Постанова 4807 № 310/4794/19

Дата документу 04.03.2020 Справа № 310/4794/19 Запорізький Апеляційний суд ЄУН 310/4794/19Головуючий у 1-й інстанції Дубровська Н.М. Повний текст рішення складено 05.11.2019 року. Пр. № 22-ц/807/513/20Суддя-доповідач Гончар М.С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 березня 2020 року м. Запоріжжя Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді (судді-доповідача) Гончар М.С. суддів Маловічко С.В., Подліянової Г.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» на заочне рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 31 жовтня 2019 року у справі за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (далі Банк) до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості ВСТАНОВИВ: У липня 2019 року Банк звернувся до суду із вищезазначеним позовом (а.с. 2-4), в якому просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором б/н від 04.07.2014 року станом на 31.05.2019 року у розмірі 127902,31 грн., яка складається з: 2940,00 грн. заборгованості за кредитом; 124962,31 грн. - заборгованості за відсотками за користування кредитом з 04 липня 2017 року по 28 лютого 2019 року, від сплати якої відповідач на користь Банку у добровільному порядку ухиляється, а також судовий збір 1921,00 грн. В автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначено суддю суду першої інстанції ОСОБА_2 (а.с. 43). Ухвалою судді суду першої інстанції від 23 липня 2019 року (а.с. 46) відкрито провадження у цій справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Заочним рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 31 жовтня 2019 року (а.с. 54-57) позов Банку у цій справі задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Банку (ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитом 2940,00 грн. за кредитним договором № б/н від 04.07.2014 року станом на 31.05.2019 року, а також судовий збір в розмірі 44,16 грн., а всього 2984,16 грн. В задоволенні іншої частини вимог відмовлено. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції в частині, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судом першої інстанції при його ухваленні, Банк у своїй апеляційній скарзі (а.с. 60-70) просив рішення суду першої інстанції скасувати в частині незадоволених позовних вимог щодо стягнення відсотків у розмірі 124962,31 грн. за кредитним договором та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги Банку задовольнити у повному обсязі, стягнути з відповідача судові витрати у розмірі 2881,50 грн. В автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначено колегію суддів Запорізького апеляційного суду: головуючого суддю (суддю-доповідача) Гончар М.С., суддів Маловічко С.В. та Подліянову Г.С. (а.с. 73). Ухвалою апеляційного суду апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою відкрито (а.с. 74). Ухвалою апеляційного суду дану справу призначено до апеляційного розгляду без повідомлення учасників справи в порядку ст. 369 ч. 1 ЦПК України (а.с.78). Відповідач не скористалась своїм правом на подачу відзиву на вищезазначену апеляційну скаргу Банку у цій справі станом на час її розгляду апеляційним судом. Однак, в силу вимог ст. 360 ч. 3 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції апеляційним судом. Банк через свого представника надав апеляційному суду через канцелярію свої додаткові письмові пояснення у цій справі із додатками (а.с. 81-87). За змістом ст. 7 ч. 13 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. В силу вимог ст. 371 ч. 1 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження. Проте, має місце відповідне навантаження судді-доповідача та колегії суддів (в Запорізькому апеляційному суді замість 40 суддів за штатом фактично працює 18 суддів). Учасниками цієї справи відводів суддям апеляційного суду не заявлено, самовідводи відсутні. