Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 320/3699/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/3699/19 Суддя (судді) першої інстанції: Колеснікова І.С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 березня 2020 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого - судді Земляної Г.В. суддів Парінова А.Б., Собківа Я.М. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2019 року у справі № 320/3699/19 (розглянуту в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження) за позовом ОСОБА_1 до відповідачів Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити дії,- В С Т А Н О В И Л А : У липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Вишгородського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області в якому просив суд: - визнати протиправною відмову Вишгородського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області у перерахунку пенсії ОСОБА_1 , як учаснику ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, викладеної у листі від 20.06.2019 №134/1-В1; - зобов`язати Вишгородське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 20 червня 2019 року, з урахуванням вже виплачених сум. В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що він є особою яка є постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи та має право на встановлення пенсії у розмірі визначеному частиною третьою статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з урахуванням до рішення Конституційного Суду України від 25.04.2019 №1-р(ІІ)/2019, однак відповідачем протиправно відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2019 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено у повному обсязі. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі. Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, яким передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню, з наступних підстав. Відповідно до положень статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та вкладкою до нього від 16.11.1998 №015340. Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_3 , позивач є інвалідом 2 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни. Експертним висновком від 31.07.1991 №16, витягом із акту огляду МСЕК до довідки серії КИЕ-1 №062015 підтверджується встановлення позивачу інвалідності в зв`язку із захворюванням, отриманим при виконанні службових обов`язків у зв`язку із ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС (а.с.8). Відповідно до маршрутного листа Головного управління МВС України в Київській області від 10.02.2012 №15/755, старшина міліції ОСОБА_1 під час проходження служби приймав участь в заходах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та знаходився в зоні відчуження 12.05.1986, з 25-28.05.1986, 15.01.1987. ОСОБА_1 20.06.2019 року звернувся до відповідача із заявою про здійснення йому перерахунку пенсії, як учаснику ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року. Листом Вишгородського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області від 20.06.2019 №134/1-В1 позивачу повідомлено, про неможливість здійснення відповідного перерахунку в силу відсутності установленого порядку здійснення такого перерахунку в силу невнесення змін до частини 3 статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та пункту 9-1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" на підставі Рішення Конституційного Суду України (другий сенат) від 25 квітня 2019 року № 1-р (ІІ)/2019 справа № 3-14/2019 (402/19, 1737/19) (а.с.11). Вважаючи неправомірною відмову відповідача у перерахунку пенсії відповідно до частини третьої статті 59 Закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", позивач звернувся з позовом до суду. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що в силу приписів частини 3 статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та пункту 9-1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" позивач не має права на здійснення перерахунку пенсії як учаснику ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року. Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення врегульовані Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 р року № 796-XII (далі - Закон № 796-XII). Частиною 3 ст. 59 Закону № 796-XII у редакції Закону України «Про внесення змін до вказаного Закону від 05 жовтня 2006 року № 231-V» було визначено, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням цих осіб з п`ятикратного розміру заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження. Тобто, ч. 3 ст. 59 Закону № 796-XII у редакції, чинній до 01 жовтня 2017 року, було визначено одну категорію осіб, які мали право на обчислення пенсії з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, а саме: особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами. Водночас, ч. 3 ст. 59 Закону № 796-XII у редакції, чинній з 01 жовтня 2017 року, передбачено, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на 1 січня відповідного року. Отже, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» розширено перелік категорій осіб, на яких вказана норма розповсюджується: особа брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи; особа брала участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій та випробувань; особа брала участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї. Проте, незмінною залишилася умова щодо проходження такими особами дійсної строкової служби у відповідний період. Таке право виникало у зазначених осіб лише за наявності у сукупності трьох умов (розширене тлумачення зазначеної статті без внесення змін до ч. 3 ст. 59 Закону № 796-XII не допускається): 1) особа має статус особи з інвалідністю; 2) особа отримала статус особи з інвалідність виключно внаслідок участі у ліквідації відповідних наслідків та у військових навчаннях; 3) особа брала участь у ліквідації відповідних наслідків та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби. Аналогічного висновку щодо одночасної необхідності дотримання вказаних вище критеріїв дійшов у постановах від 11.12.2018 року у справі № 822/1346/18, від 26.03.2019 року у справі № 816/99/18. Водночас, Рішенням Конституційного