Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 120/3436/19-а

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 120/3436/19-а Головуючий у 1-й інстанції: Томчук Андрій Валерійович Суддя-доповідач: Кузьменко Л.В. 03 березня 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Кузьменко Л.В. суддів: Франовської К.С. Совгири Д. І. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 02 грудня 2019 року (рішення ухвалено суддею Томчуком А.В. в м.Вінниця, повний текст рішення складено 02 грудня 2019 року) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій, рішення протиправними, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, в якому просив: - визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови в перерахунку пенсії за вислугу років виходячи з розрахунку 90% суми заробітної плати, визначеної у довідці прокуратури Вінницької області від 13 вересня 2019 року; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області провести перерахунок пенсії за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ, виходячи з розрахунку 90% від суми заробітної плати, визначеної у довідці прокуратури Вінницької області від 13.09.2019 року №18/3 починаючи з 19 вересня 2019 року. На обґрунтування позовних вимог покликався на те, що з грудня 2004 року йому призначено пенсію відповідно до Закону України "Про прокуратуру" в розмірі 90% від заробітної плати згідно довідки прокуратури Вінницької області. Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року №1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" підвищено розміри посадових окладів працівників прокуратури. Позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, за результатами розгляду якої, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 23.09.2019 №025050136689 відмовлено в перерахунку пенсії ОСОБА_1 за вислугу років з підстав відсутності законодавчого врегулювання щодо умов та порядку перерахунку пенсій, призначених працівникам прокуратури. Окрім цього позивач покликався на те, що відповідачем протиправно зменшено розмір його пенсії при проведенні перерахунку, а саме зменшено відсоток призначеної пенсії з 90% до 80%. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 02 грудня 2019 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Не погодившись з таким судовим рішенням позивач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає його таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Посилається на рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 року №7-р(II)/2019 у справі за конституційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII. Відповідач надав письмовий відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Позивач до суду апеляційної інстанції не прибув, просив розглядати апеляційну скаргу за його відсутності. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, дійшла висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення апеляційної скарги виходячи з такого. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 працював в органах прокуратури, зокрема, на посаді прокурора Теплицького району. З 2004 року позивачеві призначено пенсію за вислугою років у розмірі 90% від заробітної плати. Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року №1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" підвищено розміри посадових окладів працівників прокуратури. 13.09.2019 року прокуратурою Вінницької області позивачу видано довідку за №18/3 про розмір заробітної плати згідно постанови КМУ №1013 від 09.12.2015 року. 19.09.2019 року позивач звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного фонду у Вінницькій області про перерахунок пенсії на підставі довідки прокуратури Вінницької області від 13.09.2019 №18/3 про збільшений розмір заробітної плати. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду у Вінницькій області №025050136689 від 23.09.2019 року заявнику відмовлено в перерахунку пенсії з мотивів відсутності законодавчо визначених підстав для такого перерахунку. Не погодившись з такою відмовою відповідача, позивач звернувся до суду з позовом. Відмовляю у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач правомірно відмовив ОСОБА_1 у перерахунку пенсії, оскільки на момент звернення позивача з заявою про перерахунок пенсії Кабінетом Міністрів України не встановлено порядку перерахунку розміру пенсії працівників прокуратури. Суд апеляційної інстанції вважає правильними висновки суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для перерахунку пенсії позивача станом на день його звернення до пенсійного органу з огляду на таке. Відповідно ч. 2ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з ч.1 ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" (в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу) прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80% від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90% від суми місячного (чинного) заробітку. Відповідно до частини 13 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ держава взяла на себе обов`язок забезпечити не лише нарахування, але й перерахунок пенсії працівникам прокуратури, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за перерахунком. Частиною 18 статті 50-1 Закону №1789-ХІІ визначено, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховувалися у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадився з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадився з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи. Разом з тим, Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 року №76-VIII внесено зміни до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" та частину вісімнадцяту викладено у такій редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України". 