Постанова Дніпровський апеляційний суд № 204/3499/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/2627/20 Справа № 204/3499/19 Суддя у 1-й інстанції - Самсонова В. В. Доповідач - Макаров М. О. Категорія 53 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 березня 2020 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі: головуючого судді Макарова М.О. суддів Демченко Е.Л., Куценко Т.Р. при секретарі Керімовій-Бандюковій Л.К. розглянувши в порядку спрощеного письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк на окрему ухвалу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 25 листопада 2019 року по справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, - В С Т А Н О В И Л А : Окремою ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 25 листопада 2019 року постановлено довести до відома правління Акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк про виявлені порушення законодавства посадовими особами банку, а саме, ч. 7 ст. 6 ЗУ Про відпустки для вжиття заходів відповідного реагування. В апеляційній скарзі Акціонерне товариство Комерційний банк ПриватБанк, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просило вказану окрему ухвалу скасувати. Апеляційна скарга Банку мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку, що неправильний розрахунок компенсації за невикористану відпустку при звільненні є саме порушенням трудового законодавства щодо осіб з інвалідністю, а не технічною помилкою. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями встановленими цією главою. Для цілей цього кодексу малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.1 ч.6 ст.19 ЦПК України). Згідно з ч. 13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Отже, враховуючи викладене апеляційна скарга акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк на окрему ухвалу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 25 листопада 2019 року підлягає розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без їх виклику як малозначна. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а окрему ухвалу скасувати, з наступних підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 262 ЦПК України суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу. З аналізу вказаної статті вбачається, що окрема ухвала суду - це ухвала, якою суд реагує на виявлені під час розгляду справи порушення закону і причини та умови, що сприяли вчиненню порушення. Окрема ухвала є формою профілактичного впливу судів на правопорушення. Підставою для окремої ухвали є виявлення порушення закону і встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню порушення. Тобто, окрема ухвала може бути постановлена лише у разі, якщо під час судового розгляду встановлено склад правопорушення. Юридична кваліфікація правопорушення судом не здійснюється. Водночас, суд може в окремій ухвалі зазначити, елементи якого складу правопорушення слід перевірити. Якщо суд не встановив такого порушення, підстав для окремої ухвали немає. Причини та умови, що сприяли вчиненню порушення можуть полягати у неналежному виконанні посадовими особами обов`язків, перевищенні влади чи зловживанні нею, порушенні строків розгляду звернень, невжитті заходів реагування на заяви громадян тощо. В окремій ухвалі, суд першої інстанції посилався на те, що допущене посадовими особами Акціонерного товариства комерційний банк Приват Банк, щодо незастосування ч. 7 ст. 6 ЗУ Про відпустки при обчисленні щорічної основної відпустки особам з інвалідністю, є грубим порушенням трудового законодавства України, а відтак вказану інформацію слід довести до відома правління Банку для вжиття заходів відповідного реагування. Однак, колегія суддів в повній мірі не може погодитись із вказаним висновком суду першої інстанції, так як перш ніж постановляти окрему ухвалу, суд повинен встановити причини та умови, що сприяли вчиненню порушення. Колегією суддів встановлено, що при звільненні позивачу дійсно було недораховано дні щорічної відпустки. Однак, представник Банку пояснив, що нарахування днів щорічної відпустки здійснюється автоматично у даних програмних комплексах Банку, а тому вказане недонарахування є лічильною помилкою. Більш того, колегією суддів встановлено, що на звернення позивача щодо виплати йому компенсації невикористаної відпустки, - Банком було сплачено 16918,91 грн., що свідчить про відсутність правових підстав для постановлення окремої ухвали. Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що поставляючи окрему ухвалу, судом першої інстанції було порушено вимоги процесуального закону, а тому оскаржувана окрема ухвала підлягає скасуванню. Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 376 ЦПК України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк задовольнити. Окрему ухвалу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 25 листопада 2019 року скасувати. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий суддя М.О. Макаров Судді Е.Л. Демченко Т.Р. Куценко