Постанова Київський апеляційний суд № 381/1111/19

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 26 лютого 2020 року м. Київ Справа №381/1111/19 Резолютивна частина постанови оголошена 26 лютого 2020 року Повний текст постанови складено 28 лютого 2020 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Стрижеуса А.М., суддів: Поливач Л.Д., Шкоріної О.І. секретаря: Горак Ю.М. учасники справи: позивач ОСОБА_1 відповідач Публічне акціонерне товариство «Київобленерго» Фастівський районний підрозділ Справа №381/1111/19 № апеляційного провадження:22-ц/824/3742/2020 Головуючий у суді першої інстанції: Ковалевська Л.М. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Стрижеус А.М. розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Фастівського міськрайонного суду Київської області від 03 грудня 2019 року, постановлену складі судді Ковалевської Л.М., у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Київобленерго» Фастівський районний підрозділ про визнання дій неправомірними, - В С Т А Н О В И В: У березні 2019 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом та просив визнати протиправним та скасувати рішення комісії Фастівського районного підрозділу ПАТ «Київобленерго», викладене у протоколі від 12.03.2019 №093, про визнання порушення таким, що сталося з вини споживача та проведення розрахунку збитків, прийняте за результатами розгляду акту про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії від 05.03.2019 №035623. В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 05.06.2018 між позивачем та ПАТ «Київобленерго» Фастівський районний підрозділ укладено Договір про користування електричною енергією за адресою: АДРЕСА_1 та 07.06.2018 відповідачем встановлено позивачу лічильник НІК-2102-01.Е2СТ. В даному будинку проживав батько позивача ОСОБА_2 , який користувався електроенергією та проводив оплату згідно показів лічильника. Після смерті батька, позивач вирішив перевірити показники лічильника і виявив збій у його роботі, про що повідомив позивача. За результатами перевірки працівниками Фастівського районного підрозділу ПАТ «Київобленерго» було відключено без облікове відгалуження та скриту електропроводку та складено Акт про порушення, який було розглянуто на засіданні комісії 12.03.2019 та виявлено порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, а саме, виявлення безоблікової розетки та підключення електропроводки до електричної мережі поза засобами обліку електроенергії. Позивач вважає, що вказане рішення комісії від 12.03.2019 не відповідає вимогам закону, на засіданні комісії його пояснення не взяті до уваги, діям працівників Фастівського підрозділу, які улаштовували позивачу електролічильник в 2018 році, оцінки не надано. Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 03 грудня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Київобленерго» Фастівський районний підрозділ про визнання неправомірним та скасування рішення, закрито. Непогоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду про закриття провадження у справі, а справу направити для продовження розгляду до іншого суду першої інстанції. Зокрема зазначає про те, що постановляючи оскаржувану ухвалу, суд керувався тим, що Правилами роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ) не передбачено право звернення споживача до суду для оскарження рішення комісії з розгляду актів про порушення. Зазначений акт визнається, як доказ, із наданням йому відповідної оцінки судом під час вирішення спору щодо відшкодування матеріальних збитків, при вирішення якого суду зобов`язаний встановити факт порушення та перевірити нарахування. Тому його позовні вимоги про визнання дій неправомірними та скасування рішення ПАТ «Київобленерго», оформленого протоколом від 12 березня 2019 року засідання комісії ПАТ «Київобленерго» по розгляду акту від 05 березня 2019 року про порушення ПРРЕЕ, яким застосовано донарахування вартості не обліковано електричної енергії у сумі 19482, 85 грн., на думку суду не відноситься до юрисдикції загальних судів, порушують визначеним законом спосіб захисту прав та інтересів сторін, а саме спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. На підтвердження цього суд наводить позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у Постанові від 06 лютого 2019 року ту справі № 522/12901/17-ц В той же час Законом України «Про ринок електричної енергії» від 13 квітня 2017 року не встановлено жодних обмежень щодо оскарження будь-яких актів та рішень електропостачальників а передбачено, що постачання електричної енергії здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку (ч.6 ст. 56 ПРРЕЕ), де унормовано, що спірні правовідносини, які виникають між сторонами при складанні акта про порушення, при визначенні суми збитків, належної до оплати, а також при здійсненні платежів, вирішуються у судовому порядку (пункт 8.2.7). Даний пункт не передбачає жодних обмежень щодо видів правовідносин, актів чи рішень, а отже ця норма поширюється і на рішення комісії з розгляду акту, яка приймає рішення про визначення суми збитків, належної до оплати, та про причетність особи до порушення. Договором від 05.06.2018 №200509129 про користування електричною енергією, укладеним між ним та відповідачем, передбачено, що спори та розбіжності, що можуть виникнути під час користування електричною енергією, якщо вони не будуть узгоджені шляхом переговорів між сторонами, вирішуються в судовому порядку (пункт 21). Крім того, в Протоколі засідання комісії відповідача з