Постанова КЦС ВС № 760/18688/16-ц
від 04.03.2020 · ЦивільнаПостанова Іменем України 04 березня 2020 року м. Київ справа № 760/18688/16-ц провадження № 61-16667св18 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Сімоненко В. М., суддів: Грушицького А. І., Калараша А. А., Петрова Є. В., Штелик С. П. (суддя-доповідач) розглянув в порядку спрощеного позовного провадженнякасаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 18 грудня 2017 року у складі судді Шереметьєвої Л. А. та постанову апеляційного суду м. Києва від 14 березня 2018 року у складі суддів: Шкоріної О. І., Поливач Л. Д., Стрижеуса А. М., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», ІСТОРІЯ СПРАВИ Короткий зміст позовних вимог У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») про стягнення депозитного вкладу. В обґрунтування заявленого позову зазначав, що 06 грудня 2013 року між ним та ПАТ КБ «ПриватБанк» укладений договір банківського вкладу №SAMDNWFD0070028885400, відповідно до умов якого він вніс у касу банку 190 582 долари 51 цент США. Станом на 12 березня 2014 року на його рахунку знаходилось 195 319 доларів 59 центів США. 13 березня 2014 року він звернувся до банку з проханням про розірвання договору банківського вкладу та повернення належних йому коштів. За його заявою договір розірвано, але кошти не повернуто. У подальшому він неодноразово звертався до відповідача з вимогами про повернення банківського вкладу, але кошти йому повернуті не були. У зв`язку з неналежним виконанням грошового зобов`язання з відповідача окрім суми вкладу та відсотків також належить стягнути 3 % річних за час прострочення, починаючи з 13 березня 2014 року по 28 жовтня 2016 року, 0,1 % пені від суми депозиту за кожен день прострочення виплати вкладу, починаючи з 13 березня 2014 року по 02 червня 2014 року. З урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просив стягнути з відповідача 195 319 доларів 59 центів США депозитного вкладу та процентів за ним, що еквівалентно 5 266 333 грн 16 коп., 3 % річних в сумі 21 447 доларів 70 центів США, що еквівалентно 578 286 грн 76 коп., пеню в сумі 19 531 долар 96 центів США, що еквівалентно 526 623 грн 64 коп. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 18 грудня 2017 року позов частково задоволено. Стягнуто із ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 вклад у розмірі 190 582 долари 51 цент США, що еквівалентно 5 138 608 грн 94 коп., проценти на вклад у розмірі 4 737 доларів 08 центів США, що еквівалентно 127 724 грн 22 коп., та 513 861 грн 14 коп. пені. В іншій частині позову відмовлено. Вирішено питання про судові витрати. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що між сторонами укладений договір банківського вкладу, факт внесення грошових коштів підтверджується платіжним дорученням, що містить всі необхідні реквізити, оригінал якого був оглянутий в судовому засіданні, позивач звертався до відповідача з вимогами повернути вклад, однак ці вимоги відповідачем виконані не були, виходив із того, що сторонами дотримана письмова форма договору банківського вкладу та, керуючись статтями 625, 1059, 1060, 1061 ЦК України. Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції Постановою апеляційного суду м. Києва від 14 березня 2018 року рішення суду першої інстанції залишено без змін. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що факт укладення договору банківського вкладу між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «Приватбанк» підтверджується самим договором банківського вкладу №SAMDNWFD0070028885400 (вклад «Стандарт на 12 міс.») від 06 грудня 2013 року, копія якого знаходиться в матеріалах справи а оригінал оглянутий судом першої інстанції, та платіжним дорученням № 2715323115 від 06 грудня 2013 року, копія якого посвідчена підписом судді. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що надані представником позивача докази укладення договору та внесення коштів в установу банку на його виконання відповідають вимогам належності та допустимості доказів і не спростовані представником відповідача, а тому доводи апеляційної скарги в частині не доведення позивачем своїх вимог є безпідставними. Доводи апеляційної скарги про недоведеність позивачем наявності коштів на депозитних рахунках, також не беруться до уваги, оскільки в разі заперечень щодо укладення договору вкладу, саме на відповідача покладається обов`язок довести, що на депозитному рахунку за договором вкладу №SAMDNWFD0070028885400, який зазначений на платіжному дорученні про зарахування коштів, такі кошти відсутні. Доводи щодо знаходження відокремленого підрозділу на