Постанова 4876 № 904/1228/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26.02.2020 року м.Дніпро Справа № 904/1228/18 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Антонік С.Г. (доповідач), суддів: суддів: Березкіна О.В., Іванова О.Г. секретар судового засідання: Ревкова Г.О. розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного сільськогосподарського підприємства "Агро-Технічна Компанія" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2018 у справі №904/1228/18 за позовом Державного підприємства "Спецагролізинг", м.Київ до Приватного сільськогосподарського підприємства "Агро-Технічна Компанія", с.Промінь Солонянський район, Дніпропетровська область про розірвання договору фінансового лізингу від 25.05.2015 №15/2015-ДФЛ та вилучення предмету лізингу ВСТАНОВИВ: До господарського суду Дніпропетровської області звернулось Державне підприємство "Спецагролізинг" з позовом до Приватного сільськогосподарського підприємства "Агро-Технічна Компанія" про розірвання договору фінансового лізингу від 25.05.2015р. № 15/2015-ДФЛ та про вилучення у Приватного сільськогосподарського підприємства "Агро-Технічна Компанія" з передачею позивачу предмета лізингу: комбайн зернозбиральний КЗС-812СХ, 2010 року випуску, заводський № 335; комбайн зернозбиральний КЗС-812СХ, 2010 року випуску, заводський № 240, загальною вартістю 1 164 662 грн. 00 коп. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 03.08.2018 у позові відмовлено. Вказане рішення набрало законної сили 31.08.2018р.. 28.09.2018 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява № 488 від 24.09.2018 Державного підприємства "Спецагролізинг" про перегляд вказаного судового рішення за нововиявленими обставинами. Заява мотивована обставинами, які встановлені у рішенні Господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2018 у справі № 904/738/18 щодо незаконності виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Огороднік Ж.А. від 30.06.2017 серії НМО 283502 № 440, яким припинений спірний договір лізингу. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20 листопада 2018 року заяву Державного підприємства "Спецагролізинг" про перегляд рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.08.2018р. у справі № 904/1228/18 за нововиявленими обставинами задоволено. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.08.2018р. у справі № 904/1228/18 скасовано. Прийняте нове рішення. Позов задоволено повністю. Розірвано договір фінансового лізингу від 25.05.2015р. № 15/2015-ДФЛ, укладений між Державним підприємством "Спецагролізинг" та Приватним сільськогосподарським підприємством "Агро-Технічна Компанія". Вилучено у Приватного сільськогосподарського підприємства "Агро-Технічна Компанія" з передачею Державному підприємству "Спецагролізинг" комбайн зернозбиральний КЗС-812СХ, 2010 року випуску, заводський № 335; комбайн зернозбиральний КЗС-812СХ, 2010 року випуску, заводський № 240, загальною вартістю 1 164 662 грн. 00 коп. Стягнуто з Приватного сільськогосподарського підприємства "Агро-Технічна Компанія" на користь Державного підприємства "Спецагролізинг" 19 231 грн. 93 коп. витрат по сплаті судового збору, 28 847 грн. 90 коп. витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору за розгляд заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами. Вказане рішення обґрунтоване тим, що відповідачем порушено умови договору фінансового лізингу від 25.05.2015р. № 15/2015-ДФЛ в частині своєчасної сплати лізингових платежів, згідно узгодженого сторонами графіку сплати лізингових платежів, що є додатком № 2 до вказаного договору. Відповідно до наявних в матеріалах справи платіжних доручень (т. 1, а.