Постанова Північний апеляційний господарський суд № 910/3066/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "13" лютого 2020 р. Справа№ 910/3066/19 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Кравчука Г.А. суддів: Коробенка Г.П. Агрикової О.В. при секретарі судового засідання: Вороніній О.С. за участю представників сторін: від позивача: Велічанський М.А. довіреність № 1 від 02.01.2020 від відповідача: не з`явився від третьої особи: не з`явився розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро", м. Київ на рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2019 (повний текст складено 04.07.2019) у справі №910/3066/19 (суддя Курдельчук І.Д.) за позовом Приватного акціонерного товариства "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль", м. Радомишль, до Публічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро", м. Київ, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Дакорт", м. Львів, про визнання відмови у виплаті неправомірною та стягнення за банківською гарантією 580 656,18 грн., ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог. Приватне акціонерне товариство "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль" (далі - комбінат, позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" (далі - АТ "Банк Кредит Дніпро", відповідач) про визнання відмови банку від 26.12.2018 у виплаті за гарантією платежу №325РМ/UAH/3965 від 24.04.2018 (далі - гарантія) неправомірною та стягнення з АТ "Банк Кредит Дніпро" на користь комбінату 580 656,18 грн. заборгованості з яких: 572 160,00 грн. заборгованість за гарантією, 5 721,60 грн. інфляційних витрат та 2 774,58 грн. трьох відсотків річних. В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на те, що відповідачем в порушення взятих на себе зобов`язань за гарантією від 24.04.2018 №325РМ/UAH/3965 не здійснено виплату позивачу платежу у розмірі 572 160,00 грн. у зв`язку із неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "Дакорт" (далі - третя особа) зобов`язань за дистриб`юторською угодою №16/11/41 від 16.11.2015. Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття. Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.06.2019 у справі №910/3066/19 позов задоволено повністю. Визнано неправомірною відмову АТ "Банк Кредит Дніпро" від 26.12.2018 у виплаті комбінату за банківською гарантією від 24.04.2018 №325РМ/UAH/3965. Стягнуто з АТ "Банк Кредит Дніпро" на користь позивача 572 160,00 грн. суми за гарантією платежу №325РМ/UAH/3965 від 24.04.2018, 5 721,60 грн. інфляційних втрат, 2 774,58 грн. 3% річних та 8 582,40 грн. судового збору. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вказав, що надані у даній справи пояснення та докази свідчать про недотримання відповідачем зобов`язання за гарантією щодо сплати позивачу грошових коштів в розмірі 572160,00 грн. за листом-вимогою від 19.12.2018 № 1091, а тому, з урахуванням встановлених фактичних обставин справи і наявних у ній доказів, позовні вимоги про визнання неправомірною відмови АТ "Банк Кредит Дніпро" від 26.12.2018 у виплаті за гарантією та про стягнення з відповідача заборгованості за цією гарантією в розмірі 580 656,18 грн. судом першої інстанції визнані обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, АТ "Банк Кредит Дніпро", звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2019 скасувати та постановити нове, яким відмовити у позові. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не було досліджено, що вимога підписана особами без належних повноважень. Апелянт зазначив, що вимога про виплату, що надійшла до АТ "Банк Кредит Дніпро" від позивача підписана фінансовим директором Геновим Андрієм. На підтвердження його повноважень до вимоги про виплату додано копію довіреності №1 від 01.01.2018. Зазначеною довіреністю Генову Андрію надані повноваження представляти довірителя, у тому числі у відносинах з банківськими установами, стосовно питань, пов`язаних з представництвом інтересів та захистом прав довірителя у межах наведених повноважень, а саме: укладати (підписувати) від імені довірителя будь-які договори, зовнішньоекономічні контракти та інші правочини, включаючи додатки до них, додаткові договори та/або угоди, специфікації, акти приймання передачі (акти повернення), видаткові накладні, платіжні та розрахункові документи в межах укладених договорів (контрактів) та інших правочинів, а також інші документи, у тому числі рахунки-фактури для митного оформлення вантажу, на суму, що не перевищує еквівалент у гривнях 20 000 (двадцять тисяч) доларів США за курсом Національного банку України, встановленим на дату укладання відповідного правочину або на дату оформлення відповідного первинного /іншого документу. За твердженням апелянта, судом першої інстанції не враховано, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження дотримання позивачем, визначеного в довіреності №1 від 01.01.2018, порядку погодження вимоги про виплату, сума якої становила 572 160,00 грн. (еквівалент 20 545,86 доларів США за офіційним курсом Національного банку України станом на 19.12.2018) з Головою Наглядової ради позивача. Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті. Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №910/3066/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Кравчука Г.А. (судді доповідача), суддів Тарасенко К.В. та Агрикової О.В. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.08.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційної скаргою АТ "Банк Кредит Дніпро" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2019 у справі №910/3066/19 та призначено справу до розгляду на 16.08.2019. Розпорядженням в.о. керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 12.08.2019 призначено повторний автоматизований розподіл справи, в зв`язку з перебуванням судді Агрикової О.В. у відпустці. Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.08.2019, справу №910/3066/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді доповідача) Кравчука Г.А., суддів Яковлєва М.Л. та Тарасенко К.В. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.08.2019 прийнято до свого провадження апеляційну скаргу у вищезазначеному складі суду та призначено справу до розгляду на 10.10.2019. Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2019 призначено повторний автоматизований розподіл справи, у зв`язку з перебуванням судді Тарасенко К.В. у відпустці. Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.10.2019, справу №910/3066/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді доповідача) Кравчука Г.А., суддів Яковлєва М.Л. та Коробенка Г.П. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.10.2019 прийнято до свого провадження апеляційну скаргу АТ "Банк Кредит Дніпро" у вищезазначеному складі суду та призначено справу до розгляду на 12.12.2019. Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2019 призначено повторний автоматизований розподіл справи, у зв`язку з перебуванням судді Яковлєва М.Л. у відпустці. Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.12.2019, справу №910/3066/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді доповідача) Кравчука Г.А., суддів Агрикової О.В. та Коробенка Г.П. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2019 прийнято до свого провадження апеляційну скаргу АТ "Банк Кредит Дніпро" у вищезазначеному складі суду та призначено справу до розгляду на 13.02.2020 Явка представників сторін. У судове засідання 13.02.2020 представники відповідача та третьої особи не з`явилися. Про час та місце судового засідання повідомлені належним чином, про причини неявки апеляційний господарський суд не повідомили. Представник позивача у судовому засіданні 13.02.2020, заперечуючи доводи апеляційної скарги, зазначив, що апеляційна скарга є необґрунтованою, твердження в ній безпідставні, а суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення, просив апеляційний господарський суд відмовити в задоволені вимог апеляційної скарги, а оскаржуване рішення залишити без змін. Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції. 16.11.2015 між комбінатом та третьою особою укладено Дистриб`юторську угоду від 16.11.2015 № 16/11/41 (далі - Угода), за умовами якої комбінат здійснює поставку третій особі товару, а третя особа зобов`язується прийняти та оплатити вартість отриманого товару (п. 1.1 Угоди); Поставка товару здійснюється у зворотній тарі, яка підлягає поверненню комбінату від третьої особи (п. 12.1 Угоди). Сторони погодили строк повернення тари, а саме, для періоду з квітня по вересень - 15 днів з моменту поставки, і з жовтня по березень - 30 днів з моменту поставки (п. 12.5 Угоди). У разі неповернення або не своєчасного повернення тари, вважається, що тара автоматично перейшла у власність третьої особи. При цьому третя особа зобов`язана відшкодувати комбінату повну вартість не поверненої тари на підставі поточної її ціни, визначеній специфікацією протягом 7 днів з моменту складання акту, або у разі його не складання - з моменту, коли тара повинна бути повернута компанії (п. 12.10 Угоди). Комбінатом і третьою особою укладено Специфікацію на тару, у якості додатку до Угоди, якою визначена її вартість. Від імені комбінату Угоду та Додаткову угоду підписано представником Геновим Андірєм Івановичем, який діє на підставі довіреності №1 від 01.01.2016. 