окупованій території АР Крим у зв`язку з чим відсутній доступ до банківських документів, є неспроможними, оскільки договір укладався безпосередньо з ПАТ КБ «ПриватБанк», про що зазначено як у договорі, так і у платіжному дорученні, а банківські розрахунки між відділенням та безпосередньо банком не повинні бути підставою для покладення проблем діяльності відділення банку на вкладника. Доводи щодо отримання виплат за вкладом на підставі законодавства Російської Федерації за рахунок майна банку на окупованій території не доведені, оскільки саме ПАТ КБ «ПриватБанк» повинен довести, що позивач тримав зазначені кошти, а не обґрунтовувати свої заперечення припущеннями. Крім того, позивач є громадянином України, з 22 липня 2014 року постійно проживає та зареєстрований у м. Києві. Доводи апеляційної скарги про те, що судом не було застосовано спеціальну позовну давність щодо вимог про стягнення неустойки (пені, штрафу), колегія суддів відхиляє, оскільки банк не подавав до суду першої інстанції заяву про застосування спеціальної позовної давності щодо цих позовних вимог. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ (1)Доводи касаційної скарги У касаційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк» просить скасувати судові рішення та відмовити у позові, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Касаційна скарга мотивована тим, що наданий позивачем договір та платіжне доручення не підтверджують обставини укладення договору банківського вкладу. Суд не врахував, що 16 березня 2014 року позивач звернувся із заявою про повернення вкладу, тобто розірвав депозитний договір. Виписки з рахунку не є належними доказами на підтвердження наявності коштів на рахунку. Позивач не надав розрахунку процентів, а суд стягнув проценти після розірвання договору за базовою ставкою вкладу. Крім того, суд стягнув пеню за три роки, проте він заявляв про позовну давність; розмір пені не зменшено за статею 551 ЦК України. (2) Позиція позивача У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 зазначає, що оригінали усіх письмових доказів надавалися у судовому засіданні. Заяви про застосування стркоу спеціальної позовної давності відповідач не подавав. Рух касаційної скарги Ухвалою Верховного Суду від 27 квітня 2018 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано матеріали справи з Солом`янського районного суду м. Києва. Ухвалою Верховного Суду від 20 лютого 2020 року цивільну справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами у складі колегії з п`яти суддів. Згідно частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. 08 лютого 2020 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IX (далі - Закон від 15 січня 2020 року № 460-IX). Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положеньЗакону від 15 січня 2020 року № 460-IX установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню. Фактичні обставини справи, встановлені судами Суди установили, що 06 грудня 2013 року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк» укладений договір банківського вкладу № SAMDNWFD0070028885400, за умовами якого позивач вніс у касу банку 190 582 долари 51 цент США на строк до 366 днів по 06 грудня 2014 року включно зі сплатою 10 % річних. 13 березня 2014 року ОСОБА_1 звернувся до банку із заявою про повернення вкладу. Згідно з умовами договору банківського вкладу вклад зараховується на особовий рахунок, відкритий на ім`я вкладника, № НОМЕР_1 . Саме на цей рахунок на підставі платіжного доручення зараховані кошти в сумі 190 582 долари 51 цент за призначенням платежу: до вкладу договір № SAMDNWFD0070028885400. За договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов`язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором (частина перша статті 1058 ЦК України). Договір банківського вкладу укладається у письмовій формі. Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту (частина перша статті 1059 ЦК України). У разі недодержання письмової форми договору банківського вкладу цей договір є нікчемним (частина друга цієї статті). Згідно з пунктом 1.4 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 03 грудня 2003 року № 516, залучення банком вкладів (депозитів) юридичних і фізичних осіб підтверджується: договором банківського рахунку; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадної книжки; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадного (депозитного) сертифіката; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею іншого документа, що підтверджує внесення грошової суми або банківських металів і відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту. Відповідно