розгляду акту від 12.03.2019 №093 роз`яснено його права, зокрема й те, що він має право оскаржити рішення комісії в суді та впродовж 10 днів з дня вручення протоколу повідомити про це постачальника з наданням копії зареєстрованої в канцелярії суду позовної заяви. Отже, ним до суду подано позов з проханням визнати протиправним та скасувати рішення комісії Фастівського районного підрозділу ПАТ «Київобленерго», викладене у протоколі від 12.03.2019 №093, про визнання порушення таким, що сталося з вини споживача та проведення розрахунку збитків, прийняте за результатами розгляду акту про порушення ПРРЕЕ від 05.03.2019 №035623 в якому зокрема, зазначалось, що порушення, про які стверджує відповідач на засіданні комісії, допущено не з вини позивача, а внаслідок некваліфікованих дій його персоналу, а отже, у цьому разі споживач не несе відповідальності за цю шкоду (п. 5.5.12 ПРРЕЕ). Більш того, наведені доводи не суперечать позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у Постанові від 06 лютого 2019 року у справі №522/12901/17-ц. До того ж, вказану Постанову винесено щодо розгляду акту про порушення Правил користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ, на момент виникнення спору втратили чинність), а заявлений мною позов стосується рішення комісії відповідача, прийняте за результатами розгляду акту про порушення ПРРЕЕ. Крім того, як мною уже зазначено, ПРРЕЕ передбачають, що спірні правовідносини, які виникають між сторонами при складанні акта про порушення, при визначенні суми збитків, належної до оплати, а також при здійсненні платежів, вирішуються у судовому порядку (пункт 8.2.7). При цьому, у Постанові Великої палати вказано, що «Зазначений акт (про порушення) може бути визнаний як доказ (із наданням йому відповідної оцінки судом під час вирішення іншого спору), при вирішенні якого суд зобов`язаний дати оцінку щодо дійсності цього акта.» Тобто, ним, під час вирішення спору щодо протиправної рішення, якраз і висловлена думка щодо акту про порушення: сукупність виявлених при його складенні недоліків могла бути підставою для невизнання його доказом на користь відповідача. 11 лютого 2020 року засобами поштового зв`язку представником ПАТ «Київобленерго» - адвокатом Лещенко І.А подано відзив, разом к клопотанням про поновлення строку на подання відзиву. Вивчивши подане клопотання та додані до нього документи, суд приходить до висновку про поновлення строку на подання відзиву. ( ст. 127 ЦПК Уураїни) У відзиві на апеляційну скаргу представник ПАТ «Київобленерго» посилаючись на законність та обґрунтованість постановленої ухвали просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суд першої інстанції без мін. Зазначає, що Відповідно до п. 8.2.7 ПРРЕЕ кошти за необліковану електричну енергію та суми збитків перераховуються споживачем на поточний рахунок оператора системи. Споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка (у випадку неотримання споживачем рахунка у поштовому відділенні упродовж 5 робочих днів з дня надходження рахунка до поштового відділення споживача рахунок вважається отриманим споживачем на 5 робочий день). У разі незгоди споживача з фактом безоблікового споживання електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту безоблікового споживання електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії. Спірні питання, які виникають між сторонами при складанні акта про порушення та/або визначенні обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, вирішуються Регулятором, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики відповідно до компетенції, енергетичним омбудсменом та/або судом. Якщо судом прийнято рішення, яким спростовано факт безоблікового споживання електричної енергії споживачем та/або відмовлено оператору системи в задоволенні позову щодо стягнення зі споживача вартості необлікованої електричної енергії, розрахованої на підставі акта про порушення, та за умови набрання рішенням суду законної сили оператор системи скасовує відповідний акт про порушення. З огляду на викладене, рішення комісії яке оформлено протоколом № 093 ПрАТ «Київобленерго» від 12.03.2019 року, щодо розгляду акту, не встановлює для Позивача будь-яких обовязків, а вказаним рішенням, виставлена заборгованість в розмірі 19 482,65 грн, є різновидом претензій, оскарження яких не передбачено чинним законодавством в якості способу захисту цивільних прав. Зазначене рішення може бути визнано в якості доказу при вирішенні іншого спору, де оспорювались дії, які є обов`язковими для виконання, зокрема, при визнанні неправомірними дій відповідача щодо відключення від електропостачання та відшкодуванні шкоди або при заявленому позові про стягнення матеріальних збитків від самовільного підключення до електромережі, при вирішенні яких суд зобов`язаний дати оцінку вказаному акту та рішенню. Відтак Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановоюНКРЕКП від 14.03.2018 №312 не передбачено право на звернення споживача до суду для оскарження рішення комісії з розгляду актів про порушення. Договором про постачання електричної енергії також не передбачено можливості такого оскарження рішення комісії. Складений працівниками ПрАТ «Київобленерго» Акт про порушення є лише фіксацією порушення, що було виявлено під час проведення перевірки електрообладнання та засобів обліку об`єкту за адресою споживання позивача. Зазначений акт визнається як доказ, із наданням йому відповідної оцінки судом під час вирішення спору, щодо відшкодування матеріальних збитків, при вирішенні якого суд зобов`язаний встановити факт порушення та перевірити нарахування. Врахувавши викладене вбачається, що позовні вимоги ОСОБА_1 визнання неправомірними та скасування рішення комісії по розгляду акту про порушення не відносяться до юрисдикції загальних судів, порушують визначений законом спосіб захисту прав та інтересів сторін, а сам спір не підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства В судовому засіданні позивач ОСОБА_3 підтримав доводи апеляційної скарги. Представник відповідача ОСОБА_4 проти доводів апеляційної скарги заперечувала, посилаючись на законність та обґрунтованість ухвали суду. Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали справи і перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд в складі колегії суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Постановляючи оскаржувану ухвалу, та закриваючи провадження у справі суд першої інстанції виходив з того, що, дана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. При цьому, посилався на позицію Великої Палати Верховного Суду, в якій зазначено, що поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства» слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду. З даними висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується, виходячи з наступного. Відповідно до ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відповідно до змісту статей 11, 15 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист. Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Способи захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють як закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в статті 16 ЦК У країни. Як правило, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом і регламентує конкретні цивільні правовідносини. Взаємовідносини в сфері постачання та розподілу електричної енергії врегульовані Законом України «Про ринок електричної енергії», на виконання вимог закону Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Постановою № 312 від 14.03.2018 року затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі ПРРЕЕ). Відповідно до підпункту 1.1.1 ПРРЕЕ Правила регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами. Пунктом 8.2. ПРРЕЕ встановлено порядок оформлення претензій учасниками роздрібного ринку електричної енергії. Відповідно до підпункту 8.2.5. У разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача або представника споживача оформлюється акт про порушення. Аналогічна норма містилась в п 6.41 Правил користування електричною енергією (далі по тексту - ПКЕЕ), що втратили свою чинність з 11.06.2018 року. Відповідно до п. 8.2.7. ПРРЕЕ кошти за не обліковану електричну енергію та суми збитків перераховуються споживачем на поточний рахунок оператора системи. Споживач має оплатити розрахункові документи за не обліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка. У разі незгоди споживача з фактом крадіжки електричної енергії та відмови від сплати вартості не облікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту викрадення електричної енергії та стягнення вартості не облікованої електричної енергії. Спірні питання, які виникають між сторонами при складанні акта про порушення, при визначенні розміру суми збитків, належної до оплати, а також при здійсненні платежів, вирішуються у судовому порядку. Проте, ПРРЕЕ не передбачено право на звернення споживача до суду для оскарження рішення комісії з розгляду актів про порушення. Договором про постачання електричної енергії також не передбачено можливості такого оскарження рішення комісії. Складений працівниками ПрАТ «Київобленерго» Акт про порушення № 035623 є лише фіксацією порушення, що було виявлено під час проведення перевірки електрообладнання та засобів обліку об`єкту за адресою АДРЕСА_1 . Зазначений акт визнається як доказ, із наданням йому відповідної оцінки судом під час вирішення спору, щодо відшкодування матеріальних збитків, при вирішенні якого суд зобов`язаний встановити факт порушення та перевірити нарахування. Таким чином, висновок суду першої інстанції про те що, позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання неправомірним та скасування рішення ПрАТ «Київобленерго», оформленого протоколом № 093 від 12.03.2019 року засідання комісії відповідача по розгляду Акту № К 035623 від 05.03.2019р. про порушення позивачем Правил роздрібного ринку електричної енергії (надалі по тексту ПРРЕЕ), яким застосовано донарахування вартості не облікованої електроенергії внаслідок порушення ПРРЕЕ у сумі 19482,65 грн. не відносяться до юрисдикції загальних судів, порушують визначений законом спосіб захисту прав та інтересів сторін, а сам спір не підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства, є вірним та таким, що ґрунтується на вимога закону. Такий висновок узгоджується з позицією викладену в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 522/12901/17-ц. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що ухвала суду постановлена з додержанням норм процесуального права, є законними та обґрунтованими, підстав для її скасування чи зміни не вбачається, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану ухвали - залишити без змін. Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Фастівського міськрайонного суду Київської області від 03 грудня 2019 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів до Верховного Суду з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Суддя-доповідач: А.М. Стрижеус Судді: Л.Д. Поливач О.І. Шкоріна