Суду України № 1-р(II)/2019 від 25 квітня 2019 року у справі №3-14/2019 (402/19, 1737/19) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення "дійсної строкової", яке міститься у положеннях частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю. Згідно вказаного рішення словосполучення "дійсної строкової", що міститься в положеннях частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, визнане неконституційним, втратило чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Рішення Конституційного Суду України є обов`язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено. Відповідно до ст. 152 Конституції України, закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення. Відповідно, вимога ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щодо участі у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби втратила чинність з 25 квітня 2019 року. З огляду на це чинними після 25 квітня 2019 року є положення частини третьої статті 59 Закону, згідно з якими особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до Закону або за бажанням таких осіб - з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року. Тобто фактично в результаті ухвалення Рішення Конституційним Судом України змінено положення частини третьої статті 59 Закону, оскільки розширено раніше встановлений перелік осіб, на яких поширювався порядок обчислення пенсій по інвалідності, визначений цими положеннями Закону. Відтак особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби та є інвалідами внаслідок цього, мають право на обчислення пенсії, виходячи з п`ятикратного розміру згідно з частиною 3 статті 59 Зaкoну України «Прo стaтус і сoціaльний зaxист грoмaдян, які пoстрaждaли внaслідoк Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи» з 26 квітня 2019 року. Як вбачається із наданих доказів, позивач отримав інвалідність саме при проходженні служби у зв`язку із ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується наявними в матерілах справи копіями посвідченням серії НОМЕР_2 громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та вкладкою до нього від 16.11.1998 №015340, копією посвідчення серії НОМЕР_3 , копією Експертного висновку від 31.07.1991 №16, витягу із акту огляду МСЕК до довідки серії КИЕ-1 №062015, копією маршрутного листа Головного управління МВС України в Київській області від 10.02.2012 №15/755. Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки положення ч. 3 ст. 59 Зaкoну Укрaїни "Прo стaтус і сoціaльний зaxист грoмaдян, які пoстрaждaли внaслідoк Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи" в частині "дійсної строкової" втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення (25.04.2019 року), а тому позивач має право на перерахунок пенсії у п`ятикратному розмірі згідно ч. 3 ст. 59 Зaкoну Укрaїни "Прo стaтус і сoціaльний зaxист грoмaдян, які пoстрaждaли внaслідoк Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи" з дати звернення до органів пенсійного фонду з відповідною заявою, однак не раніше 25.04.2019 року. При цьому, колегія суддів вважає безпідставними доводи Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області викладені у листі від 20.06.2019 року № 134/1-В1, що здійснення перерахунку пенсії позивачу можливо лише в разі внесення відповідних змін до частини 3 статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та пункту 9-1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", на підставі Рішення Конституційного Суду України (другий сенат) від 25 квітня 2019 року № 1-р (ІІ)/2019 справа № 3-14/2019 (402/19, 1737/19). Статтею 152 Конституції України, встановлено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення. Вказаним рішенням Конституційного суду визнано такими що не відповідають Конституціїї України лише окремі положення Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" що жодним чином не впливають на порядок здійснення перерахунку пенсій. Більш того, незрозумілість органам Пенсійного фонду порядку дії рішення Конституційного суду, на переконання колегії суддів, не можу слугувати підставою для позбавлення позивача права на отримання пенсії. При цьому, колегія суддів не приймає до уваги доводи викладені відповідачем у відзиві на апеляційну скаргу щодо відсутності підстав для здійснення позивачу перерахунку пенсії, оскільки зазначена обставина не слугувала підставою для відмови у здійсненні перерахунку пенсії викладені у Листі від 20.06.2019 року № 134/1-В1. З огляду на викладені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області безпідставно відмовлено позивачу у здійсненні перерахунку пенсії у відповідності до вимог ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Частиною 1 ст. 242 КАС України встановлено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Відповідно до частини 2 ст. 242 КАС України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Згідно з частиною 3 ст. 242 КАС України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. У зв`язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2019 року скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити у повному обсязі. Відповідно до пункту другого частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. За змістом частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Таким чином апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення у справі про задоволення позовних вимог у повному обсязі. Керуючись статтями 34, 242, 243, 246,272, 287, 308, 310, 316, 321,322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2019 року - скасувати. Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити дії задовольнити. Визнати протиправною відмову Вишгородського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області у перерахунку пенсії ОСОБА_1 , як учаснику ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зобов`язати Вишгородське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 20 червня 2019 року, з урахуванням раніше виплачених сум. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку виключно з підставі, зазначених у п.2 ч.5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя: Г.В. Земляна Судді: А.Б. Парінов Я.М. Собків