Постанова Черкаський апеляційний суд № 705/4132/19

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 березня 2020 року м. Черкаси Справа № 705/4132/19 Провадження № 22-ц/821/346/20 категорія: на ухвалу Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого: Єльцова В. О. суддів: Бородійчука В. Г., Карпенко О. В. секретаря: Анкудінова О. І. учасники справи: позивач: ОСОБА_1 відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Централ Фінанс» представник відповідача: Стратілатов К. Г. треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Державний реєстратор комунального підприємства «Реєстраційний центр» Каленчук Микита Андрійович, Приватне акціонерне товариство «Уманьгаз» розглянув у порядку спрощеного позовного провадження апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Централ фінанс» та Приватного акціонерного товариства «Уманьгаз» на ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 28 грудня 2019 року про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Централ фінанс», третя особа яка не заявляє самостійних вимог: державний реєстратор комунального підприємства «Реєстраційний центр» Каленчук Микита Андрійович, про визнання недійсним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, у складі: головуючого судді Коваля А. Б. в с т а н о в и в : Описова частина Короткий зміст позовних вимог У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Уманського міськрайонного суду з вказаним позовом. Свої позовні вимоги мотивував тим, що з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, йому стало відомо, що 26 квітня 2019 року о 15:37:55 державним реєстратором Комунального підприємства «Реєстраційний-центр» Каленчуком Микитою Андрійовичем, проведено реєстрацію зміни власника на нежитлове приміщення, магазин, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (номер запису про право власності 31389246). Власник: Товариство з обмежено відповідальністю «Фінансова компанія «Централ фінанс», код ЄДРПОУ: 40371994. В ході розгляду справи позивач 28 грудня 2019 року подав заяву про забезпечення позову, в якій просить вжити заходів забезпечення позову, шляхом заборони будь-яким фізичним особам та юридичним особам вчиняти будь-які дії, направлені на від`єднання нежитлового приміщення, магазину, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна 24033411; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1821371171108, від систем електропостачання, газопостачання, водопостачання, водовідведення. В обґрунтування заяви вказує, вразі задоволення його позовних вимог буде поновлено в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності на нежитлове приміщення, магазин, що розташований по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна: 24033411 за ОСОБА_1 , частка власності 43/50 та ОСОБА_2 частка власності 7/50. Також ОСОБА_1 повідомляє суд про те, що поновлення права власності на нерухоме майно за позивачем не обмежується лише записом про зміну власника у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Відновлення права передбачає також повернення майна в тому самому стані, в якому воно перебувало до виникнення спірних правовідносин. Позивач в своїй заяві про забезпечення позову зазначає, що найбільшої загрози будівлі несуть надмірна вологість та утворення конденсату, які в свою чергу виникають за відсутності або неналежного опалення приміщень спірної будівлі в холодну пору року, посилаючись при цьому на лист ПП «ІНЖПРОЕКТ-2» № 19/10 від 04.10.2019. ОСОБА_1 повідомляє суд про те, що у зв`язку зі зміною права власності на спірний об`єкт нерухомості та реєстрацією такого права за відповідачем, позивач не має можливості утримувати нежитлову будівлю, магазин, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в належному стані з метою її збереження, при цьому позивач наголошує на тому, що відповідач свідомо та ціленаправлено вчиняє дії, направлені на зміну якісних характеристик цієї будівлі. Тому, з метою збереження предмета спору в тому ж самому стані, в якому він перебував до моменту виникнення спірних правовідносин, позивач просить забезпечити позов шляхом заборони будь-яким фізичним та юридичним особам вчиняти будь-які дії, направлені на від`єднання нежитлового приміщення, магазину що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , від систем електропостачання, газопостачання, водопостачання та водовідведення. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 28 грудня 2019 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено. Заборонено будь-яким фізичним та юридичним особам вчиняти будь-які дії, направлені на від`єднання нежитлового приміщення, магазину що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер майна 24033411; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1821371171108 від систем електропостачання, газопостачання, водопостачання та водовідведення. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що вид забезпечення позову, про який ставиться питання в заяві, є співмірним із викладеними в заяві обставинами, які лягли в основу позовної заяви, тому необхідно накласти заборону будь-яким фізичним та юридичним особам вчиняти будь-які дії, направлені на від`єднання спірного майна від систем електропостачання, газопостачання, водопостачання та водовідведення. Короткий зміст вимог апеляційних скарг 15 січня 2020 року ПрАТ «Уманьгаз» подало до апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій просили частково скасувати ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 28 грудня 2019 року, та змінити резолютивну частину рішення в частині, що стосується заборони вчиняти будь-які дії, направлені на від`єднання нежитлового приміщення, магазину що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 від систем газопостачання. 