24.04.2018 АТ "Банк Кредит Дніпро" (гарант) надано банківську гарантію платежу № 325PM/UAH/3695 з метою забезпечення виконання зобов`язань третьої особи (принципал) перед комбінатом (бенефіціар) за Угодою від 16.11.2015 № 16/11/41. Гарантією АТ "Банк Кредит Дніпро" зобов`язується безвідклично, незалежно від дійсності та наслідків вищевказаної Угоди, виплатити на користь бенефіціара будь-яку суму або суми в українських гривнях, що разом не перевищують 1 500 000,00 грн. протягом 5 (п`яти) банківських днів після одержання письмової вимоги бенефіціара, що містить твердження про те, що бенефіціар передав принципалу поворотну тару - бочки КЕГ, а принципал не виконав свої зобов`язання з повернення зворотної тари - бочок КЕГ, у строк, обумовлений в Договорі. Письмова вимога повинна бути підписана уповноваженими особами бенефіціара та супроводжуватись документами, які підтверджують повноваження таких осіб, засвідченими належним чином, та скріплена печаткою бенефіціара. Вимога бенефіціара повинна супроводжуватись завіреними належним чином доказами поставки поворотної тари - бочок КЕГ принципалу за Угодою, а саме копіями накладних, оформлених відповідно до умов договору, та підписаних сторонами. Термін дії гарантії встановлено по 31.12.2018. У зв`язку з неналежним виконанням третьою особою Угоди щодо умов повернення тари, бенефіціар звернувся до гаранта з листом-вимогою від 19.12.2018 № 1091 про сплату грошових коштів за гарантією в сумі 572 160,00 грн. До вказаної вимоги були додані документи, необхідні для сплати гарантії та визначені умовами гарантії. Дана вимога підписана фінансовим директором комбінату А. Геновим, повноваження якого підтверджуються довіреністю від 01.01.2018 №1. Листом від 26.12.2018 АТ "Банк Кредит Дніпро" відмовлено позивачу у задоволенні вимоги за гарантією з причини відсутності повноважень підписанта зі сторони бенефіціара у листі-вимозі від 19.12.2018 за гарантією. Отже, спір між сторонами у справі виник з приводу невиконання відповідачем зобов`язань за наданою ним гарантією. Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови. За змістом ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Статями 11, 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Згідно з ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Частиною 1 ст. 546 ЦК України гарантія є одним із видів забезпечення зобов`язань. За умовами ст. 200 ГК України гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов`язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов`язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов`язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні. Зобов`язання за банківською гарантією виконується лише на письмову вимогу управненої сторони. Стаття 560 ЦК України вказує, що за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (беніфіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Відповідно до ст. 562 ЦК України, зобов`язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов`язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов`язання. Статтею 563 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов`язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії. Вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред`являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії. У вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов`язання, забезпеченого гарантією. Кредитор може пред`явити вимогу до гаранта у межах строку, встановленого у гарантії, на який її видано. Право гаранта на відмову в задоволенні вимоги кредитора встановлено ст. 565 ЦК України, згідно з ч. 1 якої гарант має право відмовитися від задоволення вимоги кредитора, якщо вимога або додані до неї документи не відповідають умовам гарантії або якщо вони подані гарантові після закінчення строку дії гарантії. Гарант повинен негайно повідомити кредитора про відмову від задоволення його вимоги. Порядок, умови надання та отримання банками гарантій та їх виконання регулюються Положенням про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженим постановою Правління Національного банку України №639 від 15.12.2004 (далі - Положення). Так, у пункті 2 розділу I Положення (у редакції, чинній на час видачі гарантії), визначено, що гарантія - це спосіб забезпечення виконання зобов`язань, відповідно до якого банк-гарант приймає на себе грошове зобов`язання перед бенефіціаром (оформлене в письмовій формі або у формі повідомлення) сплатити кошти за принципала в разі невиконання останнім своїх зобов`язань у повному обсязі або їх частину в разі пред`явлення бенефіціаром вимоги та дотримання всіх вимог, передбачених умовами гарантії. Зобов`язання банку-гаранта перед бенефіціаром не залежить від основного зобов`язання принципала (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли посилання на таке зобов`язання безпосередньо міститься в тексті гарантії. Наведеним Положенням передбачено, що безвідклична гарантія - гарантія, умови якої не можуть бути змінені і вона не може бути припинена банком-гарантом згідно із заявою принципала без згоди та погодження з бенефіціаром; безумовна гарантія - гарантія, за якою банк-гарант у разі порушення принципалом свого зобов`язання, забезпеченого гарантією, сплачує кошти бенефіціару за першою його вимогою без подання будь-яких інших документів або виконання будь-яких інших умов. Відмовляючи у задоволенні вимоги №1091 від 19.12.2018 про виплату на підставі гарантії платежу №325РМ/UAH/3695 відповідач послався на те, що подану вимогу підписано не уповноваженою особою, а саме на відсутність повноважень представника позивача на укладання правочинів та підписання документів на суму, що перевищує еквівалент у гривнях 20 000,00 доларів США за курсом НБУ та відсутність документального підтвердження погодження вищевказаної довіреності Головою Наглядової ради Приватного акціонерного товариства "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль". В той же час, згідно наявних у матеріалах справи доказів, вбачається, що вимогу №1091 від 19.12.2018 про виплату на підставі гарантії платежу №325РМ/UAH/3695 підписано Геновим А. на підставі довіреності № 1 від 01.01.2018 (т.1, а.