с. 71-75), відповідачем протягом 2016 року лізингові платежі не сплачувались, що є істотним порушенням умов договору в контексті ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України. Твердження відповідача щодо арешту предмету лізингу згідно ухвали Печерського районного суду м. Києва від 31.08.2015р. у справі № 757/31109/15-к з вересня 2015 та ненадання позивачем податкових документів та підтвердження щодо зарахування відповідних лізингових платежів, а також його необізнаність щодо фактичної адреси місцезнаходження ДП Спецагролізинг не спростовують його обов`язку своєчасно та у повному обсязі сплачувати лізингові платежі, відповідно до узгодженого сторонами графіку, адже спірний договір на той час не було розірвано, а предмет лізингу залишався у користуванні відповідача. Отже, Приватне сільськогосподарське підприємство "Агро-Технічна Компанія" допустило порушення умов договору фінансового лізингу від 25.05.2015р. № 15/2015-ДФЛ, не сплативши лізингові платежі. Прострочення сплати становить більше 30 (тридцять) календарних днів з дня настання строку платежу, встановленого в Графіку, що згідно умов, визначених п. 16.3.2 договору є підставою для дострокового розірвання договору. Не погодившись з рішенням господарського суду, відповідач звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою. Апеляційна скарга обгрунтована наступним: - станом на 06.11.2018р Приватне сільськогосподарське підприємство "Агро-Технічна Компанія" не має жодної заборгованості перед ДП Спецагролізинг по сплаті за предмет лізингу за спірним договором. Так, протягом 2015-2018р. відповідачем сплачено на користь позивача 1 169 233,10 грн., з яких обов`язкові платежі виплати, за якими настали відповідно до графіку складають 1 012 179,66 грн. (платіжне доручення №19 від 03.07.2015, №31 від 07.08.2015, №67 від 15.07.2017, №78 від 19.08.2017, №119 від 01.11.2017, квитанція №0.0.1067072890.1 від 21.06.2018, квитанція №0.0.1071702213.1 від 27.06.2018, квитанція №249692011 від 25.07.2018, квитанція №0.0.1103765343.1 від 10.08.2018, квитанція від 28.09.2018, квитанція від 06.10.2018). Загальний розмір платежів, який підлягає сплаті на користь позивача, відповідно до графіку що є Додатком №3 до договору фінансового лізингу № 15/2015-ДФЛ, складає 1 289 893,08 грн. Таким чином, станом на теперішній час розмір виплат по предмету лізингу, які ще не настали складає 272 794,64 грн. (з яких 229 584,00 грн. виплати за 2019, 45 376,4 грн. виплата за листопад 2018). - Позивач не направляв відповідачу вимогу про розірвання Договору фінансового лізингу, не просив повернути предмет лізингу, акту не складалось, а отже, Позивач не вчинив відмови від вказаного договору як це передбачено умовами договору. В середині вересня 2015 року Відповідачем отримано Ухвалу Печерського районного суду м.Київа від 31.08.2015р., справа №757/31109/15-к, відповідно до якої було накладено арешт на майно, що на праві власності належить державі в особі ДП «Спецагролізинг», а саме самохідні зернозбиральні комбайни марки «КЗС-812 СХ» в кількості 120 штук з жниварками та візками для їх транспортування, що були передані у користування ТОВ «ДПЗК-МТС» на підставі договорів фінансового лізингу №86 від 18.04.2011, а саме: в тому числі Комбайн марки КЗС-812 СХ. Заводський №240. Реєстраційний № НОМЕР_1 . Реєстраційне посвідчення транспортного засобу серія НОМЕР_2 . Двигун заводський № НОМЕР_3 . Жниварка заводська №377. Візок заводський №2192.108.Комбайн марки КЗС-812 СХ. Заводський №335. Реєстраційний № НОМЕР_4 . Реєстраційне посвідчення транспортного засобу серія НОМЕР_5 . Двигун заводський № НОМЕР_6 . Жниварка заводська №234. Візок заводський №892.Відповідно до вище зазначеної Ухвали суду та відповідних слідчих дій від правоохоронних органів та прокуратури нами було отримано заборону на використання предмету лізингу, та про обов`язковість їхнього постійного знаходження (комбайнів) в місті зберіганні зазначеного в договорі. Представники правоохоронних органів (прокуратури) не одноразово приїжджали до міст зберігання комбайнів, фотографували їх, складали відповідні документи, опитували осіб, та наголошували на тому, що предмет лізингу знаходиться під арештом та може бути вилучений в будь який момент. Лише на початку 2017 року Відповідачем було отримано Ухвалу Печерського районного суду м.Київа від 04.04.2016р., справа №757/31109/15-к, згідно якої було роз`яснено ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 31.08.2015р., зазначивши, що накладання арешту передбачає фактично лише неможливість відчуження майна, зазначеного в ухвалі слідчого судді, однак не містить заборони володіння та користування зазначеним майном. Тобто на теперішній час вище зазначені комбайни, які є предметом лізингу перебувають під арештом та не можуть бути відчуженні. Починаючи з серпня 2015 року, після неотримання податкових документів від Позивача та підтвердження щодо зарахування відповідних грошових коштів, та отримавши відповідну Ухвалу Печерського районного суду м.