15 липня 2015 року набув чинності Закон України "Про прокуратуру", згідно з Розділом ХІІ Прикінцевих положень якого визнано такими, що втратили чинність з набранням чинності цим Законом положення: Закону України "Про прокуратуру", крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46-2, статті 47, частини першої статті 49, частини п`ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів (їх дія поширюється на осіб, яким присвоєно класні чини до набрання чинності цим Законом), статті 55 щодо посвідчення працівника прокуратури, статті 2 у частині підстав звільнення з посади Генерального прокурора України, а також статті 13 щодо функціонування в системі органів прокуратури міських, районних, міжрайонних, районних у містах прокуратур, яка втрачає чинність з 15 грудня 2015 року. Враховуючи викладене, на час звернення позивача до відповідача з заявою про перерахунок пенсії, частини тринадцята та вісімнадцята статі 50-1 Закону України "Про прокуратуру" втратили чинність. Відповідно до частини 20 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" (чинної на час виникнення спірних відносин), умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, а тому вказані зміни до законодавства не позбавляють позивача права на перерахунок пенсії, який був йому гарантований статтею 50-1 Закону України "Про прокуратуру" при призначені пенсії, проте визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури покладено на Кабінет Міністрів України. На час звернення позивача за перерахунком пенсії, Кабінетом Міністрів України відповідний нормативно-правовий акт не було прийнято. Норми законодавства щодо умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури на час звернення позивача з адміністративним позовом були чинними і не визнані неконституційними, а тому підлягали до застосування всіма юридичними та фізичними особами. У рішенні Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року №1-рп/99 вказано, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Отже, з урахуванням норм діючого законодавства та обставин справи, суд першої інстанції дійшов вірних висновків, що при перерахунку пенсії позивачу відповідач повинен був керуватися статтею 50-1 Закону України "Про прокуратуру" (в редакції, що діяла на час призначення пенсії). Слід також зазначити, що Конституційний Суд України у пункті 2.1 рішення №20-рп/2011 від 26.12.2011 року вказав, що зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист. У пункті 2.2 вказаного рішення встановлено, що Кабінет Міністрів України повноважний вживати заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина та проводити політику у сфері соціального захисту (пункти 2, 3 статті 116) (254к/96-ВР). Кабінет Міністрів України як вищий орган у системі органів виконавчої влади наділений конституційними повноваженнями спрямовувати і координувати діяльність міністерств, інших органів виконавчої влади, до яких належить і Пенсійний фонд України. Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України (384/2011), бюджет Пенсійного фонду України затверджує Уряд України. Таким чином, Кабінет Міністрів України є органом, який забезпечує проведення державної політики у соціальній сфері, а Пенсійний фонд України - органом, який реалізує таку політику, в тому числі за рахунок коштів Державного бюджету України. Аналогічна правова позиція з цього питання також була викладена і у постанові Верховного Суду від 16.04.2018 року, прийнятої за результатами розгляду зразкової справи №Пз/9901/16/18. Таким чином, оскільки, станом на час звернення позивачем до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії, ст.50-1 Закону №1789, відповідно до п.3 Прикінцевих положень Закону №1697 в частині перерахунку пенсії фактично вже втратила чинність, а на виконання вимог ч.20 ст.86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року Кабінетом Міністрів України відповідний нормативно-правовий акт прийнято не було, відтак, відповідач правомірно відмовив позивачу у здійсненні перерахунку пенсії, у зв`язку із відсутністю законодавчих підстав для цього, що, в свою чергу, і було вірно встановлено судом 1-ї інстанції. Покликання позивач в апеляційній скарзі на рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 року № 7-р(II)/2019 у справі за конституційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII колегія суддів не може взяти до уваги з таких підстав. Відповідно до вищевказаного рішення Конституційного Суду України положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Окрім того, було встановлено такий порядок виконання цього Рішення: - частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення; - частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції: "20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки". Разом з тим, колегія суддів наголошує, що станом на день звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок пенсії останній діяв у відповідності до вимог чинного законодавства, відповідно, колегія суддів не вбачає в його діях протиправності. Відтак, оскільки законодавством, чинним на час звернення позивача за перерахунком пенсії, не передбачено можливість здійснення перерахунку у зв`язку з підвищенням розміру заробітку працюючих працівників прокуратури через відсутність нормативно-правових актів, які регламентують умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що відповідач не мав правових підстав для здійснення такого перерахунку. Вказана правова позиція, щодо подібної категорії справ, викладена у постанові Верховного Суду від 8 травня 2019 року №553/541/17. Разом з тим, судом апеляційної інстанції встановлено, що з грудня 2004 року позивачу призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про прокуратуру" № 1789-XII в розмірі 90 % від суми заробітної плати. У зв`язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови від 31 травня 2012 року №505 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури", яка набрала чинності 14 червня 2012 року, ОСОБА_1 , як працівник прокуратури набув право на перерахунок пенсії з 01 липня 2012 року. 25.12.2012 року позивачу органом пенсійного фонду проведено перерахунок пенсії з 01.07.2012 року. Вказана обставина підтверджується Протоколом Гайсинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області №136689 від 04.03.2019 р. та протоколом від 25.12.2012 року, які долучено до справи. Зі змісту зазначених документів вбачається, що з 01.07.202 року виплата пенсії ОСОБА_1 проводиться із розрахунку 80% від суми заробітної плати. 19.09.2019 року позивач звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного фонду у Вінницькій області про перерахунок пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня .2015 року №1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно - правових актів" в розмірі 90 відсотків від заробітної плати, з урахуванням довідки прокуратури прокуратури Вінницької області від 13.09.2019 №18/3 про збільшений розмір заробітної плати. