Постанова Дніпровський апеляційний суд № 204/8919/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/212/20 Справа № 204/8919/19 Суддя у 1-й інстанції - Токар Н.В. Суддя у 2-й інстанції - Іванченко О. Ю. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 лютого 2020 року м. Дніпро Суддя Дніпровського апеляційного суду Іванченко О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Дніпрі, справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Доронкіна І.І. в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 08 січня 2020 року, якою: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за участю: адвоката - Доронкіна І.І. В С Т А Н О В И В : Постановою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 08 січня 2020 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 420 гривні 40 копійок судового збору. Так, судом встановлено, що 07 грудня 2019 року о 04 год. 15 хв. в м. Дніпрі, Чечелівському районі по вул. Титова біля буд.8, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Audi A3 д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, в установленому законом порядку, водій відмовився в присутності двох свідків. Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП. Не погоджуючись з вищевказаною постановою адвокат Доронкін І.І. в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить визнати поважною причину пропуску строку на апеляційне оскарження та поновити строк, постанову суду першої інстанції скасувати та провадження закрити. Зазначає, що справу було розглянуто без виклику ОСОБА_1 , копію постанови на його адресу не направлено. В обґрунтування своєї апеляційної скарги, апелянт зазначив, що постанова є необгрунтованою, невідповідною матеріалам справи та вимогам закону, а також прийнятою із значними порушеннями процесуальних норм, і за таких умов підлягає скасуванню. Стосовно звинувачення у керуванні транспортним засобом у нетверезому стані, зазначив, що у цій частині освідування було проведено із значними порушеннями нормативних актів, які регулюють цю процедуру, та, по суті, прямими фальсифікаціями фактів. Так, аналізи біологічних середовищ організму не бралися належним чином під час освідування. Це саме по собі говорить про те, що результати даного освідування не можуть бути доказом у справі. Так, як на єдиний доказ перебування у такому стані, у протоколі є припущення працівників міліції. Судом першої інстанції не було викликано в судове засідання особу, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, повістки на адресу ОСОБА_1 , огли не направлялись. Суд не обґрунтував і обрання виду адміністративного стягнення. Формально у постанові зазначено, що враховано дані про особу правопорушника, обтяжуючі та пом`якшуючі обставини. Проте насправді, по-перше, не вказано, які саме дані та обставини враховано. По-друге, у справі повністю відсутні документи, які підтверджували б ці обставини або характеризували особу. Заслухавши адвоката Доронкіна І.І., який підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, приходжу до наступних висновків. Згідно ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. У відповідності до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року судам слід враховувати на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності. При розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КУпАП. Однак судом першої інстанції, дані вимоги закону не були дотриманні. Апеляційний суд розглядає справу в межах поданої апеляційної скарги. Як вбачається з матеріалів справи, висновки суду про наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, ґрунтуються на даних протоколу про адміністративне правопорушення та письмових поясненнях свідків. У судовому засіданні ні ОСОБА_1 , ні свідки допитані не були. Посилаючись на вказані вище докази як на такі, що підтверджують порушення ОСОБА_1 вимог, передбачених п. 2.5 ПДР України та, відповідно, вину у вчиненні передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративного правопорушення, суддя місцевого суду не дав їм аналіз, а саме не зазначив, які саме дані містяться у цих доказах, які саме факти та обставини ці докази підтверджують, у зв`язку із чим не дав їм відповідної оцінки та прийшов до передчасного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративного правопорушення. Відповідно до п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно ч.ч. 2,3 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Такі ж норми містить Інструкція «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції». Проте, з досліджених під час апеляційного розгляду доказів вбачається порушення працівниками поліції названих вище правових норм. З метою перевірки доводів апеляційної скарги, судом апеляційної інстанції були викликані працівники поліції, які складали протокол та відбирали пояснення у свідків. Допитана в суді апеляційної інстанції інспектор патрульної поліції в м. Дніпро УПП в Дніпропетровській області ОСОБА_2 пояснила, що 07 грудня 2019 року під час несення служби в складу екіпажу 411 разом з лейтенантом поліції ОСОБА_3 . ОСОБА_4 було зупинено транспортний засіб Ауді А3 д.н.з. НОМЕР_1 . Під час спілкування з водієм ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини роту, поведінка, яка не відповідає обстановці. Водієві було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою приладу "Драгер" або у медичному закладі, на що останній відмовився у присутності двох свідків. Зазначила, що у зв`язку з відмовою водія від проходження медичного огляду на стан сп`яніння було складено протокол про адміністративне правопорушення. На запитання суду, свідок ОСОБА_2 не змогла пояснити, причини зупинки транспортного засобу, а також те, чому не були допитані в якості свідків усі особи, які знаходились в якості пасажирів у вказаному транспортному засобі. Крім того, свідок не змогла пояснити, яким чином вона та її напарник встановили особу водія. Також свідок ОСОБА_2 не змогла пояснити, чому в порушення Інструкції вона не відсторонила водія ОСОБА_1 від керування транспортним засобом. Наведені покази свідка ОСОБА_2 свідчать про порушення працівниками поліції підзаконних нормативних актів щодо порядку проведення огляду водія на стан алкогольного сп`яніння, оскільки дослідженими під час апеляційного розгляду доказами не було доведено, що пропозиція проходження огляду водієм на стан алкогольного сп`яніння була запропонована в присутності двох свідків. Окрім того, згідно диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративній відповідальності підлягають, зокрема, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння лише особи, які керують транспортним засобом, про що зазначено й у п. 27 постанови Пленуму Верховного суду України №14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті». Переглянутий в суді апеляційної інстанції відеозапис з нагрудної камери поліцейського, відповідно до якого порушено хронологічний порядок подій, які мали місце 07.12.2019 року. Відповідно до вказаного відеозапису, поліцейськими не було належним чином роз`яснено права водієві ОСОБА_1 , а також не зрозуміло яким чином було встановлено водія транспортного засобу. Вказаний відеозапис не містить моменту зупинки транспортного засобу. З наведених пояснень та доказів долучених до матеріалів справи, вбачається, що працівниками поліції не була в належний спосіб встановлена особа водія, який саме в той час керував транспортним засобом. Згідно ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. У відповідності до ст. 7 КУпАП, ст. 62 Конституції України, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку встановлених законом, особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Таким чином, матеріали справи не містять доказів на спростування показань ОСОБА_1 про те, що він не керував автомобілем, а обставини, зазначені у складеному протоколі про адміністративне правопорушення, про керування ОСОБА_1 транспортним засобом, не знайшли свого підтвердження у ході апеляційного розгляду. Оцінюючи докази у їх сукупності приходжу до висновку, про те, що матеріали адміністративної справи були складені з порушенням вимог законодавства, такі матеріали з урахуванням встановлених апеляційним судом обставин, беззаперечно не доводять вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Суд першої інстанції, розглядаючи адміністративну справу, на зазначені обставини не звернув уваги, розглянув справу формально, та не з`ясувавши всіх обставин справи. Відповідно до ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги, суддя апеляційної інстанції має право скасувати постанову та закрити провадження у справі. З огляду на викладене, приходжу до висновку, що постанова судді районного суду є незаконною, підлягає скасуванню, із закриттям провадження у справі, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу адвоката Доронкіна І.І. в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - задовольнити. Постанову Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 08 січня 2020 року, - скасувати, а провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, в зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Постанова набирає законної сили негайно, остаточна і оскарженню не підлягає. Суддя Дніпровського апеляційного суду О.Ю. Іванченко