Київа, Відповідач намагався зв`язатися з представниками Позивача, керівництвом, бухгалтерією, але телефони не працювали або ніхто не відповідав, на письмові запити не реагували, за вказаною адресою в договорі, яка в свою чергу є юридичною адресою позивача, жодної посадової особи не знаходилось. Лише в 2017 році відповідач дізнався про фактичний адрес місця знаходження Позивача, який не співпадав з юридичною адресою, зазначеною в договорі фінансового лізингу, що є грубим порушенням умов договору. Просить Скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.12.2018 року у справі №904/1228/18, та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог Державному підприємству «Спецагролізинг» в повному обсязі. Стягнути з Державного підприємства «Спецагролізинг» на користь Приватного сільськогосподарського підприємства «Агро-технічна компанія» понесені судові витрати по сплаті судового збору. ДП «Спецагролізинг» у відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що станом на день звернення до суду заборгованість відповідача з лізингових платежів складала понад 12 місяців. Господарським судом прийнято обґрунтоване рішення. Просить залишити його в силі, а апеляційну скаргу без задоволення. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 13.03.2019р. у даній справі апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства «Агро-Технічна Компанія» задоволено. Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.12.2018р. у справі №908/1228/18 скасовано повністю та прийнято нове. В задоволенні позовних вимог ДП «Спецагролізинг» відмовлено в повному обсязі. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23.04.2019р. касаційна скарга ДП «Спецагролізинг» задоволена частково. Постанова Центрального апеляційного суду від 13.03.2019р. у справі № 904/1228/18 скасована. Справу передано на новий розгляд до Центрального апеляційного господарського суду. Скасовуючи постанову Центрального апеляційного господарського суду Верховний Суд зазначив, що апеляційний господарський суд, обмежившись посиланням на те, що предметом спору не є вимога про стягнення остаточної заборгованості, не дослідив фактичного стану розрахунків за Договором і не встановив, яка саме внесена ПСП «Агро-технічна компанія компанія» у складі лізингових платежів сума становить викупну вартість предмета лізингу, враховуючи встановлені судами обставини щодо прострочення сплати лізингових платежів і передбачений договором порядок (черговість) зарахування грошових коштів у зв?язку з таким простроченням. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.05.2019 року у складі колегії суддів: головуючого судді: Антонік С.Г. (доповідач), суддів: Іванова О.Г., Дарміна М.О. прийнято справу № 904/1228/18 до свого провадження. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.07.2019 року, справу № 904/1228/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Антонік С.Г. (допоповідач) судді Кощеєв І.М., Іванов О.Г. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.07.2019 року у складі колегії суддів: головуючого судді: Антонік С.Г. (доповідач), суддів: Іванова О.Г., Кощеєв І.М. справу № 904/1228/18 прийнято до свого провадження. 18.07.2019р. ухвалою Центрального апеляційного господарського суду задоволено клопотання Приватного сільськогосподарського підприємства "Агро-Технічна Компанія" про призначення експертизи у справі. Призначено по справі №904/1228/18 судову економічну експертизу, проведення якої доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз. 16.01.2020р. до Центрального апеляційного господарського суду з Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз повернулась справа № 904/1228/18 з висновком експерта за результатами проведення судової економічної експертизи № 3587/3588-19. 20.01.2020р. ухвалою Центрального апеляційного господарського суду поновлено апеляційне провадження у справі № 904/1228/18. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.02.2020 року, справу № 904/1228/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Антонік С.Г. (допоповідач) судді Березкіна О.В., Іванов О.Г. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.02.2020 року у складі колегії суддів: головуючого судді: Антонік С.Г. (доповідач), суддів: Іванова О.Г., Березкіна О.