27 січня 2020 року відповідач ТОВ «Фінансова компанія «Централ фінанс» через суд першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 28 грудня 2019 року та відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову. Аргументи учасників справи Доводи осіб, які подали апеляційну скаргу В апеляційній скарзі скаржник ПрАТ «Уманьгаз» вказує, що оскаржуваною ухвалою було порушено права та інтереси ПрАТ «Уманьгаз», оскільки через зазначену в ухвалі заборону, скаржником не можуть бути виконані вимоги чинного законодавства. Зокрема, вказане товариство є оператором газорозподільної системи (Оператора ГРМ) та здійснює розподіл природного газу розподільними системами на території ліцензованої діяльності (м. Умань, Уманський, Христинівський, Маньківський райони Черкаської області). Зазначає, що в своїй діяльності вони керуються Законом України «Про ринок природного газу», Кодексом газорозподільних систем (далі Кодекс), що затверджений Постановою Національної комісії, яка здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг віл 30.09.2015 № 2494, договором розподілу природного газу та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють дані правовідносини. Зокрема, відповідно до п. 2 глави 2 розділу 1 Кодексу, основними функціями оператора газорозподільних систем мереж є, в тому числі і забезпечення балансування між об`ємами та обсягами передачі природного газу до газорозподільної системи (ГРМ) та об`ємами і обсягами передачі газу з газорозподільної станції (ГРС) споживачам, для транзиту в інші ГРМ; формування добових, декадних, місячних, квартальних та річних показників фактичного об`єму та обсягу передачі (розподілу, споживання) природного газу по об`єктах суб`єктів ринку природного газу, які знаходяться на ліцензованій території Оператора ГРМ та/або які замовили розподіл природного газу ГРМ у відповідному періоді. Відповідно до наявної у скаржника документації, у нежитловому приміщенні, магазині, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ), встановлено лічильник Самгаз G-10 № 2847640 2007 року виготовлення, який не облаштований засобом дистанційної передачі даних. Звертають увагу суду на те, що ОСОБА_1 на адресу скаржника не надав жодного гарантійного листа щодо підтвердження свого зобов`язання облаштувати комерційний вузол обліку засобами дистанційної передачі даних та в подальшому і станом на сьогодні, таких дій ним не було здійснено. У зв`язку з цим, ПрАТ «Уманьгаз» ОСОБА_3 було надано попередження від 02.05.2019 про те, що у зв`язку з не встановленням до 1 травня 2019 року вузла обліку з дистанційною передачею даних, газопостачання будівлі магазину буде припинено 6 травня 2019 року. Про отримання вказаного попередження ОСОБА_3 свідчить його особистий підпис. 06 травня 2019 року ОСОБА_3 були здійснені дії щодо недопущення представників ПрАТ «Уманьгаз» в будівлю магазину для вчинення дій щодо припинення газопостачання. Пізніше, ОСОБА_3 29.05.2019 повторно було вручено попередження про те, що у зв`язку з не встановленням вузла обліку з дистанційною передачею даних, газопостачання будівлі магазину буде припинено з 03 червня 2019 року. І, 03 червня 2019 року, ОСОБА_4 також були здійснені дії щодо недопущення представників ПрАТ «Уманьгаз» в будівлю магазину для здійснення дій щодо припинення газопостачання. Додатково вказали, що їм стало відомо, що ОСОБА_4 змінив прізвище « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 » після отримання ухвали суду від 28.12.2019, при цьому він на надав підприємству жодних документів чи заяви про переоформлення договору на розподіл природного газу у зв`язку зі зміною прізвища. Таким чином скаржник вважає, що вказаною ухвалою місцевого суду від 28 грудня 2019 року грубо порушені права ПрАТ «Уманьгаз», а ОСОБА_1 навмисно вчиняє перешкоди щодо запланованого вже раніше відключення магазину від газопостачання. Тому вважають, що вказана ухвала суду має бути скасована, як така, що прямо порушує права та обов`язки скаржника. В поданій відповідачем ТОВ «Фінансова компанія «Централ фінанс» апеляційній скарзі, указується, що ухвала місцевого суду винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, не відповідає дійсним обставинам справи та наявним у ній доказам. Скаржник зазначає, що судом першої інстанції не встановлено будь-яких обставин, які б свідчили про те, що ТОВ «ФК «Централ фінанс» чи будь-які інші особи вчиняли будь-які реальні дії, спрямовані на пошкодження магазину, що знаходиться за адресою: Черкаська область, м. Умань, вул. Європейська, 42-а, шляхом його від`єднання від систем електропостачання, газопостачання, водопостачання та водовідведення. Більше того, відповідач зазначає, що таке твердження ОСОБА_1 є абсурдним, оскільки вказаний магазин на даний час є власністю ТОВ «ФК «Централ фінанс», яке не має жодного наміру пошкоджувати своє власне майно та заподіювати собі збитки. Вказане свідчить, що реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду відсутня. Також вказують, що попередній власник будівлі ОСОБА_1 і досі володіє та користується будівлею, в тому числі споживає комунальні послуги з газо-, електро-, водопостачання та водовідведення. Накладена судом заборона, надає йому можливість безконтрольно споживати вказані послуги, не оплачувати їх та накопичувати борги. Тому просять суд скасувати ухвалу Уманського міськрайонного суду від 