до пункту 2.9 глави 2 розділу ІV Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 01 червня 2011 року № 174 (далі - Інструкція № 174) банк (філія, відділення) зобов`язаний видати клієнту після завершення приймання готівки квитанцію (другий примірник прибуткового касового ордера) або інший документ, що є підтвердженням внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція або інший документ, що є підтвердженням внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку (філії, відділення), який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час - час виконання операції або напис чи штамп «вечірня» чи «післяопераційний час»), а також підпис працівника банку (філії, відділення), який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку (філії, відділення), засвідчений електронним підписом САБ. Пункт 10.1 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492, передбачає порядок відкриття вкладних (депозитних) рахунків фізичним особам. Зокрема, після пред`явлення фізичною особою необхідних документів уповноважений працівник банку ідентифікує цю фізичну особу, після чого між банком і фізичною особою укладається в письмовій формі договір банківського вкладу; після укладення договору банківського вкладу фізична особа вносить або перераховує з іншого власного рахунка кошти на вкладний (депозитний) рахунок, після чого на підтвердження укладення договору банківського вкладу і внесення грошових коштів на вказаний рахунок банк видає фізичній особі ощадну книжку або інший документ, що її замінює і який видається згідно з внутрішніми положеннями банку. Відповідно до пункту 1.1 статті 1 розділу IV Інструкції № 174 до касових документів, які оформляються згідно з касовими операціями, визначеними цією Інструкцією, належать, зокрема, заява на переказ готівки (додаток 8) та заява на видачу готівки (додаток 10). Інструкція № 174 визначає зразки касових документів, на підставі яких здійснюються приймання і видача готівки з операційної каси. Бланки касових документів виготовляються з урахуванням їх зразків друкарським способом або з використанням комп`ютерної техніки з відображенням обов`язкових реквізитів, передбачених цією Інструкцією, крім грошових чеків, які виготовляються лише друкарським способом (пункт 1.2 статті 1 розділу IV Інструкції № 174). Відповідно до пункту 1.3 статті 1 розділу IV Інструкції № 174 касові документи мають містити такі обов`язкові реквізити: найменування банку, який здійснює касову операцію, дату здійснення операції, зазначення платника та отримувача, суму касової операції, призначення платежу, підписи платника або отримувача та працівників банку, уповноважених здійснювати касову операцію. З огляду на вказане письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджене договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту. Квитанція (другий примірник прибуткового касового документа) або інший документ є підтвердженням внесення готівки у відповідній платіжній системі. Додержання письмової форми договору є обов`язковою умовою взаємовідносин між банком і вкладником (пункт 2.2 глави 2 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 03 грудня 2003 року № 516). Банк під час здійснення касових операцій має забезпечувати, зокрема, своєчасне повне оприбутковування готівки національної та іноземної валюти, що надійшла до каси банку, її зарахування на зазначені клієнтами рахунки згідно з вимогами нормативно-правових актів і належний внутрішній контроль за касовими операціями (пункт 8 розділу I Інструкції № 174). Відповідно до пункту 1.6 статті 1 розділу IV Інструкції № 174 банк (філія) визначає відповідальних працівників, яким надається право підписувати касові документи, і визначає систему контролю за виконанням касових операцій. Відтак, оскільки саме банк визначає відповідальних працівників, яким надається право підписувати договори банківського вкладу, оформляти касові документи, а також визначає систему контролю за виконанням касових операцій, недотримання уповноваженими працівниками банку вимог законодавства у сфері банківської діяльності та внутрішніх вимог банку щодо залучення останнім вкладу (депозиту) (зокрема, й через видання документів на підтвердження внесення коштів, які не відповідають певним вимогам законодавства й умовам договору банківського вкладу) не може свідчити про недотримання сторонами письмової форми цього договору. Зазначена правова позиція викладена у постанову Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 463/5896/14-ц (провадження № 14-90цс19). У спірних правовідносинах факт укладення договору банківського вкладу