В. справу № 904/1228/18 прийнято до свого провадження. Згідно ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, з урахуванням висновків касаційного суду, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Як встановлено господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 25.05.2015р. між Державним підприємством "Спецагролізинг" (лізингодавець) та Приватним сільськогосподарським підприємством "Агро-Технічна Компанія" (лізингоодержувач) укладений договір фінансового лізингу № 15/2015-ДФЛ (надалі - Договір), у відповідності до умов якого лізингодавець передає лізингоодержувачу у користування на визначений Договором строк Предмет лізингу (далі Предмет лізингу або Майно), вказаний у додатку № 1 (специфікація Предмета лізингу), а лізингоодержувач сплачує за це лізингові платежі на умовах Договору (п.1.1 Договору). Оплата лізингових платежів проводиться лізингоодержувачем на рахунок лізингодавця відповідно до Графіку сплати лізингових платежів, який є невід`ємною частиною Договору (додаток № 2, далі - Графік) (п. 1.2 Договору). За умовами п. 2.1 Договору , строк користування лізингоодержувачем Предметом лізингу (строк лізингу) становить 60 (шістдесят) місяців з моменту підписання Сторонами Акту приймання-передачі Предмету лізингу (далі - Акт) при умові належної сплати лізингоодержувачем лізингових платежів за користування Предметом лізингу відповідно до умов цього Договору. В разі дострокового розірвання цього Договору або в разі закінчення строку користування Предметом лізингу лізингоодержувач зобов`язаний повернути Предмет лізингу лізингодавцю. При достроковому припиненні дії Договору Сторони укладають Акт повернення Предмету лізингу. Порядок повернення Предмета лізингу при достроковому припиненні дії Договору врегульований розділом 10 та іншими положеннями цього Договору (п. 2.2. Договору). У розділі 3 Договору визначені права та обов`язки сторін. До прав лізингодавця, зокрема, віднесені (п.3.1 Договору): право вимагати повернення переданого в лізинг Майна, якщо лізингоодержувач не сплатив частково або повністю лізингові платежі протягом більш ніж 30 (тридцять) календарних днів з дати встановленої Графіком та інших витрат, сплата яких передбачена цим Договором (п.п. 3.1.2); право в односторонньому порядку відмовитися від Договору та вимагати повернення простроченої заборгованості та Предмета лізингу у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса або у інший спосіб на розсуд лізингодавця, якщо лізингоодержувач не сплатив частково або у повному обсязі лізинговий платіж і прострочення сплати становить більше ніж 30 (тридцять) календарних днів після дати встановленої Графіком (пп. 3.1.4) тощо. За умовами п. 3.2 Договору, лізингодавець зобов`язаний передати Предмет лізингу у власність лізингоодержувачу після закінчення строку лізингу за умови належного виконання лізингоодержувачем всіх умов Договору (пп. 3.2.1); за умови повного виконання лізингоодержувачем п. 4.5. цього Договору передати Майно за Актом (пп. 3.2.2). Відповідно до п. 3.4 Договору, лізингоодержувач, зокрема, зобов`язаний: своєчасно та в повному обсязі сплачувати лізингові платежі відповідно до умов договору та відшкодовувати інші витрати лізингодавця, передбачені цим Договором. Лізингоодержувач не має права в односторонньому порядку на зменшення сум чи затримку сплати лізингових платежів внаслідок будь-яких обставин (пп. 3.4.3); щоквартально письмово інформувати лізингодавця про стан та місцезнаходження Предмета лізингу шляхом направлення письмового звіту до 20 числа місяця наступного за вітним кварталом (п.п. 3.4.5); у разі дострокового розірвання цього Договору та в інших випадках дострокового повернення Предмета лізингу, повернути Предмет лізингу у придатному для подальшого використання стані з урахуванням нормального фізичного зносу (п.п. 3.4.11); сплачувати лізингові платежі згідно Графіку з урахуванням п. 10.9. Договору до моменту укладання Акту повернення Майна (п.п. 3.4.13). Згідно з п. 4.1 Договору, з моменту підписання Акту лізингоодержувач за користування Майном сплачує лізингодавцю згідно Графіку та виставлених рахунків чергові лізингові платежі, що включають: 4.1.1. Винагороду (комісію) лізингодавцю за отримане у лізинг Майно; 4.1.2. Платежі по відшкодуванню (компенсації) частини вартості Майна; 4.1.3. Інші витрати лізингодавця, що передбачені цим Договором. Інші платежі визначаються на підставі виставлених лізингодавцем рахунків та не включаються до Графіка. У випадку, якщо лізингодавцем не було виставлено рахунки згідно п.