Постанова Полтавський апеляційний суд № 539/1111/17

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 539/1111/17 Номер провадження 22-ц/814/663/20Головуючий у 1-й інстанції Іващенко Ю. А. Доповідач ап. інст. Кривчун Т. О. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 березня 2020 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого: судді: Кривчун Т.О. Суддів: Бондаревської С.М., Чумак О.В. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Самойлова Дмитра Євгеновича на ухвалу Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 04 грудня 2019 року за заявою боржника ОСОБА_2 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини. Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, - В С Т А Н О В И В : Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 04 грудня 2019 року заяву боржника ОСОБА_2 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, задоволено. Визнано таким, що не підлягає виконанню, виконавчий лист №539/1111/17, виданий 20.06.2017 року Лубенським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 ., ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але на менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 27.04.2017 року і до досягнення дитиною повноліття. В задоволенні заяви боржника ОСОБА_2 про стягнення з стягувача ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу, відмовлено (а.с.87-90). Із вказаною ухвалою не погодилась ОСОБА_1 , представник якої в поданій апеляційній скарзі, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить ухвалу місцевого суду скасувати та постановити нове рішення про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_2 . В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що жодних підстав, передбачених ч.2 ст.432 ЦПК України, для визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню на момент подання та розгляду заяви не існувало. У поданому відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 вказує на законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали, внаслідок чого прохав залишити її без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Зазначає, що сам виконавчий лист від 20.07.2017 року у справі №539/1111/17 в порушення ч.3 ст.4 ЗУ «Про виконавче провадження» та ч.3 ст.431 ЦПК України не підписаний уповноваженою особою суддею, який його видав. Вважає, що своєю відмовою від позову про визнання суми загального боргу по несплаті призначених аліментів, ОСОБА_1 втратила право вимагати аліменти. Зауважує, що, у зв`язку з набранням 18.02.2019 року законної сили рішенням суду від 20.06.2017 року про припинення стягнення аліментів, у боржника був відсутній обов`язок по сплаті аліментів. При цьому малолітній син сторін по справі з серпня 2017 року проживав із батьком, а мати в його вихованні та матеріальному забезпеченні участі не приймала. Суд, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заяви, дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги з таких підстав. Як убачається з матеріалів справи, згідно актового запису №124 в Книзі реєстрації актів про одруження ВРАГС Лубенського МУЮ в Полтавській області ОСОБА_2 та ОСОБА_5 одружились 19.07.2002 року, прізвище подружжя після реєстрації шлюбу « ОСОБА_6 » (Свідоцтво про одруження серії НОМЕР_1 , а.с.3), В шлюбі у них народився син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджено актовим записом про народження №334 ВРАГС Лубенського МУЮ в Полтавській області (Свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 , а.с.4). Рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 20.06.2017 року шлюб, зареєстрований 19 липня 2002 року у відділі реєстрації актів громадянського стану Лубенського міського управління юстиції Полтавської області під актовим записом №124 між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 , розірвано. При внесенні відомостей до державного реєстру актів цивільного стану громадян позивачу залишено прізвище « ОСОБА_6 ». Стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця і мешканця АДРЕСА_1 , працюючого на посаді слюсаря КП «Лубни-водоканал», юридична адреса м. Лубни, вул. Авіаторська, 52, на користь ОСОБА_3 , уродженки та мешканки АДРЕСА_2 , аліменти на утримання сина ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 27.04.2017 року і до досягнення дитиною повноліття. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави 640,00 грн. судового збору. Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню (а.с.21). На підставі даного рішення Лубенським міськрайонним судом Полтавської області 20.07.2017 року видано виконавчий лист №539/1111/17 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але на менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 27.04.2017 року до її повноліття (а.с.51). Постановою державного виконавця Лубенського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Полтавській області від 16.07.2019 року на підставі заяви стягувача ОСОБА_8 від 12.07.2019 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листи №539/1111/17, виданого 20.07.2017 року Лубенським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) , але на менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 27.04.2017 року до її повноліття (а.с.46, зворот). Рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 05.12.2018 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини, задоволено частково. Припинено стягнення аліментів згідно судового рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області по справі № 539/1111/17 від 20.06.2017 року, відповідно до якого з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_3 , уродженки та мешканки АДРЕСА_3 , стягуються аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 26.07.2018 року і до досягнення дитиною повноліття. Стягнуто з ОСОБА_1 , уродженки м. Лубни, мешканки АДРЕСА_4 , ІПН НОМЕР_4 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканця АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_3 , аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 26.07.2018 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с.41-42). Постановою Полтавського апеляційного суду від 18.02.2019 року рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 05.12.2018 року, залишено без змін (а.