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга Банку підлягає частковому задоволенню з таких підстав. В силу вимог ст. 367 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Встановлено, що за заявою відповідача ОСОБА_1 вищезазначене заочне рішення суду першої інстанції, у тому числі в частині задоволення позовних вимог Банку, судом першої інстанції не переглядалось, та в апеляційному порядку відповідачем не оскаржувалось. Банк оскаржує рішення суду першої інстанції у цій справі лише в частині відмови у стягненні заборгованості за відсотками у розмірі 124962,31 грн. Проте, в силу вимог ст. 367 ч. 4 ЦПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Згідно із ст. 374 ч. 1 п. 2 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю і ухвалити нове рішення. Згідно із ст. 258 ч. 1 п. 2, 3 ЦПК України судовими рішеннями є рішення, постанови. В силу вимог ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення …та ухвалення нового рішення …є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. За змістом ст. 381 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги приймає постанову за правилами ст. 35 і глави 9 розділу ІІІ цього Кодексу з особливостями, зазначеними у ст. 382 цього Кодексу. Встановлено, що суд першої інстанції, задовольняючи позов Банку у цій справі частково, керувався ст.ст. 526, 527, 530, 629, 1054 ЦК України, ст.ст. 4, 13, 18, 141, 259, 263-265, 280, 352, 354 ЦПК України та виходив із обґрунтованості та доведеності позовних вимог Банку лише в частині їх задоволення. Проте із такими висновками суду першої інстанції у цій справі погодитись не можна з таких підстав. Ст. 263 ЦПК України містить вимоги щодо законності і обґрунтованості судового рішення, а ст. 264 ЦПК України питання, які вирішує суд під час ухвалення рішення суду. Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції у цій справі не відповідає. Суд першої інстанції у порушення вимог ст. 12 ч. 5 ЦПК України не сприяв повному та всебічному з`ясуванню обставин цієї справи має місце у цій частині неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального прав, рішення суду першої інстанції ґрунтується на припущеннях, що суперечить вимогам ст. 81 ч.6 ЦПК України. Так, апеляційним судом встановлено, що вищезазначений кредитний договір сторін Банку та ОСОБА_1 № б/н від 04.07.2014 року є договором приєднання (ст. 634 ЦК України) і складається не лише із заяви ОСОБА_1 від 04.07.2014 року (а.с. 7), Тарифів (а.с.8), Умов та Правил надання банківських послуг (а.с.9-36), а також заяви ОСОБА_1 з особистим підписом про ознайомлення з Умовами та Правилами надання банківських послуг ПРИВАТЬАНК кредитна карта «Універсальна» ще у 2007 році: валюта гривня, кредитний ліміт, базова процентна ставка за кредитним лімітом 3% на місяць на залишок заборгованості (копія а.с.84 яка надана Банком апеляційному суду до його апеляційної скарги у цій справі та яка може бути прийнята апеляційним судом до уваги на виконання вимог ст. 12 ч. 5 ЦПК України як доказ, передбачений ст. ст. 367 ч. ч. 2, 3 ЦПК України, з метою повного та всебічного апеляційного перегляду законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції у цій справі в межах доводів апеляційної скарги Банку), з якими відповідач ОСОБА_1 погодилась у повному обсязі та які у тому числі містять розмір ставки, умови та порядку нарахування Банком позичальнику відсотків тощо. За таких обставин, суд першої інстанції мав виходити з презумпції правомірності правочину вищезазначеного кредитного договору сторін у цій справі (ст. 204 ЦК України), а також презумпції обов`язковості договору (ст. 629 ЦК України). Оскільки, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним; договір є обов`язковим для виконання сторонами. В силу умов вищезазначеного кредитного договору Банк мав право змінювати (зменшувати або збільшувати) кредитний ліміт за рішенням Банку, на що відповідач дала згоду, підписавши вищезазначені заяви (а.с. 7, 84 зворот). Найменування Банку з ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» було змінено на АТ КБ «ПРИВАТБАНК» згідно із рішенням Єдиного акціонера Банку від 21.05.2018 року № 519 (Статут, копія а.с. 39 зворот). Встановлено, що відповідач користувалась вищезазначеним кредитом, наданим Банком, але належним чином не виконувала своїх зобов`язань за вищезазначеним кредитним договором, несвоєчасно та не у повному обсязі сплачувала нараховані їй Банком платежі, передбачені договором, що підтверджується розрахунком заборгованості відповідача перед Банком (а.с. 5-6), який при вищевикладених встановлених апеляційним судом фактичних обставинах цієї справи є належним допустимим доказом у цій справі. Відповідачкою не спростовано факту отримання грошових коштів від Банку за вищезазначеним кредитним договором у цій справі. Згідно із ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що в результаті порушення ОСОБА_1 умов кредитного договору б/н від 04.07.2014 року, Банк мав право на нарахування відповідачу у цій справі заборгованості за кредитним договором станом на 31.01.2018 року у розмірі 16642,29 грн., яка складається: з 2940,00 грн. заборгованості за кредитом; 13702,29 грн. - заборгованості за відсотками за користування кредитом з 04 липня 2017 року по 31 січня 2018 року (розрахунок: 2940,00 грн. * 3% в місяць або 36% річних *1307/365=13837,15 -134,86), враховуючи строк дії вищезазначеного договору сторін, який відповідає строку дії картки до 01/18 довідка Банку а.