між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «Приватбанк» підтверджується самим договором банківського вкладу № SAMDNWFD0070028885400 (вклад «Стандарт на 12 міс.») від 06 грудня 2013 року, копія якого знаходиться в матеріалах справи, а оригінал оглянутий судом першої інстанції (а. с. 87-88), та платіжним дорученням № 2715323115 від 06 грудня 2013 року, копія якого посвідчена підписом судді (а. с. 76). Отже, беручи до уваги зазначений висновок Великої Палати Верховного Суду і встановлені обставини, колегія суддів погоджується із висновками судів про те, що, укладаючи договір банківського вкладу, сторони дотрималися його письмової форми, та у ПАТ КБ «Приватбанк» виник обов`язок щодо повернення ОСОБА_1 суми вкладу у розмірі 190 582 долари 51 цент США. Оскільки спір в частині стягнення суми вкладу вирішено судами із правильним застосуванням норм права, у цій частині судові рішення необхідно залишити без змін за статтею 410 ЦПК України. Доводи касаційної скарги в цій частині безпідставні. Щодо стягнення процентів на вклад, необхідно зазначити таке. Договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). За договором банківського строкового вкладу банк зобов`язаний видати вклад та нараховані проценти за цим вкладом із спливом строку, визначеного у договорі банківського вкладу (стаття 1060 ЦК України). Банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу. Проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав (стаття 1061 ЦК України). До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу (стаття 1058 ЦК України). Згідно зі статтею 1070 цього Кодексу за користування грошовими коштами, що знаходяться на рахунку клієнта, банк сплачує проценти, сума яких зараховується на рахунок, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка або законом. Сума процентів зараховується на рахунок клієнта у строки, встановлені договором, а якщо такі строки не встановлені договором, - зі спливом кожного кварталу. Проценти, передбачені частиною першою цієї статті, сплачуються банком у розмірі, встановленому договором, а якщо відповідні умови не встановлені договором, - у розмірі, що звичайно сплачується банком за вкладом на вимогу. За змістом пунктів 11-12 договору вкладу, у випадку, якщо вкладник вимагає розірвання депозитного договору до спливу шести місяців з дня його оформлення, проценти на вклад виплачуються за ставкою вкладів на вимогу; якщо після спливу шести місяців з дня оформлення договору, проте до закінчення його строку - за зниженою в 2 рази процентною ставкою. Позивач заявив до стягнення проценти у розмірі 4 737 доларів 08 центів США, які стягнуто судом без дослідження періоду нарахування цієї суми та розміру процентної ставки з урахуванням дії положень пунктів 11-12 договору вкладу та тих обставин, що ОСОБА_1 заявив про розірвання депозитного договору до спливу шести місяців з дня його оформлення. Крім того, позивач заявляв до стягнення також 3 % річних на підставі статті 625 ЦК України у розмірі 21 447 доларів 70 центів США, проте вказану вимогу суди не розглянули. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги Відповідно до частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази; або 2) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або 3) суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів. Вирішуючи спір в частині стягнення процентів, пені, 3 % річних, суди не встановили обсягу відповідальності банку за договором вкладу, що свідчить про порушення ним норм процесуального права, які згідно частини третьої статті 411 ЦПК України становлять підставу скасування судових рішень у вказаній частинііз передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції. В частині вирішення позову про стягнення суми вкладу судові рішення залишаються без змін за статтею 410 ЦПК України. Керуючись статтями 410, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, П О С Т А Н О В И В: Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» задовольнити частково. Рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 18 грудня 2017 року та постанову апеляційного суду м. Києва від 14 березня 2018 року залишити без змін в частині вирішення позову про стягнення суми вкладу. В частині вирішення позову про стягнення процентів на вклад, 3 % річних та пені рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 18 грудня 2017 року та постанову апеляційного суду м. Києва від 14 березня 2018 року скасувати, справу в цій частині передати на новий розгляд до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. Головуючий В. М. Сімоненко Судді: А. І. Грушицький А. А. Калараш Є. В. Петров С. П. Штелик