п. 4.1.1., 4.1.2. даного Договору, лізингоодержувач не звільняється від оплати платежів у розмірах та у строки, визначені Графіком. За умовами п. 4.5 Договору, в строк до 03.07.2015 року лізингоодержувач зобов`язаний сплатити авансовий платіж, що складає 58233,10 грн. (п`ятдесят вісім тисяч двісті тридцять три гривні 10 копійок) з урахуванням ПДВ. Платежі за Договором здійснюються в національній валюті України (гривнях), шляхом перерахування грошових коштів на рахунок лізингодавця, визначений Договором та в інший спосіб не заборонений чинним законодавством та зазвичай прийнятий в діловому обороті (п. 4.6 Договору). Якщо строк сплати будь-якого лізингового платежу, зазначений в Графіку припадає на неробочий (вихідний, святковий або ін.) день, то лізингоодержувач зобов`язаний сплатити такий платіж не пізніше дня, який передує останньому робочому дню, за яким настає такий неробочий (вихідний, святковий або ін.) день (п. 4.7 Договору). Відповідно до умов п. 4.8 Договору, лізингоодержувач зобов`язується здійснювати погашення заборгованості перед лізингодавцем у наступному порядку: - сплата нарахованих штрафних санкцій за порушення лізингоодержувачем обов`язків за даним Договором; - сплата суми заборгованості лізингоодержувач перед лізингодавцем за простроченими лізинговими платежами; - сплата поточних лізингових та інших платежів, передбачених цим Договором. У п. 4.9 Договору сторони узгодили, що лізингоодержувач не може вимагати від лізингодавця жодного відшкодування або зменшення суми платежів за Договором у випадку перерви в експлуатації Майна, незалежно від причин виникнення такої перерви. Лізингоодержувач не має права затримувати платежі за Договором, строк сплати яких настав, навіть з причин пошкодження Майна (п. 4.10 Договору). За умовами п. 5.1 Договору, передача лізингодавцем лізингоодержувачу Майна здійснюється у 7 (семи) денний строк з моменту виконання умови щодо оплати лізингоодержувачем авансового платежу. У разі неперерахування лізингодержувачем авансового платежу в визначені п. 4.5. Договору строки, лізингодавець звільняється від обов`язку передати Майно за цим Договором. Приймання лізингоодержувачем Майна в лізинг оформляється шляхом складання Акту, який Сторони зобов`язуються підписати в день фактичної передачі Майна. Акт підписується повноважними представниками Сторін і скріплюється печатками Сторін у 2 (двох) автентичних примірниках (п. п. 5.3 Договору). Підписання лізингоодержувачем Акту свідчить та підтверджує, що Майно передано йому у належному стані (п. 5.7 Договору ). Пунктом 8.1 Договору передбачений обов`язок лізингоодержувача за власний рахунок здійснити обов`язкове страхування Предмету лізингу та страхових ризиків, пов`язаних з експлуатацією Предмету лізингу, у строк не пізніше 10 (десяти) календарних днів з моменту отримання Майна. Проект договору страхування перед його укладенням та компанія-страховик підлягає обов`язковому письмовому погодженню з лізингодавцем. Лізингоодержувач здійснює страхування Предмета лізингу від ризиків, пов`язаних з володінням і користуванням Предметом лізингу. Договір страхування укладається на весь строк цього Договору. Страхування здійснюється на користь лізингодавця (вигодонабувача) (п. 8.2 Договору). Згідно із п. 8.4 Договору, страховий поліс (його копія) має бути переданий лізингодавцю протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту його отримання лізингоодержувачем. Умовами п. 10.1 Договору передбачене право лізингодавця вимагати термінового повернення Майна, а в разі неповернення його в добровільному порядку, повернути Предмет лізингу без згоди Лізингоодержувача, зокрема, у випадку, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж (частково або в повному обсязі) та прострочення сплати становить більше 30 (тридцять) календарних днів з дня настання строку платежу, встановленого в Графіку (п.