо виплати застрахованій особі, коштів страхових виплат, що не були йому виплачені з незалежних підстав за весь час затримки або взагалі їх не виплати, дотримується Фонд соціального страхування. На виконання норм Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 531 «Про особливості реалізації прав деяких категорій осіб на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», з метою забезпечення безперервності та першочерговості одержання страхових виплат та фінансування витрат на медичну та соціальну допомогу потерпілими на виробництві та особам, які мають право на страхові виплати, та переміщуються з тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей, Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, правління Фонду соціального страхування України, було прийнято Порядок надання страхових виплат, фінансування витрат на медичну та соціальну допомогу, передбачених загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання для внутрішньо переміщених осіб. Згідно пунктів 3.1, 3.7, 3.8, 3.9 розділу ІІІ Порядку надання страхових виплат, фінансування витрат на медичну та соціальну допомогу, передбачених загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання для внутрішньо переміщених осіб, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування України від 12.12.2018 року № 27, внутрішньо переміщені особи мають право на продовження раніше призначених страхових виплат у робочому органі виконавчої дирекції Фонду або його відділенні за фактичним місцем проживання (перебування). Щомісячні страхові виплати внутрішньо переміщеній особі продовжуються (відновлюються) на підставі рішення Комісії з місяця, в якому надійшла заява внутрішньо переміщеної особи, та фінансуються впродовж тридцяти календарних днів з дати прийняття постанови про продовження раніше призначених страхових виплат. Суми страхових виплат, які не виплачені за минулий період, виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України. Суми страхових виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в робочих органах виконавчої дирекції Фонду, в яких зберігались справи про страхові виплати до початку антитерористичної операції, та тимчасової окупації українських територій, в порядку визначеному виконавчою дирекцією Фонду. Пунктом 8 Тимчасового порядку фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, а також інших платежів з рахунків, відкритих в органах Казначейства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України передбачено, що 07.11.2014 року № 595, передбачено, що особам, які переміщені на контрольовану територію та взяті на облік відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509, пенсії та інші соціальні виплати з бюджетів усіх рівнів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування виплачуються за заявами таких осіб до органів (установ), які здійснюють такі виплати протягом усього строку дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Суд апеляційної інстанції вказує, що кошти, які повинні були бути виплачені позивачу згідно Порядку надання страхових виплат, фінансування витрат на медичну та соціальну допомогу, передбачених загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання для внутрішньо переміщених осіб, оскільки суми страхових виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в робочих органах виконавчої дирекції Фонду. Встановлено, що ОСОБА_1 було припинено виплату страхових виплат з серпня 2015 року (які отримував у Покровському відділенні Донецької області, що підтверджується листом Слов`янського відділення від 05.06.2019 року № 04-21/1781) та поновлено виплату з 01.05.2018 року після взяття на обліку у Бердянському відділенні Запорізької області. Тобто ОСОБА_1 не отримав соціальні виплати при частковій втраті працездатності за період з 01.08.2015 року по 01.05.2018 року. Передбачено, що всі неотримані кошти соціальних виплат внутрішньо переміщеної особи, після відновлення її обліку у органі соціального захисту України, підлягають виплаті за весь час нездійснення виплати. З матеріалів справи вбачається, що невиплата страхових виплат ОСОБА_1 з 01.12.2015 року була пов`язана з виконанням листа Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Донецькій області від 20.11.2015 року № 1492-03-2, згідно з яким було призупинено нарахування страхових виплат потерпілим на виробництві. Як пояснив позивач ОСОБА_1 та не спростовано матеріалами справи, до січня 2018 року він на непідконтрольній українській владі території та не мав фізичної можливості у зв`язку з військовими діями звернутись за отриманням страхових виплат, виплата яких відновлена лише з 01.05.2018 року після одержання ним статусу внутрішньо переміщеної особи та зверненням про виплату страхових виплат. ОСОБА_1 мав право на отримання соціальних виплат при частковій втраті працездатності за період з 01.08.2015 року по 01.05.2018 року, однак не отримував їх від незалежних від нього обставин. Продовження виплати, виплата за минулий період соціальної допомоги рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою. Відповідно до ст. 14 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщені особи користуються тими ж правами і свободами відповідно до Конституції, законів та міжнародних договорів України, як і інші громадяни України, що постійно проживають в Україні. Забороняється їх дискримінація при здійсненні ними будь-яких прав і свобод на підставі, що вони є внутрішньо переміщеними особами. Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Передбачено, що суд може відстрочити сплату судового збору визначеному колу осіб. Звільнення від сплати судового збору може бути здійснено для осіб, перелік яких передбачено ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір». Для звільнення від сплати судового збору позивач доводить існування фінансових труднощів. Спір у справі стосується соціальних виплат та варто враховувати, що позивач є внутрішньо переміщеною особою. Ухвалою суду першої інстанції від 07.10.2019 року сплату судового збору в сумі 768,40 грн. за подання до суду позовної заяви відстрочено до ухвалення судового рішення у справі. При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі ОСОБА_1 не сплатив судовий збір, оплату якого було відстрочено. Судові витрати підлягають як відшкодуванню так і оплаті. У зв`язку з цим, судом першої інстанції правомірно стягнуто з відповідача на користь Державного бюджету України судовий збір в розмірі 768,40 грн., незалежно від того чи було сплачено цей судовий збір позивачем. Згідно ч. 1, ч. 6 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат. Не передбачено повернення судових витрат здійснених суб`єктом владних повноважень у разі відмови в задоволенні апеляційної скарги. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, як таке, що прийняте з додержанням вимог матеріального та процесуального права. Керуючись статтями 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України у Запорізькій області в особі Бердянського відділення Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України у Запорізькій області - залишити без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 листопада 2019 року в справі №280/4773/19 - залишити без змін. Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів у порядку ст.ст. 328 - 329 КАС України. Головуючий - суддя О.М. Лукманова суддя Л.А. Божко суддя Ю. В. Дурасова