с.43-44). 20.08.2019 року ОСОБА_2 через свого представника звернуся до місцевого суду із заявою, в якій прохав визнати виконавчий лист (№539/1111/17, виданий 20.06.2017 року Лубенським міськрайонним судом Полтавської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання неповнолітнього син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 27.04.2017 року до його повноліття) таким, що не підлягає виконанню; вирішити питання судових витрат (а.с.36-39). Як зазначено вище, ухвалою місцевого суду від 04 грудня 2019 року заяву боржника ОСОБА_2 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, задоволено. При постановленні оскаржуваної ухвали місцевий суд виходив із того, що заявником ОСОБА_2 доведено підстави для визнання виконавчого листа про стягнення з нього аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_4 , таким, що не підлягає виконанню, оскільки у зв`язку з набранням 18.02.2019 року законної сили рішенням суду про припинення стягнення аліментів відповідно до рішення суду від 20.06.2017 року, з 18.02.2019 року і по час розгляду заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, в тому числі і на час відкриття виконавчого провадження, у боржника ОСОБА_2 вже відсутній обов`язок щодо сплати аліментів. Проте, такі висновки місцевого суду не відповідають матеріалам справи та ґрунтуються на нормах закону, виходячи з наступного. Відповідно до ст.13 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Згідно зі ст.3 Закону України «Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; судові накази; ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом. Відповідно до ч.ч.1,2 ст.432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню; суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Отже, закон передбачає можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо є наявними обставини, які виключають необхідність проведення виконавчих дій за цим виконавчим документом повністю або у певній частині. Тобто, звертаючись до суду із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, боржник був зобов`язаний указати передбачені процесуальним законом підстави, для того, щоб суд мав можливість визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню. Зокрема, це могло би бути посилання на відсутність повністю чи частково обов`язку боржника з виплати аліментів на користь ОСОБА_1 . Так, рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 05.12.2018 року, яке набрало законної сили 18.02.2019 року, припинено обов`язок ОСОБА_2 зі сплати аліментів на користь ОСОБА_1 . При цьому, як убачається з розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 16.07.2019, станом на 26.07.2018 року у ОСОБА_2 рахується заборгованість у загальному розмірі 17606,04 грн. за період з квітня 2017 року по липень 2018 року (а.с.52). Доказів того, що вказана заборгованість заявником погашена, матеріали справи не містять. Відтак, колегія суддів приходить до висновку, що до набрання законної сили судовим рішенням про припинення стягнення аліментів (18.02.2019 року) у ОСОБА_2 був обов`язок з їх сплати, який він не виконував, внаслідок чого утворилась заборгованість у визначеному розмірі, та до її повного погашення підстав для визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, не вбачається. Відтак, у заяві не наведено жодних доводів, які б дали змогу суду вирішити питання про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. Суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу, допустив порушення норм процесуального права, оскільки констатував, що у зв`язку з набранням законної сили судовим рішення про припинення стягнення аліментів, є усі підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, що прямо суперечить і не відповідає нормам процесуального закону. Статтею 432 ЦПК України встановлено за яких саме обставин виконавчий лист може бути визнаний таким, що не підлягає виконанню, у спірних правовідносинах. Заявником таких обставин доведено не було, судом першої інстанції також таких не було встановлено. Натомість, із матеріалів справи вбачається, що боргові зобов`язання заявником не виконані, тобто судове рішення про стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів в межах чинності зобов`язання, не виконане і заявник цього не заперечує. А визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, за відсутності достатніх законних підстав на це, унеможливлює апелянту реалізувати свої права щодо стягнення із боржника на свою користь заборгованості зі сплати аліментів. Посилання заявника на те, що малолітній син сторін по справі з серпня 2017 року проживав із батьком, а мати участі в його вихованні та матеріальному забезпеченні участі не бере, належними доказами не підтверджено. Окрім того, ОСОБА_2 не був позбавлений можливості саме у 2017 році звернутись до суду з позовом про припинення стягнення аліментів, проте, такі дії ним були вчинені лише в липні 2018 року. З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що заявником не наведено жодних обґрунтованих підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, а доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу як підтверджені матеріалами справи та відповідають вказаним нормам процесуального права. Відповідно до п.п.3,4 ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Керуючись ст.ст.367, 374, п.п.3,4 ч.1 ст.376, ст.ст.382,383 ЦПК України, суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Самойлова Дмитра Євгеновича, - задовольнити. Ухвалу Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 04 грудня 2019 року, - скасувати. Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні заяви боржника ОСОБА_2 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відмовити. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. ГОЛОВУЮЧИЙ Т.О. Кривчун СУДДІ С.М. Бондаревська О.В. Чумак