п. 10.1.1). У такому випадку лізингодавець направляє лізингоодержувачу повідомлення про термінове повернення Майна із зазначенням строку його передачі. Документом, що підтверджує факт прийняття лізингодавцем рішення про розірвання Договору, є лист - вимога лізингодавця. При цьому даний Договір вважається припиненим після підписання Акту. Лізингоодержувач зобов`язаний протягом 7 робочих днів з моменту направлення листа - вимоги лізингодавцем цінним листом, засобами поштового зв`язку, усунути порушення, оплатити всі штрафні санкції, комісії, витрати, які виникли і стали підставою для направлення вищезазначеної вимоги, а також у вказаний лізингодавцем строк та за свій рахунок повернути лізингодавцю Предмет лізингу у визначене лізингодавцем місце разом з технічною і реєстраційною документацією в технічно справному та комплектному стані (п.п. 10.2, 10.3, 10.4 Договору). Відповідно до умов п. 10.7 Договору, лізингоодержувач повертає лізингодавцю, а лізингодавець приймає Предмет лізингу на підставі Акту, в якому обов`язково зазначається експертна вартість Предмета лізингу на момент його повернення. За змістом п. 10.8 Договору, він вважається припиненим з моменту укладання Сторонами Акту. До укладання Сторонами Акту всі положення цього Договору зберігають свою силу для Сторін. У разі дострокового припинення дії, відмови від Договору чи його розірванні, Сторони проводять взаєморозрахунки на підставі затвердженого ними Акту звірки взаєморозрахунків, складеного з урахуванням прострочень сплати лізингоодержувачем всіх передбачених Договором платежів та нарахованих штрафних санкцій згідно розділу 11 цього Договору (р. 10.9 Договору). За умовами п. 18.8 Договору, цей Договір набирає чинності з дати його укладення та діє до повного виконання Сторонами прийнятих на себе зобов`язань. Згідно Специфікації № 1 (додаток № 1 до Договору), підписаної сторонами, Предметом лізингу є наступне Майно, загальною вартістю 1 164 662 грн. 00 коп.: - комбайн зернозбиральний КЗС-812СХ, заводський № 335; 2010 року випуску з жаткою та транспортним візком; - комбайн зернозбиральний КЗС-812СХ, заводський № 240, 2010 року випуску з жаткою та транспортним візком. У додатку № 2 до Договору сторони погодили Графік сплати лізингових платежів, із зазначенням строків погашення, суми заборгованості по вартості предмету лізингу, суми до сплати вартості предмета лізингу та комісії лізингодавця. На виконання п.4.5 Договору позивач виставив до сплати відповідачу рахунок від 23.06.2015р. № 58 для оплати авансового внеску в сумі 58 233 грн. 10 коп., який сплачений відповідачем 03.07.2015р., що підтверджується платіжним дорученням № 19 (т.1, а.с. 76, 71). На виконання умов договору, позивачем передано, а відповідачем прийнято Майно: комбайн зернозбиральний КЗС-812СХ, заводський № 335; 2010 року випуску з жаткою та транспортним візком; комбайн зернозбиральний КЗС-812СХ, заводський № 240, 2010 року випуску з жаткою та транспортним візком, загальною вартістю 1 164 662 грн. 00 коп., про що сторонами складено відповідний акт приймання-передачі Майна (т. 1, а.с. 22). Звернувшись 28.03.2018р. з позовом до суду про розірвання договору фінансового лізингу від 25.05.2015 № 15/2015-ДФЛ та про вилучення у Приватного сільськогосподарського підприємства "Агро-Технічна Компанія" з передачею позивачу предмету лізингу, свої вимоги позивач обґрунтовував несплатою відповідачем лізингових платежів на протязі більше ніж 9 місяців, що є істотним порушенням умов спірного договору з боку відповідача та підставою для його розірвання на підставі ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України. В заяві поданій відповідно до ст.46 ГПК України, позивач додатково зазначив, що в порушення п.п. 3.4.5, 8.1, 8.4, 14.5 Договору відповідач не виконав своїх обов`язків щодо щоквартального письмового інформування позивача про стан та місцезнаходження предмету лізингу шляхом направлення письмового звіту до 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом; щодо страхування Предмету лізингу та передачі позивачу страхового полісу, а також щодо надання позивачу фінансових документів. Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 03.08.2018р. у позові відмовлено з тих підстав, що позивач скористався своїм правом на односторонню відмову від спірного договору, звернувшись до нотаріусу із відповідною заявою. За результатами звернення позивача приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Огороднік Ж.