с. 25). За змістом довіреності №1 від 01.01.2018 Генова Андрія уповноважено представляти позивача в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та правоохоронних органів, у відносинах з іншими юридичними та фізичними особами, у тому числі, з нерезидентами, банківськими установами, стосовно питань, пов`язаних з представництвом інтересів та захистом прав довірителя у межах повноважень визначених цією довіреністю. Зокрема, представник має право самостійно укладати (підписувати) від імені Довірителя будь-які договори, зовнішньоекономічні контракти та інші правочини, включаючи додатки до них, додаткові договори та/або угоди, специфікації, акти приймання-передачі акти повернення), видаткові накладні, платіжні та розрахункові документи в межах укладених договорів (контрактів) та інших правочинів, а також інші документи, у тому числі рахунки-фактури для митного оформлення вантажу, на суму, що не перевищує грошовий еквівалент у гривнях 20 000 (двадцяти тисяч) доларів США за курсом Національного банку України, встановленим на дату укладення відповідного правочину або на дату оформлення відповідного первинного/іншого документу. У разі, якщо сума, вказана в будь-якому з вищеперерахованих документів (за винятком документів первинного бухгалтерського обліку та рахунків-фактур) перевищуватиме грошовий еквівалент у гривнях 20 000 (двадцяти тисяч) доларів США за курсом Національного банку України, встановленим на дату укладення відповідного правочину, представник має право підписувати такі документи за попереднім погодженням з Головою Наглядової Ради Товариства, що (погодження) здійснюється шляхом візування документів - проставлення підпису Голови Наглядової Ради Товариства на відповідному документі. Довіреність № 1 від 01.01.2018 видана директором ПрАТ "ПБК "Радомишль" Гавриленком С.А. (т.1, а.с. 25-26). Згідно із доданої до матеріалів справи копії Статуту Приватного акціонерного товариства "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль" затвердженим Загальними зборами акціонерів Публічного акціонерного товариства "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль" (т. 1, а.с. 107-142), рішення Наглядової ради приймається простою більшістю голосів членів Наглядової ради, які беруть участь у засіданні та мають право голосу. На засіданні Наглядової ради кожний член Наглядової ради має один голос. У разі рівного розподілу голосів членів Наглядової ради під час прийняття рішень право вирішального голосу має голова Наглядової ради, за виключенням наступних питань, рішення по яким приймаються одноособово Головою Наглядової ради: - надання згоди на укладення від імені Товариства одного чи кількох пов`язаних правочинів, пов`язаних з придбанням, відчуженням чи можливим відчуженням Товариством прямо або опосередковано майна, сума (вартість) якого перевищує 20 000 (двадцять тисяч) доларів США, та не перевищує 500 000 (п`ятсот тисяч) доларів США, або еквівалент цих сум в інших валютах, за відповідним курсом, встановленим Національним банком України на дату укладення відповідного правочину, включаючи такі правочини (перелік невичерпний): - договори купівлі-продажу (міни, дарування) нерухомого майна; - договори купівлі-продажу (міни, дарування) земельних ділянок; - договори іпотеки (застави), договори поруки, договори лізингу; - договори купівлі-продажу (міни, дарування) цінних паперів; - договори купівлі-продажу (міни, дарування) векселів; - інвестиційні договори, договори про спільну діяльність, договори підряду на будівництво; - договори купівлі-продажу (міни, дарування) часток у статутному капіталі юридичних осіб; - договори купівлі-продажу (міни, дарування) об`єктів права інтелектуальної власності; - договори, які відповідно до закону потребують нотаріального посвідчення та/або державної реєстрації (за винятком договорів оренди транспортних засобів (додаткових договорів до них), що укладаються з фізичними особами, для укладення яких не потрібна згода Наглядової ради). Враховуючи вищевикладені положення Статуту позивача, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що до повноважень Голови Наглядової ради не віднесено візування вимог за гарантіями сума яких перевищує еквівалент 20 000 доларів США