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду у Вінницькій області №025050136689 від 23.09.2019 року заявнику відмовлено в перерахунку пенсії з мотивів відсутності законодавчо визначених підстав для такого перерахунку. Надаючи оцінку правомірності дій відповідача щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 з 90% до 80% заробітної плати, колегія суддів виходить з такого. Відповідно до частини першої статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" (в редакції, що діяла до 01.10.2011 р.) прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку. Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", який набрав чинності з 1 жовтня 2011 року, внесено зміни до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру", зокрема змінено у відсотках розмір пенсії за вислугу років, яка призначається прокурорам і слідчим у разі реалізації ними такого права, а саме: прокурори і слідчі мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. З 01 жовтня 2011 року положення частини першої статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" щодо призначення прокурорам і слідчим пенсії за вислугу років у розмірі не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку втратили чинність у зв`язку з внесенням змін до редакції цієї статті Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи". Підстави та порядок перерахунку пенсій прокурорам регулюють частини тринадцята вісімнадцята статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру", положення яких щодо перерахунку пенсії у зв`язку із прийняттям Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" змін не зазнали. Відповідно до частини тринадцятої та вісімнадцятої статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи. Аналіз наведених норм дає підстави для висновків, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а тому внесені Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" зміни до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року №505 відбулось збільшення посадових окладів працівникам прокуратури, що стало підставою для перерахунку пенсії ОСОБА_1 . Матеріалами справи підтверджено, що позивачу було здійснено перерахунок пенсії у розмірі нижчому, ніж передбачалось законодавством України у вказаному періоді, оскільки при перерахунку пенсії відповідач безпідставно керувався ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" в новій редакції, згідно якої пенсія призначається у розмірі 80% від суми місячної заробітної плати, а не ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" (в редакції на час призначення пенсії). Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку, що дії відповідача в частині здійснення позивачу перерахунку пенсії в розмірі 80 відсотків від суми місячної заробітної плати позивача, є неправомірними та підлягають судовому захисту шляхом зобов`язання відповідача здійснити перерахуноу пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року №505. Щодо дати здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року №505 колегія суддів виходить з такого. Як встановлено судом апеляційної інстанції, позивач за вказаним перерахунком пенсії звернувся у вересні 2012 року подавши всі необхідні документи. Даний факт відповідачем не оспорено. Отож, перерахунок мав бути здійснений відповідачем з 01 липня 2012 року, проте цього не сталось внаслідок протиправності дій останнього, що встановлено судом. Відтак, порушене суб`єктом владних повноважень право позивача має бути захищено з моменту його порушення. Згідно з частиною 2 статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Зі змісту вказаної норми, можна зробити висновок, що при розгляді справи суд обмежений предметом та обсягом заявлених позовних вимог та не може застосовувати інший спосіб захисту ніж той, що зазначив позивач у позовній заяві. Водночас суд може вийти за межі правового обґрунтування, зазначеного у позовній заяві, якщо вбачає порушення інших приписів ніж ті, про які йдеться у позовній заяві. Отже, вихід за межі позовних вимог можливий у справах за позовами до суб`єктів владних повноважень, при цьому вихід за межі позовних вимог повинен бути пов`язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна вимога. Вказане підтверджується роз`ясненням поняття "виходу за межі позовних вимог", наданим Верховним Судом України у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року "Про судове рішення". Так, відповідно до п.3 Постанови виходом за межі позовних вимог є вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено На підставі наведеного, суд апеляційної інстанції з метою ефективного захисту прав позивача на конституційне право пенсійного забезпечення, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог і зобов`язати відповідача здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ, виходячи з розрахунку 90% від суми заробітної плати на відповідній посаді, яку позивач обіймав перед виходом на пенсію з урахуванням наявних у пенсійній справі ОСОБА_1 документів щодо розміру заробітної плати на відповідній посаді, яку позивач обіймав перед виходом на пенсію, на підставі даного судового рішення з 01 липня 2012 року, скасувавши в цій частині рішення суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 02 грудня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій, рішення протиправними, зобов`язання вчинити дії скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ, виходячи з розрахунку 90% від суми заробітної плати. Прийняти постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ, виходячи з розрахунку 90% від суми заробітної плати на відповідній посаді, яку позивач обіймав перед виходом на пенсію, здійснивши такий перерахунок з 01 липня 2012 року відповідно до наявних у пенсійній справі ОСОБА_1 документів щодо розміру заробітної плати на відповідній посаді, яку позивач обіймав перед виходом на пенсію. В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Постанова суду складена в повному обсязі 05 березня 2020 року. Головуючий Кузьменко Л.В. Судді Франовська К.С. Совгира Д. І.