А. посвідчено виконавчий напис від 30.06.2017 серії НМО 283502 № 440, яким відповідачу пропонувалось: - повернути Приватне сільськогосподарське підприємство "Агро-Технічна Компанія" на користь Державного підприємства "Спецагролізинг" комбайн зернозбиральний КЗС-812 СХ, зав. № 355, рік випуску 2010 з жаткою та транспортним візком та комбайн зернозбиральний КЗС-812 СХ, зав. № 240, рік випуску 2010 з жаткою та транспортним візком, загальною вартістю 1 164 662 грн. 00 коп. з ПДВ, що передані в користування на підставі договору фінансового лізингу № 15/2015-ДФЛ від 25.05.2015; - задовольнити вимоги Державного підприємства "Спецагролізинг" шляхом стягнення грошових коштів з рахунків Приватного сільськогосподарського підприємства "Агро-Технічна Компанія" у розмірі 842 973,07 грн. за період з 30.07.2015 по 30.06.2017, з яких: 411 571,56 грн. заборгованість по відшкодуванню вартості предмету лізингу, 107 672,06 заборгованість по сплаті комісії; штрафні санкції, нараховані на невідшкодовану частину вартості предмету лізингу: 15 538,00 грн. 3% річних, 180 781,29 грн. пеня, 78 503,57 грн. інфляційне збільшення боргу; штрафні санкції, нараховані на комісійну винагороду лізингодавця: 2 989,00 грн. 3% річних, 33 581,33 грн. пеня, 12 336,26 грн. інфляційне збільшення боргу; - договір фінансового лізингу від 25.05.2015 № 15/2015-ДФЛ вважати розірваним в односторонньому порядку з ініціативи лізингодавця - Державного підприємства "Спецагролізинг». Разом з тим суд константував, що на час розгляду справи доказів скасування Виконавчого напису або визнання таким, що не підлягає виконанню суду не надано. 28.09.2018 Державне підприємство "Спецагролізинг" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про перегляд вказаного судового рішення за нововиявленими обставинами. В якості підстави для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами відповідач посилається на приписи п. 1 ч. 2 ст. 320 Господарського процесуального кодексу України та зазначає, що рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2018 у справі № 904/738/18, яке набрало законної сили 19.09.2018, задоволено позов Приватного сільськогосподарського підприємства "Агро-Технічна Компанія" до Державного підприємства "Спецагролізинг" та визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Огороднік Ж.А. від 30.06.2017 серії НМО 283502 №

440. Відповідно до ч. 1 ст. 320 Господарського процесуального кодексу України, рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. (п.1 ч.2 ст. 320 ГПК України). Згідно зі ст. 325 Господарського процесуального кодексу України, заява про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами розглядається судом у судовому засіданні протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами. Справа розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. У суді першої інстанції справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи. За результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду. В даному випадку нововиявленими є обставини, встановлені у рішенні Господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2018р. у справі № 904/738/18 щодо незаконності виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Огороднік Ж.А. від 30.06.2017 серії НМО 283502 № 440, яким припинений спірний договір лізингу, тому господарський суд правильно задовольнив заяву та переглянув справу за ново виявленими обставинами. Згідно з ч.1, 2 ст.806 ЦК України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом (параграф 6 глави 58 ЦК України - "Лізинг") та законом. До відносин, пов`язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом. Відповідно до ч.2 ст. 1, ч.1 ст.2 Закону України "Про фінансовий лізинг" (далі Закон), за договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов`язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі). Відносини, що виникають у зв`язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом. Пункт 3 частини 2 статті 11, статтею 16 Закону встановлено обов`язок лізингооодержувача своєчасно сплачувати лізингові платежі в порядку встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; компенсацію відсотків за кредитом; інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов`язані з виконанням договору лізингу. За приписами п. 4 ч. 1 ст. 10 Закону України "Про фінансовий лізинг", лізингодавець має право вимагати розірвання договору