LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС202/32035/13-ц

від 03.03.2020 · Цивільна
Резолютивна:Справу за позовом Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» до Публічного акціонерного товариство «Акцент-Банк», ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договоромпризначити до судового розгля…

УХВАЛА 03 березня 2020 року м. Київ справа № 202/32035/13-ц провадження № 61-37083св18 Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Калараша А. А., Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Сімоненко В. М., учасники справи: позивач за первісним позовом - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», відповідачі за первісним позовом: Публічне акціонерне товариство «Акцент-Банк», ОСОБА_1 , позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_1 , відповідач за зустрічним позовом - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за позовом Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» до Публічного акціонерного товариство «Акцент-Банк», ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, ВСТАНОВИВ: У серпні 2012 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк) звернулося до суду із позовом до Публічного акціонерного товариство «Акцент-Банк» (далі - ПАТ «Акцент-банк»), ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором. Первісний позов обґрунтовано тим, що 12 вересня 2007 року між банком та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № DN81AR03110038, згідно з яким останній отримав кредит у розмірі 186 383,54 грн, зі сплатою 9,00 % річних за користування кредитними коштами з кінцевим терміном повернення 11 вересня 2012 року. Вимоги до відповідача, що випливають із вказаного кредитного договору, забезпечені шляхом укладення з відповідачем ПАТ «А-Банк» договору поруки. ОСОБА_1 зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість станом на 07 серпня 2012 року у розмірі 253 153,56 грн, яка складається з: 86 202,06 грн - заборгованість за кредитом, 80 688,08 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом, 23 100,58 грн - заборгованість за комісією, 63 162,84 грн - пеня за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором. З огляду на зазначене, банк просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором від 12 вересня 2007 року № DN81AR03110038 у розмірі 243 153,56 грн, а судові витрати у розмірі 10 000,00 грн стягнути з відповідачів солідарно. Заочним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 28 серпня 2012 року позов задоволено. Ухвалою суду від 04 вересня 2013 року заочне рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 28 серпня 2012 року скасовано, справу призначено до розгляду в загальному порядку. Під час нового розгляду справи у квітні 2014 року ОСОБА_1 подав зустрічний позов про визнання спірного кредитного договору недійсним, в якому посилається на те, що під час укладення кредитного договору від 12 вересня 2007 року № DN81AR03110038 мали місце порушення законодавства в частині формування та погодження його ціни, тому вказаний договір є недійсним в цілому на підставі частини першої статті 203, частини першої статті 215 та статті 217 ЦК України, частин другої, четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів». Споживачу не надано в належній і зрозумілій формі всю необхідну інформацію про кредит, сам кредитний договір складений на двох мовах, не зазначена реальна відсоткова ставка, що спричинила утворення заборгованості, підвищення відсоткової ставки до 21 %, не повідомивши про це позичальника, тому позивач за зустрічним позовом просив визнати недійсним кредитний договір від 12 вересня 2007 року № DN81AR03110038, укладений між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 з моменту його укладення. Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 08 червня 2016 року в первісному та зустрічному позовах відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 03 травня 2018 року апеляційні скарги ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 08 червня 2016 року в частині позову ПАТ КБ «ПриватБанк» до ПАТ «Акцент-Банк» про стягнення заборгованості за кредитним договором скасовано, провадження у справі в цій частині закрито. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін. 24 травня 2018 року (відповідно до відтиску поштового штемпеля на конверті) ПАТ КБ «ПриватБанк» подало касаційну скаргу на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 08 червня 2016 року та постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 03 травня 2018 року в частині відмови у стягнення заборгованості з ОСОБА_1 . Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-ІХ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Тому у тексті цієї ухвали норми ЦПК України наводяться в редакції, яка була чинною станом на 07 лютого 2020 року. Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційної скарги викликають необхідність перевірки матеріалів справи. Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. Необхідності виклику учасників справи для надання пояснень у справі не вбачається (немає). Частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Ураховуючи, що згідно з частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, колегія суддів інформує учасників справи про те, що зазначена інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України. З огляду на положення частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, з урахуванням категорії та складності справи, справа підлягає розгляду в складі п`яти суддів. Керуючись статтею 401, частиною першою статті 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ: Справу за позовом Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» до Публічного акціонерного товариство «Акцент-Банк», ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договоромпризначити до судового розгляду. Справу розглянути в порядку спрощеного позовного провадження в складі п`яти суддів за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи. Інформацію про дату розгляду справи оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: Є. В. Петров А. А. Калараш В. М. Сімоненко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»