28.12.2019 та відмовити ОСОБА_1 в задоволенні його заяви про забезпечення позову. У відзиві на апеляційну скаргу ПрАТ «Уманьгаз» Шевченко С. Я. вказує, що ухвалою про забезпечення позову від 28.12.2019 ніяким чином не порушено права вказаного підприємства. Вважає, що апеляційне провадження за їх скаргою необхідно закрити, оскільки апеляційна скарга подана особою, права та інтереси якої не порушені та не вирішувалися судом ОСОБА_1 вважає, що ухвала місцевого суду є законною та обґрунтованою, а тому просить відмовити скаржнику в задоволенні його апеляційної скарги, закрити апеляційне провадження в порядку, визначеному ст. 362 ЦПК України. У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Фінансова компанія «Централ фінанс» Шевченко С. Я. зазначає, що вказаний в ухвалі місцевого суду від 28.12.2019 вид забезпечення позову є цілком доречним, обґрунтованим, достатнім та співмірним видом забезпечення позову у даній справі. Позивач також стверджує, що з метою збереження предмета спору в тому ж самому стані, в якому він перебував до моменту виникнення спірних правовідносин, виникла необхідність в забезпеченні позову шляхом заборони будь-яким фізичним та юридичним особам вчиняти будь-які дії, направлені на від`єднання нежитлового приміщення, магазину що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , від систем електропостачання, газопостачання, водопостачання та водовідведення, а тому вважає, що ухвала Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 28.12.2019 є законною та обґрунтованою, у зв`язку з чим просить залишити без змін вказану ухвалу місцевого суду, а апеляційну скаргу без задоволення. Надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 04 лютого 2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПрАТ «Уманьгаз». Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 12 лютого 2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «ФК «Централ фінанс». Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 12 лютого 2020 року справу за апеляційною скаргою ПрАТ «Уманьгаз» призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення учасників справи про її розгляду на 26 лютого 2020 року на 10 год. 00 хв. Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 19 лютого 2020 року справу за апеляційною скаргою ТОВ «Фінансова компанія «Централ фінанс» призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення учасників справи про її розгляду на 26 лютого 2020 року на 10 год. 00 хв., а також залучено третьою особою без самостійних вимог щодо предмета спору ПрАТ «Уманьгаз».

Мотивувальна частина Позиція апеляційного суду Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги ПрАТ «Уманьгаз» та ТОВ «Фінансова компанія «Централ фінанс» підлягають до задоволення. Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Згідно з ч. ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Статтею 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. При цьому, суд має сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом. Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову шляхом заборони вчиняти дії будь-яким фізичним та юридичним особам, направлені на від`єднання нежитлового приміщення, магазину, що знаходиться в АДРЕСА_1 , від систем електропостачання, газопостачання, водопостачання та водовідведення, позивач посилався на те, що невжиття таких заходів забезпечення позову може унеможливити реальне виконання рішення суду у даній справі. Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем вірно обрано вид забезпечення позову, таке забезпечення є співмірним із позовними вимогами. З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може погодитися з наступних підстав. Відповідно до вимог ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити, передбачених , заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим. Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача. Згідно п. п. 2, 4 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: забороною вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 3 ст. 150 ЦПК України). Відповідно до роз`яснень, викладених у Постанові Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову» № 9 від 22 лютого 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Як вбачається зі змісту позовної заяви, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Централ фінанс», третя особа, що не заявляє самостійних вимог: Державний реєстратор Комунального підприємства «Реєстраційний-центр» Каленчук Микита Андрійович та просив суд: визнати недійсним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 46694241 від 02.05.2019 11:45:02 про реєстрацію права власності на нежитлове приміщення магазин, що знаходиться по АДРЕСА_1 , проведене державний реєстратором Комунального підприємства «Реєстраційний центр», Черкаська область, ОСОБА_7 , згідно якого право власності на об`єкт нерухомого майна зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Централ фінанс» та скасувати запис про проведення державної реєстрації права власності номер 31389246; поновити в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності 231 в книзі 1 на нежитлове приміщення, магазин, що розташований по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна: 24033411 за ОСОБА_8 ,частка власності 43/50 та ОСОБА_2 , частка власності 7/50. В заяві про забезпечення даного позову просив забезпечити його шляхом: заборони будь-яким фізичним особам та юридичним особам вчиняти будь-які дії, направлені на від`єднання нежитлового приміщення, магазину, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна 24033411; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1821371171108, від систем електропостачання, газопостачання, водопостачання, водовідведення. Як зазначалося вище, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен з`ясувати обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При цьому, враховуючи зміст ч. 2 ст. 149 ЦПК України, заходи забезпечення позову мають на меті ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що обрані позивачем способи забезпечення позову шляхом заборони будь-яким фізичним особам та юридичним особам вчиняти будь-які дії, направлені на від`єднання нежитлового приміщення, магазину, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна 24033411; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1821371171108, від систем електропостачання, газопостачання, водопостачання, водовідведення, не направлені на забезпечення виконання можливого рішення суду про визнання недійсним та скасування рішення про реєстрацію права власності та зобов`язання поновити запис у реєстрі права власності на зазначене нежитлове приміщення (магазин) позивачу та не забезпечать ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Тому доводи апеляційних скарг про неправильність висновків суду першої інстанції в цій частині є обґрунтованими. Крім того, судом апеляційної інстанції враховується, що до матеріалів цивільної справи позивачем ОСОБА_1 долучено копію ухвали Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 20 березня 2019 року, якою вже накладено арешту на нежитлову будівлю магазин, загальною площею 568,00 кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_1 . Доказів оскарження даної ухвали та її скасування матеріали справи не містять. Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції не врахував, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача. У зв`язку з наведеним, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги третьої особи ПрАТ «Уманьгаз» про те, що забезпечення даного позову шляхом заборони будь-яким фізичним чи юридичним особам вчиняти будь-які, направлені на від`єднання спірного приміщення, в тому числі, від системи газопостачання, фактично порушує їх права як оператора газорозподільної системи, оскільки вони не можуть належним чином виконувати свої функції, зокрема заходи з обмеження (припинення) та/або розподілу природнього газу до об`єкту комерційного вузла. Крім того правовідносини, які склалися між позивачем та ПрАТ «Уманьгаз» з приводу надання послуг вказаним підприємством по газопостачанню нежитловому приміщенню, ніяким чином не пов`язані з предметом спору, який розглядається в Уманському міськрайонному суді Черкаської області. Також колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги ТОВ «Фінансова компанія «Централ фінанс» про те, що суд судом першої інстанції не встановлено будь-яких обставин, які б свідчили про те, що ТОВ «ФК «Централ фінанс» чи будь-які інші особи вчиняли якісь реальні дії, спрямовані на пошкодження магазину, шляхом його від`єднання від систем електропостачання, газопостачання, водопостачання та водовідведення. Саме лише посилання позивача в заяві на потенційну можливість вчинення таких дій, чи ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. При цьому, колегія суддів враховує, що заборона на вчинення реєстраційних дій щодо нежитлового приміщення магазину, який розташований по АДРЕСА_1 , яка забезпечена ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 12 вересня 2019 року та залишена без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 12 листопада 2019 року, та на даний час ніким не скасована, є співмірною із заявленими позовними вимогами ОСОБА_1 щодо визнання недійсним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на нерухоме майно. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (справа «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява №4909/04). Аналізуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав вважати, що незастосування вказаних в заяві ОСОБА_1 заходів забезпечення позову, а саме заборони будь-яким фізичним та юридичним особам вчиняти будь-які дії, направлені на від`єднання нежитлового приміщення, магазину що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер майна 24033411; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1821371171108 від систем електропостачання, газопостачання, водопостачання та водовідведення,може утруднити або взагалі унеможливити виконання можливого рішення суду у даній справі. Згідно вимог ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю та ухвалення нового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги третьої особи ПрАТ «Уманьгаз» та відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Централ фінанс»» підлягають задоволенню, а ухвала Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 28 грудня 2019 року скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову. Керуючись ст. ст. 149, 150, 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційні скарги ПрАТ «Уманьгаз» та ТОВ «Фінансова компанія «Централ фінанс» - задовольнити. Ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 28 грудня 2019 рокупро забезпечення позову скасувати. В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Централ фінанс», третя особа яка не заявляє самостійних вимог: державний реєстратор комунального підприємства «Реєстраційний центр» Каленчук Микита Андрійович, про визнання недійсним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень відмовити. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Головуючий Судді