та повернення предмета лізингу у передбачених законом та договором випадках. Відповідно до ст.694 ЦК України, Договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу (ч.1). Якщо покупець прострочив оплату товару, проданого в кредит, продавець має право вимагати повернення неоплаченого товару (ч.4). Статтею 695 ЦК України встановлено, що договором про продаж товару в кредит може бути передбачено оплату товару з розстроченням платежу (ч.1).. Якщо покупець не здійснив у встановлений договором строк чергового платежу за проданий з розстроченням платежу і переданий йому товар, продавець має право відмовитися від договору і вимагати повернення проданого товару (ч.2). Матеріалами справи підтверджується та не оспорюється відповідачем, що останнім у строк, встановлений графіком 03.07.2015р., повністю було сплачено авансовий платіж у сумі 58 233,10 грн. Наступний платіж, за графіком 30.07.2015р. в сумі 49 387,65 грн., сплачений з порушенням строку 07.08.2015р., частково в сумі 31 000 грн. В подальшому, в порушення умов договору, відповідач оплату не здійснював майже два роки до 17.07.2017р. В проекті додаткової угоди № 1 від 20.07.2017р. до договору, підготовленої та підписаної відповідачем, останній визнавав, що заборгованість з лізингових платежів за 2015-2016р. складає 411 571,60 грн., штрафних санкцій 347 022,69 грн. Починаючи з 15.07.2017р. по 19.02.2019р. відповідачем здійснено 11 платежів на загальну суму на 1 200 659,98грн.. що підтверджується наданими відповідачем платіжними документами. Таким чином лізингові платежів сплачені на загальну суму 1 289 893,08 грн. У зв?язку з тим, що договором сторони передбачили нарахування штрафних санкцій і порядок погашення (штрафні санкції, прострочений платіж, поточний платіж) для вирішення питання щодо наявності заборгованості, з урахуванням нарахованих штрафних санкцій, станом на час розгляду справи апеляційним господарським судом призначена судова економічна експертиза, на вирішення якої поставлено питання: чи підтверджується документально розрахунок заборгованості за договором фінансового лізингу (основної суми, пені, 3% річних, інфляційних втрат) за період 2015 2019 роки станом на 18.07.2019р., які надані ДП «Спецагролізинг» і ПСП «Агро-Технічна компанія». Згідно висновку судової економічної експертизи від 27.12.2019р., проведеної Дніпропетровським науково-дослідним інститутом судових експертиз, станом на 18.07.2019р. документально підтверджується заборгованість в сумі 427 298,57 грн. в тому числі: 271 998,41 грн. відшкодування частини вартості предмета лізингу, 25 447,86 грн. комісія лізингодавцю, 8 304,19 грн. 3% річних, 23 865,33 грн. інфляційні. Як вбачається з мотивувальної частини висновку вищезазначена заборгованість складається з заборгованості за платежами від 30.10.2017р, 30.11.2017р., 30.07.2018р., 30.08.2018р., 30.09.2018р., 30.10.2018р., 30.11.2018р., що спростовує доводи відповідача про те, що станом на 06.11.2018р. відповідач немає заборгованості. З урахуванням наведеного колегія суддів погоджується з рішенням господарського суду, оскільки відповідачем порушено умови договору щодо своєчасної сплати лізингових платежів і таке прострочення складало більше 30 днів ( майже два роки), а право позивача на розірвання договору і повернення предмету лізингу ґрунтується на умов договору та нормах закону (ст.10 Закону України «Про фінансовий лізинг», ст.ст.694, 695 ЦК України). Що стосується посилання в апеляційній скарзі на не направлення позивачем листа-вимоги про розірвання договору, як-то передбачено п.10.2.Договору, то колегія суддів зазначає, що даний пункт передбачає право орендодавця на відмову від договору і не є його обов??язком і не позбавляє лізингодавця права вимагати розірвання договору в судовому порядку. З урахування наведеного апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Рішення суді слід залишити в силі. Судові витрати покласти на відповідача. На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства "Агро-Технічна Компанія" залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2018р. у справі №904/1228/18 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у випадках передбачених ст. 287 ГПК України. Повний текст постанови складений 05.03.2020р. Головуючий суддя С.Г. Антонік Суддя О.Г. Іванов Суддя О.В. Березкіна