Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 205/7511/19(2-а/205/183/19)

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 05 березня 2020 року м. Дніпросправа № 205/7511/19(2-а/205/183/19) Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач), суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В., за участю секретаря судового засідання Новошицької О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Дніпро апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 04 грудня 2019 року (суддя Остапенко Н.Г., м. Дніпро, повний текст рішення складено 04.12.2019 року) в справі №205/7511/19(2-а/205/183/19) за позовом ОСОБА_1 до Інспектора роти 4 батальйону 3 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Кузьміна Олега Васильовича, третя особа: Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про накладення адміністративного стягнення,- в с т а н о в и в: 02.09.2019 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з позовом до Інспектора роти 4 батальйону 3 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Кузьміна О.В. (далі по тексту - відповідач), в якому просив суд визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕАВ № 1371024 від 28.07.209 року про адміністративне правопорушення та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення. Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 06.09.2019 року залучено до участі у справі Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 04.12.2019 року позовні вимоги задоволено, Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити. Свої вимоги обґрунтовувало тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянтом вказувалось, що при розгляді справи відповідачем зафіксовано докази скоєння позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП; постанова у справі про адміністративне правопорушення винесена з дотриманням відповідної процедури, було взято до уваги пояснення позивача відносно скоєного адміністративного правопорушення. Апелянт вказував, що інспектором було зафіксовано порушення п. 8.5.1 Правил дорожнього руху, а саме, позивач не виконав вимоги дорожнього знаку «Напрямок руху по смугах», де дорожня розмітка вказувала поворот тільки ліворуч, водій проїхав прямо, чим порушив Правила дорожнього руху. Апелянт вказував, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати вимоги правил дорожнього руху, дотримуватись їх, дії учасників дорожнього руху не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, особи, які порушують правила дорожнього руху несуть відповідальність згідно законодавства. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що справа про адміністративне правопорушення стосовно позивача розглянута без додержання вимог статей 276, 278, 280 КУпАП, а саме, не були з`ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в діях позивача є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність, посадовою особою не було з`ясовано чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Суд першої інстанції вказував на відсутність відеофіксації порушення, відсутні докази того, що позивач не виконав вимоги дорожньої розмітки. Матеріалами справи встановлено, що Інспектором роти 4 батальйону 3 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Кузьміним О.В. 28.07.2019 року стосовно ОСОБА_1 було складено постанову серії ЕАВ № 1371024, відповідно до якої ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Mersedes-Benz 2111, номерний знак НОМЕР_1 28.07.2019 року о 09 год. 10 хв. на вул. Набережна Заводська 30, м. Дніпро, порушив вимоги дорожньої розмітки 1.18 рух по смузі ліворуч, здійснив рух прямо, чим порушив п. 8.5.1 Правил дорожнього руху, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП. Відповідно відмітки на копії постанови, ОСОБА_1 постанову не підписав, в копії постанови відсутня відмітка про її одержання. Встановлено, що ОСОБА_1 заперечував проти того, що 28.07.2019 року він, на АДРЕСА_1 , не виконав вимогу дорожньої розмітки 1.18 рух по смузі ліворуч, здійснив рух прямо. Вказує, що інспектор патрульної поліції помилково визначив його як порушника. Відповідно до ч. 1 ст. 9, ст. 10 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Відповідно до ст. 251, ст. 280 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Пунктом 10 Розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 року №1395, під час вирішення питання про притягнення особи до відповідальності, поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і підвідомчістю. Згідно ч. 3 ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис. Аналізуючи норми вище приведеного законодавства, колегія суддів зазначає, що для притягнення особи до адміністративної відповідальності і встановлення її вини, необхідна наявність відповідних доказів. Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, зазначає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення не доведена, відсутні пояснення свідків, відсутні будь-які зафіксовані докази технічними засобами. Обов`язок доказування покладається на суб`єкта, який виніс постанову у справі про адміністративне правопорушення. До оскаржуваної постанови серії ЕАВ № 1371024 від 28.07.2019 року не додано доказ (фото чи відео фіксації) вчинення ОСОБА_1 порушення правил дорожнього руху. Згідно п. 1.18 розділу 34 «Дорожня розмітка» Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, горизонтальна розмітка має таке значення: показує дозволені на перехресті напрямки руху по смугах. Застосовується самостійно або в поєднанні із знаками 5.16, 5.18; розмітка із зображенням тупика наноситься для зазначення того, що поворот на найближчу проїзну частину заборонено; розмітка, яка дозволяє поворот ліворуч з крайньої лівої смуги, дозволяє також розворот. Згідно п. 8.5.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 горизонтальна дорожня розмітка встановлює певний режим і порядок руху. Наноситься на проїзній частині або по верху бордюру у вигляді ліній, стрілок, написів, символів тощо фарбою чи іншими матеріалами відповідного кольору згідно з пунктом 1 розділу 34 цих Правил. Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів. Обов`язок доказування правомірності винесення оскаржуваного рішення покладається на суб`єкта владних повноважень, чого Інспектором та Департаментом патрульної поліції не здійснено. Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Згідно ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність. Згідно п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення. Відповідач у клопотанні до суду просив залишити позовні вимоги без розгляду у зв`язку з пропуском позивачем десятиденного строку звернення до суду. В позовній заяві позивач просив поновити строк на оскарження постанови, оскільки така отримана ним 09.08.2019 року а з 12.08.2019 року по 25.08.2019 року він перебував за межами України. Відповідач у своєму клопотанні про залишення без розгляду позовних вимог не спростував того, що позивачем одержано копію постанови раніше 09.08.2019 року, а тому суд апеляційної інстанції погоджується з датою одержання позивачем копії постанови. Копією закордонного паспорта позивача встановлено, що ОСОБА_1 з 12.08.2019 року по 25.08.2019 року перебував за межами України. Позивач звернувся з позовом до суду за допомогою засобів поштового зв`язку 30.08.2019 року, тобто з додержанням строку звернення до суду. Відповідно до ч. 4 ст. 288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита. Згідно ч. 1, ч. 6 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат. Судові витрати здійснені позивачем та іншою стороною у справі, яка не є суб`єктом владних повноважень та у випадку задоволення позову позивача, повертаються їм за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. Судові витрати позивачем по справі не здійснювались. Заявником апеляційної скарги при її поданні також не було сплачено судовий збір. За відсутності здійсненних судових витрат їх розподіл та стягнення не здійснюється. Аналізуючи вищевказані обставини справи та законодавство, що регулює спірні правовідносини, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін. Керуючись статтями 286, 315, 316 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції - залишити без задоволення. Рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 04 грудня 2019 року в справі №205/7511/19(2-а/205/183/19) - залишити без змін. Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення і не підлягає оскарженню в касаційному порядку. Головуючий - суддя О.М. Лукманова суддя Л.А. Божко суддя Ю. В. Дурасова