с. 83 - яка надана Банком апеляційному суду до його апеляційної скарги у цій справі та яка може бути прийнята апеляційним судом до уваги на виконання вимог ст. 12 ч. 5 ЦПК України як доказ, передбачений ст. ст. 367 ч. ч. 2, 3 ЦПК України, з метою повного та всебічного апеляційного перегляду законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції у цій справі в межах доводів апеляційної скарги Банку). Відповідач у суді першої інстанції у цій справі про застосування строку позовної давності не заявляла, тому питання про його застосування у цій справі апеляційним судом до будь-якої заборгованості відповідача за договором не могло вирішуватись і не вирішувалась в силу вимог ст. 267 ЦК України. Разом із тим, не ґрунтуються на законі вимоги Банку про стягнення з відповідача у цій справі за вищезазначеним кредитним договором відсотків після 31.01.2018 року, тобто після дати закінчення строку дії вищезазначеного договору сторін, який відповідає строку дії картки, і до станом на 31.05.2019 року (в межах позовних вимог Банку у цій справі, позов а.с. 3), тому у задоволенні цих вимог Банку у цій справі слід відмовити за безпідставністю їх нарахування, що узгоджується із правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 28.03.2018 року (справа № 444/9519/12, провадження № 14-10 цс 18), який мають враховувати загальні суди в силу вимог ст. 264 ч. 4 ЦПК України. При вищевикладених обставинах, доводи апеляційної скарги Банку лише частково ґрунтуються на законі та доказах, наявних у матеріалах цієї справи, а рішення суду першої інстанції у цій справі є незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням вимог ЦПК України. За таких обставин, апеляційну скаргу Банку слід задовольнити частково, заочне рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 31 жовтня 2019 року у цій справі слід скасувати, ухвалити у цій справі нове судове рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь Банку заборгованість за кредитним договором № б/н від 04.07.2014 року станом на 31.01.2018 року у розмірі 16642,29 грн., яка складається: з 2940,00 грн. заборгованості за кредитом; 13702,29 грн. - заборгованості за відсотками за користування кредитом з 04 липня 2017 року по 31 січня 2018 року, в іншій частині позовних вимог слід відмовити. Крім того, в силу вимог ст. 141 ч. 13 ЦПК України у разі задоволення апеляційної скарги та позову Банку у цій справі лише частково при вищевикладених обставинах, останній має право на стягнення з відповідача ОСОБА_1 судових витрат, пов`язаних із розглядом цієї справи судами першої та апеляційної інстанцій, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 624,88 грн. (розрахунок: 1921,00 грн. судового збору за першу інстанцію (а.с.1) + 2881,50 грн. судового збору за апеляцію (а.с.59) = 4802,50 грн. * сума задоволених позовних вимог 16642,29 грн./ сума заявлених позовних вимог 127902,31 грн. Керуючись ст.ст. 7, 12, 81-82, 89, 141, 367, 369, 371-372, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» задовольнити частково. Заочне рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 31 жовтня 2019 року у цій справі скасувати. Ухвалити у цій справі нове судове рішення. Стягнути з ОСОБА_1 ( НОМЕР_2 ) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором № б/н від 04.07.2014 року станом на 31.01.2018 року у розмірі 16642,29 грн., яка складається: з 2940,00 грн. заборгованості за кредитом; 13702,29 грн. - заборгованості за відсотками за користування кредитом з 04 липня 2017 року по 31 січня 2018 року. В іншій частині позовних вимог відмовити. Стягнути з ОСОБА_1 ( НОМЕР_2 ) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (ЄДРПОУ 14360570) судові витрати, пов`язані із розглядом цієї справи судами першої та апеляційної інстанцій, у розмірі 624,88 грн. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до касаційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови, лише у випадку якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Повний текст постанови апеляційним судом у цій справі складений 04.03.2020 року. Головуючий суддяСуддяСуддя Гончар М.С. Маловічко С.В.Подліянова Г.С.