Постанова 4818 № 634/339/19

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ України 06 березня 2020 року м. Харків Справа № 634/339/19 Провадження № 22-ц/818/1890/20 Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого Хорошевського О.М. суддів Кіся П.В., Яцини В.Б. розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в приміщенні суду в м. Харкові цивільну справу заапеляційною скаргою Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Україна» на ухвалу Сахновщинського районного суду Харківської області від 24 грудня 2019 року, постановлену суддею Єрьоміною О.В., за позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Україна» до ОСОБА_1 , Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Всеукраїнський кооператив Надія» про визнання договору емфітевзису недійсним, УСТАНОВИВ: У березні 2019 року СВК «Україна» звернулась до суду з позовом в якому просило визнати недійсним договір про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) земельної ділянки площею 4,83 га кадастровий номер 6324885500:02:000:0007, укладений 04 квітня 2018 року між ОСОБА_1 та Сільськогосподарським виробничим кооперативом «Всеукраїнський кооператив Надія», право оренди якого зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 05 квітня 2018 року, який укладено в момент дії попереднього договору оренди земельної ділянки, між СВК «України» та ОСОБА_1 , від 01.03.2007 року, який зареєстрований у Сахновщинському РВ ХРФ ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 15.09.2008 року за № 04087020080. Ухвалою Сахновщинського районного суду Харківської області від 24 грудня 2019 року зупинено провадження у справі до закінчення перегляду справи 322/1178/17 Великою Палатою Верховного Суду України, оскільки прийняте судове рішення буде мати значення для розгляду цієї справи. В апеляційній скарзі СВК «Україна» просить скасувати ухвалу суду першої інстанції як таку, що постановлена всупереч вимогам ст.263 ЦПК України, неповно з`ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, неправильно застосовано норми процесуального та матеріального права та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Скарга містить посилання на те, що умови вказаного Договору оренди земельної ділянки є прозорими, зрозумілими та такими, що повністю відповідають вимогам законодавства, що діяли на час його укладання (станом на 01.03.2007 р). Згідно п.39. зазначеного Договору оренди, цей договір набуває чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. Таким чином сторони в договорі оренди земельної ділянки визначили, що перебіг строку дії договору оренди земельної ділянки площею 4,0715 га кадастровий номер 6324885500:02:000:0007, укладеного між СВК «Україна» та ОСОБА_1 01 березня 2007року починається з дати державної реєстрації, тобто з 15.09.2008 року та закінчується 15 вересня 2018 року. Не ґрунтуються на законі та матеріалах справи висновки суду про те, що в цій справі не має правової визначеності з якого часу договір оренди земельної ділянки між СВК «України» та ОСОБА_1 вважається укладеним. Вважає, що суд першої інстанції безпідставно та незаконно самоусунувся від здійснення справедливого та незалежного правосуддя. У відзиві на апеляційну скаргу СВК «Надія» погоджується з висновком суду першої інстанції про зупинення провадження у справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у справі № 332/1178/17 щодо визначення моменту укладення договору оренди земельної ділянки, оскільки він відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи, оскільки наразі існують декілька рішень Верховного суду з протилежними висновками щодо моменту укладення договору оренди. Відзив на апеляційну скаргу, що надійшов від представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 судова колегія не бере до уваги та повертає його, оскільки відзив подано з порушенням вимог ч. 1 ст. 360 ЦПК України. Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК Україниапеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37 - 40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. За правилами до ч. 13 статті 7 ЦПК Українирозгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи. Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного. Зупиняючи провадження у справі суд першої інстанції виходив з того, що на розгляді Великої Палати Верховного Суду перебуває справа № 322/1178/17, провадження 14-338 цс19 щодо визначення правової позиції моменту, з якого договір оренди земельної ділянки вважається укладеним (з моменту підписання чи державної реєстрації), що є юридичною підставою для зупинення провадження у справі. Посилаючись на п.10 ч. 1 ст. 252 ЦПК України суд може з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду. Таке зупинення забезпечить ухвалення рішення з дотриманням принципу правової визначеності. Судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для зупинення провадження у справі, а саме, що питання яке було предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду у справі 322/1178/17 може вплинути на результат розгляду даної справи, а тому правомірно зупинив провадження на підставі п.10 ч. 1 ст. 252 ЦПК України. Крім того, судова колегія звертає увагу, що в оскаржуваній ухвалі у номері справи, що перебувала на розгляді Великої Палати Верховного Суду міститься описка, яка може бути виправлена судом першої інстанції. Також, судова колегія зазначає, що під час перегляду даної справи судом апеляційної інстанції, справа № 322/1178/17, яка була на розгляді Великої Палати Верховного Суду розглянута 15 січня 2010 року, а тому суд першої інстанції після відновлення провадження у справі повинен повернутись до розгляду справи по суті. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що ухвала суду постановлена з додержанням норм процесуального права, є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування чи зміни не вбачається, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - залишити без змін. Керуючись ст. ст. 351, 367, 374, 375, 382, 383, 384, 390, 391 ЦПК України, суд - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Україна» - залишити без задоволення. Ухвалу Сахновщинського районного суду Харківської області від 24 грудня 2019 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий - О.М. Хорошевський Судді - В.Б. Яцина П.В. Кісь Повний текст постанови складено 06 березня 2020 року.