у гривнях за курсом Національного банку України. Разом з цим, згідно ст. 202 ЦК України правочином є дія особи спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. За приписами ч.3 ст.202 ЦК України одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов`язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов`язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами. Поняття "вимоги" визначено у Положенні, згідно з яким вимога є листом або повідомленням з вимогою до банку-гаранта/банку-контргаранта сплатити кошти за гарантією/контргарантією. Вимога за гарантією складається бенефіціаром і подається у довільній формі, якщо інше не визначено умовами гарантії (у якій має зазначатися, у чому полягає порушення принципалом базових відносин, забезпечених гарантією), або надсилається у формі повідомлення банку-гаранту. Вимога за контргарантією складається банком-гарантом (або іншим банком-контргарантом) і подається за довільною, якщо інше не визначено умовами контргарантії, формою або надсилається у формі повідомлення банку-контргаранту. Отже вимога платежу за гарантією має містити всі відомості щодо порушення постачальником зобов`язань за Угодою, які вимагаються ст. 563 ЦК України та умовами гарантії, і така вимога є правовою підставою для здійснення відповідачем платежу за гарантією і не створює обов`язки для особи, яка його вчинила - бенефіціара, а цивільні права та обов`язки гаранта виникають з гарантії, а не вимоги. Тобто вимога платежу за своїм змістом є лише інформацією (листом/повідомленням) про настання обставин для сплати гарантії, яка(-ий/-е) подається у довільній формі або надсилається у формі повідомлення і не є одностороннім правочином у розумінні ст. 202 ЦК України. З огляду на викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимога №1091 від 19.12.2018 про виплату на підставі гарантії платежу №325РМ/UAH/3695 не є правочином у розумінні ст. 202 ЦК України, а є лише інформацією (повідомленням) про настання обставин для сплати гарантії. Згідно з п. 2 розділу І Положення безумовна гарантія - гарантія, за якою банк-гарант у разі порушення принципалом свого зобов`язання, забезпеченого гарантією, сплачує кошти бенефіціару за першою його вимогою без подання будь-яких інших документів або виконання будь-яких інших умов. Вказане положення не визначає обов`язкового переліку документів, які мають бути додані до вимоги по гарантії, і також залишає на вирішення особи, яка складає гарантію, визначення у тексті гарантії переліку документів, які повинні бути додані до вимоги за гарантією. Колегія суддів апеляційного господарського суду, дослідивши зміст гарантії, довіреності №1 від 01.01.2018, Статуту Приватного акціонерного товариства "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль" у сукупності зі ст. 563 ЦК України та вказаним Положенням, встановила, що відповідач необґрунтовано відмовив позивачу у виплаті за гарантією, оскільки пред`явлена позивачем вимога відповідала умовам гарантії. Таким чином, позовна вимога про стягнення 572 160,00 грн. за гарантією є обґрунтованою та правомірно була задоволена судом першої інстанції. Колегія суддів апеляційного господарського суду, перевіривши здійснений судом першої інстанції розрахунок заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат, виходячи з встановленого строку виникнення обов`язку відповідача зі сплати за гарантією платежу №325РМ/UAH/3695 за загальний період з 28.12.2018 по 25.02.2019, погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог у цій частині та стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 2 774,58 грн. та 5 721,60 грн. інфляційних втрат. Враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №№ 2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. Зокрема, Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов 'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов 'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій, усі інші твердження та доводи відповідача не спростовують вищевикладених висновків суду першої інстанції. Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної. Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2019 у справі № 910/3066/19 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається. У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у відповідності до ст. 129 ГПК України покладаються апеляційним господарським судом на Публічне акціонерне товариство "Банк Кредит Дніпро". Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" на рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2019 у справі №910/3066/19 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2019 у справі №910/3066/19 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/3066/19 повернути до місцевого господарського суду. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту. Повний текст постанови складено 26.02.2020. Головуючий суддя Г.А. Кравчук Судді Г.П. Коробенко О.В. Агрикова